Справа № 521/14498/23
Номер провадження № 2-з/521/109/23
про забезпечення позову
14 червня 2023 року м. Одеса
Суддя Малиновського районного суду м.Одеси Рядча Т.І., розглянувши заяву адвоката Глазиріна О.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову,
ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду м.Одеси з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Одночасно з позовом представник позивача подав заяву,в якій просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на квартиру, яка належить ОСОБА_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_2 , на праві приватної власності належить квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказав, що ціна позову складає 34391 доларів США, що за курсом НБУ становить 1257649,37 грн., іншого майна у відповідача немає, а невжиття заходів забезпечення позову може істотну утруднити чи унеможливити виконання рішення суду.
Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до роз'яснень наданих в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Отже, цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов зокрема забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Частиною 5 ст. 153 ЦПК України передбачено, що залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна. Заборона на відчуження об'єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженню майном.
Враховуючи мету застосування заходів забезпечення позову, їх вжиття щодо нерухомого майна не вимагає обмеження в користуванні ним, оскільки для найменшого порушення інтересів відповідача та збереження нерухомого майна обґрунтованою може бути визнана лише заборона відчуження такого нерухомого майна без позбавлення відповідача та інших осіб права користування ним.
Арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову. (аналогічна правова позиція викладена в постанові верховного суду від 19.02.2021 року справа N 643/12369/19
провадження N 61-21685св19).
З урахуванням підстав та змісту позову, надавши оцінку відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам, балансу інтересам сторін, суд дійшов висновку про вжиття заходів забезпечення позову саме шляхом заборони відчуження квартири.
Заборона на відчуження квартири, не є позбавленням права власності відповідача.
Зважаючи, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, суд вважає необхідним забезпечити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики шляхом заборони відчуження на квартиру, яка належить ОСОБА_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ..
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149, 150, 153, 258-260 ЦПК України, суд,
Заяву адвоката Глазиріна О.А., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову задовольнити частково.
Забезпечити позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, шляхом заборони вчинення будь-яких дій щодо державної реєстрації (перереєстрації) права власності на квартиру, яка належить ОСОБА_2 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суддя: Т.І.Рядча