465/2663/23
3/465/1671/23
Іменем України
13.06.2023 м. Львів
Суддя Франківського районного суду м. Львова Марків Ю. С., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
встановив:
ОСОБА_1 31.03.2023 року о 18 год. 33 хв. протягом строку дії термінового заборонного припису стосовно кривдника серії ВАВ №783620 від 29.03.2023 року, який винесений відносно нього, а саме з 16:00 год. 29.03.2023 до 16:00 год. 08.04.2023 року, перебував за адресою потерпілої ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
У судове засідання призначене на 16.05.2023 року, 13.06.2023 року ОСОБА_1 не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.
Зокрема, в судове засідання, призначене на 16.05.2023 року ОСОБА_1 не з'явився, хоча й був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення такого шляхом надсилання судової повістки про виклик до суду засобами поштового зв'язку на адресу його місця проживання, вказану ним у протоколі про адміністративне правопорушення серії АА №151949 від 31.03.2023 року - АДРЕСА_1 , рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №7905705965291, яке повернулось на адресу суду з конвертом з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
В судове засідання, призначене на 13.06.2023 року ОСОБА_1 не з'явився, хоча й був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення такого шляхом надсилання судової повістки про виклик до суду засобами поштового зв'язку на адресу його місця проживання, вказану ним у протоколі про адміністративне правопорушення серії АА №151949 від 31.03.2023 року - АДРЕСА_1 , рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №7905706008177, яке повернулось на адресу суду з конвертом з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".
Судом зазначається, що належність повідомлення ОСОБА_1 шляхом надсилання судової повістки про виклик до суду на адресу: АДРЕСА_2 , свідчить зазначення такої самим правопорушником, оскільки протокол про адміністративне правопорушення містить особистий підпис ОСОБА_1 .
Так, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).
Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома суду, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю фізичну особу.
Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв'язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 року (далі Правила).
Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв'язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок", цих правил (пункт 94 правил).
Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на фізичну особу.
З метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності не з'явилася в судове засідання, обізнана про наявність даного адміністративного провадження та скерування справи на розгляд до суду, а також повідомлялася про місце, час, дату розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи, вважаю можливим провести розгляд справи у його відсутності.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Статтею 245 цього ж Кодексу передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При оцінці доказів суд керується принципом "поза розумним сумнівом», а саме, що доведення вини має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, що підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення серії АА № 151949 від 31.03.2023.
Аналізуючи докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП доведена повністю.
Враховуючи особу ОСОБА_1 , характер вчиненого правопорушення, ступінь вини у скоєному, дані про особу порушника, беручи до уваги, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов висновку, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу.
Крім того, ст.40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. Так, згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому з ОСОБА_1 на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Керуючись ст. ст.173-2, 221, 283, 284 КУпАП, -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10-ти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 170 гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 накористь держави 536 гривень 80 копійок судового збору.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду.
Суддя Марків Ю. С.