Справа № 229/2200/22
Провадження № 2/229/228/2023
14 червня 2023 р. м. Дружківка, Донецької області
Дружківський міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Худіної О.О.
за участю секретаря Ситника С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі м. Дружківка Донецької області у загальному позовному провадженні матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання додаткового строку для прийняття спадщини,-
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання додаткового строку для прийняття спадщини
В обґрунтування своїх вимог вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 63 років у місті Краматорську Донецької області померла мати позивача - ОСОБА_3 . Після смерті останньої відкрилась спадщина у вигляді 1/2 двокімнатної квартири , розташованої за адресою : АДРЕСА_1 , двокімнатної квартири , розташованої за адресою : АДРЕСА_2 , гараж з льохом № НОМЕР_1 , що знаходиться в автокооперативі «Вугольок-3» Куйбишевського району м. Донецька, а також будинку, розташованого за адресою : АДРЕСА_3 .
Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця відповідно до статті 29 Цивільного кодексу України. Якщо спадкодавець мав декілька місць проживання, місцем відкриття спадщини вважається останнє місце реєстрації спадкодавця. Останнім часом мати позивача проживала та була зареєстрована в м. Дружківка.
Ще 30 січня 2002 року мати позивача ОСОБА_3 склала заповіт, стосовно якого все її майно де б воно не було і з чого б воно наскладалось, і в загалі все те, що їй буду належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, вона заповіла позивачу ОСОБА_1 .
З її чоловіком ОСОБА_2 позивач домовився, що позивач відмовляється від майна яке знаходиться в м. Дружківка ( квартира та будинок)на його користь.
До початку військового стану позивач не звернувся до нотаріуса з відповідною заявою. В лютому намагався звернутись до нотаріуса, але ніхто з них не працював, не працювали й відповідні реєстри.
В серпні 2022 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Краматорського районного нотаріального округу , але у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері позивачу усно було відмовлено тому що останній пропустив строк звернення до нотаріуса з відповідною заявою. Усно , тому що на час звернення нотаріус ОСОБА_4 працювала он-лайн( на віддаленні).
У зв'язку з цим просить суд, визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю шість місяців з дня набуття чинності рішення суду.
Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 10 квітня 2023 року по справі відкрито провадження, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження, з повідомленням (викликом) осіб.
Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 19 травня 2023 року підготовче провадження було закрито, справу призначено до судового розгляду.
У судове засідання представник позивача та позивач не з'явилися, в матеріалах справи є заява про розгляд справи за їхню відсутність.
У судове засідання відповідач не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутність, позов визнав в повному обсязі.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, повно, всебічно та з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлені наступні фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
До відносин спадкування правила ЦК України (книга 6 Спадкове право, ст.ст.1216-1308) застосовуються, якщо спадщина відкрилась після набрання ним чинності з 01 січня 2004 року, а також якщо спадщина відкрилась до цієї дати, але не була прийнята ніким із спадкоємців (пункти 1, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).
За загальними правилами про спадкування, передбаченими ст. 1216, 1218, 1220 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини ( ч. 1 ст. 1269 ЦК України).
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК України).
Згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-85цс12, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Згідно з п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , у м. Донецьк, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 та тимчасово мешкає за адресою: АДРЕСА_5 . (а.с.4-5)
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є ОСОБА_5 та ОСОБА_3 .(а.с.9)
Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 . (а.с.8)
Також відповідно до заповіту від 30 січня 2022 року ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_1 все її майно де б воно не було і з чого б воно наскладалось, і в загалі все те, що їй буду належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, вона заповіла позивачу ОСОБА_1 .(а.с.12)
Згідно довідки КП «КОМСЕРВІС» Дружківської міської ради №309 від 15.11.2022 року про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб встановлено, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 та є власником житлового приміщення, за адресою: АДРЕСА_6 . (а.с.15)
Також відповідно до договору купівлі-продажу від 21.09.1999 року АВЕ №067440 ОСОБА_3 купила гараж з льохом № НОМЕР_1 , що знаходиться в автокооперативі «Вугольок-3» в м. Донецьк.
Таким чином, у судовому засіданні встановлено факт пропуску строку для прийняття спадщини позивачем, який не є підставою для усунення від спадкування, оскільки позивач має право на спадщину після смерті матері за заповітом.
Однак, він не може реалізувати його у зв'язку з пропуском встановленого законом строку для прийняття спадщини. Отже право останнього підлягає захисту в судовому порядку.
Визначаючи спадкоємцю додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину.
Право на справедливий судовий розгляд, закріплене у п. 1 ст. 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Тобто Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320 цс 17.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
У відповідності до роз'яснень, що містяться в абз. 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, вирішуючи питання при визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Як роз'яснив у своїй постанові від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/17 Верховний Суд у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженням, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Із позовної заяви вбачається, що позивач пропустив встановлений законом строк для прийняття спадщини після смерті спадкодавця у зв'язку із об'єктивними, непереборними труднощами, що стало перешкодою до реалізації своїх спадкових прав та пропуску шестимісячного строку. Пропуск строку для прийняття спадщини стався через причини, які на думку позивача дають правові підстави вважати їх поважними.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, суд вважає, що позивач пропустив строк прийняття спадщини після смерті спадкодавця з поважних причин.
Таким чином, враховуючи встановлені фактичні обставини справи та причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, які суд визнає поважними, на підставі наведених вище норм закону, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, підлягають задоволенню.
На підставі викладеного керуючись ст. ст. 1216, 1218, 1220, 1223, 1265, 1269, 1270, 1272 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про спадкування від 30 травня 2008 року № 7, постановою Верховного Суду України від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, ст. ст. 10, 81, 200, 206, 247, 259, 265, 273, 354-355 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 тривалістю шість місяців з дня набрання законної сили рішенням суду.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.О. Худіна