про повернення заяви без розгляду
15 червня 2023 року ЛуцькСправа № 140/14481/23
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Мачульський В.В., одержавши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УСКРОУ КАПІТАЛ» про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником,
14.06.2023 до Волинського окружного адміністративного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «УСКРОУ КАПІТАЛ» про заміну сторони виконавчого провадження з виконання виконавчого напису №1759, виданого 14.05.2014 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. про стягнення заборгованості за кредитним договором № ML-A02/002/2008 від 15.01.2008 року з ОСОБА_1 в користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у розмірі 62881,67 доларів США, що складається з залишку заборгованості за Кредитом - 53 395,81 (п'ятдесят три тисячі триста дев'яносто п'ять, 81) дол. США; суми відсотків за користування кредитом 9 485,86 доларів США, шляхом звернення стягнення на нерухоме майно: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме стягувача ТОВ «ОТП Факторинг Україна» (ідентифікаційний код: 36789421, адреса: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 28Д) його правонаступником - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСКРОУ КАПІТАЛ» (код ЄДРПОУ 42136722, юридична адреса: 03148, м. Київ, вул. Кучера Василя, буд. З, офіс 16).
В обґрунтування такої заяви заявник покликається на те, що 15.01.2008, між ОСОБА_1 та Закритим Акціонерним Товариством «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», наразі АТ «ОТП Банк» (далі - «Банк»), укладено Кредитний договір № ML-A02/002/2008 (далі - «Кредитний договір»), згідно якого Позичальник отримав у Банку кредит у розмірі 55 000,00 доларів США.
У якості забезпечення виконання боргових зобов'язань перед Банком за Кредитним договором, між ОСОБА_1 та Банком було укладено Договір іпотеки №PML-A02/002/2008, посвідчений 16.01.2008 приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Куртою Н.В., зареєстрований в реєстрі за № 60, (надалі - «Предмет іпотеки»), відповідно до якого в іпотеку Банку було передано нерухоме майно, а саме: квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
ТОВ «ОТП Факторинг Україна» на підставі ст.ст. 512-516, 656, 1077 та 1080 Цивільного кодексу України придбало право вимоги за Кредитним договором згідно Договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 18.03.2011. Також, на підставі Договору про відступлення права вимоги від 18.03.2011 Банком відступлене ТОВ «ОТП Факторинг Україна» право вимоги за Договором іпотеки.
23.05.2023 між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «УСКРОУ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу, а також Договір відступлення прав вимоги за Договором іпотеки №PML-A02/002/2008, посвідчений 16.01.2008 приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Куртою Н.В., зареєстрований в реєстрі за №60.
Таким чином, на сьогоднішній день ТОВ «УСКРОУ КАПІТАЛ» є Кредитором за Кредитним договором та Іпотекодержателем за Договором іпотеки.
В провадженні Відділу державної виконавчої служби у м. Луцьк Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження № 59523260, відкрите на підставі виконавчого напису нотаріуса №1759, виданого 14.05.2014 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. про стягнення заборгованості за кредитним договором № ML-А02/002/2008 від 15.01.2008 року з ОСОБА_1 в користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у розмірі 62881,67 доларів США, що складається з залишку заборгованості за Кредитом - 53 395,81 дол. США; суми відсотків за користування кредитом - 9 485,86 дол. США, шляхом звернення стягнення на нерухоме майно, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, враховуючи зазначені вище фактичні обставини, ТОВ «ЕСКРОУ КАІТАЛ» звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником (набуття прав стягувача) у виконавчому провадженні № 59523260, відкритому на підставі виконавчого напису нотаріуса №1759, виданого 14.05.2014.
Розглянувши подану заяву та матеріали справи у взаємозв'язку із нормами закону, суд дійшов висновку про відсутність підстав для призначення судового засідання для вирішення заявленого питання, з огляду на таке.
Як підтверджується матеріалами справи, приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. було посвідчено виконавчий напис №1759 вiд 14.05.2014 про стягнення заборгованості за кредитним договором № ML-A02/002/2008 від 15.01.2008 року. Стягувачем у зазначеному виконавчому написі є ПАТ «ОТП Банк».
З долучених до заяви доказів вбачається, що ТОВ «ОТП Факторинг Україна» є правонаступником ПАТ «ОТП Банк» на підставі договору купівлі-продажу кредитного портфелю.
23.05.2023 між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «УСКРОУ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу, а також Договір відступлення прав вимоги за Договором іпотеки №PML-A02/002/2008, посвідчений 16.01.2008 приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Куртою Н.В., зареєстрований в реєстрі за №60.
Відтак, ТОВ «УСКРОУ КАПІТАЛ» набуло статусу нового кредитора та нового іпотекодержателя та отримало право вимоги грошових зобов'язань за кредитним договором та договором іпотеки.
Разом з тим, з доданих до матеріалів заяви доказів встановлено, що на виконанні в Відділу державної виконавчої служби у м. Луцьк Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрите виконавче провадження № 59523260 щодо боржника ОСОБА_1 на підставі виконавчого напису №1759, виданого 14.05.2014 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. про стягнення заборгованості за кредитним договором № ML-A02/002/2008 від 15.01.2008 року.
Згідно з частини другої статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, що звернулися з поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Розглянувши подану заяву та матеріали справи у взаємозв'язку із нормами закону, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про заміну стягувача у виконавчому написі приватного нотаріуса, з огляду на таке.
Пунктом 3 частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих написів нотаріусів.
Відповідно до частини першої статті 512 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV (далі - ЦК) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.
При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК).
Частиною п'ятою статті 15 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
За приписами статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Так, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового оскарження.
Звернення до адміністративного суду реалізовується шляхом пред'явлення відповідного адміністративного позову, відкриття провадження у адміністративній справі та прийняттям адміністративним судом постанови, яка після набрання законної сили, підлягає примусовому виконанню шляхом видачі виконавчого листа та пред'явлення його до примусового виконання.
Розділом IV КАС України регламентовані процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах.
Так, згідно з частиною першою статті 379 КАС України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
З огляду на правову конструкцію зазначеної норми, положення статті 379 КАС України стосовно заміни сторони виконавчого провадження застосовуються лише у разі, якщо таке виконавче провадження спрямоване на виконання судового рішення, прийнятого у відповідній адміністративній справі, яке набрало законної сили та за яким видано виконавчий лист. Можливості розгляду за правилами адміністративного судочинства питання заміни сторони у виконавчому провадженні, яке відкрито не на підставі судового рішення, КАС України не передбачає.
Разом з тим, заявник звернувся до адміністративного суду із заявою, в якій просить суд замінити стягувача у виконавчому провадженні, яке відкрито на підставі виконавчого напису нотаріуса №1759 від 14.05.2014, а не на підставі судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.
Закон України № 1404-VIIІ «Про виконавче провадження» (далі Закон № 1404-VIIІ) містить норму - частину 5 ст. 15, яка регулює питання правонаступництва у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження.
За частиною 1 статті 15 Закону № 1404-VIII сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
В абзаці 2 частини 5 статті 15 Закону № 1404-VIIІ вказано, що у разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.
Тобто виконавець наділений повноваженнями змінити назву сторони виконавчого провадження у разі наявності належних доказів - відповідних підтверджуючих документів, що не потребує звернення до суду.
У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив (частина п'ята статті 15 Закону № 1404-VIIІ).
Відмінною, порівняно із згаданими вище правилами в наведеній нормі, є ситуація, яка не обумовлена конфліктом: заінтересована особа ініціює розгляд питання про обрання належного правонаступника на заміну сторони виконавчого провадження, яка вибула.
Особливістю цивільного процесуального законодавства, порівняно з іншими процесуальними кодексами, є наявність окремого провадження - виду непозовного цивільного судочинства, у порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав, або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
У розділі IV ЦПК України «Окреме провадження» глава 6 регулює питання розгляду судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У статті 315 ЦПК України закріплено, що у судовому порядку можуть бути встановлені будь-які факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Характерною і визначальною відмінністю цього провадження є відсутність спору про право (за частиною четвертою статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду).
КАС України не містять такого поняття, як встановлення юридичного факту, тобто до суду можливо звернутися лише у випадку, коли наявний юридичний спір, і в залежності від складу сторін такого спору та змісту спірних правовідносин визначається юрисдикційність спору.
У частині 1 статті 379 КАС України зазначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Згідно із частинами 1, 2 статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Статтею 446 ЦПК України передбачено, що процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Тобто процесуальні кодекси урегулювали питання заміни сторони виконавчого провадження саме у випадку виконання судового рішення. І логічно, що такі питання розглядає лише суд тієї юрисдикції, у якій розглянуто справу по суті, той суд, який ухвалив відповідне рішення.
Проте, оскільки тільки в ЦПК України врегульовано правило заміни сторони виконавчого провадження, порушеного через необхідність виконання рішення «несудового» органу, можна зробити такий висновок: заява про заміну сторони виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Таким чином, вимога про заміну стягувача у виконавчому провадженні №59523260 не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачено лише вирішення питань, пов'язаних саме з виконанням судових рішень в адміністративних справах, тоді як питання щодо заміни сторони у даному виконавчому провадженні підлягає вирішенню за нормами частини другої статті 446 ЦПК України.
Врегулювання цього питання саме нормами ЦПК України обумовлено відсутністю спору між стороною виконавчого провадження та виконавцем, що свідчить про відсутність потреби в задіянні суду адміністративної юрисдикції, оскільки сторона виконавчого провадження не оспорює його рішень, дій чи бездіяльності, бо вирішення вказаного питання перебуває поза межами компетенції виконавця. Однак саме цивільний суд спроможний кваліфіковано встановити, чи є правонаступником заявник, який просить замінити собою попереднього учасника виконавчого провадження.
Вказані висновки відповідають правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в постанові від 12.10.2022 у справі № 183/4196/21, яка відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, є обов'язковою для врахування апеляційним судом при розгляді цієї справи.
У цій справі Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 28 жовтня 2021 року у справі № 280/456/20 (провадження № К/9901/32676/20) та від 22 липня 2019 року у справі № 822/1659/18 (провадження № К/9901/63678/18), про те, що заява про заміну сторони виконавчого провадження, подана щодо виконавчого провадження, відкритого на виконання виконавчого напису нотаріуса, повинна розглядатись у порядку адміністративного судочинства.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що питання заміни у виконавчому проваджені по виконанню виконавчого напису №1759 від 14.05.2014 вчиненого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. про стягнення заборгованості за кредитним договором № ML-A02/002/2008 від 15.01.2008 року віднесене до юрисдикції місцевих загальних судів за місцем виконання виконавчого напису нотаріуса в порядку цивільного судочинства за правилами, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України.
Згідно частини другої статті 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
З урахуванням вказаних вище правових норм, оскільки статтею 379 КАС України не передбачено вирішення адміністративними судами питання про заміну сторони у виконавчому провадженні, яке відкрито на підставі виконавчого напису нотаріуса, суд доходить висновку про повернення заяви без розгляду на підставі статті 167 КАС України як такої, що є безпідставною та необґрунтованою.
Суд звертає увагу на складову, закріплену у статті 6 Конвенції - вимогу щодо законності суду, тобто суду, встановленого законом. Це поняття включає організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції) складову. Порушення під час визначення юрисдикції суду безумовно призводить до порушення права на справедливий суд.
Відповідно до статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Таким чином, повноваження кожного органу законодавчої, виконавчої та судової влади не є безмежними, а визначаються Конституцією та законами України.
Згідно частин першої - третьої статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Таким чином, аналізуючи зазначені норми права, суд дійшов висновку, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. При цьому до відкриття виконавчого провадження суд може замінити боржника або стягувача лише у виконавчих листах, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, відповідно до частини четвертої статті 379 КАС України.
Таким чином, зважаючи на предметну юрисдикцію та характер спірних правовідносин у адміністративній справі №140/14481/23, та враховуючи позицію Великої Палати Верховного Суду станом на час винесення даної ухвали, суд приходить до висновку щодо необхідності повернення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «УСКРОУ КАПІТАЛ» без розгляду.
Суд роз'яснює особі, яка звернулася із заявою, що розгляд вказаної заяви віднесено до юрисдикції місцевого суду у порядку цивільного судочинства.
Керуючись статтями 90, 167, 248, 294, 379 КАС України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УСКРОУ КАПІТАЛ» про заміну стягувача у виконавчому написі №1759, виданого 14.05.2014 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. про стягнення заборгованості за кредитним договором № ML-A02/002/2008 від 15.01.2008 року з ОСОБА_1 в користь ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у розмірі 62881,67 доларів США на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «УСКРОУ КАПІТАЛ», - повернути заявнику без розгляду.
Копію ухвали разом із заявою та всіма додатками до неї надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя В.В. Мачульський