14 червня 2023 року ЛуцькСправа № 140/5811/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
судді Смокович В. І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації (далі - УСЗН Камінь-Каширської РДА, відповідач) про визнання протиправною бездіяльності відповідача яка призвела до ненарахування та невиплати її сину ОСОБА_2 з 28 вересня 2022 року грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у відповідності до статті 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”; зобов'язати відповідача провести з 28 вересня 2022 року нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячної грошової допомоги відповідно до статті 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 40 % від мінімальної заробітної плати встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік до зміни законодавчого регулювання відповідних правовідносин без обмеження в часовому проміжку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області як потерпіла від аварії на ЧАЕС 3 категорії та постійно проживає в селі Цміни, яке віднесено до зони гарантованого добровільного відселення. Разом з нею зареєстрований та фактично проживає її неповнолітній син ОСОБА_2 .
Враховуючи рішення Конституційного Суду України № 6-р/2018 від 17 липня 2018 року, дитина позивача має право на щомісячне отримання грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ), яка не нараховується та не виплачується.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) (арк. спр. 11).
Вказана ухвала разом з копією позовної заяви та доданими документами були направлені на адресу відповідача поштовим зв'язком та отримані ним 14 квітня 2023 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. спр. 13).
Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не подав, однак надіслав до суду довідку № 905 від 18 березня 2023 року відповідно до якої ОСОБА_1 отримувала в управлінні соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства (далі допомогу) по 31 грудня 2014 року.
Цією ж довідкою повідомлено, що позивач отримувала допомогу на сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З 01 січня 2015 року на обліку в управлінні як отримувачі цієї допомоги не перебувають у зв'язку з виключенням статті 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” на підставі Закону України № 79-VІІІ від 28 грудня 2014 року (арк. спр. 14).
Інших заяв по суті справи чи клопотань про розгляд справи в судовому засіданні на адресу суду від учасників справи не надходило.
Суд, перевіривши доводи позивача та відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
Законним представником ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є його матір ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_1 від 24 листопада 2005 року, (арк. спр. 3).
Дитина ОСОБА_1 , є дитиною, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи та має право на пільги та компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що підтверджується відповідним посвідченням серії НОМЕР_2 від 10 січня 2006 року (арк. спр. 4).
З листа Управління соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області від 13.03.2023 № Г-94/ч вбачається, що останній повідомив позивача про відсутність в управлінні передбаченої законодавством України можливості для здійснення нарахування та виплати допомоги, встановленої статтею 37 Закону № 796-ХІІ (арк. спр. 2).
Уважаючи, що дитина позивача має право на щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства встановленої статтею 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі, що дорівнює 40% від мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною другою статті 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Пунктом 3 статті 116 Конституції України визначено, що до повноважень Кабінету Міністрів України належить забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування.
Рішеннями Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 та від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 підтверджена конституційність повноважень Кабінету Міністрів України щодо реалізації політики у сфері соціального захисту, в тому числі регулювання порядку та розмірів соціальних виплат і допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, виходячи з фінансових можливостей держави.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, соціального захисту потерпілого населення визначено в Законом № 796-ХІІ.
Відповідно до положень статті 37 Закону № 796-ХІІ (в редакції, чинній з 09 липня 2007 року) громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах:
- у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати;
- у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати;
- у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - 50 процентів від мінімальної заробітної плати.
Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Ця допомога виплачується щомісячно за місцем роботи, пенсіонерам - органами, які виплачують пенсію, непрацюючим громадянам - місцевими державними адміністраціями або виконавчими органами рад за місцем проживання. Виплата за два і більше місяців забороняється.
Підпунктом восьмим пункту 28 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 107-VI) текст статті 37 Закону № 796-XII викладено в новій редакції. Так, громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Ця допомога виплачується щомісячно органами праці та соціального захисту населення за місцем реєстрації. Виплата за два і більше місяців забороняється.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення пункту 28 розділу ІІ Закону № 107-VI визнані неконституційними.
У 2012-2014 роках на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення статті 37 Закону № 796-XII застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Закон № 76-VIII набрав чинності 01 січня 2015 року, підпунктом 7 пункту 4 розділу І якого виключено, зокрема, статтю 37 Закону № 796-ХІІ.
Рішенням Конституційного Суду України від 17 липня 2018 року № 6-р/2018 підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону № 76-VIII визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Отже, вказаним Рішенням Конституційного Суду України відновлено дію статті 37 Закону № 796-ХІІ, яка із 17 липня 2018 року є чинною.
Відповідно до статті 63 Закону № 796-ХІІ фінансування витрат, пов'язаних із його реалізацією, здійснюється за рахунок державного бюджету.
Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України (далі - БК України).
Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону № 796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Вказані доповнення Конституційним Судом України в установленому порядку неконституційними не визнавалися.
Разом з тим, Кабінет Міністрів України не визначив порядку та розміру виплати грошової допомоги, передбаченої статтею 37 Закону № 796-ХІІ.
Відтак, за відсутності постанови Кабінету Міністрів України про порядок та розмір виплати грошової допомоги, передбаченої статтею 37 Закону № 796-ХІІ, до спірних правовідносин застосуванню підлягають безпосередньо норми статті 37 Закону № 796-ХІІ (у редакції, чинній з 09 липня 2007 року).
Крім того, 01 січня 2017 набрав чинності Закон № 1774-VIII, та за змістом пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.
Таким чином, за загальним правилом дії норм права у часі, у зв'язку з набранням чинності Законом № 1774-VIII, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення статті 37 Закону №796-ХІІ щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.
Вказані висновки щодо застосування норм права викладені у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 січня 2019 року та постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у зразковій справі № 240/4946/18 за позовом Особа 1 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, та в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України враховуються при вирішенні цієї справи.
Відтак, суд дійшов висновку, що оскільки дитина ОСОБА_1 має статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи, та проживає в населеному пункті, який віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, тому у зв'язку із прийняттям Конституційним Судом України рішення № 6-р/2018, мають право на виплати щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбаченої статтею 37 Закону № 796-XII. Проте, відповідач виплату зазначеної допомоги не здійснив.
Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
При вирішенні даного спору суд враховує, що ОСОБА_1 звернулася з цим позовом 28 березня 20233, що стверджується датою оформлення поштового відправлення (арк. спр. 9), відтак нарахування слід здійснювати з 28 вересня 2022 року.
Щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому допомога з 01.01.2015 року не нараховувалася і не виплачувалася слід зазначити наступне.
Як убачається з відповіді Управління соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації від 13.03.2023, останнє відмовило у взятті на облік, призначенні та виплаті допомоги неповнолітній дитині ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Однак із довідки Управління №905 від 18.03.2023 слідує, що така допомога неповнолітньому сину ОСОБА_1 виплачувалася.
Крім того матеріалами справи підтверджується, що неповнолітній син має Посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (арк.спр.4) та з народження проживає з мамою в селі Цміни, яке є територією радіоактивного забруднення.
З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України та правових висновків Верховного Суду у зразковій справі № 240/4946/18, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України повноважень, суд у даній справі дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка призвела до ненарахування та невиплати з 28 вересня 2022 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону № 796-XII, та зобов'язання відповідача провести з 28 вересня 2022 року нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги в розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.
При цьому, у задоволенні позовних вимог зобов'язального характеру щодо нарахування та виплати спірної допомоги саме у розмірі 40% від мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік, необхідно відмовити з огляду на те, що у зв'язку з набранням чинності Законом № 1774-VIII положення статті 37 Закону № 796-ХІІ щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають (вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у зразковій справі № 240/4946/18).
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат пов'язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 139, 243 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації (44501, Волинська область, м. Камінь-Каширський, вулиця Воля, 2, ідентифікаційний код юридичної особи 03192023) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації, яка призвела до не нарахування та невиплати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації провести ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ) з 28 вересня 2022 року нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ в розмірі, що дорівнює 40 % від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.І. Смокович