Справа №465/3240/23
14 червня 2023 року Галицький районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Волоско І.Р.
секретар судового засідання Сливка І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, заступника начальника відділу - інспектора з паркування відділу інспекторів з паркування Управління безпеки Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Діденка Миколи Анатолійовича про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі та зобов'язання до вчинення дій, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, заступника начальника відділу - інспектора з паркування відділу інспекторів з паркування Управління безпеки Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Діденка Миколи Анатолійовича про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі та зобов'язання до вчинення дій.
Свої вимоги мотивує тим, що 19 квітня 2023 року у ході ознайомлення з виконавчим провадженням № 71423970 позивачу стало відомо, що Франківським ВДВС у Львові ЗМУМЮ відкрито виконавче провадження 71433956.
Цього ж дня, при ознайомленні з даним ВП, позивачу стало відомо про складання відносно неї постанови серії РАП № 903652234 про адміністративне правопорушення від 30.11.2022.
З постанови вбачається, що 13 листопада 2022 року о 8 год. 12 хв. водієм автомобіля марки Опель Антара номерний знак НОМЕР_1 здійснено зупинку за адресою м. Львів вул. Залізняка, 8, чим порушено вимоги п. 3.34 розділу 33 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 в зоні дію знаку 3.34 «Зупинка заборонена», чим скоїла правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Фотозйомка здійснювалась за допомогою технічного запису і розміщена на відповідному сайті https://inspector.lviv.ua/violation.
Відповідно до фото, які розташовані на сайті Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Управління безпеки Львівської міської ради, видно лише автомобіль марки Опель Антара номерний знак НОМЕР_1 , який розташований напроти воріт домоволодіння матері чоловіка позивача ОСОБА_2 , дорожній знак який забороняє зупинку на фото відсутній.
На подвір'ї даного домоволодіння сім"я позивача зберігає вказаний автомобіль та зупиняється перед воротами для заїзду.
Крім того, згідно фото, автомобіль розташований між клумбами двох дерев, навпроти воріт для заїзду, оскільки, як зазначалось планувався в подальшому заїзд на подвір'я після відкриття воріт. Крім того залишено відстань на тротуарі більше 2 метрів таким чином автомобіль не заважав руху автомобілів по проїжджій частині вул. Залізняка та пішоходам.
На фото, зробленими інспектором, відсутні будь які знаки, у тому числі знак 3.34 Правил, які б вказували на заборону зупинки та вчинення правоворушення.
Крім того, зупинка зроблена навпроти заїзду в домоволодіння для заїзду з метою стоянки автомобіля на приватному подвір'ї.
У зв'язку з цим просить позов задовольнити.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 06 червня 2023 року відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити за правилами розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ.
Позивач та представник позивача в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників справи, які не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду.
Дослідивши матеріали справи, керуючись принципами верховенства права та законності, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні доказів в їх сукупності, які є у справі, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд встановив, що Управлінням безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради було винесено постанову серії РАП №903652234 від 30 листопала 2022 року.
З оскаржуваної постанови вбачається, що 13 листопада 2022 року о 8 год. 12 хв. водієм автомобіля марки Опель Антара номерний знак НОМЕР_1 здійснено зупинку за адресою м. Львів вул. Залізняка, 8, чим порушено вимоги п. 3.34 розділу 33 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 в зоні дію знаку 3.34 «Зупинка заборонена», чим скоїла правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП відповідальність передбачена за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Позивач зазначає, що відповідно до фото, які розташовані на сайті Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Управління безпеки Львівської міської ради, видно лише автомобіль марки Опель Антара номерний знак НОМЕР_1 , який розташований напроти воріт домоволодіння матері чоловіка позивача ОСОБА_2 , дорожній знак який забороняє зупинку на фото відсутній.
На подвір'ї даного домоволодіння сім"я позивача зберігає вказаний автомобіль та зупиняється перед воротами для заїзду. Крім того, згідно фото, автомобіль розташований між клумбами двох дерев, навпроти воріт для заїзду, оскільки, як зазначалось, планувався в подальшому заїзд на подвір'я після відкриття воріт. Крім того залишено відстань на тротуарі більше 2 метрів таким чином автомобіль не заважав руху автомобілів по проїжджій частині вул. Залізняка та пішоходам.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Отже наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
В судове засідання відповідач не з'явився і не довів порушення позивачем Правил дорожнього руху та правомірність прийнятих ним рішень по справі.
Позивач зазначає, що не вчиняла жодних порушень, зазначених в оскаржуваній постанові.
Докази, які б спростовували такі твердження позивача, суду не надано.
Відтак, відповідач проігнорував необхідність доведення вини правопорушника.
Суд встановив, що на фото, які зроблені інспектором, відсутні будь які знаки, у тому числі знак 3.34 Правил, які б вказували на заборону зупинки та вчинення правоворушення.
Крім того, під час розгляду справи встановлено, що зупинка зроблена навпроти заїзду в домоволодіння для заїзду з метою стоянки автомобіля на приватне подвір'я.
Відповідачем не спростовані твердження позивача про те, що остання своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, вимог Правил дорожнього руху не порушувала.
Таким чином, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження вини позивача, в розумінні ст. 251 КУпАП, відповідачем не надано.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.ст. 73,76 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частина 2 цієї ж статті передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, то слід зазначити, що у справі відсутні достатні докази, які б підтверджували дані обставини.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Таким чином, суд приходить до висновку про недоведеність вини позивача і вважає, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа закриттю, а тому позов підлягає до часткового задоволення.
Окрім цього, суд вважає, що заяву позивача про поновлення строку на звернення до суду з адміністративним позовом слід задовольнити з наступних підстав.
Згідно ст. 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Позивач зазначає, що про наявність постанови та інших матеріалів адміністративного провадження він не знала, на адресу місця проживання рекомендованим листом не надходило жодних документів, які стосувалися б цієї адміністративної справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 19 квітня 2023 року у ході ознайомлення з виконавчим провадженням № 71423970, позивачу стало відомо, що Франківським ВДВС у Львові ЗМУМЮ відкрито виконавче провадження 71433956. Цього ж дня, при ознайомленні з даним ВП, позивачу стало відомо про складання відносно неї постанови серії РАП № 903652234 про адміністративне правопорушення від 30.11.2022.
Таким чином, суд вважає, що строк для звернення до суду з позовною заявою слід поновити.
Понесені позивачем документально підтверджені судові витрати, а саме сплачений судовий збір, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача згідно з вимогами ч.1 ст.139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 19, 62 Конституції України, ст. ст. 19, 77, 90, 242, 243, 246 КАС України, суд, -
поновити строк на звернення до суду з даним позовом.
Адміністративний позов задовольнити частково.
Постанову серії РАП № 903652234 від 30.11.2022 - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути з Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 536,8 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя І.Р.Волоско