Єдиний унікальний номер №445/1192/18
Провадження №1-кп/943/5/2023
15 червня 2023 року м. Буськ
Буський районний суд Львівської області
головуючого-судді: ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
за участю обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ,
за участю законного представника обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_6 ,
за участю захисника обвинувачених - адвоката ОСОБА_7 ,
за участю представника служби у справах дітей Золочівської районної державної адміністрації Львівської області ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Буську кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018140210000238 від 25.04.2018 року про обвинувачення:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця міста Золочів Львівської області, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє: вироком Галицького районного суду міста Львова від 13 січня 2023 року за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років і 1 місяця позбавлення волі,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця міста Золочів Львівської області, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Жовківського районного суду Львівської області від 07 вересня 2022 року (частково зміненого ухвалою Львівського апеляційного суду від 30 січня 2023 року в частині зарахування попереднього ув'язнення) за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років і 6 місяців позбавлення волі,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, -
24 квітня 2018 року, близько 20 години 30 хвилин, ОСОБА_5 , за попередньою змовою із особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, та неповнолітнім ОСОБА_4 , знаходячись неподалік магазину автомобільних запчастин, що на вул. Бродівській у м. Золочеві Львівської області, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, яка полягала в тому, що вони ігноруючи існуючі у суспільстві загальноприйняті правила поведінки і норми моралі, маючи на меті протиставити себе загальноприйнятим правилам поведінки в суспільстві, намагаючись самоутвердитись за рахунок приниження інших осіб і нахабно показуючи своє зневажливе ставлення до оточуючих, ігноруючи присутніх на вулиці осіб, з малозначимого приводу розпочали конфлікт з потерпілим ОСОБА_9 , який переріс у бійку, в ході якої умисно нанесли декілька ударів руками та взутими ногами по голові, різних частинах тіла, спричинили йому тілесні ушкодження у вигляді синця на повіках правого та лівого очей, в правій скроневій ділянці, на передній поверхні грудної клітки справа, садна в ділянці лівої орбіти, на спинці носа, в ділянці правого та лівого колінних суглобів, крововилив в білкову оболонку правого ока, які відносяться до групи легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, вищевказаними своїми протиправними діями ОСОБА_5 вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 296 КК України.
24 квітня 2018 року, близько 20 години 30 хвилин, неповнолітній ОСОБА_4 , за попередньою змовою із особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, та ОСОБА_5 , знаходячись неподалік магазину автомобільних запчастин, що на вул. Бродівській у м. Золочеві Львівської області, грубо порушуючи громадський порядок, виражаючи явну неповагу до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, яка полягала в тому, що вони ігноруючи існуючі у суспільстві загальноприйняті правила поведінки і норми моралі, маючи на меті протиставити себе загальноприйнятим правилам поведінки в суспільстві, намагаючись самоутвердитись за рахунок приниження інших осіб і нахабно показуючи своє зневажливе ставлення до оточуючих, ігноруючи присутніх на вулиці осіб, з малозначимого приводу розпочали конфлікт з потерпілим ОСОБА_9 , який переріс у бійку, в ході якої умисно нанесли декілька ударів руками та взутими ногами по голові, різних частинах тіла, спричинили йому тілесні ушкодження у вигляді синця на повіках правого та лівого очей, в правій скроневій ділянці, на передній поверхні грудної клітки справа, садна в ділянці лівої орбіти, на спинці носа, в ділянці правого та лівого колінних суглобів, крововилив в білкову оболонку правого ока, які відносяться до групи легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, вищевказаними своїми протиправними діями ОСОБА_4 вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 296 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України визнав повністю, підтвердивши розуміння ним пред'явленого обвинувачення та не оспорив наведених в обвинувальному акті фактичних обставин, пояснивши, що він дійсно за вищевказаних фактичних обставин скоїв хуліганство за наступних обставин. Зокрема, ввечері 24 квітня 2018 року на вул. Кривоноса у місті Золочеві Львівської області в нього виник конфлікт із потерпілим ОСОБА_9 через словесну образу зі сторони останнього, який потім перемістився на вул. Бродівську в місті Золочеві Львівської області, поблизу магазину автозапчастин, в ході якого ОСОБА_5 заподіяв потерпілому декілька ударів руками в область обличчя та грудей потерпілого, також йому в цьому допоміг рідний брат ОСОБА_4 , що підійшов до них разом із ОСОБА_10 . Вказаний конфлікт із потерпілим тривав декілька хвилин, після чого вони розійшлися. У вчиненому обвинувачений ОСОБА_5 щиро розкаюється та просить суд його суворо не карати, оскільки усвідомив вчинене та примирився із потерпілим.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України визнав повністю, підтвердивши розуміння ним пред'явленого обвинувачення та не оспорив наведених в обвинувальному акті фактичних обставин, пояснивши, що він дійсно за вищевказаних фактичних обставин скоїв хуліганство за наступних обставин. Зокрема, ввечері 24 квітня 2018 року він разом із ОСОБА_10 підійшли на АДРЕСА_2 , де ОСОБА_4 допоміг рідному брату ОСОБА_5 у конфлікті з ОСОБА_9 , в ході якого ОСОБА_4 декілька разів ударив останнього ногами по руках і ногах потерпілого ОСОБА_9 . Вказана конфліктна ситуація тривала декілька хвилин, після чого ОСОБА_9 поїхав з місця пригоди на автомобілі, а вони з братом пішли. У вчиненому обвинувачений ОСОБА_4 щиро розкаюється та просить суд його суворо не карати, оскільки усвідомив вчинене та примирився із потерпілим.
Ураховуючи те, що обвинувачені свою вину у вчиненому злочині визнали повністю, ними, як і іншими учасниками судового провадження (потерпілим) не оспорюються обставини, викладені в обвинувальному акті, і судом встановлено, що обвинувачені правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, заслухавши думку учасників судового провадження та роз'яснивши обвинуваченим положення ч. 3 ст. 349 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі відносно тих обставин, які ніким не оспорюються.
Аналізуючи зібрані по справі докази і оцінюючи їх в сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення доведена повністю. Відтак, суд вважає, що дії обвинувачених слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 296 КК України, оскільки вони своїми вищевказаними протиправними діями вчинили хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене групою осіб, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 296 КК України
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним діяння, яке є нетяжким злочином (ч. 4 ст. 12 КК України), його наслідки, особу обвинуваченого, який не працює, є особою молодого віку, усвідомив суспільну небезпеку вчиненого ним злочину, у вчиненому щиро розкаявся, а потерпілий ОСОБА_9 не висловив будь-яких претензій до обвинуваченого матеріального чи морального характеру.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним діяння, яке є нетяжким злочином (ч. 4 ст. 12 КК України), його наслідки, особу обвинуваченого, який не працює, є особою молодого віку, усвідомив суспільну небезпеку вчиненого ним злочину, у вчиненому щиро розкаявся, а потерпілий ОСОБА_9 не висловив будь-яких претензій до обвинуваченого матеріального чи морального характеру.
Згідно приписів частини другої і третьої статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Вирішуючи питання про обрання виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 та обвинуваченому ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог статті 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винних, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Зокрема, обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 у відповідності до норми статті 66 КК України суд вважає щире каяття, а обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_5 відповідно до норми статті 67 КК України є рецидив злочинів.
Отже, вирішуючи питання про обрання виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , суд, відповідно до вимог статті 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який є молодого віку, не працює, утриманців не має, посередньо характеризується за місцем свого проживання, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, наявність однієї обставини, що пом'якшує його покарання та наявність однієї обставини, яка його обтяжує, а відтак приходить до переконання про обрання обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на певний строк у межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 296 КК України.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий, останній раз був засуджений вироком Галицького районного суду міста Львова від 13 січня 2023 року за ч. 3 ст. 185, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років і 1 місяця позбавлення волі.
Об'єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в постанові від 01 червня 2020 року в справі №766/39/17 виклала такі висновки щодо застосування норм права: «При визначенні того, які з правил призначення остаточного покарання (за сукупністю злочинів чи за сукупністю вироків) підлягають застосуванню за наявності іншого обвинувального вироку (вироків) щодо цієї ж особи, слід керуватися саме часом постановлення попереднього вироку, а не часом набрання ним законної сили: а) якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні, було вчинено до постановлення попереднього вироку, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ч. 4 ст. 70 КК (за сукупністю злочинів); б) якщо злочин (злочини), за який (які) засуджено особу в цьому кримінальному провадженні було вчинено після постановлення попереднього вироку, але до повного відбуття покарання, то остаточне покарання призначається за правилами, передбаченими ст. 71 КК (за сукупністю вироків)».
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу. Відтак, суд вважає, що остаточне покарання ОСОБА_5 слід призначити за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за цим вироком, більш суворим покаранням за попереднім вироком Галицького районного суду міста Львова від 13 січня 2023 року у вигляді 5 років і 1 місяця позбавлення волі, що, на думку суду, відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження нових кримінальних правопорушень, а також його соціальної реабілітації.
При цьому, суд вважає, що ОСОБА_5 слід зарахувати частково відбуте ним покарання за попереднім вироком Галицького районного суду міста Львова від 13 січня 2023 року, зокрема, із 14 березня 2022 року по 15 червня 2023 року.
Крім того, на підставі ч. 5 ст. 72 КК України, суд вважає, що ОСОБА_5 слід зарахувати строк попереднього ув'язнення у зв'язку із триманням його під вартою у цьому кримінальному провадженні у строк покарання, зокрема, із 15 травня 2018 року по 22 травня 2018 року включно із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 у відповідності до норми статті 66 КК України суд вважає: щире каяття та вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, а обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до норми статті 67 КК України суд не вбачає.
Отже, вирішуючи питання про обрання виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд, відповідно до вимог статті 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який є молодого віку, не працює, утриманців не має, посередньо характеризується за місцем свого проживання, на обліках у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, наявність двох обставин, що пом'якшують його покарання та відсутність обставин, які його обтяжують, а відтак приходить до переконання про обрання обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі на певний строк у межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 296 КК України.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_4 раніше засуджений вироком Жовківського районного суду Львівської області від 07 вересня 2022 року (частково зміненого ухвалою Львівського апеляційного суду від 30 січня 2023 року в частині зарахування попереднього ув'язнення) за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років і 6 місяців позбавлення волі.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу. Відтак, суд вважає, що остаточне покарання ОСОБА_4 слід призначити за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за цим вироком, більш суворим покаранням за попереднім вироком Жовківського районного суду Львівської області від 07 вересня 2022 року (частково зміненого ухвалою Львівського апеляційного суду від 30 січня 2023 року в частині зарахування попереднього ув'язнення) за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років і 6 місяця позбавлення волі, що, на думку суду, відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, попередження нових кримінальних правопорушень, а також його соціальної реабілітації.
При цьому, судом встановлено, що ухвалою Львівського апеляційного суду від 30 січня 2023 року ОСОБА_4 на підставі ст. 72 ч. 5 КК України в редакції Закону №838-VIII від 26.11.2015 було зараховано у строк відбування покарання час перебування його під вартою з 07.09.2022 року по 30.01.2023 року включно (часу постановлення ухвали Львівського апеляційного суду), із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, про що слідує із ухвали Львівського апеляційного суду від 30 січня 2023 року.
Відтак, суд вважає, що ОСОБА_4 слід зарахувати частково відбуте ним покарання за попереднім вироком Жовківського районного суду Львівської області від 07 вересня 2022 року (з урахуванням ухвали Львівського апеляційного суду від 30 січня 2023 року в частині зарахування попереднього ув'язнення), зокрема, із 07 вересня 2022 року по 15 червня 2023 року.
Процесуальні витрати на залучення експертів у даному кримінальному провадженні відсутні.
Цивільний позов не заявлено, речових доказів у цьому кримінальному провадженні не має.
Ураховуючи наведене та керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі строком на один рік.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за цим вироком, більш суворим покаранням за попереднім вироком Галицького районного суду міста Львова від 13 січня 2023 року у вигляді 5 років і 1 місяця позбавлення волі, призначити ОСОБА_5 у остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років 1 (один) місяць, зарахувавши йому частково відбуте покарання за попереднім вироком Галицького районного суду міста Львова від 13 січня 2023 року, зокрема, із 14 березня 2022 року по 15 червня 2023 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_5 у строк відбування покарання строк перебування під вартою у цьому кримінальному провадженні, зокрема, із 15 травня 2018 року по 22 травня 2018 року включно із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_5 у рахувати з моменту проголошення цього вироку (15.06.2023).
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі строком на один рік.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання призначеного за цим вироком, більш суворим покаранням за попереднім вироком Жовківського районного суду Львівської області від 07 вересня 2022 року (частково зміненого ухвалою Львівського апеляційного суду від 30 січня 2023 року в частині зарахування попереднього ув'язнення) за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років і 6 місяців позбавлення волі, призначити ОСОБА_4 у остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців, зарахувавши йому частково відбуте покарання за попереднім вироком Жовківського районного суду Львівської області від 07 вересня 2022 року (з урахуванням ухвали Львівського апеляційного суду від 30 січня 2023 року в частині зарахування попереднього ув'язнення), зокрема, із 07 вересня 2022 року по 15 червня 2023 року.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 у рахувати з моменту проголошення цього вироку (15.06.2023).
Копію цього вироку негайно вручити обвинуваченим та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1