Єдиний унікальний номер №943/2160/21
Провадження № 2/943/106/2023
15 червня 2023 року м. Буськ, Львівська область
Буський районний суд Львівської області
в складі: головуючої-судді Шендрікової Г.О.,
за участю секретаря судового засідання Пристанської С.В.
без участі сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Буську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третьої особи: Буської міської ради Золочівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно та визнання права на завершення приватизації земельної ділянки,
ОСОБА_1 звернулася до Буського районного суду Львівської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третьої особи: Буської міської ради Золочівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно та визнання права на завершення приватизації земельної ділянки.
Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її батько ОСОБА_4 . Після його смерті відкрилась спадщина на спадкове майно, до якого входить житловий будинок в АДРЕСА_1 та земельна ділянка. Позивач є спадкоємцем даного майна за законом, але не може оформити своїх спадкових прав через відсутність у неї правовстановлюючих документів на спадкове майно. Просить суд визнати за нею право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті батька.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, належно та вчасно була повідомлена про день, час, місце розгляду справи. До матеріалів справи додала заяву про слухання справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, просить позов задоволити.
Відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися, направили суду заяву, в якій просили слухати справу у їх відсутності, проти позову не заперечили.
Представник третьої особи: Буської міської ради Золочівського району Львівської області в судове засідання не з'явився, направив лист з проханням справу слухати у його відсутності, заперечень щодо позову не подав.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
З свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 26 жовтня 2021 року, убачається, що позивач ОСОБА_5 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком зазначено ОСОБА_4 .
Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Милятинською сільською радою Буського району Львівської області 23.11.1994 р., підтверджено, що батько позивача ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В силу ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Згідно ч. 2, 3 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Судом встановлено, що позивач є спадкоємцями за законом після смерті свого батька ОСОБА_4 . Родинний зв'язок підтверджено свідоцтвами про народженя, що вважається належним доказом.
Першочерговим спадкоємцем до даної спадщини за законом є мати позивача ОСОБА_2 , сестра позивача ОСОБА_3 , однак вони відмовилися від прийняття спадщини, про що подали відповідні заяви від 09 листопада 2021 року.
З представленої довідки Буської міської ради від 30.09.2021 року № 641 убачається, що житловий будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 належав до дня смерті ОСОБА_4 . Інших спадкоємців немає.
На підставі зазначеного, суд приходить до висновку, що позивач має право спадкувати за законом після смерті свого батька.
Із листа завідувача Буської державної нотаріальної контори №259/01-16 від 16.08.2022 року вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилась.
В силу ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
В підтвердження наявності спадкового майна, а саме будинку садибного типу з господарськими будівлями та спорудами в АДРЕСА_1 , в розпорядження суду надано технічний паспорт від 21.10.2021 року та довідку Буської міської ради Золочівського району Львівської області від 30.09.2021 року № 641, що є належним доказом у справі.
Як вбачається з представленого позивачем Архівного витягу № 613 від 23.09.2021 р. виданого Буською РДА, ОСОБА_4 було передано у безоплатну приватну власність спірну земельну ділянку на підставі Рішення Милятинської сільської ради народних депутатів від 18.05.1993 р.
Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Статтею 1 Протоколу 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено: кожна фізична або юридична особа має право володіти мирно своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Стаття 17 Загальної декларації прав людини проголошує, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими.
Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.
Відповідно до статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).
Згідно п. «г» ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.
Частиною 1 ст. 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується:
- цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою;
- свідоцтвом про право на спадщину (ч. 1, 2 ст. 126 ЗК України).
Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками та землекористувачами; одержання у встановленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано, то право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу X «Перехідні положення» ЗК України.
Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте, розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування, а саме: права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця.
На підставі абз. 2 п. 1 розділу X «Перехідні положення» ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМ України від 26.12.1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» (втратив чинність на підставі Закону України від 14.09.2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку (пункт 1 розділу X доповнено абз. 2 згідно із Законом від 16.09.2008 року № 509-VІ).
Отже, якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМ України від 26.12.1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку. Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації громадянами (ч. 3 ст. 116 ЗК України).
Як вбачається з Рішення Милятинської сільської ради народних депутатів від 18.05.1993 р. ОСОБА_4 передали безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 0,14 га для обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд та земельної ділянки площею 0,35 га, для ведення підсобного господарства, що розташовані на території (Милятинської сільської ради) Буської міської ради Львівської області, однак, спадкодавець не оформила у встановленому законом порядку права власності на спірну земельну ділянку.
Таким чином, спадщина за законом після смерті ОСОБА_4 відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , останній за життя не набув права власності на спірну земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України.
ОСОБА_1 є спадкоємцем у встановленому законом порядку, прийняла спадщину після смерті спадкодавця та набула право в порядку спадкування, а саме: право на завершення приватизації та право на здійснення реєстрації права власності з отриманням Витягу з Державного реєстру прав на своє ім'я.
В пункті 3.5. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз'яснено, що якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім'я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.
Відповідно до ч. 2 ст. 1296 Цивільного кодексу України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
З огляду на наведені положення закону та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд переконаний, що є всі підстави для задоволення позову в повному обсязі.
Таким чином визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону та не порушує, права свободи чи інтереси інших осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1216, 1217, 1225 ЦК України, п.г ч.1 ст.81, ст.125, ст.126 ч.1,2 ЗК України, ст.ст.4-5,10,12,76-80,89,259,263-265,268 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третьої особи: Буської міської ради Золочівського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно та визнання права на завершення приватизації земельної ділянки - задовольнити повністю.
Визнати право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , за ОСОБА_1 на житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 77,7 кв.м.;
- право на завершення приватизації земельної ділянки площею 0,14 га для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та земельної ділянки площею 0,35 га для ведення підсобного господарства, що розташовані на території (Милятинської сільської ради) Буської міської ради Золочівського району Львівської області.
Рішення суду може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено: 15.06.2023 р.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , яка проживає за адресою: с. Ріпнів, Золочівського району, Львівської області.
Відповідач: ОСОБА_2 , яка проживає за адресою: с. Ріпнів, Золочівського району, Львівської області.
Відповідач: ОСОБА_6 , яка проживає за адресою: с. Ріпнів, Золочівського району, Львівської області.
Третя особа: Буська міська рада Золочівського району Львівської області, адреса: м. Буськ , пл. 900-річчя Буська, 1, Золочівського району, Львівської області.
Суддя: Г. О. Шендрікова