Справа № 438/862/23
Провадження № 3/438/431/2023
іменем України
12 червня 2023 року суддя Бориславського міського суду Львівської області Слиш А.Т., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з відділення поліції №1 Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу за адресою АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №950246 від 31 травня 2023 року. 25 травня 2023 року о 19 год.30 хв. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи в під'їзді будинку АДРЕСА_2 вчинила сварку із ОСОБА_2 , під час якої виражалась в її сторону нецензурною лайкою. Дії кваліфіковано за ст. 173 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення відповідальність, за яке передбачена ст. 173 КУпАП, не визнала, надавши пояснення про те, що можливо із сусідкою був конфлікт. Відбулось це дійсно у під'їзді, а не у громадському місці. Додатково пояснила, що їх родини тривалий час, більш року, перебувають у неприязних стосунках.
Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з положеннями ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Частиною 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як передбачено ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає адміністративній відповідальності та встановити інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Склад адміністративного правопорушення включає в себе ознаки, які характеризують зовнішній прояв поведінки особи, його спрямованість та наслідки; ознаки, що характеризують правопорушника і його психічне ставлення до скоєного. Відповідно ознаки складу адміністративного правопорушення об'єднаються у чотири групи (елементи): об'єкт адміністративного правопорушення, об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, суб'єкт адміністративного правопорушення та суб'єктивна сторона адміністративного правопорушення. Всі зазначені елементи складу адміністративного правопорушення є обов'язковими. Суб'єктивна сторона відображає психічне ставлення особи до скоєного діяння і наслідків, що наступають в результаті цього діяння. Вина особи є необхідним елементом суб'єктивної сторони.
Фабулою ст. 173 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність наступає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка здійснює дрібне хуліганство, розуміє, усвідомлює, що своїми діями вона порушує громадський порядок і бажає або свідомо допускає прояв неповаги до суспільства.
Суть даного правопорушення зводиться до вчинення таких дій, що привели до порушення громадського порядку і спокою громадян.
Громадська небезпека дій правопорушників проявляється в тому, що дрібне хуліганство певною мірою дезорганізує весь комплекс суспільних відносин, що склалися, а дії правопорушників спрямовані проти забезпечення нормального життя, суспільно-політичної діяльності громадян. Дрібне хуліганство необхідно відрізняти від таких схожих дій, як самоправство, приниження гідності, нанесення побоїв, або інших проступків, які мають наслідком адміністративну відповідальність (поява у нетверезому стані у громадських місцях, порушення правил руху і т. ін.).
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого даною нормою, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
До поняття «інші подібні дії» слід віднести такі прояви дрібного хуліганства, як: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, покликаних слідкувати за порядком; співання нецензурних пісень, розповідання вульгарних анекдотів групам людей; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; гвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; публічне справляння природних потреб у невідведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільне без потреби зупинення комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявом неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах; зривання афіш, плакатів, газет, оголошень зі стендів; умисна (з бешкетництва) швидка їзда на автомобілях та мотоциклах по калюжах поблизу тротуарів, зупинок, інших місць скупчення людей тощо.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце, яке дістало законодавче визначення як частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, зокрема під'їзди, а також підземні переходи, стадіони (ст. 1 Закон України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення» від 22.09.2005 p. № 2899-IV).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення, громадським місцем є частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього.
Згідно з протоколом правопорушення серії ВАБ №950246 від 31 травня 2023 року, 23 травня 2023 року 0 19 год.30 хв. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи в під'їзді будинку АДРЕСА_2 вчинила сварку із гр. ОСОБА_2 , під час якої виражалась в її сторону нецензурною лайкою. Дії кваліфіковано за ст.173 КУпАП.
Зазначені у протоколі обставини, зокрема умисел особи на порушення громадського порядку, не доведені належними та допустимими доказами та не відповідає диспозиції ст. 173 КУпАП, що інкримінується ОСОБА_1 .
У рішеннях від 30.05.2013 року у справі № 36673/04 «Малофєєва проти Росії» та від 20.09.2016 року у справі № 926/08 «Карелін проти Росії», Європейський суд з прав людини зауважив, що формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови про адміністративне правопорушення, слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За змістом ст. 280 КпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд зобов'язаний встановити ряд обставин: чи було вчинене адміністративне правопорушення, винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
За таких обставин направлені до суду матеріали та їх аргументація є сумнівними, відповідно наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), тож суд, враховуючи вищезазначене, позбавлений можливості самостійно надати оцінку відомостям в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно з ст. 62 Конституції України всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Отже, при розгляді справи не встановлено фактичних даних на спростування доводів особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, а при складанні протоколу про адміністративне правопорушення працівниками поліції не було долучено будь-яких інших доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Зазначене є підставою для закриття провадження в справі за недоведеністю належними доказами складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим висновок особи, яка склала протокол, є необґрунтованим належним чином та він суперечить чинним нормативним актам, внаслідок чого такий висновок має суб'єктивний характер та не відповідає вимогам щодо його допустимості та достатності.
Таким чином, в діях ОСОБА_1 відсутня подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173КУпАП, що в силу п.1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження у справі.
З огляду на викладене та керуючись ст.173, ст. 247, ст. ст.283, 284 КУпАП, суд -
постановив:
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП у зв'язку за відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя А.Т.Слиш