Справа № 525/264/23
Провадження №3/525/184/2023
14.06.2023 Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Прасол Я.В.
секретаря судового засідання Хоменка М.М.,
з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
захисника адвоката Бондаренко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка в режимі відеоконференції адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, гром. України, працюючого трактористом у ПП «Великобагачанський комбікормовий завод», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності не притягався,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №433164 від 06.03.2023, 06.03.2023 о 08 годині 15 хвилин по вулиці Шевченка, 1 в селищі Велика Багачка Миргородського району Полтавської області водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Chery-Kimo» днз НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 а ПДР України. Огляд на стан сп'яніння проводився у визначеному законом порядку зі згоди водія за місцем зупинки у присутності двох свідків за допомогою газоаналізатору алкотестеру «DRAGER». Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Суду пояснив, що 06.03.2023 він стояв, чекаючи доки йому дочка привезе сумку з документами, яку він забув вдома. До нього під'їхали працівники поліції та повідомили, що в автомобілі чути запах алкоголю, запропонували пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. Оскільки він алкоголю не вживає з 2007 року та був упевнений у тому, що тверезий, погодився пройти огляд на місці зупинки. Алкотестер «DRAGER» показав 0,22 проміле алкоголю, він просив поліцейських провести медичний огляд у лікарні, але вони відмовилися їхати до лікарні, посилаючись на те, що розпочали писати протокол. Після оформлення протоколу він поїхав до лікарні в селище Шишаки, де пройшов медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння, за результатами якого він у стані алкогольного сп'яніння не перебуває.
Захисник адвокат Бондаренко О.В. просила провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з відсутністю у діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 суду повідомила, що вони з чоловіком ОСОБА_1 у той день їхали на роботу, за кермом був чоловік. Виїхавши з дому чоловік помітив, що забув сумку з документами, у зв'язку з чим він з'їхав автомобілем на узбіччя, зупинив його та зателефонував дочці, щоб вона привезла документи. Коли вони стояли до них під'їхав патрульний автомобіль та поліцейські запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 у суді пояснила, що їй 06.09.2023 зранку зателефонував батько ОСОБА_1 та попросив привезти документи, які він забув. Коли вона привезла документи, то біля автомобіля батька були поліцейські, сказали, що від нього чути запах алкоголю, запропонували пройти огляд. ОСОБА_1 огляд пройшов на місці зупинки показало 0,22 проміле, запитали чи він погоджується, батько погодився з тим, що дійсно прилад показав такий результат.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року). У рішенні по даній справі ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23 жовтня 1995 року Європейський Суд з прав людини вказав, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998 року).
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника адвоката Бондаренко О.В., дослідивши сукупність наявних матеріалів справи та всі додані до протоколу про адміністративне правопорушення документи, переглянувши наявний відеозапис з боді-камери патрульного поліцейського (в обсязі, який наданий суду органом Національної поліції), в їх взаємозв'язку і давши цим доказам належну оцінку, суд приходить до висновку, про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно з положеннями ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог п. 2.9 а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст. 130 КУпАП.
Частиною 1 ст. 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспортного транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів.
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Відповідно до положень ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015№1452/735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за №1413/27858 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Згідно п. 4 розділу ІІ Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням Інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу.
Із сукупності досліджених судом матеріалів справи, судом встановлено, що 06.03.2023 ОСОБА_1 керував автомобілем «Chery-Kimo» днз НОМЕР_2 , факт керування автомобілем, особою, яка притягається до відповідальності не оспорюється та підтвердили у судовому засіданні свідки. Проте працівники поліції під'їхали до автомобіля, у той час, коли він не рухався, а стояв на узбіччі. Причини зупинки, передбачені ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», судом не встановлені, матеріали справи не містять відомостей про порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, відеозапис, який доданий до матеріалів справи не є безперервним. ОСОБА_1 на пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, пройшов його на місці зупинки транспортного засобу, результати огляду - 0,22 ‰, останній з результатами огляду погодився. Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 виявив бажання пройти медичний огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, такий огляд поліцейськими проведено не було.
Судом було досліджено свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, яке чинне до 17.08.2023, яке було долучено до матеріалів провадження. Із його змісту встановлено, що згідно розділу експлуатаційної документації при діапазоні вимірювання від 0,00‰ до 0,40‰ границі допустимої похибки для газоаналізатора для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі « Alcotest 6820» становить ± 0,04‰.
Таким чином, при результаті вимірювання вмісту алкоголю у видихуваному повітрі за допомогою «Alkotest 6820» - 0,22 ‰, похибка у 0,04 ‰ допустима.
Згідно п.7 розділу ІІ Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Таким чином, з урахуванням результату огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу, який становив 0,22‰ та допустимої похибки вимірювання газоаналізатору ««Alkotest 6820» - 0,04‰, на момент проведення огляду ОСОБА_1 рівень алкоголю у видихуваному повітрі на момент його проведення міг мати показник менше 0,2 проміле, що виключає наявність ознак складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, в його діях.
Крім того, після складання протоколу про адміністративне правопорушення 06.03.2023 о 10 год. 00 хв. ОСОБА_1 шляхом самозвернення звернувся до КНП «Шишацька лікарня планового лікування», за результатами медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, лікар встановив, що ознак алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 не виявлено, що підтверджується Актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №77 від 06.03.2023 та виданим на його підставі Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Положення ст. 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь
Відповідно до положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставі та в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням встановлених обставин справи, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не є доведеною, а тому провадження у справі слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
При цьому суд враховує, позицію Європейського суду з прав людини, щодо того, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення ЄСПЛ «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 19, 62 Конституції України, ст. ст. 7, 9, ч. 1 ст. 130, п. 1 ст. 247, 279, 280, 283, 284, 285, 289, 294 КУпАП,
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Великобагачанський районний суд Полтавської області.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Я.В. Прасол