Справа № 369/8729/23
Провадження №1-кс/369/1973/23
13.06.2023 року м. Київ
Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області ОСОБА_1 , вирішуючи питання про відкриття провадження за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб ВП № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, керівництва Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області у кримінальному провадженні № 12015110000000108 від 24.04.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України -
До Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла скарга ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб ВП № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, керівництва Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області у кримінальному провадженні № 12015110000000108 від 24.04.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, у якій останній просить слідчого суддю зобов'язати (встановити) термін прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні № 12015110000000108, що розслідується з 2015 року, один місяць.
Вимоги скарги мотивував ти, що ухвалою суду від 05.10.2021 року скаргу ОСОБА_2 про скасування постанови від 25.04.2019 року про закриття кримінального провадження №12015110000000108 від 24.04.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України - задоволено. Відповідно до супровідного листа, сформованого в АСДС за вих. № 369/10911/21/19295/2021 від 12.10.2021 року на адресу Бучанського РУП ГУ НП в Київській області (м. Боярка, вул. Хрещатик,88) надіслано копію ухвали суду від 05.10.2021 року у справі № 369/10911/21- для відома та виконання.
Зазначає, на час звернення до суду зі скаргою, слідчим СВ ВП № 1 Бучанського РУП ГУ НП в Київській області не повідомлено про відновлення досудового розслідування, не вручено витяг з ЄРДР, не зазначено слідчих та прокурорів в ЄРДР, не виконано вимоги ст.ст. 55, 56, 60, 216, 217, 218, 219, 220 КПК України.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали скарги, приходить до наступного.
Прокурор, слідчий суддя, суд, як і інші органи державної влади та їх посадові особи відповідно до частини другої статті 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Однією з загальних засад кримінального провадження згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 9 КПК України є законність, що передбачає обов'язок, суду, слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, інших службових осіб органів державної влади неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Так, відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, ч. 5 ст. 21 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» завданням слідчого судді є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Способи такого контролю обмежені визначеною кримінальним процесуальним законом процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Чинним кримінальним процесуальним законодавством України на стадії досудового розслідування в рамках кримінального провадження законодавцем наділено право визначеного кола осіб на оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, тобто сторони обвинувачення у кримінальному провадженні в розумінні ст.3 КПК України, що є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень. Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.
У відповідності до частини першої статті 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;
10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
За приписами ч. 2 ст. 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Виходячи з наведених вище положень, перелік видів рішень, дій та бездіяльності дізнавача, слідчого, прокурора, що можуть бути оскаржені до слідчого судді на стадії досудового розслідування, є вичерпним та визначений положеннями статті 303 КПК України.
Вказане узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.03.2019 у справі за № 807/1456/17.
Відповідно до ст. 113 КПК України процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Статтею 114 КПК України передбачено право слідчого судді, суду встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
Згідно ст.114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.
Однією із загальних засад кримінального провадження, передбачених ст.7 КПК України є розумність строків, які зазначені в ст. 28 КПК України.
Ст.ст. 219, 220 КПК України встановлені строки досудового розслідування, порядок і строк розгляду клопотань під час досудового розслідування про виконання будь-яких процесуальних дій слідчим та прокурором.
Статтею 308 КПК України визначено, що недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право оскаржити прокурору вищого рівня
Частиною 2 ст. 28 КПК України передбачено, що проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Таким чином, слідчий суддя забезпечує проведення досудового розслідування у розумні строки в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції і має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження в порядку ст. 114 КПК України під час вирішення питань, які входять до його компетенції слідчого судді.
У своїй скарзі ОСОБА_2 вказує на порушення слідчим розумних строків щодо виконання вимог ухвали слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 05.10.2021 року, якою скаргу ОСОБА_2 про скасування постанови від 25.04.2019 року про закриття кримінального провадження №12015110000000108 від 24.04.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України - задоволено - задоволено.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 КПК України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій.
Окрім цього, бездіяльність органу досудового розслідування або недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування потерпілий мають право оскаржити прокурору вищого рівня в порядку, передбаченому ст. 308 КПК України.
Відповідно до ч. 6. ст. 28 КПК України підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.
З аналізу положень КПК України слідує, що бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає три обов'язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що повноваження слідчого судді на встановлення процесуальних строків у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом діють лише під час розгляду і вирішення слідчим суддею тих питань, які віднесені до компетенції слідчого судді, зокрема, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя має право встановити більш короткий строк дії заходу забезпечення кримінального провадження, в межах строку, встановленого КПК України.
Встановлення строку проведення слідчим, прокурором слідчих чи процесуальних дій під час досудового розслідування не входить до компетенції слідчого судді.
Окрім того, оскарження бездіяльності щодо недотримання слідчим розумних строків під час досудового розслідування, здійснюється у порядку, визначеному ст. 308 КПК України.
Частиною 4 ст. 304 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Беручи до уваги встановлені слідчим суддею обставини, у відкритті провадження слід відмовити на підставі ч. 4 ст. 304 КПК України.
Керуючись ст. 3, 26, 303, 304, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-
Відмовити у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність посадових осіб ВП № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, керівництва Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області у кримінальному провадженні № 12015110000000108 від 24.04.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_3