15.06.23 363/1023/23
15 червня 2023 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючої судді Дьоміної О.П., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , подану в її інтересах адвокатом Леськовим В.П. до Київської митниці Державної митної служби України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил,-
20 лютого 2023 року ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Леськова В.П. звернулася до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, який було уточнено 28.02.2023 року і в якому просила:
- скасувати постанову начальника Київської митниці Державної митної служби України Сілюка С.В. від 15.09.2022 року у справі про порушення митних правил за №1758/10000/22 про визнання позивачку винною у вчиненні правопорушення за ч. 4 ст. 481 МК України та накладення штрафу в розмірі 34 000 грн.;
- закрити справу за №1758/10000/22 про порушення митних правил за відсутністю в діях позивачки ознак складу правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 481 МК України;
- поновити позивачці строк на звернення до суду з цим позовом, оскільки з оскаржуваною постановою представник позивача - адвокат Леськов В.П. ознайомився лише 08.02.2023 року у Вишгородському районному відділі Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження за №70947132 про стягнення з позивачки штрафу за оскаржуваною постановою, при цьому раніше відповідач не вручав позивачці зазначену постанову, а тому передбачений ст. 286 КАС України строк на оскарження в судовому порядку повинно обчислювати 09.02.2023 року.
Так, в обґрунтування позовних вимог представник позивачки посилався на те, що 03.07.2019 року між ТОВ «МозірьВестТранс» та ТОВ «Беназір-Сервіс» укладено договір оренди транспортного засобу, згідно якого ТОВ «Беназір-Сервіс» орендувало у ТОВ «МозірьВестТранс» кран автомобільний MAZ 6303A3 KC55727-7, кузов (рама): НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , д/н НОМЕР_3 , рік випуску 2009. 09.07.2019 року Київською митницею оформлено митну декларацію типу «ІМЗ1ЕЕ» UA100040/2019/299609, за якою вантажний кран ввезений на територію України 05.07.2019 року за попередньою митною декларацією типу «ІМЗ1ЕЕ» від 05.07.2019 року за №UA100040/2019/622202, поміщено в митний режим тимчасового ввезення в строк до 09.06.2020 року. Згідно з митною декларацію типу «ІМЗ1ЕЕ» UA100040/2019/299609 від 09.07.2019 року отримувачем вантажного крану є ТОВ «Беназір-Сервіс», директором якого є позивачка. Відповідно до митної декларації «ІМ31ДМ» від 29.04.2021 року за № UA100110/2021/813505 строк тимчасового ввезення вантажного крану на територію України продовжено до 29.03.2022 року. Так, листом від 17.05.2022 року за №1 ТОВ «Беназір-Сервіс» повідомило відповідача про неможливість вивезення в Білорусь вантажного крану із-за форс-мажорних обставин, а саме: введення на території України воєнного стану з 24.02.2022 року. 31.08.2022 року на електронну адресу відповідача представник позивачки спрямував заяву від 31.08.2022 року за №243/31-М про зупинення на період дії непереборної сили строку тимчасового ввезення, продовження строків подання митної декларації та пред'явлення до митного оформлення реекспорту транспортного засобу, тимчасово ввезеного 09.07.2019 року на митну територію України. Крім того, 05.09.2022 року на поштову адресу відповідача, представник позивачки направив таку ж саму заяву, яка була вручена відповідачу 06.09.2022 року. 08.02.2023 року позивачці стало відомо, що Вишгородським районним відділом Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 06.02.2023 року відкрите виконавче провадження за №70947132 щодо примусового виконання оскаржуваної позивачкою постанови, а з самою постановою, представник позивачки ознайомився лише 08.02.2023 року при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження.
Представник позивача вважає, що оскаржувана ним, в інтересах позивачки, постанова протиправна та необґрунтована, суперечить вимогам ст. ст. 458, 263 та 481 МК України. Згідно повідомлення Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року за №2024/02.0-7.1 ТПП України, палата підтвердила, що з 24.02.2022 року до офіційного закінчення, діють надзвичайні, невідворотні, об'єктивні обставини для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору. Представник позивачки вважає, що на підставі заяв ТОВ «Беназір-Сервіс» від 17.05.2022 року за №1, від 31.08.2022 року за №243/31-М - відповідач повинен був зупинити строк тимчасового ввезення автомобіля - вантажного крану на період дії обставин непереборної сили - військової агресії російської федерації проти України та продовжити товариству строки подання митної декларації щодо реекспорту тимчасово ввезеного на митну територію України вантажного крану та пред'явлення транспортного засобу для митного оформлення в режимі реекспорту з метою припинення режиму тимчасового ввезення на строк дії обставин непереборної сили. Однак відповідач чомусь зазначає, що позивачка не повідомляла митний орган про існування наведених у ст. 460 МК України обставин. Крім того, представник позивачки вказав на те, що розпорядженням КМУ від 26.02.202 року за №188-р «Про тимчасове закриття деяких пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю» - закрито пункти пропуску на ділянці кордну з р. Білорусь, а відтак військовий стан та закриття кордону унеможливили своєчасний реекспорт автомобіля на митну територію країни. Крім того, внаслідок ракетного удару, нанесеного 24.03.2022 року за адресою: м. Вишгород, вул. Спаська, 26-б, вказаний автомобіль значно пошкоджено, що унеможливлює його рух. Таким чином, оскаржувана позивачкою постанова була прийнята без урахування зазначених обставин, як наслідок позивачка необґрунтовано та неправомірно притягнута до відповідальності за ч. 4 ст. 481 МК України.
06.03.2023 року ухвалою суду представнику позивачки поновлено строк на звернення до суду з цими вимогами та відкрито провадження у справі, справа призначена до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
21.03.2023 року на адресу суду від представника відповідача спрямовано відзив на позовну заяву, в якій представник відповідача просила суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , при цьому посилалася на те, що за попередньою митною декларацією типу ІМ31ЕЕ від 05.07.2019 року за №UA100040/2019/622202 на адресу ТОВ «Беназір-Сервіс» тимчасово ввезено на митну територію України товар: «грузовий спеціальний автокран (бувший у використанні) MAZ 6303A3 КС55727-7 Кузов (рама): Y3M55 727790001041, Y3M6303А390001026 - 1шт, Гос. AM 7199-3, Рік випуску 2009, Номер двигуна- невідомо, Колір кабіни- Жовтий, Дозволена повна маса - 24700кг, Маса без навантаження- 24625 кг, Торгівельна марка: MAZ, Виробник: МАЗ, ПАО. Країна виробництва: BY». 09.07.2019 року Київською митницею оформлено митну декларацію типу «ІМ31ДЕ» UA100040/2019/299609, за вказаний автокран поміщено в митний режим тимчасового ввезення в строк до 09.06.2020 року . До митного оформлення подано договір оренди транспортного засобу за №1 від 03.07.2019, проформу - інвойс від 05.07.2019 №1 та міжнародну товаро-транспортну накладну (CMR) без номера від 05.07.2019 року. Згідно з ЕМД від 09.07.2019 року за № UA100040/2019/299609 відправником товару є іноземне підприємство ООО "МозьірьВестТранс", а отримувачем - ТОВ ''Беназір-Сервіс". В подальшому відповідно до МД №UA100110/2020/610354 від 24.06.2020 року - строк тимчасового ввезення вищевказаного товару продовжувався митним органом у встановленому законодавством порядку до 08.05.2021 року. 29.04.2021 року до відділу митного оформлення №3 м/п «Західний» Київської митниці від керівника підприємства ТОВ "Беназір-Сервіс" Михайліченко Т. В. відповідно до ст. 108 МК України надійшла заява б/н (вх. №210/7.8-28.1-03) щодо продовження строку тимчасового ввезення товару «грузового спеціального автокрану (бувшого у використанні) MAZ 6303АЗ КС55727-7. Кузов (рама): УЗМ55727790001041, Y3M6303A390001026 Гос. AM 7199-3» - 1шт, оформленого в режимі тимчасового ввезення за МД від 24.06.2020 року за №UA100110/2020/610354. ОСОБА_1 надано зобов'язання до закінчення строку тимчасового ввезення, здійснити зворотне вивезення за межі митної території України вищевказаного товару або заявити про зміну митного режиму і надати митному органу передбачені законодавством України документи та відомості, необхідні для проведення митного контролю та митного оформлення. Також зазначено про те, що ОСОБА_1 попереджена про відповідальність, передбачену статтями 469, 470, 472, 475, 481, 485 МК України. Відповідно до МД типу «ІМ31ДМ» від 29.04.2021 року за №UA100110/2021/813505, оформленої відділом митного оформлення №3 м/п «Західний» Київської митниці, строк тимчасового ввезення зазначеного товару продовжено до 29.03.2022 року з внесенням посадовою особою митниці відповідної відмітки до графи D/J «Відмітки митного органу відправлення/призначення» МД за №UA100110/2021/813 505.
Строк тимчасового ввезення товару закінчився 29.03.2022 року. 01.06.2022 ТОВ "Беназір-Сервіс" листом (вх. митниці №1213/13) повідомило митницю про форс-мажорні обставини у зв'язку з введенням на території України воєнного стану з 24.02.2022 року та неможливістю виконати зобов'язання щодо зворотного вивезення товару за МД від 29.04.2021 року за №UA100110/2021/813505. Дійсно, відповідно до норм ст. 460 МК України обставини непереборної сили повинні підтверджуватись відповідними документами, при цьому документів щодо підтвердження форс-мажорних обставин від ТОВ «Беназір-Сервіс» до митниці не надходило. Перевіркою наявної в модулі «Заяви підприємств та осіб» автоматизованої системи митного оформлення (далі - АСМО) «Інспектор» інформації встановлено, що від ТОВ «Беназір-Сервіс» інших заяв з приводу продовження строку тимчасового ввезення товарів, передачу права використання режиму тимчасового ввезення товарів, поміщення вищевказаних товарів в інший митний режим, до митних органів не надходило. Станом на 31.08.2022 року ТОВ «Беназір-Сервіс» зобов'язання про зворотне вивезення товарів від 29.04.2021 року за №UA100110/2021/813505, у визначений митним органом термін не виконало та перевищило строк їх тимчасового ввезення більше, ніж на 20 діб. Згідно з карткою платників податків, станом на 31.08.2022 року директором ТОВ «Беназір-Сервіс» є позивачка. На виклики Київської митниці позивачка для надання пояснень не з'явилася, про обставини, передбачені ст. 460 МК України (аварію, дію обставин непереборної сили, протиправні дії третіх осіб, що підтверджуються відповідними документами), які могли заважати виконанню зобов'язання про зворотне вивезення товарів або вчиненню інших дій відповідно до ст. 112 МК України, керівник ТОВ «Беназір-Сервіс» не повідомила. Таким чином, директор ТОВ «Беназір-Сервіс» ОСОБА_1 перевищила строк тимчасового ввезення на митну територію України товарів за ЕМД від 29.04.2021 року за №UA100110/2021/813505 більше, ніж на 20 діб, чим вчинила порушення митних правил, передбачене ч. 4 ст. 481 МК України. Про розгляд справи України ОСОБА_1 була повідомлена належним чином.
Крім того, представник відповідача вказала, що підставою для неможливості продовження режиму тимчасового ввезення та порушення терміну тимчасово ввезення товару позивачка зазначає наявність форс-мажорних обставин, що унеможливило виконання зобов'язання, а саме, запровадження на території України воєнного стану, посилається на те, що Торгово-промисловою палатою України було оприлюднено лист за №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року, яким повідомлено, що військова агресія російської федерації проти України визнано форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили). В свою чергу, ст. 103 МК України визначено, що тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання. Відповідно до положень ч. 1 ст. 108 МК України - строк тимчасового ввезення товарів встановлюється митним органом у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення. Відповідно до ч. 3 ст. 108 МК України - з урахуванням мети ввезення товарів та інших обставин, попередньо встановлений строк тимчасового ввезення товарів за письмовою заявою власника цих товарів або уповноваженої ним особи може бути продовжений відповідним митним органом. Статтею 109 МК України передбачено, що за заявою особи, відповідальної за дотримання митного режиму тимчасового ввезення, митний орган надає дозвіл на передачу права використання режиму тимчасового ввезення щодо товарів будь-якій іншій особі за умови, що така інша особа: 1) відповідає вимогам, встановленим цим Кодексом, та 2) приймає на себе зобов'язання особи, відповідальної за дотримання митного режиму тимчасового ввезення. Частиною першою ст. 112 МК України встановлено, що митний режим тимчасового ввезення завершується шляхом реекспорту товарів, поміщених у цей митний режим, або шляхом поміщення їх в інший митний режим, що допускається цим Кодексом, а також у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті. Строк тимчасового ввезення товару закінчився 29.03.2022 року, проте ТОВ "Беназір-Сервіс" зобов'язання про зворотне вивезення товарів за ЕМД від 29.04.2021 року за №UA100110/2021/813505, у визначений митним органом термін, не виконало та перевищило строк їх тимчасового ввезення більше, ніж на 20 діб. Перевіркою наявної в модулі «Заяви підприємств та осіб» автоматизованої системи митного оформлення «Інспектор» інформації встановлено, що від ТОВ Беназір-Сервіс заяв з приводу продовження строку тимчасового ввезення товарів, передачу права використання режиму тимчасового ввезення товарів, поміщення вищевказаних товарів в інший митний режим, до митних органів не надходило. Таким чином позивачка зобов'язання про зворотне вивезення товарів підприємством не виконала, товари у термін, визначений митницею, з митної території України не вивезла, в інший митний режим не помістила, про причини невиконання зобов'язання митницю вчасно не повідомила, документи стосовно обставин невиконання зобов'язання про зворотне вивезення не надала. Про обставини, передбачені ст. 460 МК України (аварію, дію обставин непереборної сили, протиправні дії третіх осіб, що підтверджуються відповідними документами), які могли заважати виконанню зобов'язання про зворотне вивезення товарів або вчиненню інших дій відповідно до ст. 112 МК України, керівник ТОВ «Беназір-Сервіс» ОСОБА_1 не повідомила. Крім того, підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили здійснюється згідно з Розділом VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 року за №657. Так у п.2. розділу VIII Порядку №657 наведено визначення термінів, зокрема: обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замирання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події; документальне підтвердження - надання митному органу відповідних документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили. Пунктом 3 розділу VIII Порядку №657 передбачено, що залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції. Відповідно до п.5. та п.6 розділу VIII Порядку №657, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили. Разом із заявою подаються документи, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, видані компетентними органами (установами) та засвідчені в установленому порядку. Листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року за №2024/02.0-7.1 засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року за №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». При цьому, Торгово-промислова палата України підтвердила, що зазначені обставини з 24.02.2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами для суб'єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин. Зважаючи на вказане, при розгляді питань, пов'язаних з неможливістю виконання відповідальними особами зобов'язань, що випливають з митних процедур вважаємо, що сам факт введення воєнного стану не може вважатись належною правовою підставою для невиконання зобов'язань. Сторона, яка посилається на обставини, які виникли у зв'язку з війною повинна довести причинний зв'язок між неможливістю виконання свого обов'язку та військовими діями. Щодо твердження позивачки, про своєчасне повідомлення митного органу про настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), то 17.05.2022 року на адресу Київської митниці надійшов інформаційний лист щодо неможливості виконання взятого зобов'язання, але підтверджуючих документів про настання форс-мажорних обставин, відповідно до Порядку за №657 надано не було. 19.08.2022 року позивачці було надіслано запрошення для надання пояснень з приводу недотримання митного режиму тимчасового ввезення товару, лист був отриманий особисто ОСОБА_1 09.09.2022 року. Із позовної заяви ОСОБА_1 стало відомо, що 31.08.2022 року електронною поштою на електрону адресу відповідача була надіслана заява ТОВ «Беназір-Сервіс», але дана заява не є дійсною, оскільки вірна електронна адреса відповідача інша, а відтак заява до адресата не надійшла. Заява, яка була надіслана 05.09.2022 року до Державної митної служби України, опрацьована і надана відповідь Київською митницею від 05.10.2022 за №7.8/1/28.5/13/ НОМЕР_4 , а отже, ні на момент закінчення строку тимчасового ввезення 29.03.2022 року, ні на момент складання протоколу про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 підтверджуючих документів відповідно до ст. 460 М.К України надано не було.
Щ одо твердження позивачки, про порушення процедури розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності, представник відповідача зазначає, що позивачка в позові вказує на те, що не була своєчасно повідомлена про дату та час розгляду справи про порушення митних правил за №1758/10000/22, який відбувся 15.09.2022 року. Так, 19.08.2022 року позивачці було надіслано запрошення для надання пояснень з приводу недотримання митного режиму тимчасового ввезення моторних транспортних засобів спеціального призначення на поштову адресу: АДРЕСА_1 , згідно витягу з сайту «Укрпошта» відправлення вручене особисто - 09.09.2022 року. 31.08.2022 року Київською митницею був складений протокол про порушення митних правил за №1758/10000/22 відносно позивачки без її присутності, відповідно до п. 9 ст. 494 МК України - якщо при складенні протоколу особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не була присутня, до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою митного органу, яка склала протокол та свідками, якщо вони є, після чого один примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою (місце проживання або фактичного перебування). Примірник протоколу про порушення митних правил за №1758/10000/22 від 31.08.2022 року був направлений листом за №7.8-4/28.5/13/14053 від 05.09.2022 за наявною у митниці адресою позивачки на дві відомі адреси, а саме, АДРЕСА_2 (реєстр відправки додається). Далі, відповідно до ч. 10 ст. 494 МК України - протокол вважається врученим у тому числі у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою або місцем проживання чи фактичного перебування, повідомлене такою особою є недостовірним. Окрім того, 06.09.2022 року листом Київської митниці за №7.8-1/20/10/14196 позивачці була надана можливість надати пояснення у справі про ПМП за №1758/10000/22, листи відповідно до витягу «Укрпошта» не були вручені під час доставки з інших причин. Отже, представник відповідача вважає, що Київською митницею було належним чином повідомлено позивачку про розгляд справи, із врахуванням норм чинного законодавства. На розгляд справи позивачка не з'явилася, клопотань щодо перенесення розгляду справи від неї також не надходило. Постанова у справі про порушення митних правил від 15.09.2022 року за №1758/10000/22 була надіслана листом Київської митниці від 15.09.2022 року за №7.8-1/20/10/ НОМЕР_5 за адресою АДРЕСА_3 , лист повернувся до Київської митниці з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Відповідно до ч. 4 ст. 526 МК України справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи. При цьому, законодавством не передбачено будь-яких заходів по збиранню доказів на підтвердження факту вручення чи невручення будь-якої кореспонденції митниці, яка стосується провадження у справах про порушення митних правил.
Згідно ч. 3 ст. 194 КАС України учасники справи мають право заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності.
Від представника позивачки до суду надана заява, в якій він просив розглянути зазначену справу, за його відсутності, просив задовольнити позов. Представник відповідача про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, до суду не прибула.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Так, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного:
Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Крім того з ч. 1 ст. 5 КАС України випливає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист в тому числі і шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з вимог ч. 1 ст. 2 КАС України - завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Судом встановлено, що 15.09.2022начальником Київської митниці Державної митної служби України Сілюком С.В. винесено постанову в справі про порушення митних правил за №1758/10000/22, якою позивачку ОСОБА_1 , яка є керівником ТОВ «Беназір-Сервіс» визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 481 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 грн.
Так, зізмісту вказаної постанови вбачається, що 31.08.2022 року Київською митницею складено протокол про порушення митних правил за №1758/10000/22 відносно директора ТОВ «Беназір-Сервіс» ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 481 МК України, за фактом перевищення строку тимчасового ввезення товарів на митну територію України більше ніж на 20 діб. За попередньою митною декларацією типу ІМ31ЕЕ від 05.07.2019 року за №UA100040/2019/622202 на адресу ТОВ «Беназір-Сервіс» тимчасово ввезено на митну територію України товар: «грузовий спеціальний автокран (бувший у використанні) MAZ 6303A3 КС55727-7 Кузов (рама): Y3M55 727790001041, Y3M6303А390001026 - 1шт, Гос. AM 7199-3, Рік випуску 2009, Номер двигуна- невідомо, Колір кабіни- Жовтий, Дозволена повна маса - 24700кг, Маса без навантаження- 24625 кг, Торгівельна марка: MAZ, Виробник: МАЗ, ПАО. Країна виробництва: BY». 09.07.2019 року Київською митницею оформлено митну декларацію типу «ІМ31ДЕ» UA100040/2019/299609, за вказаний автокран поміщено в митний режим тимчасового ввезення в строк до 09.06.2020 року . До митного оформлення подано договір оренди транспортного засобу за №1 від 03.07.2019, проформу - інвойс від 05.07.2019 №1 та міжнародну товаро-транспортну накладну (CMR) без номера від 05.07.2019 року. Згідно з ЕМД від 09.07.2019 року за № UA100040/2019/299609 відправником товару є іноземне підприємство ООО "МозірьВестТранс", а отримувачем - ТОВ «Беназір-Сервіс". В подальшому відповідно до МД №UA100110/2020/610354 від 24.06.2020 року - строк тимчасового ввезення вищевказаного товару продовжувався митним органом у встановленому законодавством порядку до 08.05.2021 року. 29.04.2021 року до відділу митного оформлення №3 м/п «Західний» Київської митниці від керівника підприємства ТОВ "Беназір-Сервіс" Михайліченко Т. В. відповідно до ст. 108 МК України надійшла заява б/н (вх. №210/7.8-28.1-03) щодо продовження строку тимчасового ввезення товару «грузового спеціального автокрану (бувшого у використанні) MAZ 6303АЗ КС55727-7. Кузов (рама): УЗМ55727790001041, Y3M6303A390001026 Гос. AM 7199-3» - 1шт, оформленого в режимі тимчасового ввезення за МД від 24.06.2020 року за №UA100110/2020/610354. ОСОБА_1 надано зобов'язання до закінчення строку тимчасового ввезення, здійснити зворотне вивезення за межі митної території України вищевказаного товару або заявити про зміну митного режиму і надати митному органу передбачені законодавством України документи та відомості, необхідні для проведення митного контролю та митного оформлення. Також зазначено про те, що ОСОБА_1 попереджена про відповідальність, передбачену статтями 469, 470, 472, 475, 481, 485 МК України. Відповідно до МД типу «ІМ31ДМ» від 29.04.2021 року за №UA100110/2021/813505, оформленої відділом митного оформлення №3 м/п «Західний» Київської митниці, строк тимчасового ввезення зазначеного товару продовжено до 29.03.2022 року з внесенням посадовою особою митниці відповідної відмітки до графи D/J «Відмітки митного органу відправлення/призначення» МД за №UA100110/2021/813 505. Строк тимчасового ввезення товару закінчився 29.03.2022 року. 01.06.2022 ТОВ "Беназір-Сервіс" листом (вх. митниці №1213/13) повідомило митницю про форс-мажорні обставини у зв'язку з введенням на території України воєнного стану з 24.02.2022 року та неможливістю виконати зобов'язання щодо зворотного вивезення товару за МД від 29.04.2021 року за №UA100110/2021/813505. Перевіркою наявної в модулі «Заяви підприємств та осіб» автоматизованої системи митного оформлення (далі - АСМО) «Інспектор» інформації встановлено, що від ТОВ «Беназір-Сервіс» інших заяв з приводу продовження строку тимчасового ввезення товарів, передачу права використання режиму тимчасового ввезення товарів, поміщення вищевказаних товарів в інший митний режим, до митних органів не надходило. Станом на 31.08.2022 року ТОВ «Беназір-Сервіс» зобов'язання про зворотне вивезення товарів від 29.04.2021 року за №UA100110/2021/813505, у визначений митним органом термін не виконало та перевищило строк їх тимчасового ввезення більше, ніж на 20 діб. Згідно з карткою платників податків, станом на 31.08.2022 року директором ТОВ «Беназір-Сервіс» є позивачка. На виклики Київської митниці позивачка для надання пояснень не з'явилася, про обставини, передбачені ст. 460 МК України (аварію, дію обставин непереборної сили, протиправні дії третіх осіб, що підтверджуються відповідними документами), які могли заважати виконанню зобов'язання про зворотне вивезення товарів або вчиненню інших дій відповідно до ст. 112 МК України, керівник ТОВ «Беназір-Сервіс» не повідомила. Таким чином, директор ТОВ «Беназір-Сервіс» ОСОБА_1 перевищила строк тимчасового ввезення на митну територію України товарів за ЕМД від 29.04.2021 року за №UA100110/2021/813505 більше, ніж на 20 діб, чим вчинила порушення митних правил, передбачене ч. 4 ст. 481 МК України.
ОСОБА_1 не погодилася із зазначеною постановою, вважаючи її протиправною та звернулася до суду з даним позовом через свого представника - адвоката Леськова В.П.
Крім того судом встановлено, не оспорюється учасниками справи та підтверджено наданими суду документами наступне:
03.07.2019 року між ТОВ «МозірьВестТранс» та ТОВ «Беназір-Сервіс» укладено договір оренди транспортного засобу, згідно якого ТОВ «Беназір-Сервіс» орендувало у ТОВ «МозірьВестТранс» кран автомобільний MAZ 6303A3 KC55727-7, кузов (рама): НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , д/н НОМЕР_3 , рік випуску 2009.
Попередньою митною декларацією типу ІМ31ЕЕ від 05.07.2019 року за №UA100040/2019/622202 на адресу ТОВ «Беназір-Сервіс» тимчасово ввезено на митну територію України товар: «грузовий спеціальний автокран (бувший у використанні) MAZ 6303A3 КС55727-7 Кузов (рама): Y3M55 727790001041, Y3M6303А390001026 - 1шт, Гос. AM 7199-3, Рік випуску 2009, Номер двигуна- невідомо, Колір кабіни- Жовтий, Дозволена повна маса - 24700кг, Маса без навантаження- 24625 кг, Торгівельна марка: MAZ, Виробник: МАЗ, ПАО. Країна виробництва: BY».
09.07.2019 року Київською митницею оформлено митну декларацію типу «ІМ31ДЕ» UA100040/2019/299609, за вказаний автокран поміщено в митний режим тимчасового ввезення в строк до 09.06.2020 року . До митного оформлення подано договір оренди транспортного засобу за №1 від 03.07.2019, проформу - інвойс від 05.07.2019 №1 та міжнародну товаро-транспортну накладну (CMR) без номера від 05.07.2019 року.
Згідно з ЕМД від 09.07.2019 року за № UA100040/2019/299609 відправником товару є іноземне підприємство ООО "МозірьВестТранс", а отримувачем - ТОВ ''Беназір-Сервіс".
В подальшому відповідно до МД №UA100110/2020/610354 від 24.06.2020 року - строк тимчасового ввезення вищевказаного товару продовжувався митним органом у встановленому законодавством порядку до 08.05.2021 року.
29.04.2021 року до відділу митного оформлення №3 м/п «Західний» Київської митниці від керівника підприємства ТОВ "Беназір-Сервіс" Михайліченко Т. В. відповідно до ст. 108 МК України надійшла заява б/н (вх. №210/7.8-28.1-03) щодо продовження строку тимчасового ввезення товару «грузового спеціального автокрану (бувшого у використанні) MAZ 6303АЗ КС55727-7. Кузов (рама): УЗМ55727790001041, Y3M6303A390001026 Гос. AM 7199-3» - 1шт, оформленого в режимі тимчасового ввезення за МД від 24.06.2020 року за №UA100110/2020/610354. ОСОБА_1 надано зобов'язання до закінчення строку тимчасового ввезення, здійснити зворотне вивезення за межі митної території України вищевказаного товару або заявити про зміну митного режиму і надати митному органу передбачені законодавством України документи та відомості, необхідні для проведення митного контролю та митного оформлення. Також зазначено про те, що ОСОБА_1 попереджена про відповідальність, передбачену статтями 469, 470, 472, 475, 481, 485 МК України.
Відповідно до МД типу «ІМ31ДМ» від 29.04.2021 року за №UA100110/2021/813505, оформленої відділом митного оформлення №3 м/п «Західний» Київської митниці, строк тимчасового ввезення зазначеного товару продовжено до 29.03.2022 року з внесенням посадовою особою митниці відповідної відмітки до графи D/J «Відмітки митного органу відправлення/призначення» МД за №UA100110/2021/813 505.
Строк тимчасового ввезення товару закінчився 29.03.2022 року.
Листом від 17.05.2022 року, яке фактично отримано відповідачем - 01.06.2022 року, ТОВ "Беназір-Сервіс" повідомило митницю про форс-мажорні обставини у зв'язку з введенням на території України воєнного стану з 24.02.2022 року та неможливістю виконати зобов'язання щодо зворотного вивезення товару за МД від 29.04.2021 року за №UA100110/2021/813505.
19.08.2022 року позивачці відповідачем надіслано запрошення для надання пояснень з приводу недотримання митного режиму тимчасового ввезення товару, яке було нею отримано особисто 09.09.2022 року.
Заява, що була надіслана представником позивача відповідачу 05.09.2022 року отримана останнім, опрацьована та надана відповідь від 05.10.2022 року за №7.8/1/28.5/13/ НОМЕР_4 .
Перевіркою наявної в модулі «Заяви підприємств та осіб» автоматизованої системи митного оформлення (далі - АСМО) «Інспектор» інформації встановлено, що від ТОВ «Беназір-Сервіс» інших заяв з приводу продовження строку тимчасового ввезення товарів, передачу права використання режиму тимчасового ввезення товарів, поміщення вищевказаних товарів в інший митний режим, до митних органів не надходило.
Станом на 31.08.2022 року ТОВ «Беназір-Сервіс» зобов'язання про зворотне вивезення товарів від 29.04.2021 року за №UA100110/2021/813505, у визначений митним органом термін не виконало та перевищило строк їх тимчасового ввезення більше, ніж на 20 діб.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 486 МК України - завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Частина 4 ст. 481 МК України передбачає відповідальність за перевищення строку тимчасового ввезення товарів, крім транспортних засобів особистого користування, на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів, крім транспортних засобів особистого користування, за межі митної території України більше ніж на двадцять діб, що т ягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 103 МК України - тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.
Згідно ч. 1 ст. 108 МК України - строк тимчасового ввезення товарів встановлюється митним органом у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення. Частина 3 цієї статті зазначає, що з урахуванням мети ввезення товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення, особливостей транспортних операцій та інших обставин попередньо встановлений строк тимчасового ввезення товарів відповідно до частини першої цієї статті та/або транспортних засобів комерційного призначення відповідно до частини другої цієї статті за письмовою заявою власника цих товарів, транспортних засобів комерційного призначення або уповноваженої ним особи може бути продовжений відповідним митним органом.
Зі змісту ст. 109 цього Кодексу слідує, що за заявою особи, відповідальної за дотримання митного режиму тимчасового ввезення, митний орган надає дозвіл на передачу права використання режиму тимчасового ввезення щодо товарів будь-якій іншій особі за умови, що така інша особа: відповідає вимогам, встановленим цим Кодексом та приймає на себе зобов'язання особи, відповідальної за дотримання митного режиму тимчасового ввезення.
Митний режим тимчасового ввезення завершується шляхом реекспорту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, або шляхом поміщення їх в інший митний режим, що допускається цим Кодексом, а також у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті. Якщо заборони або обмеження щодо імпорту, що діяли на момент тимчасового ввезення товарів, скасовано протягом їх перебування у митному режимі тимчасового ввезення, дозволяється завершення митного режиму тимчасового ввезення шляхом випуску товарів для вільного обігу на митній території України. Митний режим тимчасового ввезення припиняється митним органом у разі конфіскації товарів, транспортних засобів комерційного призначення, їх повної втрати внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. У разі припинення митного режиму тимчасового ввезення згідно з частиною третьою цієї статті реекспорт товарів, транспортних засобів комерційного призначення не вимагається, а забезпечення сплати митних платежів, надане відповідно до статті 110 цього Кодексу, підлягає поверненню (вивільненню), випливає зі змісту ст. 112 МК України.
Дійсно згідно вимог ст. 460 МК України - вчинення порушень митних правил, передбачених зокрема і статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.
Крім того, підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили здійснюється згідно з Розділом VIII Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 року за №657.
Так у п.2. розділу VIII Порядку №657 наведено визначення термінів, зокрема:
- обставини непереборної сили - надзвичайні та невідворотні події, що виникли незалежно від волі особи, зокрема стихійне лихо (землетрус, пожежа, повінь, зсув тощо), сезонне природне явище (замирання моря, проток, портів, ожеледиця тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану, страйк, громадянські безпорядки, злочинні дії третіх осіб, прийняття рішень законодавчого або нормативно-правового характеру, обов'язкових для особи, закриття шляхів, проток, каналів, перевалів та інші надзвичайні та невідворотні за таких умов події;
- документальне підтвердження - надання митному органу відповідних документів, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили.
Пунктом 3 розділу VIII Порядку №657 передбачено, що залежно від характеру аварії чи обставин непереборної сили документи, що підтверджують їх наявність і тривалість дії, можуть видаватися державними органами, місцевими органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, іншими спеціально вповноваженими на це державними органами, а також уповноваженими на це підприємствами, установами та організаціями відповідно до їх компетенції.
Відповідно до п.5. та п.6 розділу VIII Порядку №657, якщо факт аварії чи дії обставин непереборної сили має місце на митній території України, особа, відповідальна за виконання вимог законодавства України з питань державної митної справи щодо товарів чи транспортних засобів, що перебувають під митним контролем (власник товару або уповноважена ним особа, перевізник чи особа, відповідальна за дотримання митного режиму), повинна звернутись до митного органу, в зоні діяльності якого перебувають ці товари, транспортні засоби, із письмовою заявою, яка повинна містити відомості, що надають можливість ідентифікувати товари, транспортні засоби як такі, що перебувають під митним контролем, а також інформацію про час, місце, обставини та наслідки аварії чи дії обставин непереборної сили. Разом із заявою подаються документи, що підтверджують факт аварії чи дії обставин непереборної сили, видані компетентними органами (установами) та засвідчені в установленому порядку.
Судом встановлено, що строк тимчасового ввезення товару в даному випадку закінчився 29.03.2022 року, після спливу якого представник позивача 17.05.2022 року повідомив відповідача про форс-мажорні обставини у зв'язку з введенням на території України воєнного стану з 24.02.2022 року та неможливістю виконати зобов'язання щодо зворотного вивезення товару.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачених Конституцією та законами України.
У статті 486 МК України передбачено, що завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у ст. 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв'язку з оскарженням.
Згідно зі ст. ст. 487, 488, 489 МК України - провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення. Провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.
Посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 526 МК України - справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника. Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил митним органом цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.
Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 531 МК України - підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду.
Таким чином, з наведених норм вбачається обов'язок митного органу вручити (надіслати) особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, примірник протоколу про порушення митних правил, в якому, крім іншого, зазначаються час та місце розгляду справи про порушення митних правил, а у випадку неповідомлення зазначеної інформації під час вручення протоколу - проінформувати поштовим відправленням з повідомленням про вручення. Тобто в разі відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, справа про таке порушення може бути розглянута лише тоді, коли є докази її своєчасного повідомлення про місце і час розгляду справи та від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
Верховний Суд в постанові від 03.04.2018 року у справі за №156/404/17 висловив правову позицію щодо неналежного повідомлення до участі у справі як самостійною і достатньою підставою для скасування постанови митного органу. Зокрема суд вказав, що безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, що має місце в даній справі через відсутність належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про порушення митних правил, є окремою самостійною і достатньою підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил.
Варто звернути увагу, що ЄСПЛ у справі «Созонов та інші проти України» зазначив, що загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи. Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною. ЄСПЛ дійшов висновку, що на національні суди покладено обов'язок з'ясувати, чи були повістки або інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зобов'язані фіксувати таку інформацію в тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні.
Особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.
Законодавство покладає обов'язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов'язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.
З матеріалів справи встановлено, що листом від 05.09.2022 року за №7.8-4/28.5/13/ НОМЕР_6 відповідачем повідомлено позивачку про розгляд справи 15.09.2022 року та направлено на адресу позивачки примірник протоколу про порушення митних правил №1758/10000/22. Однак повідомлень «Укрпошти» про своєчасне вручення або не вручення адресату, відповідачем не надано. Отже, достатніх належних та допустимих доказів своєчасного повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про місце і час розгляду справи відповідно до вимог частин першої, другої, четвертої статті 526 МК України під час вирішення справи відповідачем надано не було, а відтак позивачка була позбавлена можливості реалізувати свої процесуальні права, зазначене позбавило її можливості ознайомитись з правами та обов'язками, надати пояснення, подати докази, скористатись правовою допомогою.
Порушення органами державної влади встановленої законом процедури здійснення повноважень, зокрема позбавлення права на участь особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, є істотним, а не формальним порушенням. А відтак, враховуючи те, що митним органом не надано суду доказів щодо належного повідомлення позивачки інформації про час та розгляд справи про порушення нею митних правил, суд вважає, що суб'єктом владних повноважень не було дотримано законодавчо визначеної процедури притягнення особи до відповідальності, що обумовлює протиправність постанови від 15.09.2022 року за №1758/10000/22. Отже, вказана обставина є безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови митного органу. В порушення ст. ст. 489, 526 МК України відповідачем не виконано покладені на нього обов'язки, не використано надані права у точній відповідності із законом.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право зокрема і скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що правильна по суті постанова митного органу прийнята з порушенням основних засад розгляду, що призвело до ухвалення незаконного рішення, оскільки позивачку не було повідомлено про місце, дату і час розгляду, що є обов'язковою та безумовною і самостійною підставою для скасування рішення суб'єкта владних повноважень. Саме з цих підстав суд приходить до висновку щодо протиправності постанови відповідача та про скасування рішення суб'єкта владних повноважень.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 4 ст. 152 КАС України, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Представником позивачки був сплачений судовий збір в сумі 1073,60 грн., що підтверджується квитанцією.
Згідно ЗУ "Про судовий збір" - судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Так, ст. 7 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2023 року складає 2684 грн.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року в справі за №543/775/17 зазначає, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ України «Про судовий збір» - у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2684х0,2 = 536,80 грн.).
На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 205, 241-246, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 , що поданий в її інтересах адвокатом Леськовим В.П. до Київської митниці Державної митної служби України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил - задовольнити.
Постанову в справі про порушення митних правил за №1758/100000/22 від 15.09.2022 року про визнання винною ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 481 МК України та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34 000 грн. - скасувати, а провадження по справі - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Київської митниці Державної митної служби України (03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 8А, код ЄДРПОУ ВП: 43997555) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_7 , РНОКПП: НОМЕР_8 ,місце реєстрації: АДРЕСА_4 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_5 ) судовий збір в розмірі 536,80 грн.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивачка: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_7 , РНОКПП: НОМЕР_8 ,місце реєстрації: АДРЕСА_4 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_5 ).
Відповідач: Київська митниця Державної митної служби України (03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 8А, код ЄДРПОУ ВП: 43997555).
Головуюча О.П. Дьоміна