Справа № 288/1285/23
Провадження № 3/288/896/23
15 червня 2023 року смт. Попільня
Суддя Попільнянського районного суду Житомирської області Зайченко Є.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції № 2 Житомирського РУП ГУ НП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
місце роботи: кафе -магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 » - продавець,
РНОКПП: невстановлено,
за частиною 1 статті 156 КУпАП,
До Попільнянського районного суду Житомирської області надійшла справа про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 156 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 846075 від 13 травня 2023 року, ОСОБА_1 , 13 травня 2023 року о 13.10 годині в АДРЕСА_2 , здійснила продаж алкогольних напоїв, а саме горілки об'ємом 0,5 л за ціною 65 гривень, без марок акцизного податку, чим вчинила правопорушення, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.156 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 846076 від 13 травня 2023 року, ОСОБА_1 , 13 травня 2023 року о 13.10 годині в с. Парипси по вулиці Лугова, 1, в кафе -магазин « ІНФОРМАЦІЯ_2 » здійснила продаж алкогольних напоїв, а саме горілки об'ємом 0,5 л за ціною 65 гривень, без марок акцизного податку, чим вчинила правопорушення, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.156 КУпАП.
В судове засідання особа, що притягується до адміністративної відповідальності не з'явилася, про дату, час та місце слухання справи відповідно до норм частини першої статті 277-2 КУпАП, повідомлена належним чином.
Клопотань про відкладення розгляду справи від особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не надійшло.
Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Суддя, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, приходить до наступного.
Як видно зі змісту вказаного протоколу про адміністративне правопорушення дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Частиною 1 статті 156 КУпАП передбачена відповідальність за роздрібну або оптову, включаючи імпорт або експорт, торгівлю спиртом етиловим, коньячним або плодовим або роздрібну торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами без наявності ліцензії або без марок акцизного збору чи з підробленими марками цього збору.
Відповідно до ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля» та цивільного законодавства, роздрібна торгівля це вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу та надання йому торговельних послуг за гроші.
Відповідно до ч.4 ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Порядок виготовлення та використання марок акцизного збору регулюється Положенням про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1251.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері торгівлі алкогольними та тютюновими виробами, а також у сфері охорони здоров'я населення. Зазначені відносини врегульовані на законодавчому рівні, зокрема - Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального».
Об'єктивна сторона правопорушення за частиною 1 статті 156 КУпАП передбачає дії суб'єкта підприємницької діяльності щодо порушення правил торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку. Торгівля зазначеними виробами може бути оптовою або роздрібною.
Відповідно до ч. 4 ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» алкогольні напої і тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством. Отже, диспозиція ч. 1 ст.156 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, в даному випадку до Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Згідно ч.1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання (у тому числі іноземних суб'єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами, або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.
Як вбачається зі ст. 17 даного Закону у разі порушення його норм посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів.
Системне тлумачення Закону дає підстави дійти висновку, що роздрібна торгівля тютюновими виробами та алкогольними напоями дозволяється лише суб'єкту господарювання і за наявності у нього ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами або алкогольними напоями.
Зважаючи на викладене, адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 156 КУпАП настає для суб'єкта господарювання, а не для будь-якої іншої особи.
Згідно ст. 55 ГК України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб'єктами господарювання є громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
У той же час, матеріали справи не містять інформації про те, що ОСОБА_1 у встановленому законом порядку зареєстрований, як суб'єкт господарювання, тобто є фізичною-особою підприємцем, як і відсутні документальні відомості про те, що вона має ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями.
Разом з тим, санкція ч.1 ст.156 КУпАП передбачає накладення штрафу з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.
Однак, матеріал не містить даних та відомостей про виручку, отриману від продажу предметів торгівлі (що є підтвердженням торгівлі) та яка відповідно до санкції ч.1 ст. 156 КУпАП повинна бути конфіскованою у разі визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення та матеріали справи не містять протоколу огляду, протоколу вилучення речей, предметів торгівлі, квитанції про отримання на зберігання речових доказів.
Зазначене виключає об'єктивну сторону даного адміністративного правопорушення та унеможливлює його склад.
За змістом статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений як Конституцією, так і Законами України.
Статтею 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За змістом статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Як зазначено в статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 280 КУпАП зазначається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Європейський Суд з прав людини у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою від обов'язків не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Відповідно до положень частини 2 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого звинувачено у вчинені адміністративного правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У справах про адміністративні правопорушення на які ЄСПЛ поширює кримінально правовий аспект, особа, щодо якої розглядається справа та потерпілий, додатково користуються гарантіями ст. 6 Конвенції: право на оскарження судових рішень, право на допомогу перекладача, право на виклик та допит свідків, на розумний строк розгляду справи, негайне і достатнє інформування про характер і причини обвинувачення, право на юридичну допомогу, право на безоплатну допомогу захисника. Крім того, в таких справах діє презумпція невинуватості.
Рішення суду в справі про адміністративне правопорушення не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підставі вищенаведеного, оцінивши наявні в даній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в даному випадку вина ОСОБА_1 в інкримінованому їй правопорушенні не доведена належними та допустимими доказами, а тому провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 156 КУпАП підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю в її діях події і складу правопорушення.
Статтею 247 ч. 1 п.1 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 6 ст. 283 КУпАП постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи.
Керуючись статтями 7, 9, частиною 1 статті 156, статтями 245- 247, 251, 252, 268, 280, 283 - 285 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 156 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Апеляційна скарга на постанову про притягнення до адміністративної відповідальності подається до Житомирського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя Попільнянського
районного суду Є.О.Зайченко