Справа № 286/1203/23
15 червня 2023 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Білоусенко І. В.
з секретарем Максимець О. В.,
з участю: заявника ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Овручі справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства, заінтересовані особи: Овруцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ); Овруцька міська рада , -
ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаціфйний код НОМЕР_1 , звернувся з заявою до суду та просить встановити факт, що має юридичне значення - факт батьківства, а саме: що ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Левковичі Овруцького району Житомирської області та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та внести зміни до актового запису про народження №35 від 04.12.1967, проведеного виконавчим комітетом Левковицької сільської ради Житомирської області щодо ОСОБА_1 , зазначивши відомості про батька - ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Левковичі Овруцького району Житомирської області, громадянин України. Заінтересовані особи: Овруцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ), що знаходиться за адресою: вул. Т.Шевченка, 44 м. Овруч Житомирської області; Овруцька міська рада, що знаходиться за адресою: вул. Т.Шевченка, 31-А м. Овруч Житомирської області. В обґрунтування заяви зазначив, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 був його батьком та помер ІНФОРМАЦІЯ_5 . На випадок своєї смерті він зробив розпорядження щодо свого майна, а саме: склав на нього заповіт 02.02.2023, в заповіті вказав, що майно заповідає своєму сину, тобто йому. В свідоцтві про його народження, яке видано Левковицькою сільською радою Овруцького району Житомирської області не вказаний батько, а тільки мати, оскільки шлюб вони не реєстрували. В метричній книзі церкви с.Левкович за 1968 рік під №52 міститься запис про його хрещення, де ОСОБА_2 вказаний його батьком. Крім того, з копії погосподарської книги с.Острови в домогосподарстві з ОСОБА_2 разом проживали ОСОБА_3 - мати заявника, та він, як син. ОСОБА_2 був його фактичним біологічним батьком. Встановлення зазначеного факту заявнику необхідно для того, щоб реалізувати свої спадкові права, та отримання нового свідоцтва про народження.
В судовому засіданні заявник заявлені вимоги підтримав з підстав викладених у заяві.
Уповноважена особа Овруцької міської ради надала клопотання про розгляд справи у відсутності представника міської ради, проти задоволення заяви не заперечує.
Представник заінтересованої особи - Овруцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Київ) в судове засідання не з'явилася, але надала пояснення, в яких не заперечує проти встановлення факту батьківства, та заперечує щодо зазначення громадянства батька «громадянин України» у зв'язку з відсутністю правових підстав для такого ствердження, оскільки даний факт не підтверджений жодним документом, окрім того в актових записах про народження за 1967 рік не зазначалось громадянство батьків, а станом на 1967 рік ОСОБА_2 не міг мати громадянство України, так як Українська РСР була у складі СРСР.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 підтвердив факт батьківства та показав, що їх батьки були рідними братами, проживали в одному селі. Свідок ОСОБА_5 також підтвердив той факт, що ОСОБА_1 був батьком заявника.
Суд, заслухавши пояснення заявника, показання свідків, перевіривши і дослідивши письмові докази, вважає, що заяву слід задовольнити частково з наступних підстав.
З копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 04.12.1967 вбачається, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , де у графі батько - прочерк, а в графі мати вказана ОСОБА_3 (а.с.6).
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.7).
З копії заповіту видно, що все належне майно ОСОБА_1 , яке буде належати йому на час його смерті, а також належні йому майнові права та обов'язки на час смерті він заповідав своєму синові ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.8).
Відповідно до довідки № 577 від 30.03.2023, виданої Овруцькою міською радою, Левковицьким старостинським округом № 18, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 дійсно був зареєстрований та проживав по день смерті (помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ) в АДРЕСА_2 . Разом з ним проживав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.9).
З копії заяви до компетентних органів та осіб убачається, що ОСОБА_1 після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , прийняв спадщину за заповітом (а.с.10).
З копії погосподарської книги № 490 видно, що в домогосподарстві, що по АДРЕСА_2 проживали: ОСОБА_2 - чоловік, ОСОБА_3 - жінка, ОСОБА_5 -син, ОСОБА_1 - син, ОСОБА_6 - невістка та ОСОБА_7 - онука (а.с.11).
Згідно Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , державна реєстрація народження проведена відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (за вказівкою матері) (а.с. 22-23).
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно п.1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами. Частиною 2 передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до ч. 3 ст. 128 СК України позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
У відповідності до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 5 «Про судову практику про справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.
Згідно п. 7 Постанови Пленуму ВСУ від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» встановлено, що у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, або смерті жінки, яка вважалась матір'ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні.
Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України.
Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи.
Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини, коли відповідно до ч. 2 ст. 55 СК України про батька дитини проведено за вказівкою матері, яка не перебувала у шлюбі, або ж такий запис зовсім відсутній і можуть бути подані матір'ю, опікуном чи піклувальником дитини чи самою дитиною після досягнення повноліття.
Таким чином, закон розрізняє порядок визначення походження дитини від батька шляхом визнання батьківства - про що позов заявляється до особи, яка вважається батьком дитини, або нею самою, та шляхом встановлення факту батьківства у разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини.
Згідно із ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 цього Кодексу.
Встановлення батьківства заявник пов'язує із необхідністю внесення змін до актового запису про народження, а також для реалізації своїх спадкових прав.
Відповідно до п.п.20 п.1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
В ст. 134 СК України законодавець закріпив, що на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.
Щодо зазначення громадянства батька «громадянин України», суд вважає в цій частині заявнику слід відмовити у зв'язку з відсутністю правових підстав для такого ствердження, оскільки даний факт не підтверджений жодним документом, окрім того в актових записах про народження за 1967 рік не зазначалось громадянство батьків, а станом на 1967 рік ОСОБА_2 не міг мати громадянство України, так як Українська РСР була у складі СРСР.
Керуючись ст.ст. 13, 81, 259, 263-265, 268, 319 ЦПК України, суд
Заяву задовольнити частково.
Встановити факт батьківства, а саме: що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Внести зміни до актового запису про народження №35 від 04 грудня 1967 року, вчиненого виконавчим комітетом Левковицької сільської ради Житомирської області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зазначивши батьком дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та видати відповідне свідоцтво про народження.
В решті вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: І. В. Білоусенко
Повний текст рішення складено 15.06.2923 р.