1-кп/278/441/23
278/2763/23
Іменем України
15 червня 2023 року м. Житомир
Суддя Житомирського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , обвинуваченого - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , розглянувши клопотання прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою,
Прокурор просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177-178 КПК України, які виправдовують застосування до нього саме цього запобіжного заходу.
Сторона захисту заперечувала проти задоволення клопотання прокурора посилаючись на необґрунтованість обвинувачення. До того ж захисник вважає, що дане клопотання має бути розглянуте слідчим суддею, яким не є головуючий. В іншому випадку головуючий ОСОБА_1 не зможе розглядати кримінальне провадження по суті.
Прокурор не погодився з думкою захисника, бо досудове розслідування по кримінальному провадженню закінчене 13.06.2023, а тому дане клопотання має розглянути саме ОСОБА_1 , як головуючий по справі, а не як слідчий суддя.
Заслухавши думку учасників судового засідання, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає залишенню без розгляду з огляду на таке.
Тринадцятого червня 2023 року до Житомирського районного суду разом з кримінальним провадженням по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 115 КК України надійшло клопотання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
З вказаного клопотання вбачається, що прокурор, у порядку ст. 131-132 КПК України, просить продовжити ОСОБА_4 згаданий запобіжний захід.
Стаття 131 міститься у розділі II глави 10 КПК України «Заходи забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування», якою визначені види заходів забезпечення кримінального провадження, як то запобіжні заходи.
Статтею 132 КПК України визначені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
У свою чергу, за приписами п. 1 ч. 2 ст. 132 КПК України клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Окрім того, за приписами ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
У свою чергу, відповідно до II розділу 18 глави ч. 1 ст. 184 КПК України, клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду.
Стаття 199 КПК України, яка регламентує порядок продовження строку тримання під вартою, покладає на слідчого, прокурора обов'язок скласти клопотання про продовження строку тримання під вартою відповідно до вимог, зазначених у ст. 184 КПК та подати його до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Як убачається з обвинувального акту досудове розслідування у даному кримінальному провадженні проводилось та було закінчене старшим слідчим СВ відділу поліції №1 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області, який знаходиться на території Богунського району м. Житомира.
Виходячи з аналізу згаданих норм дане клопотання не підсудне Житомирському районному суду, а відтак суддя ОСОБА_1 не може розглянути його як слідчий суддя.
Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 314 КПК України суд, після отримання обвинувального акта не пізніше п'яти днів з дня його надходження призначає підготовче судове засідання, в яке викликає учасників судового провадження, тобто після надходження обвинувального акту суддя протягом п'яти днів має винести ухвалу про призначення підготовчого судового засідання.
Як зазначено у п. 2 ч. 1 ст. 3 КПК України головуючий це суддя, який розглядає справу одноособово, а при колегіальному розгляді справи - суддя-доповідач, визначений Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час розподілу справи.
Суд звертає увагу, що на дату надходження до суду вказаного клопотання, ухвала про призначення підготовчого судового засідання по кримінальному провадженню по обвинуваченню ОСОБА_4 суддею ОСОБА_1 не виносилась.
Таким чином з урахуванням ст. 315 КПК України, суддя ОСОБА_1 не може розглянути клопотання про продовження варти ОСОБА_4 як головуючий суддя по справі до призначення підготовчого судового засідання.
Водночас ч. 1 ст. 331 КПК України передбачено, що суд під час судового розгляду за клопотанням сторони обвинувачення має право своєю ухвалою продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого, однак дане кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 не перебуває на стадії судового розгляду.
Виходячи з викладеного вище постає питання про те, чи суддя ОСОБА_1 повинен розглянути клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження варти обвинуваченому ОСОБА_4 як слідчий суддя, чи як головуючий суддя у справі.
Зважаючи на правову позицію Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2013, судовий контроль за дотриманням органами досудового розслідування основних прав і свобод людини під час кримінального провадження здійснюється слідчим суддею суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Таким чином, проаналізувавши згадані норми кримінального судочинства, суддя дійшов висновку, що клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою до закінчення досудового розслідування, має бути розглянуте судом в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Оскільки орган досудового розслідування знаходиться на території юрисдикції Богунського районного суду м. Житомира, то вказане клопотання має розглянути слідчий суддя цього суду.
Однак, у разі закінчення досудового розслідування, дане клопотання має вирішити суд лише під час підготовчого або судового розгляду.
Враховуючи, що на даний час кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 не призначено до підготовчого та судового розгляду, суд позбавлений можливості розглянути його поза межами цього кримінального провадження, а тому дане клопотання підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст. 3, 131-132, 184, 199, 314-315, 331, 372 КПК України, суддя,
Клопотання прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою залишити без розгляду.
На ухвалу судді протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Суддя: ОСОБА_1 .