15 червня2023 року
м. Київ
справа № 466/7334/22
провадження № 51 -3652 ск23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу подану в інтересах засудженої ОСОБА_4 на постановлені щодо неї судові рішення,
встановив:
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга подана в інтересах засудженої ОСОБА_4 , в якій зазначено прохання про пом'якшення засудженій покарання.
Статтею 427 Кримінального процесуального Кодексу України (далі - КПК) встановлені вимоги, яким має відповідати касаційна скарга. Зокрема, у касаційній скарзі зазначаються: найменування суду касаційної інстанції; прізвище, ім'я, по батькові (найменування), поштова адреса особи, яка подає касаційну скаргу, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; судове рішення, що оскаржується; обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення; вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції; перелік матеріалів, які додаються.Також, якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає це в касаційній скарзі.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі зазначаються судові рішення, що оскаржуються, а відповідно до частини 5 вказаної статті до касаційної скарги додаються копії цих судових рішень.
Однак, з касаційної скарги неможливо зрозуміти, які саме судові рішення оскаржують до суду касаційної інстанції.
Відповідно до ч. 4 ст. 427 КПК касаційна скарга підписується особою, яка її подає, проте, всупереч приписам указаної норми, касаційна скарга не підписана жодною особою.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 424 КПК у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.
Також Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до пунктів 4, 5 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга має містити обґрунтування заявлених скаржником вимог, із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень та вимоги особи, яка подає касаційну скаргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.
При цьому слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Однак, усупереч наведеним положенням процесуального закону, у касаційній скарзі поданої в інтересах засудженої ОСОБА_4 не вказано на конкретні порушення закону судом та належним чином доводи не обґрунтовуються.
Також вимоги до судукасаційної інстанції, викладені у скарзі, не відповідають змісту ст. 436 КПК щодо повноважень суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.
Зокрема, вказаною нормою визначено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.
Суд касаційної інстанції відповідно до ст. 433 КПК переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, а тому відсутність у ній чітко викладених вимог, які б узгоджувалися з положеннями ст. 436 КПК, належного обґрунтування й недотримання положень ст. 427 цього Кодексу, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, які до неї ставляться, її потрібно залишити без руху та встановити строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Верховний Суд звертає увагу, що особа, яка подає касаційну скаргу та якій надано строк на усунення її недоліків, може виправити їх шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження колегії суддів стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК, вона не надала усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою. При повторному зверненні до Верховного суду скаржнику необхідно зазначити, які саме судові рішення вона оскаржує, із врахуванням вищевказаного.
Водночас Суд роз'яснює, що для складання та подання касаційної скарги засуджена може скористатись правовою допомогою. У разі недостатності коштів засуджена може скористатися безоплатною правовою допомогою, звернувшись до відповідного регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, в порядку п. 7 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» № 3460-VI від 02 червня 2011 року.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Залишити без руху касаційну скаргу подану в інтересах засудженої ОСОБА_4 і встановити п'ятнадцятиденний строк із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.
У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3