Ухвала
Іменем України
15 червня 2023 року
м. Київ
провадження № 51-3584 ск 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2022 року, ухвали Київського апеляційного суду від 8 березня та 23 травня 2023 року.
Суть питання та встановлені судом обставини
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2022 року скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженої особи Офісу Генерального прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, повернуто особі, яка її подала.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 8 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 23 травня 2023 року задоволено заяву ОСОБА_4 , постановлено виправити описки, допущені у вищевказаній ухвалі суду від 8 березня 2023 року, а саме в імені скаржниці.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2022 року та ухвалами Київського апеляційного суду від 8 березня й 23 травня 2023 рок у ОСОБА_4 звернулась зі скаргою до суду касаційної інстанції, у якій просить їх скасувати, зобов'язати співробітника Офісу Генерального прокурора, що дав відповідь на її скаргу ) 13 жовтня 2022 року № 10/1/2-65580 вих-22 10/1-2-9912-22) і на якого вона подавала скаргу до Шевченківського районного суду м. Києва (вх. № 57264 від 6 жовтня 2022 року), за ознаками вчинення кримінальних правопорушень внести відомості до ЄРДР на осіб, вказаних у її скарзі на ім'я Генерального прокурора України (вх. № 152507-22 від 27 вересня 2022 року), а вказаного співробітника Офісу Генерального прокурора притягнути до відповідальності згідно з чинним законодавством України.
Мотиви суду
Відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають.
Обмеження права на касаційне оскарження ухвали слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку та ухвали апеляційного суду за результатом такого перегляду визначено законодавцем і прямо передбачене процесуальним законом. Таке обмеження відповідає основним засадам судочинства, що визначені Конституцією України, є пропорційним та обґрунтованим.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини першої статті 129 Конституції України).
Встановлюючи обмеження права на касаційне оскарження судових рішень, законодавець повинен керуватися такою складовою принципу верховенства права, як пропорційність. За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення ("Кромбах проти Франції").
Ухвалою Київського апеляційного суду від 8 березня 2023 року було залишено без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2022 року, а саму ухвалу слідчого судді - залишено без змін.
Тобто, апеляційний суд розглянув по суті апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді та по ній винесено вмотивоване рішення. Тому, відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України, така ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Що стосується доводів ОСОБА_4 про необхідність скасування ухвали Київського апеляційного суду від 23 травня 2023 року, слід вказати наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 379 КПК України ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено.
Ухвала про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень має особливу правову природу, обумовлену її «похідним» характером, оскільки вона не вирішує будь-яких питань по суті, окрім як щодо виправлення допущених у судовому рішенні відповідного суду описок і очевидних арифметичних помилок (або відмову у внесенні таких виправлень). Зміст ухвали про внесення виправлень у судове рішення завжди обумовлений змістом судового рішення, до якого вносяться зміни, а тому оцінка правомірності постановлення такої ухвали з точки зору її змісту у випадку її оскарження в апеляційному чи касаційному порядку має здійснюватися одночасно із оцінкою змісту виправленого судового рішення.
Отже, оскарження ухвали про внесення виправлень у судове рішення має здійснюватися в тому ж порядку, що і виправлене судове рішення, у тому числі з урахуванням інстанції суду, який прийняв таке рішення. Дотримання відповідного порядку оскарження може бути поєднане із наявністю відповідних обмежень права на оскарження тих чи інших судових рішень крім випадків, коли суд, постановляючи ухвалу про внесення виправлень у судове рішення, вийшов за межі наданих йому законом повноважень.
Оскільки відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України ухвала Київського апеляційного суду від 8 березня 2023 року постановлена за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, не підлягає оскарженню в касаційному порядку, то так само не підлягає оскарженню в касаційному порядку і похідна від неї ухвала від 23 травня 2023 року про виправлення описки у ній.
Крім того, згідно з приписами ч. 2 ст. 424 КПК України ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню. Стосовно ж ухвали про внесення виправлень у судове рішення, то вона може перешкоджати подальшому кримінальному провадженню тільки з урахуванням змісту виправленого рішення.
Оскаржувана ухвала Київського апеляційного суду від 23 травня 2023 року, якою виправлено описку в ухвалі цього суду від 8 березня 2023 року, постановленій за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, була прийнята в межах повноважень даного суду та не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню. Перевірка законності вказаної ухвали апеляційного суду про виправлення описки не може бути здійснена без аналізу та надання оцінки змісту рішенню апеляційного суду від 8 березня 2023 року, яке відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України не є предметом перегляду суду касаційної інстанції, а тому ухвала Київського апеляційного суду від 23 травня 2023 року не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалах від 3 лютого 2020 року (справа № 585/2707/19) та від 6 вересня 2022 року (справа 727/5252/22).
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані судові рішення не можуть бути предметом перегляду суду касаційної інстанції відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України, а тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України.
З цих підстав Суд постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2022 року, ухвали Київського апеляційного суду від 8 березня та 23 травня 2023 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_5 ОСОБА_3