Ухвала від 15.06.2023 по справі 398/2581/17

Ухвала

Іменем України

15 червня 2023 року

м. Київ

провадження № 51-3615 ск 23

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув касаційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвали Кропивницького апеляційного суду від 20 квітня та 16 травня 2023 року.

Суть питання та встановлені судом обставини

Ухвалою Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 квітня 2023 року ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 20 квітня 2023 апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 залишено без задоволення, а ухвалу Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 квітня 2023 року - без змін.

Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 16 травня 2023 апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4 залишено без задоволення, а ухвалу Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 11 квітня 2023 року - без змін.

Вимоги касаційної скарги і доводи особи, яка її подала

У касаційній скарзі обвинувачений ОСОБА_4 не погоджується із вказаними ухвалами апеляційного суду, вважає їх такими, що не відповідають фактичним обставинам та ґрунтуються на припущеннях.

Мотиви Суду

Відповідно до положень ст. 129 Конституції України обов'язковим для перегляду судових рішень є апеляційний порядок, тоді як право особи на касаційне оскарження судового рішення забезпечується у випадках, визначених законом.

Встановлюючи обмеження права на касаційне оскарження судових рішень, законодавець повинен керуватися такою складовою принципу верховенства права, як пропорційність. За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (Рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009).

Судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, зазначено в частинах 1 та 2 статті 424 КПК України. Це стосується вироків та ухвал про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, судових рішень суду апеляційної інстанції, постановлених щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції, а також ухвал суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та ухвал суду апеляційної інстанції, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених КПК України.

Таким чином, право на доступ до Верховного Суду не є абсолютним і підлягає дозволеним обмеженням, зокрема, щодо кола судових рішень, які можуть бути переглянуті у касаційному порядку. Такі обмеження не шкодять самій суті права доступу до суду, переслідують легітимну мету - ефективний розгляд касаційним судом лише справ відповідного рівня значущості, а також обґрунтовані пропорційністю між застосованими засобами та поставленою метою.

Так, предметом касаційного розгляду у кримінальному аспекті переважно виступає дотримання судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального закону при вирішенні питань, пов'язаних з притягненням особи до кримінальної відповідальності, та призначенні покарання, а також забезпечення права на апеляційний перегляд судових рішень у кримінальному провадженні.

Обмеження права на касаційне оскарження ухвали суду першої інстанції після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції, крім тих, які перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, визначено законодавцем і прямо передбачене процесуальним законом. Таке обмеження відповідає основним засадам судочинства, що визначені Конституцією України, є пропорційним та обґрунтованим.

Відповідно до ч. 5 ст. 4221 КПК України ухвала апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, набирає законної сили після її проголошення та не може бути оскаржена у касаційному порядку.

З касаційної скарги вбачається, що обвинувачений ОСОБА_4 оскаржує ухвали Кропивницького апеляційного суду від 20 квітня та 16 травня 2023 року, якими було залишено без змін ухвалу суду першої інстанції про продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В оскаржуваних ухвалах не з'ясовувались питання щодо факту вчинення злочину, наявності достатньої сукупності доказів, кримінально-правової кваліфікації дій обвинуваченого тощо, які мають з'ясовуватись під час розгляду кримінального провадження по суті.

Провадження, внесене до ЄРДР за № 12017120070001202 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України, перебуває на розгляді у суді першої інстанції, ухвала щодо продовження запобіжного заходу не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 428 цього Кодексу суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Ураховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржувані ухвали апеляційного суду не можуть бути предметом перегляду суду касаційної інстанції відповідно до ч. 2 ст. 424 КПК України, а тому у відкритті касаційного провадження відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України необхідно відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, які не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

З цих підстав Суд постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_4 на ухвали Кропивницького апеляційного суду від 20 квітня та 16 травня 2023 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3