14 червня 2023 року
м. Київ
справа № 753/2084/21
провадження № 51-3460ск23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 березня 2023 року, яку постановлено в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100020004629, за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 відповідно), раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України,
Суть питання
За вироком Дарницького районного суду м. Києва від 17 травня 2022 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування основного призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік і покладено на нього обов'язки, передбачені ст. 76 цього Кодексу. Крім того, цим же вироком задоволено частково цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 . Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на її користь моральну шкоду в розмірі 100 тис. грн.
Також постановлено цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 до ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра»» залишити без розгляду, роз'яснивши їй право звернутися із відповідним позовом в порядку цивільного судочинства.
За вироком суду ОСОБА_4 визнано винуватим і засуджено за те, що він 15 вересня 2020 року близько о 08 год 00 хв, керуючи технічно-справним автомобілем марки «ВАЗ 21043», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись зі сторони вул. Харківське шосе, по проїзній частині вул. Привокзальна у м. Києві, в напрямку вул. Сімферопольська, в районі перехрестя вказаних вулиць, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу проявив неуважність та необачність, а саме не вчасно відреагував на те, що перед зазначеним пішохідним переходом зупинилися невстановлені слідством транспортні засоби (автобус типу «БОГДАН» і автомобіль типу «Джип», темного кольору), які рухались у правій і середній смугах відповідно, тим самим не переконався, що на пішохідному переході відсутні пішоходи, для яких може бути створена перешкода чи небезпека, в результаті цього допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5 , яка, маючи перевагу в русі, здійснювала перехід проїзної частини вул. Привокзальна, в межах вказаного нерегульованого пішохідного переходу, справа-наліво по напрямку руху транспортного засобу. Отже, водій ОСОБА_4 допустив порушення вимог п. 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого, пішохід ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Київський апеляційний суд ухвалою від 30 березня 2023 року змінив вирок місцевого суду в частині стягнення моральної шкоди з ОСОБА_4 , постановлено стягнути на користь ОСОБА_5 моральну шкоду в сумі 200 тис. грн.
Крім того, апеляційний суд скасував вирок місцевого суду в частині залишення без розгляду цивільного позову ОСОБА_5 до ПрАТ «Страхова компанія «Саламандра»» і призначив в цій частині новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
Також судом вирішено питання щодо витрат на надання правової допомоги в апеляційному суді. В решті вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_4 залишено без змін.
Засуджений, не погоджуючись із вказаним рішенням апеляційного суду в частині стягнення з нього на користь потерпілої ОСОБА_5 моральну шкоду в сумі 200 тис. грн та посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону і невідповідність призначеного покарання в цій частині, просить змінити ухвалу апеляційного суду в оскаржуваній частині та постановити нове рішення, яким стягнути з нього моральну шкоду на користь ОСОБА_5 в розмірі 100 тис. грн.
На обґрунтування своєї касаційної скарги засуджений вказує про те що, задовольняючи частково позовну вимогу потерпілої в сумі 200 тис. грн, суд апеляційної інстанції не навів обґрунтування, з яких мотивів та підстав було ухвалено таке судове рішення. При цьому вважає, що місцевий суд вірно призначив стягнення моральної шкоди у розмірі 100 тис. грн, оскільки він отримує невелику заробітну плату та має утримувати сім'ю.
Встановлені обставини та мотиви Верховного Суду
Відповідно до ч. 2 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину та правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 286 КК України Верховний Суд не перевіряв, оскільки законність й обґрунтованість судових рішень в цій частині в касаційній скарзі не оскаржується.
За ч. 1 ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Згідно з ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Частина 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначає загальні підстави відшкодування моральної шкоди: моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, котра її завдала, за наявності її вини у заподіянні такої шкоди. А відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Як зазначено у ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Так, з копій судових рішень слідує, що суд апеляційної інстанції, вирішуючи цивільний позов в межах компенсації потерпілій моральної шкоди, дотримав наведені вимоги закону, з огляду на таке.
Суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення місцевого суду в цій частині, зазначив, що розмір моральної шкоди, який визначив місцевий суд, а саме 100 тис. грн, є неспівмірним із заподіяною шкодою потерпілій ОСОБА_5 і не відповідає характеру та обсягу тих фізичних та душевних страждань і переживань, які вона понесла в результаті дій обвинуваченого ОСОБА_4 , і зокрема - не відповідає характеру отриманих потерпілою тілесних ушкоджень, що призвело до тривалого розладу її здоров'я, оскільки вона на протязі певного часу відчувала фізичний біль і тривалий час перебувала на лікуванні, була позбавлена можливості працювати та вести звичайний для неї спосіб життя, а також отримала інвалідність 3 групи загального захворювання з ураженням ОРА. Тому суд збільшив розмір відшкодування моральної шкоди до 200 тис. грн, що, на його думку, буде відповідати ступеню та глибині її душевних та моральних страждань, а також, відповідно до положень ст. 23 ЦК України, критеріям розумності і справедливості.
З такими висновками апеляційного суду погоджується й Верховний Суд.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
При цьому моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
На думку Верховного Суду, апеляційний суд, розглядаючи вимоги цивільного позову щодо стягнення моральної шкоди, врахував глибину душевних страждань потерпілої з приводу вимушеного лікування внаслідок отримання тілесних ушкоджень, винуватцем яких є обвинувачений, що потерпіла відчула та продовжує відчувати фізичний біль та страждання, через що перебуває в стресовому стані, після отриманих травм, не могла повноцінно працювати, що призводило до матеріальних проблем в родинні та додаткових душевних страждань, була змушена змінити звичний ритм життя, звертатися до медичних установ, дійшов висновку про збільшення розміру моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_5 до 200 тис. грн.
Крім того, Верховний Суд враховує й майновий стан засудженого, який до вчинення протиправних дій працював слюсарем у ПАТ АК «Київводоканал», та вважає, що визначена апеляційним судом сума, яка підлягає стягненню із засудженого на користь потерпілої ОСОБА_5 визначена саме з урахуванням принципів розумності, виваженості та справедливості, відповідає характеру й обсягу понесених потерпілою моральних страждань.
З огляду на викладене Верховний Суд вважає, що переконливих доводів, які би ставили під сумнів законність ухвали апеляційного суду в цій частині, засуджений у касаційній скарзі не навів.
З урахуванням викладеного істотних порушень вимог кримінального процесуального закону або невідповідність призначеного засудженому покарання тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та даними про його особу через суворість, які були би підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення, у касаційній скарзі не наведено.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Таким чином, оскільки з касаційної скарги та наданих до неї судових рішень вбачається, що підстав для задоволення скарги немає, Верховний Суд, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, вважає за необхідне відмовити у відкритті касаційного провадження.
На цих підставах Верховний Суд постановив:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 30 березня 2023 року стосовно нього.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3