24 травня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/1895/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С. В. головуючий (доповідач), Кібенко О.Р., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
представників:
позивача - Старцева Ю.В.,
відповідача - Самоха М.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 , який володіє 100% частки в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Хот-Сток"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 (головуючий суддя - Пономаренко Є.Ю., судді: Руденко М.А., Кропивна Л.В.) та рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 (суддя Літвінова М.Є.)
у справі №910/1895/20
за позовом ОСОБА_1 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Хот-Сток",
до ОСОБА_2 ,
про відшкодування збитків у розмірі 1495000 грн, заподіяних юридичній особі її посадовою особою,
1.Короткий зміст позовних вимог
1.1.У лютому 2020 року Velgevos Enterprises Limited (Велгевос Ентерпрайзес Лімітед) (далі також - Компанія) як учасник Товариства з обмеженою відповідальністю "Хот-Сток" (далі - ТОВ "Хот-Сток", Товариство, позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва в інтересах ТОВ "Хот-Сток" з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування збитків у розмірі 1695000,00 грн, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.
1.2.Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Velgevos Enterprises Limited (Велгевос Ентерпрайзес Лімітед) є власником частки у розмірі 100% у статутному капіталі ТОВ "Хот-Сток".
1.3.Водночас директор ТОВ "Хот-Сток" ОСОБА_2 вчинив правочини, якими Товариству завдано збитки у розмірі 1695000,00 грн, які Velgevos Enterprises Limited (Велгевос Ентерпрайзес Лімітед) просило стягнути на користь цього Товариства (позивача).
1.4.Так, ОСОБА_2 , який є єдиним засновником та директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Белрум" (далі - ТОВ "Белрум"), у період з 19.12.2017 по 09.08.2018 на підставі трьох договорів про надання цільової фінансової допомоги передав від ТОВ "Хот-Сток" на рахунок ТОВ "Белрум" грошові кошти на загальну суму 1695000,00 грн.
1.5.На переконання Компанії, в результаті протиправних дій ОСОБА_2 підконтрольному останньому товариству було безпідставно перераховано 1695000,00 грн, чим завдано збитки ТОВ "Хот-Сток", оскільки відповідач діяв з перевищенням повноважень та за відсутності обов'язкового погодження таких дій загальними зборами учасників Товариства.
1.6.Господарський суд міста Києва ухвалою від 02.07.2020 прийняв заяву Ligion Trading Limited (Ліджин Трейдінг Лімітед) про приєднання до позову в порядку статті 54 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), яка обґрунтована тим, що після подання позовної заяви до суду, на підставі договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Хот-Сток" від 26.02.2020, змінено склад учасників ТОВ "Хот-Сток". Власником частки у розмірі 100% у статутному капіталі ТОВ "Хот-Сток" є компанія Ligion Trading Limited (Ліджин Трейдінг Лімітед).
1.7.Господарський суд міста Києва рішенням від 17.12.2020 у справі №910/1895/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021, у позові Ligion Trading Limited в інтересах ТОВ "Хот-Сток" повністю відмовив.
1.8.Верховний Суд постановою від 21.09.2021 касаційну скаргу Ligion Trading Limited задовольнив. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2020 у справі №910/1895/20 скасував, а справу передав на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
1.9.При новому розгляді справи, у підготовчому засіданні 06.12.2021, Господарський суд міста Києва прийняв до розгляду заяву про відмову від частини позовних вимог у розмірі 200000,00 грн та вирішував спір з її урахуванням.
2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
2.1.Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, 04.06.2016 до реєстру внесено запис про проведення державної реєстрації ТОВ "Хот-Сток", єдиним засновником (учасником) якого станом на 07.02.2020 зазначено Velgevos Enterprises Limited (Велгевос Ентерпрайзес Лімітед), з розміром внеску до статутного фонду - 1000,00 грн, основний вид економічної діяльності: купівля та продаж власного нерухомого майна.
2.2.Згідно з наказом №1К від 03.06.2016 на підставі протоколу №1 загальних зборів засновників (учасників) товариства від 03.06.2016 директор ОСОБА_2 приступає з 15.07.2016 до виконання обов'язків директора ТОВ "Хот-Сток".
2.3.Статутом ТОВ "Хот-Сток" у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, що товариство має право: від свого імені укладати угоди (договори), вчиняти правочини, набувати майнові та немайнові права, нести обов'язки, бути позивачем, відповідачем та третьою особою у судах України, у третейському суді; самостійно витрачати свої грошові кошти, зараховані на його рахунки в банках, у тому числі і валютні. Товариство може займатись будь-якою іншою господарською та комерційною діяльністю, яка прямо не заборонена діючим законодавством України (пункти 4.1.1, 4.1.8, 6.4 статуту).
2.4.Згідно з підпунктами "в", "д", "е", "о" пункту 16.1 статуту ТОВ "Хот-Сток" до компетенції Загальних зборів учасників товариства належить: створення, обрання та відкликання виконавчого органу товариства та ревізійної комісії; визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів; затвердження річних результатів діяльності товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, визначення порядку покриття збитків; прийняття рішення про укладення всіх інших договорів (угод, правочинів), якщо ціна (сума) такого одного договору (угоди, правочину) (або пов'язаних між собою договорів) складає більше ніж 100000,00 грн.
2.5.19.12.2017 між ТОВ "Хот-Сток" (надавач), в особі директора Маркунтовича В.Ф., який діє на підставі статуту, і ТОВ "Белрум" (отримувач), в особі директора Маркунтовича В.Ф., який діє на підставі статуту, укладено договір №19/12/17-ФД про надання цільової поворотної фінансової допомоги, відповідно до умов якого надавач зобов'язався надати отримувачу цільову поворотну фінансову допомогу у розмірі 750000,00 грн для потреб господарської діяльності останнього відповідно до статутних цілей діяльності отримувача, а отримувач зобов'язався використати цільову поворотну фінансову допомогу за цільовим призначенням і повернути її у визначений цим договором строк. Цільова поворотна фінансова допомога - це сума грошових коштів в національній валюті України, передана отримувачу у користування на визначений строк відповідно до даного договору, яка не передбачає нарахування процентів за користування такою допомогою та є обов'язковою до повернення (згідно з пунктом 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України) у строк до 31.12.2018 включно (підпункти 1.1, 1.2, 2.1 договору).
2.6.Зазначений договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків по ньому (пункт 11.1 договору).
2.7.Розділом 7 цього договору передбачено, в тому числі, нарахування пені та штрафу за несвоєчасне виконання отримувачем зобов'язань з повернення поворотної фінансової допомоги.
2.8.Платіжним дорученням від 21.12.2017 №200 ТОВ "Хот-Сток" перерахувало ТОВ "Белрум" грошові кошти у сумі 750000,00 грн з призначенням платежу: цільова поворотна фінансова допомога згідно з договором від 19.12.2017 №19/12/17-ФД.
2.9.12.07.2018 між ТОВ "Хот-Сток" (надавач), в особі представника Котирла Юрія Анатолійовича, який діє на підставі довіреності від 12.07.2018, і ТОВ "Белрум" (отримувач), в особі директора Маркунтовича В.Ф., який діє на підставі статуту, укладено договір №12/07/18-ФД про надання цільової поворотної фінансової допомоги від 12.07.2018, відповідно до умов якого надавач зобов'язався надати отримувачу цільову поворотну фінансову допомогу у розмірі 500000,00 грн для потреб господарської діяльності останнього відповідно до статутних цілей діяльності отримувача, а отримувач зобов'язався використати цільову поворотну фінансову допомогу за цільовим призначенням і повернути її у визначений цим договором строк. Цільова поворотна фінансова допомога - це сума грошових коштів у національній валюті України, передана отримувачу у користування на визначений строк відповідно до даного договору, яка не передбачає нарахування процентів за користування такою допомогою та є обов'язковою до повернення (згідно з пунктом 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України) у строк до 17.07.2019 включно (пункти 1.1, 1.2, 2.1 договору).
2.10.Зазначений договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків по ньому (пункт 11.1 договору).
2.11.Розділом 7 цього договору передбачено, в тому числі, нарахування пені та штрафу за несвоєчасне виконання отримувачем зобов'язань з повернення поворотної фінансової допомоги.
2.12.Платіжним дорученням від 13.07.2018 №19 ТОВ "Хот-Сток" перерахувало ТОВ "Белрум" грошові кошти у сумі 500000,00 грн з призначенням платежу: цільова поворотна фінансова допомога згідно з договором від 12.07.2018 №12/07/18-ФД.
2.13.До матеріалів справи долучено довіреність від 12.07.2018, якою ТОВ "Хот-Сток" в особі директора Маркунтовича В.Ф. уповноважило Котирла Ю.А. представляти інтереси Товариства щодо укладення та підписання договору №12/07/2018-ФД про надання цільової поворотної фінансової допомоги ТОВ "Белрум", для чого представнику надано повноваження підписати зазначений договір.
2.14.09.08.2018 між ТОВ "Хот-Сток" (надавач), в особі представника Котирла Ю.А., який діє на підставі довіреності від 12.07.2018, та ТОВ "Белрум" (отримувач), в особі директора Маркунтовича В.Ф., який діє на підставі статуту, укладено договір №09/08/18-ФД про надання цільової поворотної фінансової допомоги, відповідно до умов якого надавач зобов'язався надати отримувачу цільову поворотну фінансову допомогу у розмірі 1000000,00 грн для потреб господарської діяльності останнього відповідно до статутних цілей діяльності отримувача, а отримувач зобов'язався використати цільову поворотну фінансову допомогу за цільовим призначенням і повернути її у визначений даним договором строк. Цільова поворотна фінансова допомога - це сума грошових коштів у національній валюті України, передана отримувачу у користування на визначений строк відповідно до даного договору, яка не передбачає нарахування процентів за користування такою допомогою та є обов'язковою до повернення (згідно з пунктом 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України) у строк до 31.12.2019 включно (пункти 1.1, 1.2, 2.1 договору).
2.15.Зазначений договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків по ньому (пункт 11.1 договору).
2.16.Розділом 7 цього договору передбачено в тому числі нарахування пені та штрафу за несвоєчасне виконання отримувачем зобов'язань з повернення поворотної фінансової допомоги.
2.17.До матеріалів справи не надано довіреності від 12.07.2018 на уповноваження Котирла Юрія Анатолійовича підписати від імені ТОВ "Хот-Сток" договір №09/08/18-ФД від 09.08.2018.
2.18.Платіжним дорученням від 10.08.2018 №29 ТОВ "Хот-Сток" перерахувало ТОВ "Белрум" грошові кошти у сумі 445000,00 грн з призначенням платежу: цільова поворотна фінансова допомога згідно з договором від 09.08.2018 №09/08/18-ФД.
2.19.Отже, як встановлено судами попередніх інстанцій, на підставі зазначених вище договорів позивач перерахував ТОВ "Белрум" 1695000,00 грн поворотної фінансової допомоги.
2.20. У довідці від 06.04.2020 №05/3621 ПАТ "Банк Восток" зазначило, що платіжне доручення від 21.12.2017 №200 про перерахування на рахунок ТОВ "Белрум" на суму 750000,00 грн до банку надійшло засобами системи дистанційного доступу "Інтернет-Банк" з накладанням електронно-цифрового підпису директора ТОВ "Хот-Сток" - ОСОБА_2 .
2.21.Відповідно до довідки АТ "ОТП Банк" від 06.04.2020 №70-1-1/1339 платіжні доручення від 13.07.2018 №19 на суму 500000,00 грн, від 10.08.2018 №29 на суму 445000,00 грн про перерахування коштів на рахунок ТОВ "Белрум" підписані згідно з електронними ключами першого підпису в цей період, наданими директору ОСОБА_2 .
2.22.Власник частки у розмірі 100% у статутному капіталі позивача (ТОВ "Хот-Сток"), вважаючи, що ОСОБА_2 протиправно скористався своїм посадовим становищем і без погодження із загальними зборами учасників ТОВ "Хот-Сток" (чим перевищив свої повноваження) перерахував підконтрольному йому ТОВ "Белрум" 1695000,00 грн, звернувся до ОСОБА_2 за відшкодуванням збитків, заподіяних ним як посадовою особою - директором ТОВ "Хот-Сток", нормативно обґрунтовуючи позовні вимоги посиланням на статті 22, 92, 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), 89 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
2.23.У матеріалах справи наявне платіжне доручення №124 від 14.08.2018 про часткове повернення ТОВ "Белрум" фінансової допомоги згідно договору №19/12/17-ФД від 19.12.2017 у розмірі 200000, 00 грн, у зв'язку з чим, при новому розгляді справи, у підготовчому засіданні 06.12.2021, Господарський суд міста Києва прийняв до розгляду заяву про відмову від частини позовних вимог у розмірі 200000,00 грн та вирішував спір з її урахуванням.
3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1.Господарський суд міста Києва рішенням від 17.12.2020 у справі №910/1895/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021, у позові Ligion Trading Limited (Ліджин Трейдінг Лімітед) в інтересах ТОВ "Хот-Сток" повністю відмовив.
3.2.Верховний Суд постановою від 21.09.2021 касаційну скаргу Ligion Trading Limited задовольнив. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2021 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.12.2020 у справі №910/1895/20 скасував, а справу передав на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
3.3.За результатами нового розгляду, рішенням Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 у справі №910/1895/20, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022, відмовлено у задоволенні позову.
3.4.Місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено, що договори про надання поворотної фінансової допомоги укладено з перевищенням наданих повноважень, оскільки як встановлено в пункті 19.2 статуту ТОВ "Хот-Сток", директор вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до компетенції загальних зборів учасників товариства. Враховуючи, що питання укладення оспорюваних договорів не віднесено до виключної компетенції загальних зборів, їх вирішення може передаватись виконавчому органу товариства, тобто директору. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що за результатом розгляду заяви судом у справі №916/329/21 було визнано грошові вимоги ТОВ "Хот-Сток" до ТОВ "Белрум" у сумі 1495000, 00 грн та включено вказану суму у четверту чергу задоволення вимог кредитора, що є свідченням того, що кошти у розмірі 1495000, 00 грн будуть повернуті ТОВ "Хот - Сток", що виключає стягнення цієї з суми з відповідача. Отже, за висновком суду позивачем не доведено протиправної поведінки відповідача, яка б полягала у неналежному та недобросовісному виконанні своїх обов'язків, без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю, приймаючи очевидно необачні, марнотратні та завідомо корисливі рішення, що вчинялися виключно на користь ТОВ "Белрум" без врахування та нехтуючи інтересами товариства, з огляду на часткове повернення ТОВ "Белрум" грошових коштів у розмірі 200000, 00 грн.
3.5.У свою чергу, суд апеляційної інстанції, проаналізувавши положення статуту ТОВ "Хот-Сток", зазначив, що до повноважень директора віднесено укладення правочинів, проте, враховуючи положення пункту 16.1 указаного статуту, така компетенція обмежується рішенням загальних зборів. Так, загальні збори можуть прийняти рішення щодо передачі виконавчому органу - директору вирішення питань щодо укладення, зокрема, договору позики, оскільки вказане питання не належить до тих, які не можуть бути передані директору (виключна компетенція). Однак, у будь - якому випадку така передача повноважень директору має бути наявною та оформлюватися відповідним чином. У даному випадку, матеріали справи не містять доказів передачі загальними зборами директору повноважень на укладення вказаних вище договорів поворотної фінансової допомоги.
Разом з тим, апеляційний суд дійшов висновку, що перевищення відповідачем своїх повноважень при укладенні зазначених договорів не свідчить про завдання збитків ТОВ "Хот-Сток", зазначивши, що:
- з огляду на часткове повернення ТОВ "Белрум" коштів фінансової допомоги, є недоведеними доводи скаржника про наявність у діях відповідача умислу на незаконне позбавлення ТОВ "Хот-Сток" можливості розпоряджатись своїми коштами;
- отримання позитивного економічного ефекту може полягати не тільки у формі приросту активів, а ще й у формі збереження їх та/або їх вартості. Отже, відсутність у договорах умов про нарахування відсотків за користування коштами фінансової допомоги жодним чином не свідчить про те, що такі договори укладалися без ділової мети. Також, суди зазначили, що не обов'язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об'єктивних причин (зокрема виконання неналежним чином контрагентом своїх зобов'язань з оплати відсотків, якби вони були передбачені умовами договорів, та повернення коштів фінансової допомоги) економічний ефект може не настати взагалі і це може стосуватися будь - яких угод. З огляду на викладене, суди дійшли висновків про недоведеність скаржником обставин того, що укладені договори фінансової допомоги були економічно невигідними для ТОВ "Хот-Сток";
- позивачем не доведено протиправної поведінки відповідача, яка б полягала у неналежному та недобросовісному виконанні ним своїх обов'язків, без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю;
- сума, правову природу якої позивач визначив як збитки, є по суті сумою боргу ТОВ "Белрум" перед ТОВ "Хот-Сток", що складається з коштів неповернутої фінансової допомоги. При цьому, ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.08.2021 у справі №916/329/21 визнано грошові вимоги ТОВ "Хот-Сток" до ТОВ "Белрум" у сумі 1495000, 00 грн, що підлягають задоволенню в четверту чергу задоволення вимог кредиторів.
4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи
4.1.12.01.2023 ОСОБА_1 , який володіє 100% частки в статутному капіталі ТОВ "Хот-Сток", в порядку статті 54 ГПК України, звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить залучити його до участі у цій справі, як учасника ТОВ "Хот-Сток", який володіє 100% частки; скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 та рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 у справі №910/1895/20 і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов та стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ "Хот-Сток" збитки у розмірі 1495000 грн.
4.2.Верховний Суд ухвалою від 21.03.2023 залучив ОСОБА_1 до участі у справі №910/1895/20 в інтересах ТОВ "Хот-Сток" як учасника ТОВ "Хот-Сток", який володіє 100% частки, як правонаступника Ligion Trading Limited (Ліджин Трейдінг Лімітед).
4.3.Підставою касаційного оскарження скаржник визначив пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 04.12.2018 у справі №910/21493/17, від 23.01.2018 у справі №753/7281/15-ц, від 22.10.2019 у справі №911/2129/17, щодо застосування статей 22, 92, 1166 ЦК України, статті 89 ГК України, а також від 21.09.2021 у справі №910/1895/20, викладених у підпунктах 5.32, 5.36-5.39, 5.44 цієї постанови.
4.4.Відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі, яке мотивовано нормою пункту 3 частини першої статті 227 ГПК України та тими обставинами, що ОСОБА_2 наразі перебуває на службі в Збройних Силах України. На підтвердження викладених у вказаному клопотанні доводів представником відповідача було долучено до вказаної заяви копію супровідного листа №20/962 від 17.03.2023 та довідки (форма 5) №14/516, виданої 17.03.2023, у якій зазначено, що сержант ОСОБА_2 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 .
4.5.Крім того, 18.04.2023 від адвоката Самохи Миколи Юрійовича надійшла заява повідомлення, у якій останній доводить до відома Суду, що представники ОСОБА_2 отримали й інші докази проходження клієнтом військової служби, копії яких додаються, а саме: витяг із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №101 від 22.02.2023 та супровідний лист №1/1107 від 23.03.2023. Також у вказаній заяві зазначено про те, що 01.04.2023 між Адвокатським об'єднанням "Лоялті" та ОСОБА_2 тимчасово призупинено дію договору про надання правової допомоги (на підставі якого адвокатами здійснювалось представництво ОСОБА_2 загалом та у справі №910/1895/20 зокрема), а тому адвокат Самох М.Ю. станом на сьогоднішній день не представляє інтереси ОСОБА_2 у справі №910/1895/20.
4.6.Разом з тим 09.05.2023 до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ТОВ "Хот-Сток", складений адвокатом Самохом М.Ю., в якому останній просить визнати поважними причини пропуску ОСОБА_2 строку подання відзиву на касаційну скаргу, поновити зазначений строк та врахувати викладені у відзиві доводи при розгляді касаційної скарги. Також представник відповідача, зазначаючи, що під час вирішення спору у справі №910/1895/20 суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.
4.7.У судовому засіданні, що відбулося 17.05.2023, представник відповідача заявив клопотання про залишення без розгляду заяви про зупинення провадження у справі, яке задоволено Судом.
4.8.Водночас колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання представника відповідача про поновлення строку на подання відзиву на касаційну скаргу, оскільки заявником не надано доказів на підтвердження обставин поважності неможливості вчинення процесуальних дій з підготовки та подання відзиву на касаційну скаргу у встановлений Судом строк.
4.9.Так, матеріали справи свідчать як про направлення відповідачу касаційної скарги ОСОБА_1 в інтересах ТОВ "Хот-Сток" (том 6, а.с.38), так і про обізнаність відповідача зі встановленим Судом строком на подання відзиву на касаційну скаргу, оскільки ухвала про відкриття касаційного провадження та призначення справи до розгляду, в якій було встановлено зазначений строк, направлялась відповідачу (том 6, а.с.81). При цьому у тексті клопотання про зупинення провадження у справі, яке було подано представником відповідача до Верховного Суду 24.03.2023, останній зазначає про те, що йому стало відомо про призначення справи до розгляду під час моніторингу інформації по клієнту на інтернет порталі "Судова влада України". Отже, із вказаної дати представник міг ознайомитись зі змістом ухвали про відкриття провадження у справі у відкритому доступі та реалізувати право на подання відзиву на касаційну скаргу у визначений Судом строк - до 11.04.2023, однак подав такий відзив лише 09.05.2023, не навівши обґрунтованих мотивів поважності пропуску зазначеного строку.
4.10.Доводи про те, що пропуск строку на подання відзиву на касаційну скаргу був зумовлений мобілізацією відповідача, колегія суддів відхиляє, оскільки представник відповідача не навів обґрунтувань яким чином зазначені обставини створили для нього перешкоди у підготовці відзиву, враховуючи, що останній представляв інтереси відповідача у попередніх судових інстанціях, тобто був обізнаний зі змістом спірних правовідносин, був обізнаний із фактом призначення справи до розгляду та із встановленим судом строком на вчинення відповідної процесуальної дії, а тому міг підготувати відповідний відзив у такий строк. Колегія не приймає до уваги доводи про неотримання відповідачем копії касаційної скарги, оскільки, як вже зазначалось вище, скарга направлялась відповідачу. При цьому більше ніж за місяць до його мобілізації, однак не була отримана ним та повернулась у зв'язку із закінченням терміну зберігання поштового відправлення. Крім того, з часу з'ясування представником відповідача обставин відкриття касаційного провадження, останній не був позбавлений права на ознайомлення з матеріалами справи та подання заяви про продовження строку подання відзиву на касаційну скаргу до закінчення встановленого Судом строку, однак не реалізував зазначені права.
4.11.Отже, у зв'язку з поданням відповідачем відзиву на касаційну скаргу 09.05.2023, тобто з пропуском встановленого судом строку на вчинення такої процесуальної дії (до 11.04.2023), відзив на касаційну скаргу колегія суддів залишає без розгляду.
4.12.У судовому засіданні, що відбулося 19.04.2023 колегія суддів дійшла висновку про необхідність оголошення перерви до 12:45 17.05.2023.
4.13.У судовому засіданні, що відбулося 17.05.2023, колегія суддів дійшла висновку про необхідність оголошення перерви до 09:45 24.05.2023.
5.Позиція Верховного Суду
5.1.Відповідно до частин першої, другої статті 54 ГПК України власник (учасник, акціонер) юридичної особи, якому належить 10 і більше відсотків статутного капіталу товариства (крім привілейованих акцій), або частка у власності юридичної особи якого становить 10 і більше відсотків, може подати в інтересах такої юридичної особи позов про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою. У разі відкриття провадження за таким позовом зазначена юридична особа набуває статусу позивача, але не вправі здійснювати свої процесуальні права та обов'язки без згоди власника (учасника, акціонера), який подав позов. Посадова особа, до якої пред'явлений позов, не вправі представляти юридичну особу та призначати іншу особу для представництва юридичної особи в даній справі.
5.2.Частинами першою та другою статті 1166 ЦК України, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
5.3.Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові:
- неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства;
- наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір;
- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що невідворотно спричинила шкоду;
- вину заподіювача шкоди.
За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.
5.4.За загальними правилами розподілу обов'язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша, третя статті 74 ГПК України).
5.5.Отже, при зверненні з позовом про відшкодування заподіяної майнової шкоди позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами неправомірність поведінки заподіювача шкоди, наявність шкоди та її розмір, а також причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою.
5.6.Водночас зі змісту частини другої статті 1166 ЦК України вбачається, що цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини заподіювача шкоди. Відповідний висновок міститься, зокрема, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №753/7281/15-ц. Тому спростування цієї вини є процесуальним обов'язком її заподіювача.
5.7.Згідно із частинами третьою та четвертою статті 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.
5.8.Також частина друга статті 89 ГК України передбачає, що посадові особи відповідають за збитки, завдані ними господарському товариству. Відшкодування збитків, завданих посадовою особою господарському товариству її діями (бездіяльністю), здійснюється у разі, якщо такі збитки були завдані:
- діями, вчиненими посадовою особою з перевищенням або зловживанням службовими повноваженнями;
- діями посадової особи, вчиненими з порушенням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення подібних дій, встановленої установчими документами товариства;
- діями посадової особи, вчиненими з дотриманням порядку їх попереднього погодження або іншої процедури прийняття рішень щодо вчинення відповідних дій, встановленої товариством, але для отримання такого погодження та/або дотримання процедури прийняття рішень посадова особа товариства подала недостовірну інформацію;
- бездіяльністю посадової особи у випадку, коли вона була зобов'язана вчинити певні дії відповідно до покладених на неї обов'язків;
- іншими винними діями посадової особи.
5.9.Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 04.12.2018 у справі №910/21493/17 зробив висновок, що згідно з вимогами статті 92 ЦК України особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов'язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. З огляду на положення наведеної правової норми та довірчий характер відносин між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема, директором чи генеральним директором) протиправна поведінка посадової особи може виражатись не лише в невиконанні нею обов'язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному та недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень. Аналогічні висновки зроблені і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №911/2129/17.
5.10.Наведене відповідає міжнародним Принципам корпоративного управління Організації економічного співробітництва та розвитку, які закріплюють такі основні фідуціарні обов'язки директорів підприємства, як обов'язок дбайливого ставлення (діяти добросовісно на користь розвитку підприємства, приділяючи достатньо часу, зусиль і професійних навичок управлінню ним) та обов'язок лояльності (уникати конфлікту інтересів і діяти під час ухвалення рішень щодо діяльності підприємства лише в інтересах останнього).
5.11.Головною метою фідуціарних обов'язків є необхідність забезпечення економічного розвитку підприємства, а відповідно недотримання таких базових обов'язків може призвести до завдання збитків підприємству і зобов'язання їх відшкодувати.
5.12.Отже, при застосуванні статті 92 ЦК України потрібно оцінювати не лише формальну сторону питання - дотримання посадовою особою всіх положень законодавства, статуту, рішень загальних зборів учасників/акціонерів тощо. Адже навіть коли посадова особа формально виконала всі вимоги законодавства та установчих документів товариства, її дії (бездіяльність) можуть не бути добросовісними, розумними та вчиненими в інтересах товариства.
5.13.Вирішуючи питання відповідальності посадової особи перед юридичною особою, суд виходить з презумпції, що така посадова особа діяла в найкращих інтересах товариства; її рішення були незалежними та обґрунтованими; її фідуціарні обов'язки були виконані належним чином.
5.14.Водночас спростування учасником юридичної особи (учасником позивача) відповідної презумпції за одним з критеріїв свідчить про неналежне виконання своїх фідуціарних обов'язків відповідачем. У цьому разі вже відповідач зобов'язаний довести, що він діяв в інтересах товариства.
5.15.Відповідно до частини другої статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
5.16.Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (частини перша, друга статті 86 ГПК України).
5.17.У справі, що переглядається, учасник позивача, який володіє часткою 100% у його статутному капіталі, стверджував, що внаслідок укладення ТОВ "Хот-Сток", в особі директора ОСОБА_2 , та осіб, які діяли від імені ТОВ "Хот-Сток" за виданими ним довіреностями, з ТОВ "Белрум" (єдиним власником корпоративних прав якого та директором також є відповідач) договорів про надання цільової фінансової допомоги та подальшого перерахування коштів з рахунку ТОВ "Хот-Сток" на рахунок ТОВ "Белрум" в загальній сумі 1695000 грн, позивачу було заподіяно збитки. Позивач обґрунтовував заявлений позов перевищенням відповідачем своїх повноважень при укладенні договорів про надання цільової фінансової допомоги від імені ТОВ "Хот-Сток", а також недобросовісністю дій відповідача у спірних правовідносинах.
5.18.Стосовно обставин перевищення повноважень директором ТОВ "Хот-Сток" ОСОБА_2 при укладенні договорів поворотної фінансової допомоги колегія суддів зазначає таке.
5.19.Згідно з підпунктом "о" пункту 16.1 Статуту ТОВ "Хот-Сток" до компетенції Загальних зборів учасників товариства належить прийняття рішень про укладення, зокрема, договорів позики та всіх інших договорів (угод, правочинів), якщо ціна (сума) такого одного договору (угоди, правочину) (або пов'язаних між собою договорів) складає більше ніж 100000,00 грн. Вирішення питань, зазначених в п.п. а), б), в), д), е), к), л), м), н) цієї статті, належить до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства. Питання, віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства, не можуть бути передані ними для вирішення виконавчому органу товариства.
5.20.Відповідно до пункту 19.1 Статуту ТОВ "Хот-Сток" у товаристві створюється одноособовий виконавчий орган - директор.
5.21.Директор товариства в межах своєї компетенції самостійно вирішує всі питання, що пов'язані з діяльністю товариства, зокрема в межах своєї компетенції приймає рішення щодо укладення договорів (правочинів, угод), укладає та підписує від імені товариства договори (правочини, угоди) (пункт 19.4 Статуту ТОВ "Хот-Сток").
5.22.З наведеного вбачається, що до повноважень директора віднесено укладення правочинів, проте, враховуючи положення пункту 16.1 Статуту ТОВ "Хот-Сток", така компетенція щодо договорів про надання цільової фінансової допомоги, з огляду на ціни цих договорів, обмежувалася рішенням загальних зборів.
5.23.Так, загальні збори можуть прийняти рішення щодо передачі виконавчому органу - директору вирішення питань щодо укладення, зокрема, договору позики, оскільки вказане питання не належить до тих, які не можуть бути передані директору (виключна компетенція). Проте, у будь - якому випадку така передача повноважень директору має бути наявною та оформлюватися відповідним чином.
5.24.Однак, як встановили суди попередніх інстанцій, у цьому випадку, матеріали справи не містять доказів передачі загальними зборами директору повноважень на укладення вказаних вище договорів поворотної фінансової допомоги.
5.25.Отже, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, при укладенні договорів поворотної фінансової допомоги, відповідач діяв з перевищенням наданих йому повноважень.
5.26.Стосовно добросовісності дій відповідача при укладенні договорів поворотної фінансової допомоги, колегія суддів зазначає таке.
5.27.Під час розгляду справи у судах попередніх інстанцій позивач наголошував, що (1) укладаючи спірні договори про надання цільової фінансової допомоги відповідач діяв всупереч цілям, спрямованим на досягнення розумної ділової мети; (2) жодної економічної вигоди, доцільності чи необхідності для позивача укладення цих договорів не мало; (3) умови договорів не передбачали нарахування відсотків за користування грошовими коштами. На обґрунтування своїх доводів про недобросовісність дій відповідача при укладенні договорів поворотної фінансової допомоги, позивач зазначав про відсутність будь-якої економічної вигоди від їх вчинення.
5.28.Про необхідність належної перевірки вказаних обставин наголошував Верховний Суд, направляючи справу №910/1895/20 на новий розгляд до місцевого господарського суду.
5.29.Повторно вирішуючи спір, суди виходили з того, що укладання договорів про надання цільової фінансової допомоги (які є договорами позики) є господарською операцією, у якій має бути розумна економічна причина. Розумна економічна причина (ділова мета) передбачає обов'язкову спрямованість господарської операції на отримання позитивного економічного ефекту. В свою чергу отримання позитивного економічного ефекту може полягати не тільки у формі приросту активів, а ще й у формі збереження їх та/або їх вартості. Отже, відсутність у договорах умов про нарахування відсотків за користування коштами фінансової допомоги жодним чином не свідчить про те, що такі договори укладалися без ділової мети. Також, суди зазначили про те, що не обов'язково, аби економічний ефект спостерігався негайно після вчинення операції. Не виключено, що такий ефект настане в майбутньому, а також не виключено, що в результаті об'єктивних причин (зокрема, виконання неналежним чином контрагентом своїх зобов'язань з оплати відсотків, якби вони були передбачені умовами договорів та повернення коштів фінансової допомоги) економічний ефект може не настати взагалі і це може стосуватися будь-яких угод.
5.30.Відносно вказаних вище висновків Верховний Суд зазначає, що дійсно, за певних обставин, збереження грошових коштів може бути метою укладення деяких правочинів, однак під час розгляду справи суди не встановили, що договори про надання цільової фінансової допомоги укладались зі сторони ТОВ "Хот-Сток" для досягнення такої економічної мети, як і не встановили будь-яких економічних вигод від укладення цих договорів на визначених ними умовах взагалі, ні на час їх укладення, ні у майбутньому, зокрема й після настання строку їх виконання. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, строк повернення наданої цільової поворотної фінансової допомоги за трьома договорами є таким, що настав (31.12.2018, 11.07.2019 та 31.12.2019). Однак свої зобов'язання по вказаним договорам ТОВ "Белрум" належним чином не виконав, здійснивши лише часткове повернення фінансової допомоги згідно з договором №19/12/17-ФД від 19.12.2017 у розмірі 200000, 00 грн відповідно до платіжного доручення №124 від 14.08.2018.
5.31.З огляду на викладене вище, колегія суддів зазначає, що висновки попередніх судових інстанцій про наявність позитивного економічного ефекту для ТОВ "Хот-Сток" від укладення договорів про надання цільової фінансової допомоги є такими, що суперечать встановленим судами обставинам справи. Адже судами не встановлено і не зазначено жодного конкретного позитивного ефекту для позивача від укладення вказаних вище договорів. Крім того, вказані висновки судів не спростовують доводи позивача про недобросовісність дій відповідача у спірних правовідносинах, який був одночасно директором позивача та директором і засновником ТОВ "Белрум", однак не вчиняв дій для належного виконання останнім зобов'язань за договорами про надання цільової фінансової допомоги. Не спростовують вказані висновки судів й доводів позивача про настання для нього виключно негативних наслідків від укладення відповідачем зазначених договорів, які виразилися у фактичному вибутті із розпорядження ТОВ "Хот-Сток" грошових коштів у сумі 1495000 грн, а також у відсутності у позивача можливості компенсувати негативні для нього наслідки порушення зобов'язання ТОВ "Белрум" внаслідок погодження відповідачем невигідних для ТОВ "Хот-Сток" умов договорів про надання цільової фінансової допомоги.
5.32.Зі змісту частини другої статті 1166 ЦК України вбачається, що цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини заподіювана шкоди. Відповідний висновок міститься, зокрема, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2018 у справі №753/7281/15-ц. Тому спростування цієї вини є процесуальним обов'язком її заподіювана.
5.33.Однак під час розгляду справи у попередніх судових інстанціях відповідач не спростував належним чином обставин перевищення своїх повноважень при укладенні договорів про надання цільової фінансової допомоги та не навів конкретної економічної причини їх укладення, тобто свою добросовісність у спірних правовідносинах.
5.34.При цьому встановлені судами обставини часткового повернення грошових коштів, не свідчать ні про належне виконання ТОВ "Белрум" своїх зобов'язань, ні про добросовісність дій відповідача, а отже зазначені обставини були помилково покладені судами попередніх інстанцій в обґрунтування їх висновків про відсутність у спірних правовідносинах неправомірної винної поведінки відповідача.
5.35.З огляду на викладене вище колегія суддів доходить висновку про те, що як установлені апеляційним судом обставини перевищення ОСОБА_2 своїх повноважень при укладенні договорів про надання цільової фінансової допомоги від імені ТОВ "Хот-Сток", так і неспростування відповідачем та судами зазначених позивачем обставин відсутності для ТОВ "Хот-Сток" будь-якої економічної вигоди від укладення вказаних правочинів, натомість встановлення обставин фактичного вибуття із володіння позивача спірної суми, свідчать про наявність у діях відповідача такого елемента складу правопорушення як неправомірна винна поведінка.
5.36.Разом з тим, для задоволення заявлених у цій справі позовних вимог, позивач мав би також довести такий елемент складу цивільного правопорушення як збитки.
5.37.У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №910/11027/18 зазначено, що за загальним правилом розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
5.38.Розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна або робіт, необхідних для відновлення речі (стаття 1192 Цивільного кодексу України). Це співвідноситься із частиною другою статті 22 Цивільного кодексу України відповідно до якої збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
5.39.Як вбачається з матеріалів справи, сума, правову природу якої позивач визначив як збитки, є по суті сумою боргу ТОВ "Белрум" перед ТОВ "Хот-Сток", що складається з коштів неповернутої фінансової допомоги. Фактично позивач, обґрунтовуючи неправомірність дій відповідача при укладенні договорів про надання цільової фінансової допомоги, намагається захистити свої права кредитора у зобов'язальних правовідносинах у спосіб стягнення на свою користь неповернутих ТОВ "Белрум" грошових коштів за вказаними договорами.
5.40.При цьому, як встановили попередні судові інстанції, Господарський суд Одеської області ухвалою від 25.08.2021 у справі №916/329/21 визнав грошові вимоги ТОВ "Хот-Сток" до ТОВ "Белрум" у сумі 1495000,00 грн, що підлягають задоволенню в четверту чергу задоволення вимог кредиторів.
5.41.Верховний Суд звертає увагу, що саме у межах провадження у справі про банкрутство чинне законодавство передбачає додаткові способи захисту майнових інтересів кредитора. Банкрутство за своєю природою є особливим правовим механізмом врегулювання відносин між неплатоспроможним боржником та його кредиторами, правове регулювання якого регламентовано Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУПБ) з 21.10.2019, а до вступу в дію цього Кодексу - Законом "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у відповідній редакції, що втратив чинність 21.10.2019, які визначають особливості провадження у справах про банкрутство, тобто є спеціальними та мають пріоритет у застосуванні при розгляді цих справ порівняно з іншими нормами законодавства (пункт 31 постанови Верховного Суду від 06.10.2022 у справі №904/624/19).
5.42.Так, Кодексом України про банкрутство (далі - КУПБ) передбачено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
5.43.Зокрема, в межах провадження у справі про банкрутство ліквідатор згідно з частинами першою, другою статті 61 КУПБ продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства (а саме, засновників (учасників, акціонерів), керівників боржника, інших осіб, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії). Стягнені у такому випадку кошти будуть включені до складу ліквідаційної маси Товариства і використані для задоволення вимог кредиторів.
5.44.Отже, право, на захист якого позивач звернувся до суду з цим позовом, може бути повністю або частково відновлено за наслідком проведення ліквідаційної процедури ТОВ "Белрум", що в свою чергу, виключатиме наявність збитків позивача у спірних правовідносинах та існування цього спору взагалі.
5.46.З огляду на викладене вище, колегія суддів доходить висновку про те, що до моменту встановлення обставин неможливості повного задоволення кредиторських вимог ТОВ "Хот-Сток" у ліквідаційній процедурі, та, відповідно, встановлення того, чи мали неправомірні та недобросовісні дії відповідача наслідком завдання позивачу збитків, якими він вважає неповернену суму грошових коштів за договорами про надання цільової фінансової допомоги, звернення позивача до суду з вимогами, які ним заявлені у цій справі, є передчасним, адже до вказаного моменту буде відсутнім такий елемент складу правопорушення як збитки.
5.47.Отже, наведені скаржником у касаційній скарзі обґрунтовані доводи про невідповідність висновків судів встановленим ними обставинам справи щодо недобросовісної поведінки відповідача у спірних правовідносинах та щодо недоведення останнім своєї добросовісності, не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та розподіл судових витрат
6.1.Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
6.2.Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
6.3.Отже, оскаржувані судові рішення необхідно залишити без змін з урахуванням мотивів, викладених у цій постанові.
6.4.Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1.Касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Хот-Сток" залишити без задоволення.
2.Постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 у справі №910/1895/20 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Бакуліна
Судді О.Р. Кібенко
В.І. Студенець