17 травня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/20422/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С. В. головуючий (доповідач), Кібенко О.Р., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
представників:
позивача - не з'явились,
відповідача - не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" ДП НАЕК "Енергоатом"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 (головуючий суддя - Руденко М.А., судді: Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.) у частині розподілу судових витрат щодо сплати судового збору за звернення з апеляційною скаргою
у справі №910/20422/21
за позовом Корпорації "ТСМ Груп"
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" ДП НАЕК "Енергоатом"
про стягнення 11432864,71 грн,
1.Короткий зміст обставин справи.
1.1.Корпорація "ТСМ Груп" звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" ДП НАЕК "Енергоатом" (далі - ДП НАЕК "Енергоатом") про стягнення 11432864,71 грн, з яких: 10031168,90 грн заборгованості за виконані роботи, а також нараховані на неї інфляційні втрати в розмірі 1023149,14 грн та 3 % річних у розмірі 378546,67 грн.
1.2.Господарський суд міста Києва рішенням від 05.09.2022 провадження у справі №910/20422/21 в частині стягнення 10031168,90 грн закрив. У іншій частині позовні вимоги задовольнив. Стягнув з ДП НАЕК "Енергоатом" на користь Корпорації "ТСМ Груп" 3% річних у розмірі 378546,67 грн, інфляційні втрати у розмірі 1023149,14 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 171492,97 грн.
1.3.Північний апеляційний господарський суд постановою від 28.02.2023 рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 у справі №910/20422/21 змінив у частині вирішення питання про розподіл між сторонами судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору. Виклав пункт 3 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2022 у справі №910/20422/21 у наступній редакції: "3.Стягнути з ДП НАЕК "Енергоатом" на користь Корпорації "ТСМ ГРУП" 3 % річних у розмірі 378546,67 грн, інфляційні втрати у розмірі 1023149,14 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 21025,44 грн". Доручив Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.
1.3.Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції, закривши провадження у справі в частині основного боргу в розмірі 10031168,90 грн безпідставно стягнув сплачену за вказану вимогу суму судового збору з відповідача, оскільки відповідні судові витрати могли бути повернуті позивачу за його клопотанням, а не розподілені у порядку статті 129 ГПК України. При цьому, колегія суддів апеляційного суду не вирішувала питання щодо розподілу судових витрат по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою, зазначивши, що подання апеляційної скарги на рішення суду в частині стягнення судового збору за своєю правовою природою є тотожним із оскарженням додаткового рішенням щодо розподілу судових витрат, яке по суті є невід'ємною частиною відповідного рішення, з огляду на що розмір судових витрат, який оскаржується стороною, не є об'єктом справляння судового збору.
2.Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
2.1.ДП НАЕК "Енергоатом" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить змінити резолютивну частину постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 у справі №910/20422/21 та вирішити питання щодо розподілу судових витрат по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою в розмірі 3858,59 грн. Також скаржник просить вирішити питання щодо судового збору за звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою.
2.2.ДП НАЕК "Енергоатом", обґрунтовуючи підстави касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції, посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України). Скаржник вважає, що суд апеляційної інстанції безпідставно дійшов висновку про відсутність підстав для вирішення питання щодо розподілу судових витрат по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою, що призвело до передчасного, необ'єктивного та неправильного прийняття рішення.
2.3.Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.
3.Позиція Верховного Суду.
3.1.Згідно з частиною другою статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
3.2.Зміст апеляційної скарги свідчить про те, що відповідач оскаржував рішення суду першої інстанції лише в частині щодо розподілу судових витрат.
3.3.У постанові Верховного Суду від 01.10.2020 у справі №910/15191/19 зазначено, що: "Законом України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір не справляється за подання заяви про винесення додаткового судового рішення (пункт 5 частини другої статті 3 цього Закону), розмір ставки судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на додаткове рішення Законом не визначено. Тому, касаційна скарга на постанову апеляційного суду, прийняту за результатами апеляційного перегляду додаткового рішення місцевого суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, не є об'єктом справляння судового збору, і такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду, викладеної у постанові від 20.12.2019 у справі №240/6150/18." Аналогічна позиція також міститься у постанові Касаційного господарського суду від 22.02.2021 у справі №922/3439/19.
3.4.Крім того, частиною четвертою статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
3.5.Тобто, ця норма закону стосується оскарження судових рішень в частині саме позовних вимог, в той час як розподіл судових витрат (стягнення судових витрат) не є позовною вимогою, не стосується суті спору та не є рішенням по суті спору.
3.6.Судові витрати не є самостійними позовними вимогами та не входять до ціни позову, тому не підлягають оплаті окремо судовим збором при зверненні до суду із позовом або відповідною заявою, передбаченою процесуальним законодавством, тобто не є об'єктом справляння судового збору.
3.7.Оскільки, вимоги про розподіл судових витрат не відносяться до позовних та не впливають на розмір ставки судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а також враховуючи, що розмір судового збору за подання скарги на рішення суду залежить від суми судового збору, що підлягав сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (крім оскарження ухвали суду з процесуальних питань), то і підстави вимагати сплати судового збору за подання апеляційної або касаційної скарги на оскарження судових рішень щодо розподілу судових витрат відсутні. Зазначені висновки викладені у додатковій постанові Верховного Суду від 04.03.2020 у справі №914/633/18.
3.8.З огляду на викладене вище колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про відсутність підстав для розподілу судових витрат по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою на рішення місцевого господарського суду в частині стягнення судового збору, оскільки подання апеляційної скарги на вказану частину судового рішення не є об'єктом справляння судового збору.
3.9.Зазначені скаржником обставини фактичної сплати судового збору за оскарження рішення суду першої інстанції в частині розподілу судових витрат по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою в розмірі 3858,59 грн, не є підставою для здійснення судом розподілу цієї суми, оскільки за наведених вище обставин має місце помилкова сплата судового збору, який не розподіляється в порядку статті 129 ГПК України за наслідком апеляційного перегляду, а може бути повернутий за заявою особи у визначеному нормативними приписами порядку.
Щодо судових витрат за касаційний перегляд
3.10.Відповідно до статті 315 ГПК України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
3.11.Оскільки касаційна скарга на постанову суду апеляційної інстанції в частині розподілу судових витрат по сплаті судового збору за звернення з апеляційною скаргою в розмірі 3858,59 грн не є об'єктом справляння судового збору, розподіл судових витрат за наслідками касаційного перегляду постанови суду апеляційної інстанції в цій частині судом не здійснюється (аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 02.11.2021 у справі № 922/4198/20, від 09.12.2021 у справі № 910/570/16, від 14.12.2021 у справі № 910/17870/20).
4.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
4.1.Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
4.2.Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК України).
4.3.Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали свого підтвердження під час касаційного провадження, у зв'язку з чим немає підстав для задоволення касаційної скарги.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
1.Касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" ДП НАЕК "Енергоатом" залишити без задоволення.
2.Постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2023 у частині розподілу судових витрат щодо сплати судового збору за звернення з апеляційною скаргою у справі №910/20422/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Бакуліна
Судді О.Р. Кібенко
В.І. Студенець