Справа № 140/930/18
Провадження №1-кс/930/457/23
14.06.2023 року м. Немирів
Немирівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про відвід судді Немирівського районного суду Вінницької області ОСОБА_6 від участі у розгляді кримінального провадження №4201702000000232 від 30.06.2017 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, -
У провадження судді Немирівського районного суду Вінницької області ОСОБА_1 надійшла заява захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про відвід судді Немирівського районного суду Вінницької області ОСОБА_6 від участі у розгляді кримінального провадження №4201702000000232 від 30.06.2017 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.
Заява про відвід обґрунтована тим, що в судовому засіданні 13.06.2023 під час допиту експерта ОСОБА_7 , яка проводила економічну експертизу, стали відомі нові обставини про те, що експерт під час виготовлення висновку досліджувала не всі документи і не досліджувала документи, надані стороною обвинувачення у вказаному судовому засіданні. Так, як лише у вказаному засіданні стали відомі ці обставини, стороною захисту було заявлено клопотання про надання часу (від години до декількох днів) для підготовки клопотання про призначення додаткової судово-економічної експертизи. На думку захисника, судом було необґрунтовано відмовлено в задоволенні вказаного клопотання з мотивів затягування ними розгляду справи. При цьому, як зазначає заявник, вони декілька років ходили в судові засідання, які постійно відкладалися по вині сторони обвинувачення. Тому, адвокат ОСОБА_8 вважає, що судом порушено принципи рівності сторін та змагальності з наданням стороні обвинувачення переваги перед стороною захисту, чим порушено право на захист та створення рівних умов на використання наданих прав.
У зв'язку із наведеним, захисник обвинуваченої адвокат ОСОБА_5 вважає, що наведене свідчить про обґрунтовані сумніви в неупередженості судді, а тому просить відвести суддю Немирівського районного суду Вінницької області ОСОБА_6 від розгляду кримінальної справи №140/930/18.
У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник - адвокат ОСОБА_5 заяву підтримали та просили її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні щодо задоволення заяви про відвід судді ОСОБА_6 заперечував, вважаючи його необґрунтованим, у зв'язку із чим, у її задоволенні просив відмовити.
Вислухавши думку учасників засідання, дослідивши надані суду матеріали, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з вимогами ч. 1ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні (ч. 2ст. 80 КПК України).
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.
Обставини, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, визначені статтями 75,76 КПК України та їх перелік є вичерпним.
Згідно п. 4 ч. 1ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до ст.7 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Згідно зі ст. 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді.
Відповідно до п. 1.1 Бангалорських принципів поведінки судді, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу, спонукань, тисків, погроз або втручання, прямого чи опосередкованого, здійснюваного з будь-якої сторони та маючого на меті будь-які цілі.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності. При цьому,у контексті суб'єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), п. 43). У контексті об'єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами, зокрема, в ухвалах від 10 травня 2018 року (справа № 800/592/17) та від 1 жовтня 2018 року (справа № 9901/673/18). Також Верховний Суд вважає відвід завідомо безпідставним, якщо у заяві про відвід відсутні будь-які докази, які свідчили б про необ'єктивність чи упередженість судді щодо заявника, тобто підстави для відводу ґрунтуються на власних припущеннях заявника, або якщо підставою для відводу є непогодження сторони з процесуальним рішенням судді (ухвала від 18 грудня 2018 року у справі № 910/2968/18).
При цьому, суддя звертає увагу на те, що в розумінні кримінального процесуального закону незгода відповідної сторони судового провадження з процесуальними діями чи процесуальним рішенням судді (слідчого судді) в рамках відповідного судового провадження, не може слугувати підставою для висновку про наявність підстав для відводу цього судді (слідчого судді) від розгляду відповідного судового провадження.
Вимога щодо незалежності, неупередженості та об'єктивності судді під час розгляду судового провадження є конституційною гарантією судочинства, а процесуальні дії чи рішення судді в інших провадженнях не можуть бути підставою для висновку про наявність в діяльності судді ознак упередженості чи необ'єктивності щодо конкретної особи.
Більше того, навіть за умови наявності певних порушень суддею вимог КПК України під час судового розгляду свідчать лише про факти таких порушень, проте вони автоматично не тягнуть за собою переконання щодо упередженості цього судді.
Окрім того, згідно роз'яснення Пленуму Верховного Суду України в п.10 постанови № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Заява захисника обвинуваченої адвоката ОСОБА_5 про відвід обґрунтована тим, що заявник має сумніви в неупередженості судді ОСОБА_6 , який під час судового засідання відмовив у задоволенні клопотання захисника про надання стороні захисту часу для підготовки клопотання про призначення додаткової судово-економічної експертизи з мотивів затягування розгляду справи.
Отже, вищезазначенні в заяві захисника обвинуваченої про відвід судді ОСОБА_6 обставини не свідчать про його упередженість при розгляді кримінального провадження, а є суб'єктивною оцінкою процесуальної діяльності судді стороною захисту.
Такі заперечення на процесуальні дії судді та прийняті процесуальних рішень під час судового розгляду сторона кримінального провадження не позбавлена можливості зазначити в скарзі у випадку оскарження остаточного судового рішення по справі в апеляційному або касаційному порядку.
Тому, суд при вирішенні питання про відвід судді не вправі давати оцінку процесуальним рішенням судді, які приймаються ним під час судового розгляду справи, оскільки відповідно до положень КПК України оцінка відповідності процесуальних дій судді вимогам КПК України під час розгляду кримінального провадження може бути надана лише судом вищої інстанції під час перегляду судового провадження в апеляційному або касаційному порядку.
Між тим, відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені зазначеними нормами КПК України. Викладені адвокатом ОСОБА_5 в заяві відомості фактично зводиться до його незгоди з процесуальними рішеннями судді ОСОБА_6 під час розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 і не містять в собі обставин, передбачених ст. 75 КПК України, що відповідно до вимог КПК України є підставами для відводу судді.
Таким чином, на даний час не встановлено будь-яких відомостей, що могли б свідчити про навність неупередженості судді ОСОБА_6 , а тому заява задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 75, 80-81 КПК України,-
У задоволенні заяви захисника обвинуваченої ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про відвід судді Немирівського районного суду Вінницької області ОСОБА_6 від участі у розгляді кримінального провадження №4201702000000232 від 30.06.2017 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1