1-кс/130/261/2023
130/414/23
15.06.2023 р. м. Жмеринка
Слідчий суддя Жмеринського міськрайонного суд Вінницької області ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши скаргу ОСОБА_4 на рішення першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури Василя ГАЙВОРОНА,
08.06.2023 ОСОБА_4 звернувся до суду із скаргою на рішення першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури Василя ГАЙВОРОНА.
Просив скасувати рішення Вінницької обласної прокуратури та зобов'язати направити матеріали кримінального провадження №4202302000000029 від 13.01.2023 та №42022020000000174 від 03.05.2022 до Жмеринського РВП міста Жмеринки.
ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду його скарги на іншу дату та витребувати матеріали звернення до обласної прокуратури.
Оскільки ОСОБА_4 поважність причин неявки не вказав, суд провів засідання у його відсутність.
Прокурор ОСОБА_3 , яки діє на підставі постанови про зміну групи прокурорів від 14.06.2023 по справі №42022020000000174, просив відмовити у задоволенні скарги, оскільки спори про підслідність не допускаються.
Слідчий суддя розглянувши скаргу, приходить до таких висновків.
Згідно повідомлення першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури Василя ГАЙВОРОНА від 30.05.2013 №09/1-140-18, 02.05.2023 Вінницькою обласною прокуратурою за результатами звернення ОСОБА_4 від 25.04.2023, здійснення подальшого розслідування у кримінальному провадженні №4202302000000029 від 13.01.2023 за фактом крадіжки будівельних матеріалів за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та № №42022020000000174 від 03.05.2022 за фактом незаконного проникнення невідомими особами до будинку ОСОБА_4 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, через неефективне досудове розслідування доручено слідчим та дізнавачам відділення поліції №2 Жмеринського районного відділу поліції.
Прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора (ч. 1 ст. 36 КПК України).
Як закріплено у ч. 2 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений, зокрема: 1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; 2) мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування; 3) доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування; 4) доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом; 5) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам; 7) скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих; 8) ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування.
Згідно ч. 1 ст. 218 КПК України досудове розслідування здійснюється слідчим того органу досудового розслідування, під юрисдикцією якого знаходиться місце вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 5 ст. 218 КПК України спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня.
Отже, із системного аналізу ст. 36, 218 КПК України, визначення та зміна підслідності досудового розслідування кримінального провадження віднесена до дискреційних повноважень прокурора. А спори про підсудність вирішуються прокурором вищого рівня.
Рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження визначені у ч. 1 ст. 303 КПК України.
Так, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:
1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
2) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
3) рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, одним із близьких родичів або членом сім'ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
5) рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
7) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
8) рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;
9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;
10) повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
11) відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Згідно з ч. 2 ст. 303 КПК України скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Отже подана скарга ОСОБА_4 на рішення першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури Василя ГАЙВОРОНА не охоплюється положеннями ч. 1 ст. 303 КПК України, що було встановлено під час розгляду її по суті.
Згідно з ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
Оскільки слідчий суддя відкрив провадженні та прийняв скаргу до розгляду на рішення прокурора, яке не підлягає оскарженню слідчому судді під час досудового розслідування, у задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст.303, 305, 306, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
У задоволені скарги ОСОБА_4 - відмовити.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Андрій ЗАЯРНИЙ