Справа № 129/315/23
Провадження по справі № 3/129/338/2023
14.06.2023 року м. Гайсин
Суддя Гайсинського районного суду Вінницької області Дєдов С.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , охоронця ДНЗ №4 м. Гайсин, до адміністративної відповідальності раніше не притягувався, -
у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Установив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 133567 від 07.01.2023 р., ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП за те, що він 07.01.2023 р. о 17:40 год. по вул. Волонтерів в м. Гайсин Вінницької області, керував автомобілем «ВАЗ 2106», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (порушення мови, запах алкоголю з порожнини рота), на вимогу працівника поліції відмовився пройти у встановленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав та заперечив повністю, пояснив, що він 07.01.2023 р. о 17:40 год. по вул. Волонтерів в м. Гайсин Вінницької області, не керував автомобілем «ВАЗ 2106», реєстраційний номер НОМЕР_1 , наміру їхати транспортним засобом в нього не було, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів про те, що він, ОСОБА_1 , 07.01.2023 р. о 17:40 год. по вул. Волонтерів в м. Гайсин Вінницької області, керував автомобілем «ВАЗ 2106» чи будь-яким іншим транспортним засобом.
27.01.2023 р., 31.01.2023 р., 06.03.2023 р., 28.03.2023 р., 27.04.2023 р., 25.05.2023 р., 08.06.2023 р. на виконання вимог ч.1 ст. 268 КУПАП, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з метою забезпечення реалізації гарантованого Конвенцією права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на справедливий суд та права на захист розгляд справи відкладався на іншу дату за клопотанням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника для надання їм можливості для ознайомлення їх з матеріалами справи, підготовки заперечень, підготовки до засдіань.
14.06.2023 р. особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник подали до суду клопотання, в якому просила закрити справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, через відсутність в його діях складу правопорушення.
Вказане клопотання про закриття провадження у справі обґрунтоване тим, що у справі відсутні докази того, що ОСОБА_1 07.01.2023 р. керував транспортним засобом і був зупинений працівником поліції, саме на місці зупинки йому пропонувалось пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння. Тобто, існують суттєві сумніви, щодо складеного протоколу, відсутні достовірні докази того, що ОСОБА_1 , 07.01.2023 р. вживав алкогольні напої, відсутні докази того, що його транспортний засіб зупинявся працівниками поліції.
Згідно з ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність настає у випадку керуванням транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачею керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмовою особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.2, ч.3, ч.5 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. Огляд водія проводиться в закладах охорони здоров'я у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами. Огляд особи на стан алкогольного сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Пунктом другим розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС 09 листопада 2015 р. № 1452/735, /далі Інструкція/ передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п.3 цієї Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови: виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка що не відповідає обстановці.
Відповідно до п.6, п.7 Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько- акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я).
Згідно з п.6, п.8 Порядку направлення водіїв Транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (Далі Порядок), водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Згідно із запереченнями захисника зазначені вимоги нормативних актів поліцейськими дотримані не були.
Пунктом 6 розділу II інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 9.11.2015 р. огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох неупереджених свідків.
Відповідно до п. 22 розділу III «інструкції» огляд проведений з порушенням встановлених нею правил вважається недійсним.
Тому на думку захисника відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а тому на підставі п.1) ч.1 ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю.
14.06.2023 р. особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій категорично вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАА не визнає, та просив на підставі п.1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, закрити провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , досліджених доказів та вимог закону визнаю за необхідне справу закрити з таких міркувань.
Відповідальність водія транспортного засобу за ч.1 ст. 130 КУпАП настає, зокрема, лише за відмову пройти у встановленому законом порядку огляд на стан сп'яніння і тільки за умови дотримання працівниками поліції визначеної законом процедури.
Згідно із нормативно-правовим актом, який на даний час в Україні регламентує порядок, питання та особливості щодо проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння - Інструкція про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 09.11.2015 р. (далі Інструкція), визначено, що п. 6 розділу ІІ цієї Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться в присутності двох свідків; не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Відповідно до вимог КУпАП, одним із завдань провадження у адміністративних справах є забезпечення судами своєчасного, всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин, передбачених ст.ст. 247 і 280 КУпАП.
Згідно із ст. 280 КУпАП суди при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, мають також з'ясовувати мотив і характер вчиненого діяння, повноваження особи, яка його вчинила, наявність причинного зв'язку між діянням і виконанням особою повноважень, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам суд повинен дати належну оцінку.
Суди мають також з'ясовувати мотив і характер вчиненого діяння, повноваження особи, яка його вчинила, наявність причинного зв'язку між діянням і виконанням особою повноважень, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам суд повинен дати належну оцінку.
Відповідно до положень ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно із ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Згідно із ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю Суд враховує.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), яка є джерелом права в Україні кожному гарантовано право на справедливий суд.
За своєю структурою стаття 6 Конвенції в частині першій встановлює загальні гарантії щодо справедливого судового розгляду при вирішені спору, пов'язаного з правами та обов'язками цивільного характеру, а також при визначенні обґрунтованості будь-якого висунутого особі кримінального обвинувачення, частина друга та третя статті 6 закріплюють гарантії особам при обвинувачені при вчиненні кримінального правопорушення.
Розглядаючи дану конкретну ситуацію і досліджуючи питання про розповсюдження гарантій статті 6 Конвенції на даний випадок, Суд звертає увагу, що виходячи з прецедентної практики Європейського Суду з прав людини хоч і за національним законом ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності, йому пред'явлено «кримінальне обвинувачення» в його автономному розумінні Європейським Судом, яке повинно тлумачитися в світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання (пункт 51 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Михайлова проти Російської Федерації»).
Зокрема, в даному випадку Судом враховується, що адміністративне стягнення у виді штрафу, разом з позбавленням права керування транспортним засобом, мають каральний і стримуючий характер.
Досліджуючи та оцінюючи надані у справі докази суд дійшов таких висновків.
Додані до протоколу два файли на DVD-R диску із відеозаписами, де на відеозаписі без зафіксовано, що 07.01.2023 р. о 17:54 год. та о 18:14 год. чоловік схожий на ОСОБА_1 без явних на відео ознак сп'яніння (порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці) в салоні автомобіля поліції відмовляється від медичного освідування, є неналежними та недопустимими, оскільки ці відеозаписи не містять доказів керування ОСОБА_1 автомобілем «ВАЗ 2106», реєстраційний номер НОМЕР_1 07.01.2023 р. о 17:40 год. по вул. Волонтерів в м. Гайсин Вінницької області, доказів зупинки водія поліцейськими, а саме у час 07.01.2023 р. о 17:40 год. як час правопорушення вказаний у протоколі, а натомість містить зафіксований час 17:54 год. та 18:14 год.07.01.2023 р.; крім того, ОСОБА_1 на відеозаписі відмовляється від медичного освідування, а не огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому через вказані розбіжності зафіксовані події не належать до предмету доказування події 07.01.2023 р. о 17:40 год. та не виконано належним чином вимоги Розділу Х Інструкції Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, а тому вони відхиляються судом як докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Самі по собі та у сукупності долучений як докази до протоколу про адміністративне правопорушення рапорт сержанта поліції Печенюка С. про вчинення ОСОБА_1 правопорушення (а.с.3) з огляду на приписи ст.266 КУпАП, Інструкції висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, якими регламентовано порядок фіксації дій особи-водія у випадку його відмови від проходження такого огляду, не є беззаперечними, достатніми і достовірними доказами про те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
При цьому, протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний достатнім і належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
За таких обставин протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №133567 від 07.01.2023 р. відхиляється судом як доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Оскільки особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 вину у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не визнає та заперечує свою винуватість у скоєнні ним вказаного адміністративного правопорушення, наполягав на його невинуватості; враховуючи те, що суд встановлює наявність чи відсутність події і складу адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи виключно на підставі доказів, а обов'язок щодо збирання доказів покладається виключно на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, а обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях та усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а доданим до матеріалів справи документам надана оцінка як неналежним та недопустимим доказам, а матеріали справи не містять інших беззаперечних, достатніх, допустимих, достовірних доказів про те, що ОСОБА_1 07.01.2023 р. о 17:40 год. по вул. Волонтерів в м. Гайсин Вінницької області керував автомобілем «ВАЗ 2106», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю), але від проходження у встановленому законом порядку огляду для водія на стан сп'яніння відмовився, то за таких обставин, суд приходить до переконання про недоведеність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно останнього підлягає закриттю на підставі п.1) ч. 1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст. ст. п. 1 ч. 1 ст. 247, 280, 283, 284 КУпАП,
Постановив:
Закрити справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП на підставі п.1) ч. 1 ст.247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: