Справа № 761/19457/23
Провадження № 1-кс/761/12838/2023
06 червня 2023 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту Слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене з прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно:
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Антрацит Луганської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого, в порядку ст. 89 КК України,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100000000948 від 14.12.2022 року,-
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту Слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві майор поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 .
Клопотання обґрунтовано тим, що СУ ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100000000948 від 14.12.2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
30 травня 2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
В обґрунтування клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту слідчим зазначено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких та за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років.
Наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених п. п. 1 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на теперішній час існують, ступінь тяжкості та суспільної небезпеки кримінальних правопорушень, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 дані, що характеризують особу підозрюваного ОСОБА_5 та його ставлення до вчиненого ним кримінального правопорушення, є підставами для обрання відносно останнього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Ризик, передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України у вигляді можливості незаконного впливу ОСОБА_5 на свідків, знаходить своє об'єктивне обґрунтування у тому, що очевидці дорожньо-транспортної події проживає на території міста Києва, а відтак, останній має реальну можливість впливати на них, з метою надання викривлених свідчень щодо обставин дорожньо-транспортної події, під час подальших слідчих дій та розгляду справи в суді.
Крім того, в ході проведення досудового розслідування не встановлено обставин, які б виправдовували підозрюваного і вказували на зменшення вищевказаних ризиків та надавали підстави для обрання більш м'якого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з підстав у ньому зазначених та просив застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з урахуванням наведених ризиків.
Захисник ОСОБА_4 заперечував щодо задоволення клопотання та зазначив, що на даній стадії досудового розслідування всі свідки допитані, необхідні процесуальні дії проведені, ризики неправомірної поведінки відсутні, оскільки ОСОБА_5 не має наміру переховуватися від органу досудового розслідування, та сприяв розкриттю злочину. Таким чином, на думку захисника, відсутні підстави для застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_8 підтримав позицію свого захисника, вказав, що він одружений, працює за договором з 12.00 год. по 22.00 год., у зв'язку з чим просив відмовити в задоволенні клопотання.
Слідчий суддя, заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про наступне.
Так, слідчим суддею встановлено, що СУ ГУ НП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022100000000948 від 14.12.2022 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, 30 травня 2022 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: даними протоколу огляду місця події від 14.12.2022 року; протоколу допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколу допиту свідка ОСОБА_10 ; протоколу слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_9 ; протоколу слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_10 ; висновку судово-медичної експертизи № 011-6006-2022 від 26.01.2023; висновку судово-автотехнічної експертизи № 407 від 18.05.2023.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред'явленої підозри з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованих йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього матеріалів кримінального провадження можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_5 міг вчинити інкриміновані йому правопорушення.
З огляду на зазначене та враховуючи матеріали кримінального провадження, додані до клопотання, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність у діях підозрюваного ОСОБА_5 ознак інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Водночас, при розгляді клопотання та вирішенні питання про доцільність застосування цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя повинен переконатися, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які виправдовують застосування до підозрюваного відповідного запобіжного заходу.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відзначає, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже, ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.
Так, аналізуючи зазначені слідчим та прокурором ризики, слідчий суддя враховує, що ризиками неналежної процесуальної поведінки підозрюваного визнано можливість переховування від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Слідчий суддя бере до уваги, що ОСОБА_5 , який в силу ст. 89 КК України є раніше не судимим, при цьому підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжких злочинів, відповідальність за яке передбачає позбавлення волі строком від 3 до 8 років, враховує наслідки, які настали у вигляді загибелі людини, дані про неодноразове вчинення адміністративних правопорушень в сфері ПДР України, у зв'язку з чим усвідомлюючи міру можливого покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, він може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
При цьому, слідчий суддя відзначає, що перебування підозрюваного у шлюбі, наявність постійного місця проживання, хоча і мінімізує зазначений ризик переховування ОСОБА_5 від органу досудового розслідування та суду, однак повністю його не виключає.
Крім того, з огляду на початок досудового розслідування, слідчий суддя вважає доведеним і ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки з метою зміни ними своїх показань або безпідставної відмови від них підозрюваний зможе впливати на них шляхом тиску, підбурювання, вмовляння, залякування чи підкупу, що буде перешкоджати здійсненню об'єктивного досудового розслідування.
Таким чином, слідчий суддя вважає доведеними наявність заявлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Беззаперечних даних, які б виключали вказані ризики, слідчим суддею на даний час не встановлено.
Також слідчим суддею враховано і сімейний стан підозрюваного, який одружений, наявність постійного місця проживання, що свідчить про наявність у нього міцних сімейних, соціальних зв'язків, проте, з урахуванням вищенаведених факторів, не зменшує існування ризиків позапроцесуальної поведінки підозрюваного.
Вирішуючи питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя враховує мету застосування запобіжного заходу, тяжкість кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_5 , наслідки, які настали у вигляді загибелі людини, обставини у відповідності до вимог ст. 178 КПК України, що характеризують особу підозрюваного.
Положеннями ч. ч 1 та 2 ст. 181 КПК України передбачено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи викладене, а також те, що органом досудового розслідування доведено причетність ОСОБА_5 до події інкримінованого правопорушення, наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх підстав для застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в певний період доби з покладенням на нього передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язків, з метою уникнення можливості вчинення дій, визначених ст. 177 КПК України.
Керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України,
Клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту Слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, яким заборонити підозрюваному у період з 22:00 год. до 09:00 год. наступної доби залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Крім того, покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , такі обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України, а саме:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора;
- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у вказаному кримінальному провадженні.
Виконання ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.
Строк дії ухвали про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді домашнього арешту та покладення обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, визначити до 30 липня 2023 року включно.
На ухвалу прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1