СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2/759/3603/23
ун. № 759/10705/23
15 червня 2023 року м. Київ
Суддя Святошинського районного суду м. Києва Горбенко Н.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Святошинський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління у місті Києві про визнання батьківства,-
У червні 2023 року до Святошинського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Святошинський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління у місті Києві про визнання батьківства.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Горбенко Н.О.
Дослідивши подану позовну заяву, матеріали справи, суд дійшов наступного.
На підставі інформації, наданої позивачем, судом було здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 . На даний запит отримана відповідь №114521 від 15.06.2023 року, відповідно до якої «за вказаними параметрами особу не знайдено».
Позивачка ж, у реквізитивній частині позовної вказала, що фактичне місце проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.
За загальним правилом, якщо інше не встановлено ЦПК України, у відповідності до частини першої статті 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Позивач у позовній заяві посилається на те, що за ст. 28 ЦПК України передбачено підсудність справ за вибором позивача.
Стаття 28 ЦПК України встановлює правила підсудності справ за вибором позивача, яку ще називають альтернативною підсудністю. Альтернативною називають підсудність, за якою декілька судів є компетентними розглянути справу. Не виключаючи можливість звернення особи до суду за правилами загальної підсудності (за місцезнаходженням відповідача), вона встановлює можливість звертатися до іншого або інших судів, тобто встановлює альтернативу - можливість для позивача обрати один із двох чи більше судів.
Альтернативна підсудність є пільговою, вона встановлена для невеликої категорії справ, які мають особливо важливе значення для громадян. Специфіка цього виду підсудності полягає в тому, що в залежності від характеру матеріальних правовідносин та предмету спору, особистих обставин позивач може обирати серед двох, трьох чи більшої кількості судів, які будуть компетентними розглянути таку справу. Отже, право обирати суд, до якого бажає звернутися особа, належить виключно цій особі.
Суд зауважує, що ст. 28 ЦПК України встановлено чіткий вичерпний перелік справ в яких можна застосовувати правила альтернативної підсудності.
У відповідності до вищезгаданої статті альтернативна підсудність для справ про визнання батьківства не передбачена, тобто територіальна юрисдикція позову про визнання батьківства визначається за загальним правилом - за статтею 27 ЦПК - за зареєстрованим місцем проживання або перебування відповідача.
Крім того, не заслуговує на увагу і посилання позивача на положення ст. 316 ЦПК України як на підставу звернення до суду за місцем реєстрації заявника, оскільки стаття 316 ЦПК України входить до Глави 6 Розділу IV ЦПК України, що присвячений окремому провадженню, а ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою, тобто у порядку позовного провадження. Таким чином, правила встановлені для справ окремого провадження не можуть бути застосовані для позовного провадження в конкретному випадку.
Частиною 9 ст. 187 ЦПК України визначено якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Стаття 32 ЦПК України встановлює, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Таким чином суд встановив, що відповідач фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 (за інформацією, що надала позивачка), тобто у Дніпровському районі міста Києва, який не підсудний Святошинському районному суду м. Києва.
Враховуючи вищевикладене, підстав для розгляду цивільної справи Святошинським районним судом міста Києва відсутні, а справа підлягає передачі за підсудністю до Дніпровського районного суду міста Києва.
Керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 32 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Святошинський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління у місті Києві про визнання батьківства - передати за підсудністю до Дніпровського районного суду міста Києва (м. Київ, вул. Пластова, 3).
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її отримання шляхом подання апеляційної скарги.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Н.О. Горбенко