Справа № 758/2233/22
21 вересня 2022 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді - Скрипник О. Г.,
за участю секретаря судового засідання- Кулай О. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції м. Києва про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
У лютому 2022 року до Подільського районного суду м. Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції м. Києва про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому позивач просив: 1) визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову Серії ЕАО №5300191 про накладення адміністративного стягнення по справ про адміністративне правопорушення ту сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі; 2) провадження по адміністративній справі закрити, відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Свої вимоги мотивує тим, що позивач запаркував автомобіль в межах правил дорожнього руху. Однак працівниками поліції було складено постанову за порушення позивачем ПДР України. Вказує, що звинувачення в порушенні ПДР позивачем є надуманими та не підтвердженими належними та допустимими доказами. Зазначає, що за адресою: м. Київ, Андріївський узвіз, 24 перехрестя в розумінні ПДР відсутнє. Крім того автомобіль було запарковано саме біля перекритого виїзду з прилеглої території, що фактично не є перехрестям де рух є взагалі заборонений та/або виїздом з прилеглої території, а тому вважає, що відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 121 КУпАП.
Ухвалою суду від 15.02.2022 року відкрито провадження у даній справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін.
20.09.2022 року від Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позов, в якому сторона відповідача просить відмовити у задоволенні позову посилаючись на те, що відповідно до винесеної постанови інспектором роти № 4 батальйону № 2 полку № 1 УПП у м. Києві ДПП старшим лейтенантом поліції Султанаєвою Л.М. 09.02.2022 о 14.30 год. водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «AUDI A6», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив стоянку ближче 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини, чим порушив п. 8.4 в) ПДР, за що адміністративна відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП. Зазначає, що під час несення служби 09.02.2022 о 14.30 год., екіпажем патрульної поліції було виявлено транспортний засіб «AUDI A6», д.н.з. НОМЕР_1 водій якого здійснив стоянку ближче 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини по Андріївському Узвозі в м. Києві. Інспектор підійшов до водія, належним чином представилась, пояснила суть правопорушення, причину та підставу перевірки документів та поросила пред'явити документи, зазначені в п. 2.1 ПДР на підставі ст. 32 ЗУ «Про Національну поліцію» та п. 2.4 (а) ПДР. Вказує, що позивачу було роз'яснено, що він порушив п. 15.9 г)ПДР та в його діях присутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. Однак, розглядаючи дану адміністративну справу, інспектор діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені КУпАП та іншими нормативними актами.
У судове засідання позивач та його представник не з'явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином, причину неявки до суду не повідомили.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином, причину неявки до суду не повідомив.
Дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення позивача, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до постанови ЕАО № 5300191 від 09.02.2022 року о 14.30 год., ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «AUDI A6», д.н.з. НОМЕР_1 в м. Києві на Андріївському узвозі, 24, здійснив стоянку/зупинку ближче 10 метрів від краю перехрещуваної проїздної частини, чим порушив п. 15.9. г) ПДР України та в його діях присутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Так, позивача була притягнута до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, шляхом накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Згідно з п. 15.9. г) ПДР, зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП, Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності (стаття 7 КУпАП).
Згідно з нормами статті 14 Закон України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII (далі - Закон №3353-ХІІ) учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Відповідно до статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі - Закон № 580-VIII), поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Статтею 40 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2)забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Відповідно до п.16 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 08 травня 1993 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. № 511) посвідчення водія на право керування транспортним засобом однієї з категорій видається особі, яка пройшла медичний огляд у порядку, встановленому МОЗ, а також підготовку або перепідготовку відповідно до встановлених планів і програм та склала теоретичний і практичний іспити в сервісному центрі МВС.
Тобто, позивач, як водій, який має посвідчення водія, відповідно до п.п. 1.3, 1.4, 1.5 Правил учасники дорожнього руху, зобов'язаний знати та виконувати ці Правила.
Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Згідно п.п. 2, 3 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про порушення ПДР, зокрема правопорушення передбачені ст. 122 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 258 КУпАП, посадовими особами національної поліції на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення, яка відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.
Відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу.
Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП та Інструкцією передбачено, що поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Очевидних доказів, які б спростовували обставини, викладені в постанові, щодо скоєного адміністративного правопорушення, позивач суду не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 246 КУпАП, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
За змістом ч. 1 ст. 249 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.
Стаття 278 КУпАП, передбачає, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Частиною 2 ст. 258 КУпАП, передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Згідно ч. 1 ст. 126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки, зокрема не пред'явив посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пункт 2.4. Правил дорожнього руху передбачає, що на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред'явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1. Правил дорожнього руху. У п. 2.1. (а) зазначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; 2.1. (б) реєстраційний документ на транспортний засіб; 2.1. (г) чинний страховий поліс (страховий сертифікат «Зелена картка») про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Пунктом 2.4. (а) ПДР закріплено, що на вимогу поліцейського водій повинен пред'явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1 ПДР.
Вказані нормативно-правові акти були проаналізовані Вищим адміністративним судом України при розгляді касаційної скарги по справі К/800/9435/17 (К/800/13010/17) та зроблено наступний правовий висновок, який полягає в тому, що на вимогу поліцейського водій транспортного засобу зобов'язаний пред'явити для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а також поліс обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів, а не виконання свого обов'язку та не пред'явлення для перевірки вищевказаних документів, вказує на правомірність винесеної постанови інспектором про притягнення позивача до адміністративної відповідальності на підставі ч. 1 ст. 126 КУпАП, оскільки подальше не виконання вимоги інспектора патрульної поліції щодо пред'явлення вищевказаних не виключає адміністративну відповідальність за дії позивача, якими він вже вчинив склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Згідно ст. 254 КпАП України, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Статтею ст. 251 КУпАП, передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, положення даної статті вказують на те, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 21 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вказує, що на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України.
Згідно ст. 78 КАС обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Очевидних доказів, які б спростовували обставини, викладені в постанові, щодо скоєного адміністративного правопорушення, позивач суду не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 246 КУпАП, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
За змістом ч. 1 ст. 249 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.
Суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, оскільки як вбачається з матеріалів справи, позовна заява щодо визнання дій інспектора протиправними є необґрунтованою, безпідставною, оскільки інспектор діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством, постанова винесена з дотриманням всіх вимог встановлених чинним законодавством.
Керуючись ст.ст. 241-244, 246 КАС України, -
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції м. Києва про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 : зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
Відповідач - Департамент патрульної поліції м. Києва, адреса: м. Київ, вул. Федора Ернста, 3, код ЄДРПОУ 40108646.
Суддя О. Г. Скрипник