Справа №:755/6200/23
Провадження №: 6/755/370/23
"07" червня 2023 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Слободянюк А.В.,
за участі секретаря - Бовкун М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Місто Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про заміну сторони у виконавчому провадженні,-
Заявник звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з даною заявою.
Заяву обґрунтовано тим, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 12 травня 2010 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Місто банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Місто банк» про розірвання договору та внесення змін до кредитного договору - задоволено частково позовні вимоги за первісним і зустрічним позовами та солідарно стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» заборгованість в розмірі 322727 грн. 58 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1700 грн. 00 коп. та витрати на інформаційне забезпечення судового процесу в сумі 120 грн. 00 коп.; кредитний договір №137/Ф-USD від 18 грудня 2007 року - розірвано.
Крім того, як зазначає заявник, відповідно до рішення Апеляційного суду м. Києва від 04 жовтня 2010 року у наведеній справі було скасовано рішення суду першої інстанції від 12 травня 2010 року та ухвалено нове, яким позов Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розірвання договору, стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення - задоволено частково; розірвано укладений між КБ ТОВ «Місто Банк» та ОСОБА_1 кредитний договір від 18 грудня 2007 року; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 322727, 58 гривень; виконання стягнення забезпечено, зверненням стягнення на майно за договором іпотеки від 18 грудня 2007 року, укладеним між КБ ТОВ «Місто Банк» та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а саме на предмет іпотеки квартири АДРЕСА_1 . Відмовлено в задоволенні позову щодо встановлення способу реалізації майна та виселення відповідачів. Крім того за даним рішенням апеляційної інстанції, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» про внесення змін до кредитного договору - було відмовлено; стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» судові витрати по справі судовий збір в розмірі 1700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 гривень.
Заявник зазначає, що з примусового виконання вказаного рішення суду, приватним виконавцем було відкрито виконавче провадження №60761412, в рамках якого відбуваються виконавчі дії.
При цьому, у своїй заяві заявник посилається на те, що 22 липня 2022 року між стягувачем за даним виконавчим провадженням - ПАТ «Місто Банк» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір відступлення прав вимоги №GL3N221063, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитним та іпотечним договорами, укладених між КБ ТОВ «Місто Банк» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - перейшли до ТОВ «Діджи Фінанс», на підставі чого останній набув права кредитора за вказаними договорами іпотеки та кредиту.
У зв'язую з наведеним, заявник просить суд замінити стягувача у виконавчому провадженні, з АТ «Місто Банк» на його правонаступника ТОВ «Діджи Фінанс».
В судове засідання заявник не з'явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Разом з тим, до суду надійшла заява представника заявника про розгляд даної справи без його участі, в якій він зазначив, що підтримує заявлені вимоги щодо заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні.
Заінтересовані особи в судове засідання не з'явилися, про час, дату, місце розгляду заяви повідомлені належним чином. При цьому, представник заінтересованих осіб звернувся до суду із клопотанням про слухання справи за його відсутності, в якому він просив відмовити у задоволенні заяви щодо заміни сторони у виконавчому провадженні.
Крім того, 05 червня 2023 року від заінтересованих осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшли заперечення проти вимог даної заяви про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні, в яких вони зазначають, що в даному випадку відсутні законом передбачені підстави для заміни первісного стягувача у виконавчому провадженні, з примусового виконання рішення суду у даній справі - на його правонаступника. Зокрема, на їх думку, перехід права грошової вимоги за наведеним договором №GL3N221063 від 22 липня 2022 року - не відбувся, адже сторонами правочину не були виконані умови договору, на підставі яких новий кредитор набуває права грошової вимоги відносно осіб, які були боржниками первісного кредитора за кредитними та іпотечними договорами, а саме, заявником не надано суду доказів на підтвердження сплати новим кредитором первісному грошових коштів, відповідно до п. 4.1 вказаного договору, що за умовами правочину - є беззаперечною обставиною переходу прав грошової вимоги до нового кредитора. Крім того, як зазначено у запереченнях, кредитний договір, відносно якого заявником заявлено вимоги про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні - був розірваний, згідно рішення суду апеляційної інстанції, а розмір боргу, зазначений заявником у додатку до договору про відступлення прав вимоги - не відповідає тій сумі, що була визначена до стягнення в примусовому порядку з ОСОБА_1 , у відповідності до рішення Апеляційного суду м. Києва від 04 жовтня 2010 року. В той же час, на думку заінтересованих осіб, заявником не надано суду належних та допустимих доказів того, що з примусового виконання рішення суду у даній справі дійсно відкрито виконавче провадження, саме відносно боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та в його межах відбуваються виконавчі дії. Отже, оскільки на переконання заінтересованих осіб, в даному випадку, заявник не є правонаступником стягувача, адже правонаступництво за наведеним договором №GL3N221063 від 22 липня 2022 року - не відбулось, у задоволенні даної заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні, слід відмовити.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви, за наступних підстав.
Судом встановлено, що 12 травня 2010 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Місто банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Місто банк» про розірвання договору та внесення змін до кредитного договору - ухвалено рішення Дніпровського районного суду м. Києва, відповідно до якого позовні вимоги за первісним і зустрічним позовами задоволено частково та солідарно стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» заборгованість в розмірі 322727 грн. 58 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1700 грн. 00 коп. та витрати на інформаційне забезпечення судового процесу в сумі 120 грн. 00 коп., а кредитний договір №137/Ф-USD від 18 грудня 2007 року - було розірвано.
Разом з тим, рішенням Апеляційного суду м. Києва від 04 жовтня 2010 року у наведеній справі було скасовано рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 12 травня 2010 року та ухвалено нове, яким позов Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про розірвання договору, стягнення заборгованості за кредитним договором звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення - задоволено частково; розірвано укладений між КБ ТОВ «Місто Банк» та ОСОБА_1 кредитний договір від 18 грудня 2007 року; стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 322727, 58 гривень; виконання стягнення забезпечено, зверненням стягнення на майно за договором іпотеки від 18 грудня 2007 року, укладеним між КБ ТОВ «Місто Банк» та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а саме на предмет іпотеки квартири АДРЕСА_1 . Відмовлено в задоволенні позову щодо встановлення способу реалізації майна та виселення відповідачів. Крім того за даним рішенням апеляційної інстанції, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» про внесення змін до кредитного договору - було відмовлено; стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» судові витрати по справі: судовий збір в розмірі 1700 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів заяви, 22 липня 2022 року між ПАТ «Місто Банк» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір №GL3N221063 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги.
Так, згідно ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Згідно ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договір цесії) є правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження. Заміна сторони виконавчого провадження внаслідок відступлення права вимоги до боржників можлива як під час виконання судового рішення, так і поза межами виконавчого провадження.
Правову позицію з цього питання з аналогічними висновками висловлено Верховним Судом України у Постанові від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10.
З аналізу вищевказаних норм закону, а також відповідної правової позиції Верховного суду, вбачається, що заявник, на підставі відповідного договору про відступлення права вимоги, як правонаступник первісного кредитора, звернувся до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Як вбачається, у своїй заяві заявник просить замінити сторону виконавчого провадження, з примусового виконання рішення суду, а саме з первісного кредитора АТ «Місто Банк» на його правонаступника за договором ТОВ «Діджи Фінанс».
Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. За нормами вказаної статті обов'язок доказування покладається на сторін.
Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 83 ЦПК України).
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 7 ст. 81 ЦПК України).
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як вбачається з матеріалів справи, заявником в обґрунтування заявлених вимог, серед іншого, надано копію договору №GL3N221063 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги.
Так, відповідно до п. 2.1 вказаного Договору, за цим Договором в порядку та на умовах, визначених ним, Банк відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Банку до позичальників, іпотекодавців, поручителів, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників або які зобов'язані виконати обов'язки Боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту), договорами поруки, договорами іпотеки, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом «Основні договори», надалі за текстом Права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.
Водночас, згідно п. 2.2 даного Договору, серед іншого, Новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання Банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4.1 цього Договору, набуває права кредитора за Основними договорами.
Сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього Договору Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти у сумі 282519,10 грн. Ціна договору сплачується Новим кредитором Банку у повному обсязі до моменту набуття чинності цим Договором, відповідно до пункту 6.5. цього Договору, на підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став Новий кредитор (п. 4.1 Договору).
Тобто за умовами вказаного договору, перехід права грошової вимоги відносно боржників первісного кредитора (банку) - переходить до нового кредитора, з моменту оплати ним грошових коштів, згідно п. 4.1 Договору №GL3N221063.
Однак, як встановлено судом, матеріали справи не містять доказів виконання сторонами умов вищевказаного правочину, а саме заявник не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які підтверджують сплату новим кредитором на користь первісного кредитора (банку) у повному обсязі ціни договору, визначену у п. 4.1, а тому в даному випадку суд позбавлений можливості переконатись, що до заявника дійсно перейшло право грошової вимоги за договором №GL3N221063 від 22 липня 2022 року.
Отже, з огляду на наведені положення закону та викладені обставини, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», заінтересовані особи: АТ «Місто Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про заміну сторони у виконавчому провадженні.
Керуючись ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 81, 83, 89, 352, 353, 354, 442 ЦПК України, суд,-
у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», заінтересовані особи: Акціонерне товариство «Місто Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про заміну сторони у виконавчому провадженні - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.В.Слободянюк