Справа №:755/15637/20
Провадження №: 2/755/6203/20
"08" червня 2023 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді - САВЛУК Т.В., за участі секретаря Бурячек О.В., розглянувши в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва питання про закриття провадження у справі, в межах розгляду цивільної справи за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
04 листопада 2020 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
10 лютого 2021 року відповідач ОСОБА_1 подала відзив на позов з викладенням своїх міркувань по суті предмету позову з посиланням на норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини.
15 березня 2021 року представник позивача АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» - Меркулова В.В., подала відповідь на відзив з викладенням своїх міркувань по суті відзиву.
07 квітня 2023 року Дніпровським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про продовження розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Представник позивача АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» - Ляр Дмитро Юрійович, в судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи у його відсутність.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про закриття провадження у справі на підставі ч. 2 ч. 1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ст. 268 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення.
Вивчивши матеріали цивільної справи, оцінивши наявні підстави для закриття провадження з урахуванням положень п.2 ч.1 ст. 255 Цивільного процесуального кодексу України, суд приходить до наступного.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. (ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України)
Відтак зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу сторони у справі на власний розсуд розпоряджаються наданими їм законом правами щодо предмета спору (частина 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України), а суд на засадах змагальності сторін, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, може лише сприяти учасникам судового процесу в реалізації таких прав, ураховуючи при цьому засади (принципи) верховенства права, рівності учасників процесу перед законом та судом.
За змістом положень пункту 2 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Відповідно до частин першої та другої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.
Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.
Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
З урахуванням наведеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Відповідно до предмету позову, АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» пред'явило позов до ОСОБА_1 з вимогами: «Стягнути з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 06 травня 2011 року у розмірі 31 076,83 гривень, яка складається з: 25566,88 гривень - заборгованість за тілом кредиту; в т.ч. 20,00 гривень - заборгованість за поточним тілом кредиту; 5 509,95 гривень - заборгованість за простроченими відсотками»
Відповідачем ОСОБА_1 до заяви про закриття провадження у справі, долучено довідку АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» від 18 травня 2023 року за №567Р2JNVL815A2US, відповідно до якої міститься інформація, що ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , станом на 18 травня 2023 року не має заборгованості перед АТ КБ «ПриватБанк»
Оцінивши наведені підстави для закриття провадження у цивільній справі, з'ясувавши обставини справи, які підлягають доведенню в межах даного спору, судом встановлено, що на час звернення позивача до суду існували підстави для звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 06 травня 2011 року у розмірі 31 076,83 гривень, проте на стадії судового розгляду до ухвалення судового рішення предмет спору відсутній у зв'язку вирішенням та врегулювання спірних відносин між сторонами які виникли на підставі кредитним договором про надання банківських послуг №б/н від 06 травня 2011 року.
Враховуючи предмет позову та суб'єктний склад учасників справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у цивільній справі, оскільки наведені сторонами обставини та долучені до справи докази, свідчать про відсутність предмета спору, що дає підстави для застосування положень п. 2 ч.1 ст.255 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.2 ст.256 Цивільного процесуального кодексу України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв'язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.
Згідно ч.2 ст. ст.255 Цивільного процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Положеннями п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.
Враховуючи викладене та керуючись статями 49, 255, 260, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Заяву відповідача ОСОБА_1 про закриття провадження у справі, яка подана в межах розгляду цивільної справи за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- задовольнити.
Закрити провадження у цивільній справі за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017,апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.