Номер провадження 1-кп/754/382/23
Справа№754/13191/16-к
Вирок
Іменем України
15 червня 2023 року
Деснянський районний суд м. Києва в складі :
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарях судового засідання - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №42016100000000155 від 22.02.2016 року відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Буча Київської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину 2019 року народження, працюючого поліцейським роти № 1 батальйону № 1 полку № 2 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України,
за участю сторони обвинувачення - прокурорів ОСОБА_8 , ОСОБА_9
сторони захисту - обвинуваченого ОСОБА_7 , захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,
потерпілого ОСОБА_12
представника потерпілого ОСОБА_13
Згідно пред'явленого обвинувачення, ОСОБА_7 обвинувачується у перевищенні службових повноважень працівником правоохоронного органу, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, із застосуванням спеціальних засобів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.
Так, наказом Голови Національної поліції України № 114 о/с від 07.11.2015 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначений на посаду інспектора поліції батальйону № 1 роти № 3 Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України із присвоєнням спеціального звання лейтенант поліції.
Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека є найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Статтею 21 Конституції України передбачено, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Згідно зі ст. 28 Конституції України, кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.
Згідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02.07.2015 (далі - Закону), Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Частинами 1, 2 та 3 статті 7 передбачено, що під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації. Обмеження прав і свобод людини допускається виключно на підставах та в порядку, визначених Конституцією і законами України, за нагальної необхідності і в обсязі, необхідному для виконання завдань поліції. Здійснення заходів, що обмежують права та свободи людини, має бути негайно припинене, якщо мета застосування таких заходів досягнута або немає необхідності подальшого їх застосування.
Частиною 2 статті 30 Закону, передбачено, що поліцейський захід застосовується виключно для виконання повноважень поліції. Обраний поліцейський захід має бути законним, необхідним, пропорційним та ефективний.
Частиною 7 статті 30 Закону визначено, що поліцейський захід припиняється, якщо досягнуто мети його застосування, якщо неможливість досягнення мети заходу є очевидною або якщо немає необхідності у подальшому застосуванні такого заходу.
Відповідно до ч. 1, ч. 7 ст. 42 Закону, поліція, під час виконання повноважень, визначених цим Законом, уповноважена застосовувати такі заходи примусу: 1) фізичний вплив (сила); 2) застосування спеціальних засобів; 3) застосування вогнепальної зброї. Поліцейський зобов'язаний негайно зупинити застосування певного виду заходу примусу в момент досягнення очікуваного результату.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону, для виконання своїх повноважень поліцейські можуть використовувати такі спеціальні засоби: 1) гумові та пластикові кийки; 2) електрошокові пристрої контактної та контактно-дистанційної дії; 3) засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки для зв'язування тощо); 4) засоби, споряджені речовинами сльозогінної та дратівної дії; 5) засоби примусової зупинки транспорту; 6) спеціальні маркувальні та фарбувальні засоби; 7) службові собаки та службові коні; 8) пристрої, гранати та боєприпаси світлозвукової дії; 9) засоби акустичного та мікрохвильового впливу; 10) пристрої, гранати, боєприпаси та малогабаритні підривні пристрої для руйнування перешкод і примусового відчинення приміщень; 11) пристрої для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; 12) засоби, споряджені безпечними димоутворюючими препаратами; 13) водомети, бронемашини та інші спеціальні транспортні засоби.
Частиною 1 статті 43 Закону, передбачено, що поліцейський зобов'язаний заздалегідь попередити особу про застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї і надати їй достатньо часу для виконання законної вимоги поліцейського, крім випадку, коли зволікання може спричинити посягання на життя і здоров'я особи чи та/або поліцейського або інші тяжкі наслідки, або в ситуації, що склалася, таке попередження є невиправданим або неможливим.
Частиною 4 статті 43 Закону, поліцейські зобов'язані надавати невідкладну медичну допомогу особам, які постраждали в результаті застосування заходів примусу.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 45 Закону, кайданки та інші засоби обмеження рухомості застосовуються: до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення та чинить опір поліцейському або намагається втекти; під час затримання особи; під час конвоювання (доставляння) затриманого або заарештованого; якщо особа своїми небезпечними діями може завдати шкоду собі і оточуючим; проведення процесуальних дій з особами у випадках, коли вони можуть створити реальну небезпеку оточуючим або собі.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 45 Закону, засоби, споряджені речовинами сльозогінної та дратівної дії, застосовуються для: відбиття нападу на поліцейського, іншу особу та/або об'єкт, що перебуває під охороною; припинення групового порушення громадського порядку чи масових заворушень.
Вказані вимоги закону також передбачені Статутом патрульно-постової служби міліції України, затверджений наказом МВС від 28.07.94 N 404 Про затвердження Статуту патрульно-постової служби міліції України.
Частиною 1 статті 19 Закону передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», правоохоронні органи - органи прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, органи доходів і зборів, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.
Таким чином, інспектор поліції батальйону № 1 роти № 3 управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_7 є особою, яка здійснює правозастосовну та правоохоронну функції, тобто являється працівником правоохоронного органу.
Так, 16 грудня 2015 року, на службу по охороні громадського порядку на території Деснянського району м. Києва, у складі екіпажу Форт-0313 заступили заступник командира роти № 3 батальйону № 1 Управління патрульної поліції в ж. Києві ДПП НП України лейтенант поліції ОСОБА_14 та інспектор поліції батальйону №1 роти №3 Управління патрульної поліції в місті Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_7 .
Цього ж дня, приблизно о 07 год. 00 хв., відповідно до розстановки сил та засобів УПП у м. Києві, здійснюючи денне патрулювання у складі екіпажу Форт-0313, ОСОБА_14 та ОСОБА_7 , проїжджаючи по вул. Кіото в м. Києві, біля будинку 19 помітили припаркований на узбіччі проїзної частини дороги автомобіль марки «Рено Кенго», д.н.з. НОМЕР_1 , з причепом для продажу кави на якому був відсутній державний номерний знак.
У подальшому, вбачаючи наявність порушень п.п. в п. 2.9 Правил дорожнього руху України, з метою перевірки наявності реєстраційних документів на транспортний засіб «Рено Кенго», д.н.з. НОМЕР_1 та причепу для продажу кави на якому був відсутній державний номерний знак, ОСОБА_7 , попрямував до автомобіля «Рено Кенго», д.н.з. НОМЕР_1 та причепу для продажу кави на якому був відсутній державний номерний знак, біля якого у той час перебував ОСОБА_15 .
У подальшому, ОСОБА_7 , висунув ОСОБА_15 вимогу пред'явити документи, які засвідчують особу останнього, на що ОСОБА_15 повідомив, що документів, які засвідчують його особу у нього при собі не має, та повідомив, що у разі необхідності його знайомий ОСОБА_12 зможе підвезти документи та зателефонував останньому.
У зв'язку із тим, що встановити особу на місці не було можливості, ОСОБА_15 було запропоновано проїхати до відділку поліції №1 Деснянського управління поліції для встановлення особи останнього.
У подальшому ОСОБА_7 та ОСОБА_14 , було застосовано відносно ОСОБА_15 фізичну силу, поваливши останнього на асфальт при цьому, ОСОБА_15 у цей момент, пошкодив об асфальт брову, та ОСОБА_7 продовжив надягати на ОСОБА_15 спеціальний засіб - кайданки.
В цей час, приблизно о 08 год. 00 хв., під час того як інспектор патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Києві ОСОБА_7 , намагався вдягти ОСОБА_15 спеціальні засоби - кайданки, біля нього на тротуарі припаркувався автомобіль марки «Міцубісі Паджеро», державний номерний знак НОМЕР_2 , з якого вийшов ОСОБА_12 , якому ОСОБА_16 зателефонував під час спілкування зі співробітниками поліції.
Вийшовши з автомобіля марки «Міцубісі Паджеро», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_12 , побачивши, що співробітники управління патрульної поліції у м. Києві ДПП НП України ОСОБА_7 та ОСОБА_14 , застосовують до ОСОБА_15 заходи фізичного впливу та спеціальний засіб - кайданки, підійшов до них та, здійснюючи відео фіксацію за допомогою власного мобільного телефону марки «Lenovo», почав голосно запитувати на яких підставах інспектори Управління патрульної поліції у м. Києві ОСОБА_7 та ОСОБА_14 затримують ОСОБА_15 ,. на що ОСОБА_14 наказала ОСОБА_12 відійти та не заважати затриманню особи, а у інакшому випадку дії ОСОБА_12 будуть розцінені як напад на працівника поліції.
У подальшому, перебуваючи на відстані від співробітників Управління патрульної поліції ОСОБА_7 та ОСОБА_14 , які продовжували застосовувати відносно ОСОБА_15 фізичну силу та спеціальні засоби - кайданки, ОСОБА_12 повторно, неодноразово та голосно запитував, на яких підставах інспектори Управління патрульної поліції у м. Києві ОСОБА_7 та ОСОБА_14 затримують ОСОБА_15 .
У цей час, у інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві ОСОБА_7 виник злочинний умисел на умисне протиправне заподіяння ушкоджень ОСОБА_12 шляхом перевищення своїх службових повноважень, тобто вчинення дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, із застосуванням спеціального засобу спорядженого речовиною сльозогінної та дратівливої дії - газового балончика «Терен-4М».
З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на умисне протиправне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_12 шляхом перевищення своїх службових повноважень, тобто вчинення дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, являючись працівником правоохоронного органу, за відсутності підстав передбачених ч. 1 ст. 44, п. 3 ч. 3 ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію», які не дають взагалі можливість без попередження про застосування фізичної сили та спеціальних засобів, перевищуючи свої службові повноваження, діючи умисно, протиправно та безпідставно, ОСОБА_7 дістав з правої кишені куртки форменного одягу, у який був одягнений, спеціальний засіб споряджений речовиною сльозогінної та дратівливої дії - газовий балончик «Терен 4-М» та швидко розпочав рух у сторону ОСОБА_12 з метою застосування спеціального засобу спорядженого речовиною сльозогінної та дратівливої дії - газового балончика «Терен 4-М» до ОСОБА_12 .
Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на умисне протиправне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_12 шляхом перевищення своїх службових повноважень, тобто вчинення дій, які явно виходять за межі наданих йому Законом України «Про Національну поліцію» ОСОБА_7 наблизився до ОСОБА_12 та діючи умисно, протиправно і безпідставно, застосував спеціальний засіб споряджений речовиною сльозогінної та дратівливої дії - газовий балончик «Терен 4-М» відносно ОСОБА_12 направивши його та один раз розпиливши речовиною сльозогінної та дратівливої дії ОСОБА_12 в обличчя, на що ОСОБА_12 миттєво відреагував та ухилився від струменю речовин сльозогінної та дратівливої дії при цьому відійшовши на безпечну відстань від ОСОБА_7 .
У подальшому, ОСОБА_7 переконавшись, що спеціальний засіб споряджений речовиною сльозогінної та дратівливої дії - газовий балончик «Терен 4-М» застосовано ним відносно ОСОБА_12 не ефективно та достовірно упевнившись , що його злочинний умисел не доведено до кінця, у порушення вимог ч. 7 ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію», з метою доведення свого злочинного умислу направленого на умисне протиправне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_12 шляхом перевищення своїх службових повноважень, тобто вчинення дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень передбачених п. 3 ч. 3, ст. 45, ч. 7 ст. 42 Закону України «Про Національну поліцію», діючи на ґрунті раптово виниклого неприязного ставлення до ОСОБА_12 , інспектор Управління патрульної поліції у м. Києві ОСОБА_7 продовжуючи діяти умисно та протиправно, явно виходячи за межі наданих йому повноважень, тримаючи спеціальний засіб споряджений речовиною сльозогінної та дратівливої дії - газовий балончик «Терен 4-М» у своїй правій руці, повторно розпочав швидко рухатись у сторону ОСОБА_12 з метою застосування спеціального засобу спорядженого речовиною сльозогінної та дратівливої дії - газовий балончик «Терен 4-М» відносно останнього.
З метою доведення свого злочинного умислу, направленого на умисне протиправне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_12 шляхом перевищення своїх службових повноважень, тобто вчинення дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень Законом України «Про Національну поліцію» ОСОБА_7 наблизився до ОСОБА_12 та діючи умисно, протиправно і безпідставно, повторно застосував спеціальний засіб споряджений речовиною сльозогінної та дратівливої дії - газовий балончик відносно ОСОБА_12 , направивши та один раз розпилив речовиною сльозогінної та дратівливої дії ОСОБА_12 в обличчя, чим завдав останньому легких тілесних ушкоджень.
Перевищення ОСОБА_7 своїх службових повноважень, яке виразилось у безпідставному застосуванні до ОСОБА_17 спеціального засобу спорядженого речовиною сльозогінної та дратівливої дії, що завдало тілесних ушкоджень останньому, порушено основні завдання, принципи діяльності та обов'язки поліції.
Суд визнав недоведеним обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, а саме у перевищенні службових повноважень працівником правоохоронного органу, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому повноважень, які супроводжувались застосуванням спеціальних засобів відносно ОСОБА_12 .
Обвинувачений ОСОБА_7 в суді вину у пред'явленому обвинуваченні не визнав, від дачі показань відмовився, зазначивши, що діяв в межах своїх службових повноважень, наполягав на своєму виправданні.
На доведення своєї позиції сторона обвинувачення надала суду наступні докази:
1/ супровідний лист Управління патрульної поліції у м. Києві від 26 січня 2016 року за № 41/11-21108 Начальнику Департаменту внутрішньої безпеки Управління внутрішньої безпеки в м. Києві ОСОБА_18 про надання на носії інформації 2 DVD-R 4,7 gb відеозаписів з нагрудних відео реєстраторів інспекторів УПП в м. Києві ДПП НПУ екіпажів «Форт 033» та «Форт-0314» від 16.12.2015 в період часу з 11 год. 50 хв., інформування про те, що матеріали затримання та доставлення до Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_15 та ОСОБА_12 в УПП в м. Києві відсутні, у зв'язку з не складанням адміністративних матеріалів щодо вказаних осіб та передачею ОСОБА_15 та ОСОБА_12 слідчому Деснянського УП ГУНП у м. Києві для проведення подальших слідчих дій (том 1 а.с.65)
2/ супровідний лист Департаменту внутрішньої безпеки УВБ в м. Києві від 08.02.2016 за № з-115, б-116 заступнику прокурора м. Києва ОСОБА_19 про направлення матеріалів перевірки для прийняття рішення в порядку ст. 214 КПК України з додатками на 63 аркушах та 3 CD дисками (том 1 а.с. 66)
3/ висновок за результатами розгляду звернень ОСОБА_15 та ОСОБА_12 від 08 лютого 2016 року, затверджений начальником УВБ в м. Києві ДВБ НПУ ОСОБА_18 , згідно якого прийнято рішення про направлення матеріалів службової перевірки до прокуратури м. Києва для прийняття рішення в порядку ст. 214 КПК України, у зв'язку з тим, що в діях інспектора поліції роти № 3 батальйону № 1 Управління ПП в м. Києві ДПП НПУ України лейтенанта ОСОБА_7 можуть вбачатись ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України ( том 1 а.с. 67-76)
4/ протокол огляду компакт-диску, складений слідчим першого СВ СУ прокуратури м. Києва ОСОБА_20 13 травня 2016 року, згідно якого останнім оглянуто компакт-диск DVD-R Recordable марки «Polaroid», об'ємом 4,7 gb, на якому міститься один відео файл з назвою «Урок затримання від#НОВОЇПОЛІЦІЇ» (том 1 а.с. 79-84)
5/ протокол огляду компакт-диску, складений слідчим першого СВ СУ прокуратури м. Києва ОСОБА_20 06 травня 2016 року, згідно якого останнім оглянуто компакт-диск DVD-R марки «НР», об'ємом 4,7 gb, на якому містяться три відеофайли із назвами: "20151216151452000629", "20151216152654000633", "20151216152958000634" (том 1 а.с. 85-92)
6/ постанову старшого слідчого першого СВ СУ прокуратури м. Києва ОСОБА_20 від 13 травня 2016 року про визнання у кримінальному провадженні № 42016100000000155 від 22 лютого 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, речовими доказами оптичного носія інформації DVD-R марки «НР», об'ємом 4,7 gb, оптичного носія інформації DVD-R Recordable марки «Polaroid», об'ємом 4,7 gb. (том 1 а.с. 93-94)
7/ висновок судово-медичної експертизи № 579/е від 05 квітня 2016 року, згідно якого під час проведення 16 грудня 2015 року о 13 год. 25 хв. судово-медичного огляду у ОСОБА_12 були виявлені такі тілесні ушкодження:
а/ невизначеної форми садно на тилі лівої кисті в проекції середньої третини 4-ї п'ясної кістки (0,8*0,8(см), з бурувато-червоним дном);
б/ хімічний опік очей 1-го ступеня та шкіри обличчя 1-го ступеню.
Характер та морфологія виявлених тілесних ушкоджень, відомі часові дані та обставини події дозволяють стверджувати про те, що вказані тілесні ушкодження утворилися від (садно - за рахунок ковзання, тертя, удару під кутом чи поєднання такого впливу; опік шкіри та слизових оболонок очей - внаслідок дії речовини місцево-подразнюючої дії) 16 грудня 2015 року.
Кожне з виявлених тілесних ушкоджень відноситься до легкого тілесного ушкодження, та не є небезпечним для життя. (том 1 а.с. 96-99)
8/ висновок судово-медичної експертизи № 1501/е від 26 вересня 2016 року, згідно якого під час проведення 16 грудня 2015 року о 13:25 судово-медичного огляду у ОСОБА_12 були виявлені такі тілесні ушкодження:
а/ невизначеної форми садно на тилі лівої кисті в проекції середньої третини 4-ї п'ясної кістки (0,8*0,8(см), з бурувато-червоним дном);
б/ хімічний опік очей 1-го ступеня та шкіри обличчя 1-го ступеню.
Характер та морфологія виявлених тілесних ушкоджень, відомі часові дані та обставини події дозволяють стверджувати про те, що вказані тілесні ушкодження утворилися від (садно - за рахунок ковзання, тертя, удару під кутом чи поєднання такого впливу; опік шкіри та слизових оболонок очей - внаслідок дії речовини місцево-подразнюючої дії) 16 грудня 2015 року. Вказані тілесні ушкодження могли утворитися способом, який був відображений на переглянутому під час проведення цієї експертизи відео файлі «Урок затримання від Нової поліції». (том 1 а.с. 101-103)
9/ висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 16 грудня 2015 року № 2547/ж відносно ОСОБА_12 , згідно якого тілесні ушкодження у вигляді хімічного опіку очей 1-го ступеня та шкіри обличчя 1-го ступеню, садна утворилися від дії: хімічний опік - речовини подразнюючої дії, яка могла бути випущена із газового балончика; садно від дії тупого предмету, не виключено 16 грудня 2015 року та за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень. (том 1 а.с. 104)
10/ службову характеристику на ОСОБА_7 від 30 травня 2016 року, витяг з наказу Національної поліції України №114о/с від 07 листопада 2015 року про призначення ОСОБА_7 іспектором роти № 3 батальйону № 1 Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, з присвоєнням йому спеціального звання лейтенант поліції, копію послужного списку на ОСОБА_7 , копії автобіографії, анкети, декларації та посадову інструкцію поліцейського патрульної поліції, якими підтверджується призначення ОСОБА_7 інспектором, що підтверджує те, що ОСОБА_7 є працівником правоохоронного органу. (том 1 а.с. 106-124)
11/ компакт-диск DVD-R марки «РОLАRОІD» та компакт-диск DVD-R марки «НР» з відеозаписами, які було переглянуто в судовому засіданні.(том 1 а.с. 77-78)
Крім того, в судовому засіданні було заслухано показання потерпілого та свідків сторони обвинувачення.
Так, потерпілий ОСОБА_12 в судовому засіданні дав показання, що 5-6 років назад, в холодну пору року, вранці йому зателефонував знайомий ОСОБА_15 та повідомив, що має проблеми з правоохоронними органами, що у нього патруль вимагає документи на автомобіль. Приїхавши на місце по вул. Кіото, 3 в м. Києві, приблизно о 08 год. побачив патруль, багато людей, та «потасовку» двох поліцейських з його знайомим ОСОБА_15 . Припаркувавши свій автомобіль за метрів 5 від поліцейських на тротуарі та підійшовши ближче, почав спілкування з поліцейськими, при цьому знімав все на свій телефон. ОСОБА_15 лежав на землі, а ОСОБА_7 разом з колегою його «заламували». На його запитання, що вони роблять, та на якій підставі, поліцейські не реагували. Він перебував на відстані метрів двох від поліцейських, ударів їм не наносив та не перешкоджав їм. Потім ОСОБА_7 дістав балончик і двічі розпилив його в його сторону, на другий раз потрапивши в очі. Про застосування газового балончика його не попереджали. Він вмився та викликав наряд поліції, пізніше на нього одягли кайданки та відвезли до відділку. У відділку поліції йому викликали швидку, склали постанову. В подальшому у відділі поліції він написав відповідну заяву, після чого повторно написав заяву в прокуратурі Деснянського району м. Києва. Також писав заяву в Київській міській прокуратурі. Співробітники прокуратри зв'язались з ним приблизно через місяць після цих подій, він надавав в прокуратуру відеозапис, який зняв на свій телефон.
Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні дала показання, що була очевидцем того, як біля парку Кіото в м. Києві поліцейські просили її наглядно знайомого ОСОБА_15 пред'явити документи на автомобіль. ОСОБА_15 телефонував чоловіку на ім'я ОСОБА_25 , з проханням, щоб той привіз на місце документи. ОСОБА_7 вимагав у ОСОБА_15 документи, потім почав надягати кайданки, при цьому ОСОБА_15 ухилявся від цього. На місце приїхав ОСОБА_25 , припаркувавши свій автомобіль на тротуарі, та почав щось виясняти у поліцейських, та хоча вона була поряд, розмову між поліцейськими і ОСОБА_25 вона не чула. Чи вчиняв ОСОБА_25 якісь активні дії по відношенню до поліцейських, не пам'ятає. На скільки вона пам'ятає ОСОБА_25 знімав подію на свій телефон. В якийсь момент ОСОБА_25 бризнули в очі балончиком, однак очевидцем цього вона не була. Про це їй стало відомо пізніше. Вона бачила, що у ОСОБА_25 були червоні очі. В подальшому ОСОБА_25 добровільно сів до поліцейських в машину та поїхав до відділку поліції.
Свідок ОСОБА_26 в судовому засіданні дав показання, що навесні 2016 року ніс службу з напарником ОСОБА_27 , вони оформляли матеріали ДТП по вул. Кіото навпроти КНТЕУ. Коли вже направлялись на перезмінку, на те місце під'їхав автомобіль з причепом під каву та припаркувався з порушенням Правил дорожнього руху. Про необхідність перевірки данного транспортного засобу він по рації повідомив командиру роти ОСОБА_14 , яка на той час перебувала в екіпажі з ОСОБА_7 .
Свідок ОСОБА_28 в судовому засіданні дала показання, що на даний час є дружиною ОСОБА_15 , була очевидцем сутички поліції з ним. Так, близько 5 років назад чи то пізньою осінню, чи на початку зими, точно не пам'ятає, біля парку Кіото в м. Києві бачила, як ОСОБА_7 та ще одна дівчина поліцейський затримували ОСОБА_15 , який чинив опір цьому. Вона ж знаходилась на відстані близько 5 метрів. Також пам'ятає, що на місце події приїхав ОСОБА_25 , який знімав все на свій телефон та просив пояснити, що відбувається, знаходячись на відстані близько 2,5 метрів від поліцейських. Поліцейські декілька разів просили ОСОБА_25 відійти від них, однак ОСОБА_25 не слухав, то підходив, то відходив. Вона бачила, як ОСОБА_15 наніс удар напарниці ОСОБА_7 , після чого ОСОБА_7 застосував газовий балончик. Моменту розпилення газу з балончика вона не бачила, однак пам'ятає, що ОСОБА_25 тер очі, відійшов в сторону.
Крім того, в судовому засіданні було досліджено докази сторони захисту:
1/ відповідь Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП від 03 жовтня 2016 року за № 663-аз/41/11/02-2016 адвокату ОСОБА_10 , згідно якого 19 серпня 2016 року прокуратурою м. Києва направлено запит за вих.. №17/1/1-55-18 від 18.08.2016, в рамках досудового розслідування кримінального провадження №42016100000000155 від 22.02.2016 року, стосовно надання інформації чи здійснювався радіообмін між екіпажами «Форт-0315» з іншими екіпажами «Форт» 16.12.2016. На даний запит УПП у м. Києві ДПП надано відповідь від 22.08.2016 № 7603/41/11/02-2016. Інші запити у даному кримінальному провадженні, у тому числі надання відеозаписів із нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) працівників патрульної поліції, що несли службу у складі екіпажу «Форт-0313» в період з 15.12.2015 по 16.12.2015 до УПП у м. Києві ДПП не надходили. Відеозаписи з нагрудних відеокамер (відео реєстраторів) на серверах поліції зберігається в межах 30 діб з моменту фіксування події на відповідний прилад. (том 1 а.с. 143-144)
2/ постанову старшого слідчого першого СВ СУ прокуратури м. Києва ОСОБА_20 від 14 липня 2016 року про призначення психологічної експертизи з визначенням розміру моральної шкоди відносно ОСОБА_15 та ОСОБА_12 . Лист з КНДІСЕ від 10 серпня 2016 року за № 12018/16-61 слідчому ОСОБА_20 з інформуванням про можливість виконання призначеної експертизи у термін понад 3 місяці. Лист слідчого ОСОБА_20 від 27 вересня 2016 року за № 17/1/1-55-16 директору КНДІСЕ про залишення постанови слідчого від 14 липня 2016 року про призначення психологічної експертизи з визначенням розміру моральної шкоди без виконання.(том 1 а.с. 154-163)
3/ копії постанов слідчого СВ Деснянського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_29 від 16 грудня 2015 року про визнання ОСОБА_14 , ОСОБА_7 потерпілими у кримінальному провадженні № 12015100030014987 від 16.12.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 342 КК України, по факту того, що 16 грудня 2015 року приблизно о 08 год. 30 хв. ОСОБА_15 та ОСОБА_12 по вул. Кіото, 19 в м. Києві, вчинили опір працівникам поліції - рядовим поліції ОСОБА_7 та ОСОБА_14 (том 1 а.с. 177-178)
4/ копію постанови у справі про адміністративне правопорушення від 16.12.2015 серії ПС3 № 10124 про застосування до ОСОБА_12 адміністративного стягнення у виді штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме за рух по тротуару транспортним засобом Mitsubishi Pajero, державний номерний знак НОМЕР_2 , по вул. Кіото в м. Києві 16 грудня 2015 року о 08 год. 30 хв.
копію постанови у справі про адміністративне правопорушення від 16.12.2015 серії ПС2 № 60464 про застосування до ОСОБА_15 адміністративного стягнення у виді штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом Reno Cango, державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Кіото, в м. Києві 16 грудня 2015 року о 08 год. 30 хв., без посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. (том 1 а.с. 181-182)
5/ відповідь заступника начальника Управління патрульної поліції в м. Києві ДПП ОСОБА_30 від 02 лютого 2017 року за № 60-аз/41/11/02-2017 адвокату ОСОБА_10 , згідно якої постанови у справах про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_12 та ОСОБА_15 спрямовані для примусового виконання до відділу ДВС Дніпровського району м. Києва за місцем проживання вказаних осіб. (том 1 а.с. 186)
6/ копію висновку судово-медичної експертизи № 3560 від 16 грудня 2015 року у кримінальному провадженні № 12015100030014987 від 16.12.2015, згідно якого при судово-медичній експертизи ОСОБА_7 виявлений синець по задній поверхні правого плеча в нижній третині. Вказане ушкодження спричинене тупим предметом, могло утворитись 16 грудня 2015 року та відноситься до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров'я).
копію висновку судово-медичної експертизи № 3561 від 16 грудня 2015 року у кримінальному провадженні № 12015100030014987 від 16.12.2015, згідно якого при судово-медичній експертизі ОСОБА_14 виявлено садна на боковій поверхні середньої фаланги 3-го пальця правої кисті, на тилі проксимальних фаланг 1 і 3 пальців лівої кисті. Вказані ушкодження спричинені тупим предметом, могли утворитись 16 грудня 2015 року та відноситься до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров'я). (том 1 а.с. 189-192)
7/відповідь заступника начальника Управління патрульної поліції в м. Києві ДПП ОСОБА_30 від 06 липня 2017 року за № 430-аз/41/11/02-2017 адвокату ОСОБА_10 , згідно якої Управління патрульної поліції у м. Києві ДПП не було залучено до кримінального провадження №42016100000000155 від 22.02.2016 року, діями ОСОБА_7 не було завдано істотної шкоди Управлінню патрульної поліції у м. Києві ДПП.(том 2 а.с. 22)
8/ Відповідь Департаменту патрульної поліції від 17 серпня 2017 року за № 135 аз/41/2/02-2017 адвокату ОСОБА_10 , згідно якої питання того чи є заподіяна шкода правам та (або) інтересам фізичної, юридичної особи, інтересам держави істотною, вирішується судом. (том 2 а.с. 26-27)
Крім того, в ході судового розгляду кримінального провадження було допитано свідка сторони захисту ОСОБА_14 , яка в судовому засіданні дала показання, що в грудні 2015 року була в одному екіпажі з ОСОБА_7 .. Під час несення служби надійшла інформація про виявлення автомобіля з причепом без номерних знаків. Прибувши на місце по вул. Кіото виявили автомобіль з причепом, також там знаходився раніше не знайомий ОСОБА_15 , якого вони з ОСОБА_7 попросили надати документи щодо його особи та на причеп. ОСОБА_31 комусь телефонував та обіцяв, що документи привезуть. Однак по сплину приблизно 30 хвилин документи ніхто не привіз, тому вони ще раз попросили ОСОБА_15 надати документи. Запропонували проїхати до відділку поліції, оскільки мали скласти протокол. ОСОБА_31 нервував, вони попередили про застосування кайданок, останній почав чинити опір, у зв'язку з чим вони почали застосовувати силу до ОСОБА_15 і вдягати на нього кайданки. В цей час на великій швидкості, справа від них, по тротуару під'їхав автомобіль, який ніс загрозу для її життя, зупинившись в метрі від неї, неможливо було відскочити в сторону. Коли автомобіль зупинився, з нього вийшов чоловік, як було встановлено пізніше, ОСОБА_12 . Він почав перешкоджати ним, підходив дуже близько, бив по руках від чого у неї залишились синці, чіплявся за одяг ОСОБА_7 , щось тримав у руці. Вона наказала йому відійти на 2-3 метри, попередила про застосування інших заходів. ОСОБА_12 кричав, тоді ОСОБА_7 почав його відсовувати від ОСОБА_31 . Як ОСОБА_7 застосував газовий балончик до ОСОБА_12 вона не бачила. В подальшому вони ОСОБА_15 та ОСОБА_12 доставили до відділку поліції, де вже були надані документи та були складені відповідні постанови. Після цієї події вони з ОСОБА_7 проходили судово-медичну експертизу, у них були синці та пошкодження на руках, вони були визнані потерпілими у кримінальному провадженні по нанесенню їм тілесних ушкоджень.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, які представлені стороною обвинувачення і стороною захисту в ході судового розгляду кримінального провадження, оцінивши їх, допитавши потерпілого, свідків сторони обвинувачення та захисту, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості та підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором.
Частиною 1 ст. 62 Конституції України закріплено принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. При цьому неприпустимо покладати на обвинуваченого (підсудного) доведення своєї невинуватості.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, адже ні підозра, ні обвинувачення не можуть відповідно до ч. 3 ст. 17 КПК України ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а сукупність зібраних доказів, суд оцінює з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Дослідивши у судовому засіданні надані стороною обвинувачення компакт-диск DVD-R марки «РОLАRОІD» та компакт-диск DVD-R марки «НР», які визнані речовими доказами по справі, оглянуті протоколами огляду від 13 травня 2016 року та 06 травня 2016 року, суд приходить до висновку про їх недопустимість як доказів, за наступних підстав.
Так, згідно вимог ст.86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий в порядку, встановленому КПК України. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатись суд при ухваленні судового рішення.
Так, переглянуті в судовому засіданні компакт-диск DVD-R марки «РОLАRОІD» та компакт-диск DVD-R марки «НР» не можуть бути допустимими доказами, оскільки записи на вказаних дисках не є оригіналами, процес перебігу цих записів на дані диски не зафіксований, при цьому джерело отримання даних записів невідоме. Відповідно до долучених стороною обвинувачення доказів два DVD-R диски з відеозаписами відео фіксації з нагрудних відео реєстраторів інспекторів УПП в м.Києві екіпажів «Форт-0313» та «Форт-0314» від 16 грудня 2015 року були направлені Управлінням патрульної поліції у місті Києві ДПП на запит начальника Департаменту внутрішньої безпеки Управління внутрішньої безпеки супровідним листом від 26 січня 2016 року за №41/11-21108, також три СD-диски були направлені Департаментом внутрішньої безпеки УВБ в м. Києві заступнику прокурора м. Києва ОСОБА_19 разом з висновком за результатами розгляду звернень ОСОБА_15 та ОСОБА_12 супровідним листом від 08 лютого 2016 року за № з-115, б-118, для прийняття рішення в порядку ст.214 КПК України. А відтак вказані диски одержані незаконним шляхом, оскільки їх збирання та закріплення здійснено з порушенням встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку, тому дані, які містяться у вказаних дисках та протоколах їх огляду, не можуть бути використані при прийнятті процесуального рішення, і на них не може посилатись суд при ухваленні судового рішення.
Що стосується інших доказів, наданих стороною обвинувачення та стороною захисту, суд дійшов висновку про те, що надані докази є належними, достовірними та допустимими.
Між тим, надані стороною обвинувачення докази не є достатніми для доведення винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення поза розумним сумнівом.
Так ОСОБА_7 інкримінується перевищення службових повноважень, яке виразилось у безпідставному застосуванні до ОСОБА_17 спеціального засобу спорядженого речовиною сльозогінної та дратівливої дії, що завдало тілесних ушкоджень останньому.
Дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ч. 2 ст. 365 КК України.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 365 КК України перевищенням влади або службових повноважень, є умисне вчинення працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав чи повноважень, якщо вони завдали істотної шкоди охоронюваним законом правам, інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам, інтересам юридичних осіб.
За ч. 2 ст. 365 КК України відповідальність настає за дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони супроводжувалися насильством або погрозою застосування насильства, застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування.
Об'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, вичерпується діями, які явно виходять за межі наданих працівнику правоохоронного органу прав чи повноважень і містять принаймні одну з ознак: супроводжуються насильством або погрозою застосування насильства, застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування. Заподіяння наслідків у вигляді істотної шкоди в розумінні п. 3 примітки до ст. 364 КК України не є обов'язковою для кваліфікації дій за ч. 2 ст. 365 цього Кодексу (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові № 13-57кс18 від 05 грудня 2018 року у справі № 301/2178/13-к).
Суб'єктивна сторона даного кримінального правопорушення характеризується умисною або змішаною формою вини. Вказівка закону на явний вихід за межі наданих прав або повноважень означає, що службова особа може діяти лише з прямим умислом. Тому при вирішенні питання про те, чи є такий вихід дійсно явним, слід виходити з того, наскільки він був очевидним, безсумнівним та безперечним для всіх і кожного і перш за все для самої службової особи, і чи усвідомлювала вона протиправність своєї поведінки.
Наведене свідчить, що суд має проаналізувати докази з метою встановлення, чи дійсно ОСОБА_7 будучи працівником правоохоронного органу вчинив дії, які явно виходили за межі наданих йому прав, чи був такий вихід очевидним та чи усвідомлював він протиправність таких дій.
Аналізуючи надані суду докази, як стороною обвинувачення так і захисту, показання потерпілого, свідків, на думку суду, органом досудового розслідування не було здобуто, і відповідно не надано суду доказів, які встановлюють поза розумним сумнівом наявність в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення.
Так за версією сторони обвинувачення 16 грудня 2015 року по вул. Кіото в м. Києві, біля будинку 19, під час затримання ОСОБА_15 працівниками поліції ОСОБА_14 та ОСОБА_7 , останнім було протиправно та безпідставно застосовано спеціальний засіб споряджений речовиною сльозогінної та дратівливої дії - газовий балончик «Терен 4-М» відносно ОСОБА_12 , який перебував на відстані від них, здійснюючи відео фіксацію затримання ОСОБА_15 за допомогою власного мобільного телефону марки «Lenovo» та неодноразово та голосно запитував, на яких підставах ОСОБА_7 та ОСОБА_14 затримують ОСОБА_15 . Так, ОСОБА_7 направив газовий балончик та один раз розпилив речовину сльозогінної та дратівливої дії ОСОБА_12 в обличчя, на що останній миттєво відреагував та ухилився від струменю речовин сльозогінної та дратівливої дії, відійшовши на безпечну відстань від ОСОБА_7 . Який в свою чергу, переконавшись, що спеціальний засіб споряджений речовиною сльозогінної та дратівливої дії - газовий балончик «Терен 4-М» застосовано не ефективно та достовірно упевнившись , що його злочинний умисел не доведено до кінця, у порушення вимог ч. 7 ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію», з метою доведення свого злочинного умислу направленого на умисне протиправне заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_33 шляхом перевищення своїх службових повноважень, тобто вчинення дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень передбачених п. 3 ч. 3 ст. 45, ч. 7 ст. 42 Закону України «Про Національну поліцію», діючи на ґрунті раптово виниклого неприязного ставлення до ОСОБА_12 , повторно розпочав швидко рухатись у сторону ОСОБА_12 з метою застосування спеціального засобу спорядженого речовиною сльозогінної та дратівливої дії - газовий балончик «Терен 4-М» відносно останнього, наблизився до ОСОБА_12 та діючи умисно, протиправно і безпідставно, повторно застосував спеціальний засіб споряджений речовиною сльозогінної та дратівливої дії - газовий балончик відносно ОСОБА_12 , направивши та один раз розпилив речовиною сльозогінної та дратівливої дії ОСОБА_12 в обличчя, чим завдав останньому легких тілесних ушкоджень.
Як вбачається з показань свідка ОСОБА_14 даних нею в ході судового розгляду, остання разом з ОСОБА_7 отримавши інформацію про автомобіль з причепом без номерних знаків, прибула на місце по вул. Кіото, де було виявлено автомобіль поряд з яким знаходився, як в подальшому було встановлено, ОСОБА_15 , який не мав при собі документів на посвідчення особи та документів на автомобіль. Коли вони запропонували ОСОБА_15 прослідувати до відділку поліції, останній занервував, його було попереджено про застосування кайданок, він чинив їм опір. Саме в цей момент на великій швидкості на тротуар заїхав автомобіль, звідки вийшов, як було встановлено в подальшому, ОСОБА_12 . Останній перешкоджав їм з ОСОБА_7 під час затримання ОСОБА_15 . ОСОБА_12 неодноразово попереджався, що вони з ОСОБА_7 є поліцейськими, просили відійти від них на відстань 2 метрів, однак ОСОБА_12 перешкоджав їм, бив по рукам та хапав ОСОБА_7 за одяг, його було також попереджено про застосування інших заходів. Вона бачила, як ОСОБА_7 відсторонив ОСОБА_12 від затриманого, як він застосовував газовий балончик вона не бачила.
Показання свідка ОСОБА_14 в частині того, що ОСОБА_12 вчиняв активні дії та перешкоджав їм з ОСОБА_7 затримувати ОСОБА_15 узгоджуються з наданими стороною захисту письмовими доказами.
Так, ОСОБА_14 та ОСОБА_7 були визнані потерпілими у кримінальному провадженні № 12015100030014987 від 16.12.2015, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 342 КК України, по факту того, що 16 грудня 2015 року приблизно о 08 год. 30 хв. ОСОБА_15 та ОСОБА_12 по вул. Кіото, 19 в м. Києві, вчинили опір працівникам поліції - рядовим поліції ОСОБА_7 та ОСОБА_14 .
За висновками судово-медичних експертиз (№ 3560 та № 3561 від 16 грудня 2015 року), проведених в даному кримінальному провадженні, у ОСОБА_7 було виявлено легке тілесне ушкодження у виді синця по задній поверхні правого плеча в нижній третині, у ОСОБА_14 було виявлено легкі тілесні ушкодження у виді садна на боковій поверхні середньої фаланги 3-го пальця правої кисті, на тилі проксимальних фаланг 1 і 3 пальців лівої кисті, вказані тілесні ушкодження могли утворитись 16 грудня 2015 року.
Вказані докази в їх сукупності спростовують показання потерпілого ОСОБА_12 в частині того, що він не перешкоджав поліцейським під час затримання ОСОБА_15 , знаходився в метрах двох від них.
Що стосується показань свідків сторони обвинувачення, то згідно показань свідка ОСОБА_23 остання була очевидцем того, як її наглядно знайомого ОСОБА_15 поліцейські просили надати документи на автомобіль, він спілкувався з ОСОБА_7 , який в подальшому почав надягати кайданки на ОСОБА_15 , той в свою чергу чинив опір. Також вона підтвердила той факт, що на місце приїхав чоловік на ім'я ОСОБА_25 , припаркувавшись на тротуарі, щось виясняв у поліцейських, однак вона розмову не чула та не пам'ятає, чи вчиняв той якійсь активні дії по відношенню до поліцейських, бачила що він знімав події на телефон. Вона не бачила, як до ОСОБА_25 застосували газовий балончик, про це їй стало відомо пізніше, вона бачила у ОСОБА_25 червоні очі.
Свідок ОСОБА_28 в судовому засіданні дала показання, що була очевидцем затримання ОСОБА_15 поліцейськими, ОСОБА_15 чинив опір. Також показала, що на місці події був чоловік на ім'я ОСОБА_25 , який знімав все на телефон, та якого поліцейські просили відійти, при цьому ОСОБА_25 , то підходив до них, то відходив. Також вона бачила, як під час затримання ОСОБА_15 вдарив напарницю ОСОБА_7 , як ОСОБА_25 розпили газовий балончик в очі не бачила, пам'ятає, що той тер очі.
Свідок ОСОБА_26 очевидцем події не був та лише підтвердив той факт, що передав інформацію про порушення правил дорожнього руху автомобілем по вул. Кіото, екіпажу в складі ОСОБА_14 та ОСОБА_7 .
Показання свідків сторони обвинувачення ОСОБА_23 та ОСОБА_28 підтверджують факт затримання ОСОБА_15 поліцейськими, здійснення ним активного опору вказаним діям. При цьому суд зауважує, що жоден з допитаних свідків сторони обвинувачення не був безпосереднім очевидцем застосування ОСОБА_7 засобу, спорядженого речовиною сльозогінної та дратівливої дії.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію» завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
У відповідності до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про Національну поліцію», поліція уповноважена затримувати особу на підставах, у порядку та на строки, визначені Конституцією України, Кримінальним процесуальним кодексом України та Кодексом України про адміністративні правопорушення, а також іншими законами України.
В даному випадку для встановлення особи ОСОБА_15 , який на законну вимогу працівників поліції пред'явити документи на посвідчення особи та документи, щодо транспортного засобу, вказані документи не пред'явив, ОСОБА_14 та ОСОБА_7 було прийнято рішення про затримання вказаної особи. При цьому, як встановлено під час судового розгляду кримінального провадження, ОСОБА_15 чинив опір поліцейським, це підтверджується крім показань свідка ОСОБА_14 , також показаннями свідків ОСОБА_23 , ОСОБА_28 .
Зважаючи на показання свідків надані під час судового розгляду, письмові докази надані стороною захисту, суд вважає, що в тій ситуації, яка склалась під час затримання ОСОБА_15 , в ході якої свідок ОСОБА_14 та обвинувачений ОСОБА_7 діяли в межах своїх службових повноважень, наданих законом, при цьому перебували у форменому одязі, тобто не діяли свавільно, повідомляли ОСОБА_12 про те, що вони є поліцейськими, висували вимогу відійти в сторону та не перешкоджати їм, однак останній не виконував ці вимоги, враховуючи факт отримання тілесних ушкоджень свідком ОСОБА_14 та обвинуваченим ОСОБА_7 , локалізація яких цілком співпадає з показаннями свідка ОСОБА_14 в частині дій ОСОБА_12 по відношенню до них з ОСОБА_7 , дії ОСОБА_7 по застосуванню спеціального засобу, спорядженого речовиною сльозогінної та дратівливої дії, по відношенню до ОСОБА_12 з метою припинити його дії, явно не виходили за межі наданих йому як працівнику правоохоронних органів службових повноважень.
Так, згідно положень ст. 42 Закону України «Про Національну поліцію», поліція під час виконання повноважень, визначених цим Законом, уповноважена застосовувати зокрема такий захід примусу, як застосування спеціальних засобів, до яких відносяться також засоби обмеження рухомості (кайданки); засоби, споряджені речовинами сльозогінної та дратівної дії.
Згідно п. 3 ч. 3 ст.45 Закону України «Про Національну поліцію», засоби, споряджені речовинами сльозогінної та дратівної дії, застосовуються для: а) відбиття нападу на поліцейського, іншу особу та/або об'єкт, що перебуває під охороною; б) припинення групового порушення громадської безпеки і порядку чи масових заворушень.
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону України «Про Національну поліцію» вид та інтенсивність застосування заходів примусу визначаються з урахуванням конкретної ситуації, характеру правопорушення та індивідуальних особливостей особи, яка вчинила правопорушення.
Враховуючи встановлені під час судового розгляду обставини, вчинені ОСОБА_7 дії в тій обстановці, що склалась, не виходили за межі тих повноважень, які надані йому законом, оскільки він діяв на підставі та у спосіб, визначені чинним законодавством.
Суд також зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 62 Закону України «Про Національну поліцію», законні вимоги поліцейського є обов'язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.
В ході судового розгляду встановлено, що потерпілий ОСОБА_12 в результаті застосування до нього заходу примусу отримав легкі тілесні ушкодження (висновки судово-медичних експертиз № 579/е від 05 квітня 2016 року, № 1501/е від 26 вересня 2016 року). Суд зауважує, що спричинення працівником поліції особі легких тілесних ушкоджень під час виконання повноважень, визначених Законом України "Про національну поліцію", під час застосування заходів примусу, у спосіб та на підставах визначених законодавством, не утворює об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.
У відповідності з вимогами ст. 370 КПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України.
Усі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитися на користь обвинуваченого. Коли зібрані у справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок.
З цих підстав суд вважає необхідним виправдати ОСОБА_7 за пред'явленим обвинуваченням за ч. 2 ст. 365 КК України відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України - у зв'язку з відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення.
Питання з речовими доказами суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд
ОСОБА_7 визнати невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 365 КК України та виправдати у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Речові докази:
-компакт-диск DVD-R марки «РОLАRОІD» та компакт-диск DVD-R марки «НР» зберігати в матеріалах судового провадження.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, у разі не подачі на нього апеляції.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору.
Головуючий: