1-кс/754/1672/23
Справа № 754/7925/23
Іменем України
14 червня 2023 року м.Київ
Слідчий суддя Деснянського районного суду м.Києва ОСОБА_1 при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , за участі: прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Деснянського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12023100030001830, відомості про яке внесені до ЄРДР 12.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України та додані до нього матеріали,
13.06.2023 старший слідчий СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 , за погодженням прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12023100030001830, відомості про яке внесені до ЄРДР 12.06.2023 відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мелешків Гайсинського району Вінницької області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, працюючого фахівцем ділянки вивантаження ТОВ «Нова пошта», , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого.
Своє клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий обґрунтував наступним.
ОСОБА_4 , 11.06.2023 приблизно о 22:00год знаходячись в квартирі АДРЕСА_3 , в умовах воєнного стану, шляхом ривка з рук малолітнього ОСОБА_8 відкрито заволодів мобільним телефоном «Redmi Note8», який належить його матері ОСОБА_9 , спричинивши останній матеріальну шкоду у розмірі 3315грн.
Дії ОСОБА_4 слідчий кваліфікував за ч.4 ст.186 КК України, та 12.06.2023 повідомлено про підозру у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому в умовах воєнного стану.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, на думку слідчого доводиться зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_9 та свідченнями працівника поліції ОСОБА_10 , який безпосередньо виявив місцезнаходження ОСОБА_4 , протоколом затримання останнього, в порядку ст. 208 КПК України, при особистому обшуку якого було вилучено викрадений у потерпілої телефон.
Вивченням особи підозрюваного, слідчий стверджує про наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме ризики того, що ОСОБА_4 може:
- переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду;
- незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні,
Враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семі до десяти років, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і наступного покарання, останній може переховуватися від органів досудового слідства. Також, ОСОБА_4 може незаконно впливати на потерпілу та свідків у вказаному кримінальному провадженні, оскільки останньому відомі всі анкетні дані осіб, з якими був раніше знайомий.
Прокурор просив клопотання слідчого задовольнити та стверджував, що вжиття більш м'яких запобіжних заходів, які передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують. Орієнтував на можливість застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.
Підозрюваний ОСОБА_4 не погодився із клопотанням слідчого, просив відмовити у застосуванні запобіжного заходу, оскільки заволодіння телефоном не було обумовлено корисливим умислом.
Захисник ОСОБА_5 звернув увагу на тривалі дружні стосунки підозрюваного із потерпілою, які супроводжувались наданням матеріальної допомоги з його боку, що зменшує ступень суспільної небезпеки інкримінованих дій. Наявність постійного місця мешкання та офіційне працевлаштування, вказує на сталі соціальні зв'язки, які дозволяють застосувати більш м'який запобіжний заходів ніж тримання під вартою.
Вислухавши доводи прокурора та захисника, пояснення підозрюваного, дослідивши матеріали кримінального провадженні, додані до клопотання слідчого, в їх сукупності, суд дійшов до такого.
У судовому засіданні встановлено, що 12.06.2023 до ЄРДР за №12023100030001830 були внесені відомості за фактом відкритого заволодіння майном ОСОБА_9 . В цей же день о 01:45год, ОСОБА_4 затримано, в порядку ст.208 КПК України та о 16:30 год ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
Клопотання слідчого, погоджене із прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , оформлене відповідно до вимог ст. 184 КПК України. До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Клопотання слідчого містить підпис ОСОБА_4 та розписку його захисника щодо вручення 13.06.2023 о 16:40год копій клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та матеріалів до нього. Таким чином, враховуючи, що судовий розгляд фактично відбувається 14.06.2023, то дотриманні вимоги ч. 2 ст. 184 КПК України.
Відповідно до ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Із змісту наведених норм випливає, що завданням застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення належної процесуальної поведінки особи, яка піддана кримінальному переслідуванню, а при обранні того чи іншого запобіжного заходу, достатнього і необхідного у кожному конкретному випадку, крім тяжкості звинувачення, необхідно враховувати сукупність перелічених в законі обставин.
Вважаю, що прокурором у судовому засіданні доведено, про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, оскільки факт заволодіння телефоном доводиться показами потерпілої та її малолітнього сина, викрадена річ потерпілої вилучена у підозрюваного під час затримання, в порядку ст.208 КПК України. Разом з тим, доводи сторони захисту про відсутність корисливого умислу на заволодіння речами потерпілої є слушними, та підлягають перевірці слідчим шляхом в ході досудового розслідування.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства» («Murrey v. the United Kingdom»)). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»)).
Прокурор в обґрунтування клопотання слідчого під час судового засідання (враховуючи матеріали, надані до клопотання: протоколи допитів потерпілої та свідків очевидців події), на думку слідчого судді, довів наявність фактів та інформації, зміст яких переконав слідчого суддю у тому, що підозрюваний ОСОБА_4 міг вчинити кримінальне правопорушення, зазначене у клопотанні слідчого про застосування запобіжного заходу.
Тобто, на даному етапі кримінального провадження підозра відносно ОСОБА_4 цілком обґрунтована. Оцінка дій потерпілої, доведення корисливого умислу підозрюваного при вчиненні правопорушення, та так само як правильність кваліфікації злочину перебуває поза межами компетенції слідчого судді, та може бути усунена за результатами проведення досудового розслідування.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 слідчим суддею враховується тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.186 КК України (санкція зазначеної статті передбачає позбавлення волі на строк від 7 до 10 років позбавлення волі).
Згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки він свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє «прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства».
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) від 20.08.2010 року ЄСПЛ вказав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
У рішенні по справі «Летелье проти Франції» Європейський суд від 26.06.1991 року зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути виправданий очікуваним покаранням у вигляді позбавлення волі.
Крім цього, слідчий суддя враховує рішення Європейського суду від 01.06.2006 року у справі «Мамедова проти Росії», відповідно до якого необхідність тримання під вартою не можна оцінювати тільки виключно з абстрактної позиції, приймаючи до уваги тільки тяжкість злочину.
Отже, обвинувачення особи у скоєнні тяжкого злочину та очікуване покарання, яке можливо призначити за вказаний злочин, є однім з факторів, який має враховувати суд при застосуванні запобіжного заходу, хоча такий фактор сам по собі без оцінки усіх інших обставин у сукупності не може слугувати єдиною підставою для тримання особи під вартою.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 слідчим суддею враховується, що останній не судимий, має постійне місце мешкання та роботи, певні соціальні зв'язки: родину до складу якої входять батьки похилого віку, яким підозрюваний надає матеріальну допомогу.
Крім того, того слідчим суддею враховується той факт, що по даному кримінальному провадженню свідками події є малолітня дитина потерпілої, яка допита та разом із матерю надали покази по справі, що фактично виключає доцільність впливу на них з боку підозрюваного. Враховуючи, що потерпіла незважаючи на тривалі дружні стосунки із підозрюваним та систематичне надання ним матеріальної допомоги, вважає за доцільне притягнення останнього до кримінальної відповідальності, то можливість впливу на неї знаходиться в залежності від подальшого матеріального забезпечення збоку підозрюваного. Тому, вважаю, що ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, недоведений у судовому засіданні слідчим та прокурором.
Таким чином, слідчий суддя при аналізі пояснень учасників судового засідання, доказів у кримінальному провадженні, даних, що характеризують підозрюваного, дійшов до висновку, що існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду. Водночас, вказаний ризик вважаю, що є мінімальним, враховуючи наявність у підозрюваного місця постійного проживання у м. Києві та офіційного працевлаштування тривалий час.
З огляду на особу підозрюваного, який раніш не судимим, позитивно характеризується за місцем мешкання та роботи, матеріально забезпечує батьків та родину потерпілої, тому на думку слідчого судді, за результатами судового розгляду клопотання слідчого залишається не доведеним, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, крім тримання під вартою, не здатний досягти дієвості даного кримінального провадження, тобто не наведено жодних доводів, які б давали підстави вважати, що внаслідок застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, не пов'язаного з позбавленням волі, підозрюваний не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки.
Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, на думку слідчого судді, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з перебуванням ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 може запобігти доведеному під час розгляду клопотання ризику. З огляду на офіційне працевлаштування підозрюваного, застосування вказаний запобіжного заходу доцільно у нічний час із покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України. Вказаний запобіжний захід необхідно застосувати до ОСОБА_4 до 12.08.2023, враховуючи дату повідомлення про підозру останньому.
Керуючись, ст. ст. 3, 176, 177, 178, 183, 184, 194, 196, 206 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Деснянського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12023100030001830, відомості про яке внесені до ЄРДР 12.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України відносно ОСОБА_4 , відмовити.
Підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити з-під варти в залі суду, негайно.
Застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з перебуванням останнього з 21:00год до 06:00 год наступної доби адресою: АДРЕСА_2 строком до 12.08.2023, включно.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов'язки:
- не відлучатись за межі м. Києва, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, або суду у визначений ними час;
- не спілкуватись із потерпілою та свідками в цьому кримінальному провадженні за винятком участі в процесуальних діях в присутності слідчого, прокурора, або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, або суд про зміну свого місця проживання;
Строк виконання покладених обов'язків рахувати до 12.08.2023.
Обов'язки покладаються на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк дії ухвали.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 .
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, представники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтись в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1