1-кс/754/1360/23
Справа № 755/2303/23
Іменем України
14 червня 2023 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
захисників ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката ОСОБА_5 , про відвід судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_6
До Деснянського районного суду м. Києва надійшла заява адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , про відвід судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_6 у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України у зв'язку з не розглядом клопотання сторони захисту, а надання переваги у розгляді клопотання прокурора, що свідчить про позапроцесуальне спілкування між суддею та прокурором щодо заявленого прокурором та задоволеного судом в подальшого клопотання.
Особа, якій заявлено відвід, - суддя ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилась, що не перешкоджає розгляду заяви в її відсутності, про час та день розгляду справи повідомлялась належним чином.
Прокурор в судове засідання не зявився, про розгляд заяви був неодноразово повідомлений належним чином.
Захисник ОСОБА_5 в судове засідання не з"явилась, надала до суду заяву про розгляд іі заяви у іі відсутності.
Захісник ОСОБА_3 та обвинувачений підтримали заяву захисника ОСОБА_5 про відвід судді ОСОБА_6 просили її задовільнити.
Дослідивши заяву про відвід, вислухавши думки учасників процесу, суд дійшов наступного висновку.
В провадженні судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_6 перебуває кримінальна справа по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
17.05.2023 р. адвокатом ОСОБА_5 була подана заява про відвід судді ОСОБА_6 . Заява мотивована тим, що суддя ОСОБА_6 у зв'язку з не розглядом клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, що виключає набуття ОСОБА_4 процесуального статусу обвинуваченого, унеможливлює розгляд в суді кримінального провадження по суті та тягне за собою закриття кримінального провадження. Дане клопотання сторони захисту судом було проігноровано, при цьому суддя ОСОБА_6 надав перевагу прокурора ОСОБА_7 заслухав її клопотання про об'єднання кримінальних проваджень, що є порушенням права на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку, гарантоване ст.6 Конвенції, що свідчить про позапроцесуальне спілкування між суддею та прокурором щодо заявленого прокурором та задоволеного судом в подальшого клопотання, а тому сторона захисту вбачає наявність обставин, які викликають обгрунтовані сумніви у неупередженості судді ОСОБА_6 .
Статтею 75 КПК України встановлено перелік підстав відводу судді, а саме: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).
У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб'єктивними та об'єктивними критеріями
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Заявником не доведена наявність обставин, які б викликали сумніви в неупередженості судді ОСОБА_6 та унеможливлювали ухвалення суддею об'єктивного рішення у справі, викладені в заяві підстави щодо відводу не передбачені ст. 75 КПК України, доводи, викладені в заяві про відвід, не містять доказів, що вказують на необ'єктивність чи упередженість судді.
За таких обставин, суд не вбачає підстав для відводу судді ОСОБА_6 .
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви адвоката ОСОБА_5 про відвід судді Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_6 у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий -