Справа № 541/859/23
Провадження № 2-з/541/5/2023
13 червня 2023 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі головуючого судді Третяка О. Г., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сидоренка Юрія Володимировича про забезпечення позову, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про захист прав споживачів, -
Представник позивача - адвокат Сидоренко Ю.В. звернувся до суду з заявою про забезпечення позову ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємства ОСОБА_2 про захист прав споживачів (справа № 541/859/23) шляхом накладення арешту на грошові кошти, належні ОСОБА_2 в розмірі, що відповідає ціні позову, а саме 25800 гривень, що є на його рахунках, відкритих в установах банків.
В заяві він вказує, що невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. Відповідач шляхом застосування нечесної підприємницької діяльності завдав збитків на суму 25800 гривень.
Суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом (частини 1 та 2 статті 149 Цивільного процесуального кодексу України).
Заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову (пункт 3 частини першої статті 151 Цивільного процесуального кодексу України).
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 3 статті 12 Цивільного процесуального кодексу України).
Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (частина 1 статті 150 Цивільного процесуального кодексу України).
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 року у справі № 381/4019/18 наведено наступні правові позиції щодо інституту забезпечення позову у цивільному судочинстві:
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Верховним Судом у складі Касаційного цивільного суду у постанові від 09.06.2021 року у справі № 755/5133/20 наведено наступну правову позицію:
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову (пункт 3 частини першої статті 151 ЦПК України).
Обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення заяви про забезпечення позову. Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести відповідність (адекватність) засобу забезпечення позову.
Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача за недійсним договором від 01.10.2021 року 15800 гривень, сплачених позивачем, а також 10000 гривень вартості турбокомпресорів.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Мета забезпечення позову та умови такого забезпечення полягають у охороні матеріально-правових інтересів позивача та гарантуванні виконання судового рішення при реальній загрозі невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. При цьому, у даному випадку саме на позивача покладено обов'язок доведення обставин можливого ухилення відповідача від виконання рішення суду або ж обставин, що зумовлюють істотне ускладнення чи неможливість виконання рішення суду.
Однак, позивачем доведено тільки суму збитків 15800 гривень (а.с.3-6), вартість 2 турбокомпресорів на суму 10000 грн. не доведено.
З огляду на часткову доведеність необхідності забезпечення позову, а також з врахуванням того, що запропонований позивачем вид забезпечення позову - накладення арешту на грошові кошти відповідача передбачений для даної категорії, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення заяви представника позивача про забезпечення позову у даній справі.
Керуючись статтями 149, 150, 153, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сидоренка Юрія Володимировича про забезпечення позову, у цивільній справі за позовом - ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про захист прав споживачів - задовольнити частково.
Накласти арешт на грошові кошти, належні ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 15800 гривень, що є на його рахунках, відкритих в установах банків.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя: О. Г. Третяк