Справа № 541/1749/23
№ провадження 1-кп/541/207/2023
14 червня 2023 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому засіданні в залі суду в м. Миргород кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023170550000266 від 09.03.2023 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Буди Харківського району Харківської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не одружений, не працює, зареєстрованого місця проживання не має, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,
-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, -
ОСОБА_5 , в порушення вимог ст. 28 Конституції України, згідно якої кожен має право на повагу до його гідності, а також в порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», будучи особою, яка раніше неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за ч.ч. 1, 2 ст. 173-2 КУпАП, безпідставно, умисно, систематично вчиняв психологічне насильство по відношенню до своєї співмешканки ОСОБА_6 , з якою проживає на протязі тривалого часу, що призвело до психологічних страждань останньої та погіршення якості її життя, яке зокрема виразилось у втомі, фізичному дискомфорті, негативних переживаннях та емоційній напруженості, а також у втраті позитивних емоцій, відпочинку, енергійності.
Кожного разу окремо, на ґрунті особистих неприязних відносин, ОСОБА_5 , заходячись у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , провокував словесний конфлікт, під час якого діючи умисно, систематично та цілеспрямовано, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій та бажаючи діяти саме таким чином, вчиняв відносно співмешканки ОСОБА_6 , з якою спільно проживає, пов'язаний спільним побутом і мав взаємні права та обов'язки, психологічне насильство у вигляді словесних образ, криків на неї, погроз, яке супроводжувалось приниженням її гідності, залякування, що призводить до психологічних страждань.
14 серпня 2022 року о 17 год. 30 хв. ОСОБА_5 в АДРЕСА_1 , за місцем свого проживання вчинив відносно своєї співмешканки ОСОБА_6 домашнє насильство, а саме, дії психологічного характеру, що полягали у погрозах фізичною розправою в її сторону, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю ОСОБА_6 . Чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2КУпАП. За вказані дії постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26.09.2022 ОСОБА_5 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та призначено покарання у виді штрафу.
Крім цього, 08 жовтня 2022 року о 12 годині 30 хвилин, ОСОБА_5 за місцем свого проживання в АДРЕСА_1 , вчинив відносно своєї співмешканки гр. ОСОБА_6 насильство в сім'ї, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою, погроз вигнати з будинку, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю ОСОБА_6 , повторно протягом року. Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. За вказані дії постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 17.11.2022 ОСОБА_5 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та призначено покарання у виді штрафу.
Крім цього, 01.12.2022 ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, будучи підданим адміністративному стягненню за ст. 173-2 ч. 1 КУпАП протягом року, за адресою місця проживання, АДРЕСА_1 , вчинив стосовно своєї співмешканки ОСОБА_6 домашнє насильство психологічного характеру, що завдало шкоди її психологічному здоров'ю. Погрожував застосувати фізичну силу та під час сварки ображав нецензурною лайкою, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. За вказані дії постановою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21.12.2022 ОСОБА_5 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та призначено покарання у виді штрафу.
Не зупиняючись на вчиненому, 04.03.2023 близько 18 години 00 хвилин, ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , діючи з єдиним кримінально-протиправним умислом на вчинення домашнього насильства, під час раптово виниклого конфлікту з співмешканкою ОСОБА_6 , почав ображати останню, кричати, висловлюючись на її адресу нецензурною лайкою, тобто вчинив домашнє насильство, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні в сторону останньої нецензурною лайкою, внаслідок чого завдана шкода психічному здоров'ю ОСОБА_6 .
Протиправні дії ОСОБА_5 призвели до психологічних страждань потерпілої ОСОБА_6 , а також виразилось у пониженні самооцінки, та нездатності захистити себе, у зв'язку з чим останньою було викликано працівників поліції.
Умисні дії ОСОБА_5 кваліфікуються за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, розладів здоров'я, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.
У даному кримінальному провадженні 18 травня 2023 року між прокурором Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_4 , укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.ст. 468,469,472 КПК України.
Відповідно до змісту угоди про визнання винуватості прокурор ОСОБА_3 та підозрюваний ОСОБА_5 , за участю його захисника ОСОБА_4 , дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення і кваліфікації дій за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, розладів здоров'я, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.
Підозрюваний повністю визнав свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні і зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому провадженні.
Сторони угоди про визнання винуватості також погодились на призначення покарання підозрюваному ОСОБА_5 за ст. 126-1 КК України у виді одного року обмеження волі. На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування покарання з випробуванням.
Крім того, прокурор ОСОБА_3 та підозрюваний ОСОБА_5 визначили наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості і окремо, умисного невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 476 КПК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України, КК України, просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_5 узгоджене в угоді про визнання винуватості покарання.
Обвинувачений ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, дав згоду на призначення узгодженого виду та міри покарання у разі затвердження угоди про визнання винуватості та заявив, що здатний реально виконати взяті на себе відповідно до угоди про визнання винуватості зобов'язання. Просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене покарання.
В підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_4 також просила затвердити угоду про визнання винуватості з огляду на те, що вона відповідає інтересам її підзахисного.
Потерпіла ОСОБА_6 в підготовче судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду повідомлена належним чином, надала письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні між прокурором та обвинуваченим, та призначення узгодженого ними покарання.
Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, прийшов до наступного висновку.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.
Згідно з ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.
Абзацом 5 ч. 4 ст. 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Судом встановлено, що дії ОСОБА_5 вірно кваліфіковані за ст. 126-1 КК України, як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань, розладів здоров'я, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.
Кримінальне правопорушення, передбачене ст. 126-1 КК України, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів. Обвинувачений свою вину у скоєнні злочину визнав. Встановлено, що укладення угоди між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості є добровільним, потерпіла дала згоду на укладення угоди про визнання винуватості. Зміст угоди відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення в підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між обвинуваченим ОСОБА_5 та прокурором ОСОБА_3 , за участі захисника - адвоката ОСОБА_4 , зі згоди потерпілої ОСОБА_6 , і призначення йому узгодженої сторонами міри покарання.
Цивільний позов не заявлено.
Речові докази відсутні.
Витрати на залучення експерта відсутні.
З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду від 18 травня 2023 року про визнання винуватості, укладену між обвинуваченим ОСОБА_5 та прокурором Миргородської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 .
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, та призначити покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_5 до набрання вироком законної сили не обирати.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
СуддяОСОБА_1