Справа № 474/595/23
Провадження № 1-кс/474/104/23
Іменем України
14.06.23р. смт Врадіївка
Слідчий суддя Врадіївського районного суду Миколаївської області ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
скаржника ОСОБА_3
представника ОСОБА_4
розглянув скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність заступниці начальника СВ Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_5 щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
встановив:
06.06.2023р. до слідчого судді Врадіївського районного суду Миколаївської області, в порядку ст. 303 КПК України, надійшла скарга ОСОБА_3 (далі - скаржника), в якій останній просить:
- визнати бездіяльність заступниці начальника СВ Відділення поліції № 2 Первомайського районного відділу поліції ГУНП в Миколаївській області, капітана поліції ОСОБА_5 , яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 301-1 Кримінального кодексу України, до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі по тексту - ЄРДР) після отримання заяви скаржника, незаконною;
- зобов'язати заступницю начальника СВ Відділення поліції № 2 Первомайського районного відділу поліції ГУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст. 214 КПК України, внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань по заяві скаржника від 29.05.2023р. № 824 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 301-1 Кримінального кодексу України, та провести повний та всебічний розгляд заяви скаржника у відповідності з Кримінальним процесуальним кодексом України.
Скарга обґрунтована тим, що 29.05.2023р. ним до Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області, в порядку ст. 214 КПК України, була подана заява про вчинення відносно його доньки кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 301-1 КК України, в якій він просив: прийняти та невідкладно зареєструвати цю заяву про вчинення злочину, внести відповідні відомості до ЄРДР; розпочати за вказаною заявою про вчинення злочину досудове розслідування у формі досудового слідства, у зв'язку з вчиненням дій, які мають ознаки складу злочину; повідомити його письмово у встановленому законом порядку про початок кримінального провадження;
01.06.2023р. від заступниці СВ Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області скаржник дізнався про те, що відомості про кримінальне правопорушення, які зазначені у його заяві, не будуть внесені до ЄРДР, та йому буде надано відповідну відповідь, однак таку він так і не отримав.
Із фактом невнесення відомостей до ЄРДР щодо обставин викладених у заяві скаржник не погоджується, оскільки згідно з ч. ч. 1 - 4 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Таким чином, як стверджує скаржник, слідчою ОСОБА_5 не було внесено до ЄРДР інформації по його заяві, в зв'язку з чим, посилаючись на приписи ст. 214 КПК України, скаржник просив задовольнити скаргу.
В судовому засіданні скаржник та його представник ОСОБА_4 підтримали вимоги скарги, окрім вимоги про визнання бездіяльності незаконною, від підтримання якої відмовилися.
Заступниця начальника СВ Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області капітан поліції ОСОБА_5 (далі - слідча ОСОБА_5 ) в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст. 135 КПК України, повідомлена про час, дату та місце судового розгляду. Водночас, 12.06.2023р., звернулася до суду з заявою про розгляд скарги у її відсутність, з огляду на посилений режим несення служби під час воєнного стану (перебування в слідчо-оперативній групі).
Згідно приписів ч. 3 ст. 306 КПК України неявка слідчої не перешкоджає розгляду скарги.
Заслухав пояснення скаржника, дослідив матеріали за результатами розгляду заяви гр. ОСОБА_3 за № 4046/69-2023, вважаю встановленим таке.
29.05.2023р. скаржник ОСОБА_3 звернувся до Відділенню поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області з заявою про вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 301-1 КК України, яка була прийнята черговим відділення поліції ОСОБА_6 , та зареєстрована 29.05.2023р. в інформаційно-телекомунікаційній системі "Інформаційний портал Національної поліції України" за № 824.
У вказаній заяві ОСОБА_3 просив: прийняти та невідкладно зареєструвати цю заяву про вчинення злочину, внести відповідні відомості до ЄРДР; розпочати за вказаною заявою про вчинення злочину досудове розслідування у формі досудового слідства, у зв'язку з вчиненням дій, які мають ознаки складу злочину; повідомити його письмово у встановленому законом порядку про початок кримінального провадження.
Заява обґрунтована тим, що 02.04.2023р. на номер телефону його доньки ОСОБА_7 НОМЕР_1 з номеру телефону НОМЕР_2 надійшло два виклики, які прийняті не були. 03.04.2023р. з вказаним номером телефону, абонент якого назвався ОСОБА_8 , відбулася переписка яка почалася зі знайомства. 04.04.2023р. на прохання абонента донька ОСОБА_9 зняла відео, при цьому абонент вказував, що, та як робити, як знімати відео. Донька зняла себе оголеною, та більш детально свої частини тіла. За відео їй пообіцяли винагороду у розмірі 200 грн. Після того як відео було направлено через застосунок Viber абонент з номеру телефону НОМЕР_2 заблокував можливість з ним зв'язатися. 05.04.2023р. донька ОСОБА_9 зустріла на вулиці свого знайомого ОСОБА_8 із його сестрою ОСОБА_10 , які посміхалися з неї. 12.05.2023р. від директора Покровської гімназії ОСОБА_11 , бабусю ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , при розмові після уроків, повідомила про дані обставини, показала відео за участю ОСОБА_7 , яке містило сцени порнографічного характеру. Директорка не повідомила хто направив вказане відео їй, а 13.05.2023р. повідомила заявника з тещею, що мама дітей, які отримали дане відео прийде поспілкуватися з цього приводу, проте зустріч так і не відбулася. В подальшому від доньки заявник дізнався що відео спочатку було направлене нею на телефон ОСОБА_14 . Також у заяві про злочин заявник вказав на свідків, які можуть підтвердити вказані обставини - ОСОБА_13 , ОСОБА_15 .
Після отримання заяви ОСОБА_3 слідча ОСОБА_5 29.05.2023р. відібрала письмові пояснення у ОСОБА_13 та ОСОБА_3 . Крім того, вказаної дати, дізнавачем Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області лейтенант поліції ОСОБА_16 (далі - дізнавач ОСОБА_16 ) також були відібрані письмові пояснення у ОСОБА_15 .
30.05.2023р. було відібрані письмові пояснення: ДОП СП Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області лейтенантом поліції ОСОБА_17 (далі - ДОП ОСОБА_17 ) у ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_11 ; дізнавачем ОСОБА_16 у ОСОБА_14 ; старшим інспектором ЮП СП Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області капітаном поліції ОСОБА_21 (далі - старший інспектор ЮП ОСОБА_21 ) у ОСОБА_22 .
Також в межах перевірки заяви про злочин було долучено за заявою ОСОБА_18 від 30.05.2023р.: копію її паспорта, картки платника податків на ОСОБА_18 та ОСОБА_23 , скріншот переписки та відеофайли, надіслані її сину в кількості 9 шт. Та було долучено за заявою ОСОБА_3 : копію його паспорта та коду, копію свідоцтва про народження ОСОБА_24 , скріншоти переписки в мережі Instagram з особою підписаною як ОСОБА_25 .
Крім того, було долучено характеристику на ОСОБА_23 (учня 5-го класу Покровської гімназії), лист директорки гімназії ОСОБА_26 щодо телефонного дзвінка інспектору ЮП СП для проведення профілактичної бесіди з батьками та учнями закладу, та її проведення 16.05.2023р.
30.05.2023р. слідча ОСОБА_5 подала на ім'я начальника Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_27 рапорт в якому виклала обставини, які нею були встановленні під час перевірки заяви ОСОБА_3 .
За результатами розгляду заяви скаржниці оперуповноваженим СКП Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_28 (далі - оперуповноважений ОСОБА_29 ) підготовлена довідка, згідно якої встановлено, що малолітня ОСОБА_24 самостійно зняла відео інтимного характеру та надіслала його на мобільний телефон малолітнього ОСОБА_23 , яке в подальшому виявила мати останнього та звернулася усно до директора Покровської гімназії для проведення профілактичної роботи. В цій же довідці наведені приписи ст. ст. 18, 22 КК України, згідно яких кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення кримінального правопорушення виповнилося 16 років. Та зроблено висновки, про відсутність ознак складу злочину передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 301-1 КК України, та наявність ознак адміністративного правопорушення за ст. 184 КК України, та що підстав для внесення відомостей до ЄРДР в порядку ст. 214 КПК України немає. На підставі вищевказаного, взявши до уваги те, що в діях невідомої особи відсутній склад кримінального правопорушення, а також керуючись вимогами Закону України "Про звернення громадян" та "Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України", затвердженого наказом МВС України від 15.11.2017р. № 930, перевірку повідомлення гр. ОСОБА_3 припинено та підготовлено відповідь про результат її розгляду, а також роз'яснено порядок оскарження прийнятого рішення.
12.06.2023р. т.в.о. начальника Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області було направлено лист на ім'я начальника ВП Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області полковнику поліції ОСОБА_30 про спрямування йому для подальшого розгляду матеріали повідомлення гр. ОСОБА_3 зареєстрованого до ІТС ІПНП ВП № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області за № 824 від 29.05.2023р. для вирішення питання про притягнення батьків неповнолітніх до адміністративної відповідальності передбаченої ст. 184 КУпАП.
12.06.2023р., за підписом т.в.о. начальника Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області на ім'я ОСОБА_31 підготовлено лист за № 4046/69-2023 про результати розгляду його заяви, дані про отримання якого адресатом відсутні.
Наявні в матеріалах судової справи докази не містять інформації про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР.
Встановивши вказані обставини приходжу до такого висновку.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частинами 1 та 2 ст. 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Статтями 38 - 40-1 КПК України визначено органи досудового розслідування, їх структуру, повноваження та обов'язки.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом Бюро економічної безпеки України.
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про:
1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;
3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;
5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
6) прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування;
7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження.
Згідно п.п. 1 та 8 розділу 1 Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого Наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020р. (далі - Положення), це Положення визначає порядок формування та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - Реєстр), а також надання відомостей з нього.
Реєстраторами Реєстру (далі - Реєстратор) є:
- прокурори, у тому числі керівники органів прокуратури;
- керівники органів досудового розслідування;
- керівники органів дізнання;
- слідчі органів поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та органів Державного бюро розслідувань; детективи підрозділів детективів та внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України (далі - Національне бюро), уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень;
- дізнавачі підрозділів дізнання органів поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та органів Державного бюро розслідувань, а також уповноважені особи інших підрозділів зазначених органів, уповноважені в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків (далі - уповноважені особи інших підрозділів).
Відповідно до п. 1 розділу 2 Положення до Реєстру, зокрема, вносяться відомості про:
час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;
інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;
короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;
попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
прізвище, ім'я, по батькові керівника прокуратури, органу досудового розслідування, слідчого, прокурора, який вніс відомості до Реєстру та/або розпочав досудове розслідування та/або здійснює досудове розслідування чи процесуальне керівництво;
прізвище, ім'я, по батькові керівника органу прокуратури, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, детектива, керівника органу дізнання, дізнавача (уповноваженої особи інших підрозділів), який вніс відомості до Реєстру та/або розпочав досудове розслідування та/або здійснює досудове розслідування чи процесуальне керівництво.
При цьому слід зазначити, що ч. 5 ст. 214 КПК України та п. 1 розділу 2 Положення визначають перелік відомостей, які необхідно вносити до ЄРДР, однак жодним чином не визначають, що такі відомості обов'язково мають бути зазначені у заяві про вчинення кримінального правопорушення.
Отже, фактично ст. 214 КПК України закріплено обов'язок прокурора, слідчого, дізнавача, а також уповноваженої особи іншого підрозділу органу Національної поліції, уповноваженої в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків, невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування/дізнання. Таким чином, на відміну від процесуального порядку реагування на заяви та повідомлення про злочин, який було встановлено в КПК 1960 року, згаданий обов'язок слідчого, дізнавача або прокурора не вимагає оцінки цими суб'єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб учинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Наведене підтверджується імперативними положеннями ч. 4 ст. 214 КПК, згідно з якою відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Тобто чинним КПК України закріплено спрощену процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки). Проте така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.
Внесення до ЄРДР неконкретних тверджень (у тому числі припущень) заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об'єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до:
- розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень;
- порушення прав та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях;
- використання інструментів ст. 214 КПК України не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це вже є іншим приводом для початку досудового розслідування за ст. 214 КПК України);
- унеможливлення застосування механізму притягнення заявників до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення (ст. 383 КК України). Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в статті 2 КПК України.
Таким чином у заяві про вчинення кримінального правопорушення заявник має викласти обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на вищевикладене слід зазначити, що зі змісту заяви скаржника від 29.05.2023р., з урахуванням контексту в якому у ній подана інформація, слід дійти висновку, що факти значенні у заяві свідчать про ймовірне вчинення кримінального правопорушення. Вказані факти викладені з конкретизацією обставин, часу та місця вчинення вказаних у заяві дій, як і особи яка ці дії вчинила. Скаржником у заяві також зазначені свідки, які можуть підтвердити викладені у заяві обставини.
Отже, інформація зазначена у заяві містить достатні підстави стверджувати про ймовірність вчинення певною особою дій, які мають ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 301-1 КК України.
Щодо посилання оперуповноваженого ОСОБА_32 у своїй довідці на відсутність ознак складу злочину передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 301-1 КК України, та наявність ознак адміністративного правопорушення за ст. 184 КК України, та що немає підстав для внесення відомостей до ЄРДР в порядку ст. 214 КПК України, то слід зазначити, що оскільки чинним процесуальним кримінальним законодавством не передбачено проведення будь-якої дослідчої перевірки, вказані ним обставини могли бути встановлені лише за результатами проведення досудового розслідування чи дізнання.
При чому, в ракурсі вищевказаного, слід також зазначити, що слідчою ОСОБА_5 , дізнавачем ОСОБА_16 , ДОП ОСОБА_17 , старшим інспектором ЮП ОСОБА_21 допущено грубе порушення приписів ст. 214 КПК України.
Так, ч. 3 ст. 214 КПК України визначено, що здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. У невідкладних випадках до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути проведений огляд місця події (відомості вносяться невідкладно після завершення огляду). Для з'ясування обставин вчинення кримінального проступку до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань може бути:
1) відібрано пояснення;
2) проведено медичне освідування;
3) отримано висновок спеціаліста і знято показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису;
4) вилучено знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речі і документи, що є безпосереднім предметом кримінального проступку, або які виявлені під час затримання особи, особистого огляду або огляду речей.
З комплексного аналізу приписів КПК України, змісту та конструкції ч. 3 ст. 214 КПК України, слідує, що вказана норма кримінального процесуального законодавства, регулює порядок та умови здійснення досудового розслідування та дізнання до внесення відомостей до ЄРДР, при чому виключно за умови наявності підстав для внесення та подальшого обов'язкового внесення відомостей до ЄРДР.
Як вбачається з матеріалів за результатами розгляду заяви скаржника від 29.05.2023р., зареєстрованої 29.05.2023р. за № 824, після її отримання відомості за заявою не були внесені до ЄРДР, однак слідчою ОСОБА_5 були відібрані письмові пояснення у ОСОБА_13 та ОСОБА_3 , а дізнавачем ОСОБА_16 у ОСОБА_24 , ОСОБА_23 .. Крім того, 30.05.2023р. були відібрані письмові пояснення: ДОП СП Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області лейтенантом поліції ОСОБА_17 у ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_11 ; старшим інспектором ЮП СП Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області лейтенантом поліції ОСОБА_21 у ОСОБА_22 .
Після чого, слідчою ОСОБА_5 було подано начальнику Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_27 рапорт датований 30.05.2023р., в якому вона виклала обставини, встановленні під час перевірки заяви ОСОБА_3 .
Тобто фактично слідча ОСОБА_5 , дізнавач ОСОБА_16 , ДОП ОСОБА_17 , старший інспектор ЮП ОСОБА_21 , за відсутності підстав визначених ч. 3 ст. 214 КПК України, розпочали досудове розслідування до внесення відомостей до ЄРДР, що не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Водночас також слід зазначити, що оскільки вищевказані особи розпочали досудове розслідування до внесення відомостей до ЄРДР, а кримінальним процесуальним законодавством не передбачено здійснення дослідчої перевірки заяв про вчинення кримінальних правопорушень, то фактично останні після вчинення вказаних слідчих дій, не зважаючи на порушення нею приписів ч. 3 ст. 214 КПК України, зобов'язані невідкладно внести відомості до ЄРДР.
Щодо довідки оперуповноваженого ОСОБА_33 та посилань у ній на Закон України "Про звернення громадян", Порядок розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України № 930 від 15.11.2017р., слід зазначити таке.
Відповідно до преамбули Закону України "Про звернення громадян" він регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Водночас в Узагальненні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування" № 9-49/0/4-17 від 12.01.2017р., зазначено, що якщо особа звертається із певним документом до органів, відповідальних за реалізацію завдань кримінального провадження, пов'язаних із вчиненням, на її думку, кримінального правопорушення, то таке звернення недопустимо розцінювати як таке, в якому реалізується право особи на внесення пропозицій стосовно вдосконалення роботи органів досудового розслідування, викриття недоліків у їх роботі або як прояв участі у державних справах. Також неправильно (з цих же міркувань) розглядати заяви, які, на думку уповноважених суб'єктів органів досудового розслідування, містять відомості про кримінальне правопорушення, за правилами ст. 214 КПК, а які таких відомостей не містять, - за правилами Закону України "Про звернення громадян", оскільки така ознака не може використовуватись як розмежувальна для цих двох видів звернень.
З наведених підстав обґрунтованою є практика слідчих суддів, які визнають протиправною бездіяльність слідчих та прокурорів із невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, якщо заява, яка, на думку особи, що її подала, містила відомості про кримінальне правопорушення, однак була розглянута в порядку Закону України "Про звернення громадян".
Частиною 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України заявнику надано право на досудовому провадженні оскаржити бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
При цьому слід врахувати, що хоча скаржником не вказано конкретного суб'єкта оскарження, однак предметом даного виду оскарження є бездіяльність, а не конкретна дія чи рішення, які вчиняються конкретним суб'єктом, а тому скаржник на момент звернення зі скаргою об'єктивно може не володіти інформацією стосовно того суб'єкта, чиї дії він фактично оскаржує.
Згідно ч.ч. 1 та 2 ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу.
Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 11) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Таким чином, з сукупності вищевикладеного слідує, що скарга є обґрунтованою, а відтак підлягає задоволенню в частині зобов'язання внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Водночас в задоволені вимоги скарги щодо визнання незаконною бездіяльність слідчої ОСОБА_5 слід відмовити, з огляду на відмову скаржника та його представника від підтримання вимог скарги в цій частині та не відповідність її приписам ч. 2 ст. 307 КПК України.
Також не підлягає задоволенню вимога скарги щодо зобов'язання провести повний та всебічний розгляд заяви скаржника у відповідності з КПК України, оскільки згідно ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР, а тому з огляду на відсутність, на час розгляду скарги, даних про бездіяльність слідчої ОСОБА_5 щодо проведення досудового розслідування, після внесення відомостей до ЄРДР, така вимога є передчасною та необґрунтованою, а відтак не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 303-307, 369-372 КПК України, -
постановив:
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність заступниці начальника СВ Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_5 щодо невнесення відомостей про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - задовольнити частково.
Зобов'язати заступницю начальника СВ Відділення поліції № 2 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області капітана поліції ОСОБА_5 внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_3 від 29.05.2023р. № 824 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 301-1 КК України.
В задоволенні решти вимог скарги - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена щодо відмови в частині вимог скарги на протязі п'яти днів з моменту її проголошення сторонами кримінального провадження безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено та підписано "15" червня 2023 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1