Справа № 637/1102/21
Провадження № 2/529/308/23
05 червня 2023 року Диканський районний суду Полтавської області у складі:
головуючого - судді Петренко Л.Є.,
при секретарі - Звягольській В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської державної нотаріальної контори Харківської області про скасування заборони з нерухомого майна,-
встановив:
Позивачка ОСОБА_1 , 11.11.2021 звернулась до Шевченківського районного суду Харківської області з позовом у якому просить зняти заборону з належного їй нерухомого майна, яке накладено державним нотаріусом.
В обґрунтування позовних вимог позивачка ОСОБА_1 вказує, що вона на підставі договору купівлі-продажу від 25.06.1991 придбала квартиру АДРЕСА_1 . Право власності на вказане нерухоме майно, зареєстровано у встановленому на той час порядку.
Також, вона є власником двох земельних ділянок площею 0,08, кадастровий номер 6325755100:03:000:0940 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, та площею 0,0110 га, кадастровий номер 6325755100:03:000:0941 для ведення особистого підсобного господарства, які розташовані по АДРЕСА_2 .
Так, ОСОБА_1 з метою відчуження належної їй вказаної вище квартири та земельних ділянок, звернулась до приватного нотаріуса Куп'янського міського нотаріального округу Харківської області, однак від такого отримала відмову в укладені договору дарування, оскільки накладена заборона на нерухоме майно. Вказана заборона вчинена на підставі повідомлення від 25.06.1991 Шевченківського ВЖКГ, а об'єктом такого обтяження є придбана нею квартира АДРЕСА_1 .
Наявність заборони нерухомого майно, належне їй на праві приватної власності, обмежує її право власності на таке, тому вона звернулась до суду з відповідним позовом за захистом свого права.
15.11.2021 суддею Шевченківського районного суду Харківської області, відкрито провадження по справі та визначено порядок її розгляду за правилами загального позовного провадження.
14.12.2021 суддею Шевченківського районного суду Харківської області закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду.
07.02.2022 ухвалою Шевченківського районного суду Харківської області задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
Відповідно до розпорядження голови Верховного Суду В.Князєва від 14.03.2022, враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Шевченківського районного суду Харківської області на Диканський районний суд Полтавської області.
Згідно супровідного листа, справи з Шевченківського районного суду Харківської області надійшли до Диканського районного суду Полтавської області 23.03.2023
24.03.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи, головуючим суддею визначено суддю Петренко Л.Є.
28.03.2023 ухвалою судді Диканського районного суду Полтавської області справу прийнято до свого провадження та призначено до підготовчого засідання, повторно витребувано докази з Харківського обласного державного нотаріального архіву.
01.05.2023 закрито підготовче провадження справу призначено до судового розгляду.
В матеріалах справи знаходиться заява позивачки ОСОБА_1 про розгляд справи у її відсутність. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Також матеріали справи містять заяву відповідача - Шевченківської державної нотаріальної контори Харківської області про розгляд справи без участі представника. Заперечення проти задоволення позову відсутні.
Враховуючи неявку в судове засідання сторін, суд провів розгляд справи на підставі наявних матеріалів у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що передбачено ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 25.06.1991 укладено договір купівлі-продажу згідно якого ОСОБА_1 придбала, а Шевченківський ВЖКГ продав житлову квартиру АДРЕСА_1 . Вказаний договір посвідчено державним нотаріусом Шевченківської державної нотаріальної контори та в подальшому зареєстрований у встановленому, на момент його укладення, законодавством.
Як вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, 19.04.2006 Шевченківською державною нотаріальною конторою зареєстровано заборону на нерухоме майно - квартира АДРЕСА_1 , підставою обтяження є повідомлення Шевченківського ВЖКГ від 25.06.1991 (а.с.20).
Крім того позивачці ОСОБА_1 належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 0,091 га для обслуговування будівель та ведення особистого підсобного господарства, яка розташована по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 6325755100:03:000:0940 та 6325755100:03:000:0941 (а.с.13, а.с.14-19).
Існування заборони на відчуження нерухомого майна перешкоджає позивачу розпоряджатися своїм майном.
Згідно ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст.317 ЦК України).
Приписами ст.321 ЦК України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує права.
Згідно з п.2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07.02.2014р. «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», до позовів, що виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про визнання права на таке майно, про витребування майна із чужого незак знного володіння, про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, не пов'язаних із позбавленням володіння, про встановлення сервітуту, виключення майна з-під арешту, визнання правочину недійсним (незалежно від заявленім вимоги про застосування наслідків недійсності правочину) тощо.
Процедура реєстрації у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна регламентувалася Положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 09.06.1999р. № 31/5, зареєстрованим в Мінюсті України 10.06.1999 року №364/3657 (зі змінами).
Відповідно до п. 2.1 Положення, підставами для внесення до Реєстру заборон відомостей про накладення (зняття) заборони та арештів на об'єкти нерухомого майна є накладення (зняття) державною нотаріальною конторою, реєстратором заборони відчуження на об'єкти нерухомого майна.
З 01.01.2013 року відповідно до ст.8, ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п.2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013р. № 868, державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводить орган державної реєстрації прав. Державний реєстратор, нотаріус є спеціальним суб'єктом, на якого покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно у випадку, передбаченому вищевказаним Законом.
Згідно зі ст.74 Закону України «Про нотаріат», одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернень органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.
Згідно з п.п.5.1 п.5 гл.15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. № 296/5, нотаріус, який накладав заборону, знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення: кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); про припинення договору іпотеки у зв'язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки з рахунок виконання основного зобов'язання, після припинення договору іпотеки у зв'язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки; про припинення, розірвання, визнання недійсним договору ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору; органів опіки та піклування про усунення обставин що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини; про скасування рішення суду про оголошення фізичної особи померлою або закінчення п'ятирічного строку з часу видачі свідоцтва про право на спадщину, на майно особи, оголошеної померлою; про смерть другого з подружжя, що склали спільний заповіт; в інших випадках, передбачених законом.
З дослідженого в судовому засіданні належно завіреної копії повідомлення начальника ВЖКГ від 12.06.1991 за № 137 вбачається, що останній звернувся до Шевченківської державної нотаріальної контори про накладення заборони на відчуження квартири АДРЕСА_1 , яка придбана ОСОБА_1 у ВЖКГ, на суму 282 карб. (а.с.58).
В подальшому, на підставі згаданого вище повідомлення, 26.06.1991 державним нотаріусом Шевченківської державної нотаріальної контори винесено заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1 , належної ОСОБА_1 , до повного погашення боргу за придбану квартиру (а.с.57).
На даний час відсутні будь-які відомості про наявність у позивачки ОСОБА_1 боргів перед Шевченківським ВЖКГ, що були б підставою для звернення до нотаріальної контори з повідомленням про накладення заборони на відчуження майна.
Однак нотаріус, як реєстратор в даному випадку не має визначених законодавством підстав для зняття заборони на відчуження об'єктів нерухомого майна, оскільки будь-яких повідомлень Шевченківського ВЖК, за заявою якого було накладено вказану заборону, отримати неможливо, оскільки 29.03.2007 припинив свою діяльність, про що було внесено відповідний запис до Єдиного реєстру юридичних осіб.
Оскільки реєстрація заборони відчуження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна перешкоджає позивачці ОСОБА_2 вільно володіти та розпоряджатися власним нерухомим майном, тому створені в такий спосіб перешкоди підлягають усуненню судом шляхом скасування вказаної заборони.
Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що наявна заборона порушує права та законні інтереси позивача, оскільки унеможливлює переоформлення, користування та розпорядження даним майном, а тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 263, 264, 280-282,354ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до Шевченківської державної нотаріальної контори Харківської області про скасування заборони з нерухомого майна - задовольнити.
Скасувати заборону на нерухоме майно, накладену Шевченківською державною нотаріальною конторою Харківської області 19.04.2006 за № 3120419 на підставі повідомлення Шевченківського ВУЖКГ від 25.06.1991, арх. документ № 19 за 25.06.1991.
Рішення набирає законної сили через 30 днів з дня його проголошення, якщо на нього не буде подана апеляційна скарга учасниками справи.
Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Шевченківська державна нотаріальна контора Харківської області, місце знаходження: вул. Старонікольська, 44, м. Чугуїв, Харківської області, код ЄДРПОУ:02893551.
Головуюча Л.Є. Петренко