Справа № 167/650/23
Номер провадження 2/167/204/23
про залишення позовної заяви без руху
15 червня 2023 року м. Рожище
Суддя Рожищенського районного суду Волинської області Сіліч І. І. вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.
Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд доходить такого висновку.
За загальним правилом встановленим ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з ч. 2 ст. 28 ЦПК України позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Отже, відповідно до положень ч. 2 ст. 28 ЦПК України позивач може звернутись з даним позовом за своїм вибором, а саме: за своїм зареєстрованим місцем проживання чи перебування.
Однак, позивач звертаючись з даним позовом, не надала жодних належних та допустимих доказів на підтвердження свого зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання чи перебування, що позбавляє суд можливості визначити підсудність вказаного спору Рожищенському районному суду Волинської області.
Крім того, у позовній заяві ОСОБА_1 об'єднані дві позовні вимоги, а саме: розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, проте вказані вимоги не підлягають розгляду в одному позовному провадженні, оскільки відсутня спільність предмету позову та позовні вимоги не однорідні.
Так, у справах про розірвання шлюбу передбачена можливість надання сторонам строку для примирення та зупинення, в зв'язку з цим, провадження у справі. При цьому при розгляді справи по іншій заявленій позивачем позовній вимозі, це може призвести до безпідставного затягування розгляду справи.
Крім того, при розгляді спору про визначення місця проживання дітей обов'язковим є залучення органу опіки та піклування та надання ним відповідного висновку, тобто збільшується обсяг учасників процесу, що ускладнює вирішення справи в цілому.
Необхідно зазначити, що законодавець у ч. 1 ст. 188 ЦПК України надав право позивачу в одній позовній заяві об'єднати декілька вимог, проте такі мають бути пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
При цьому, похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Таким чином, у позовній заяві не викладено обставин і не зазначено доказів того, у чому конкретно полягає однорідність позовних вимог про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини, які не взаємопов'язані між собою, регулюються різними нормами права і правильність вирішення позовних вимог про розірвання шлюбу не залежить від правильності вирішення іншої заявленої позовної вимоги.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 19 Сімейного кодексу України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Порядок розв'язання спорів між батьками щодо визначення місця проживання дітей визначено п. 72 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866.
Разом з цим, позивачем в позовній заяві не зазначено в якості третьої особи відповідний орган опіки та піклування, повну назву, адресу місцезнаходження, не надано для третьої особи копії позовної заяви з додатками, письмового висновку щодо розв'язання спору з визначення місця проживання дитини.
Крім того, ч. 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Як вбачається з позовної заяви позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру: розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини.
Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
За положеннями ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік» з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2684 грн.
Згідно з п.п. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за позовну заяву немайнового характеру, яка подана фізичною особою, встановлена у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн).
Як вбачається з доданого до позовної заяви фіксального чека від 07 лютого 2023 року оплату судового збору позивачем здійснено за одну позовну вимогу немайнового характеру в сумі 1073,60 грн.
Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір ще за одну вимогу немайнового характеру в розмірі 1073,60 грн.
Порядок сплати судового збору визначено ст. 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документи, що підтверджують його сплату.
(Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у Волин.обл/м.Рожище/ 22030101; код отримувача - 38009371; банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача UA058999980313141206000003578).
Частиною 1 ст. 185 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, строк їх усунення не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, позовну заяву належить залишити без руху і надати позивачеві строк для усунення зазначених вище недоліків, що відповідатиме приписам ч. 1 ст. 185 ЦПК України.
Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
У разі невиконання вимог суду позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. І. Сіліч