Апеляційне провадження: Доповідач - Кулікова С.В.
№ 22-ц/824/7247/2023
м. Київ Справа № 758/5932/21
14 червня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кулікової С.В.
суддів - Сушко Л.П.
- Олійника В.І.
розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 лютого 2023 року, постановлену під головуванням судді Лебідь-Гавенко Г.М., за клопотанням ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут», Акціонерне товариство «Київоблгаз», третя особа: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про стягнення надміру сплачених коштів та скасування акту про відключення об'єкту,-
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Київоблгаз Збут», АТ «Київоблгаз», третя особа: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про стягнення надміру сплачених коштів та скасування акту про відключення об'єкту, в якому просив:
- стягнути з ТОВ «Київоблгаз Збут» попередньо сплачені за 2000 куб.м. природного газу грошові кошти у сумі 8 660,00 грн.;
- визнати недійсним (скасувати) складений АТ «Київоблгаз» Акт про відключення об'єкту від 11 вересня 2020 року;
- стягнути солідарно з відповідачів судові витрати, які складатимуться із судового збору у розмірі 2 270 грн., витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 9 500,00 грн., витрат на проведення судово-економічних експертиз у розмірі 18 000 грн.;
- заборонити відповідачам припиняти газопостачання до житлового будинку АДРЕСА_1 під час розгляду цієї позовної заяви у суді.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 11 травня 2021 року залишено без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Київоблгаз Збут», АТ «Київоблгаз», третя особа: Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про стягнення надміру сплачених коштів та скасування акту про відключення об'єкту з підстав несплати позивачем судового збору у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір». При цьому, суд в ухвалі зазначив, що позивач просить у позовній заяві заборонити відповідачам припиняти газопостачання до житлового будинку АДРЕСА_1 під час розгляду цієї позовної заяви у суді, яку суд розцінює як заяву про забезпечення позову, а відтак за неї також має бути сплачений судовий збір.
02 червня 2021 року до суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої було додано, зокрема, позовну заяву ( нова редакція), в якій ОСОБА_1 просив:
- стягнути з ТОВ «Київоблгаз Збут» попередньо сплачені за 2000 куб.м. природного газу грошові кошти у сумі 8 660,00 грн.;
- визнати недійсним (скасувати) складений АТ «Київоблгаз» Акт про відключення об'єкту від 11 вересня 2020 року;
- стягнути солідарно з відповідачів судові витрати, які складатимуться із судового збору у розмірі 2 270 грн., витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 9 500,00 грн., витрат на проведення судово-економічних експертиз у розмірі 18 000 грн.;
- заборонити відповідачам припиняти газопостачання до житлового будинку АДРЕСА_1 під час розгляду цієї позовної заяви у суді.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 07 червня 2021 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено у справі підготовче засідання.
20 жовтня 2021 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог щодо забезпечення позову, в якому просив розглядати п.п. 14.6 п. 14 позовної заяви в такій редакції: зобов'язати АТ «Київоблгаз» відновити газопостачання до житлового будинку АДРЕСА_1 та заборонити АТ «Київоблгаз» припиняти газопостачання до житлового будинку під час розгляду цієї позовної заяви у суді.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 15 серпня 2022 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зобов'язання АТ «Київоблгаз» відновити газопостачання до житлового будинку та заборони відповідачам припиняти газопостачання відмовлено.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 12 вересня 2022 року цивільну справу передано для розгляду за підсудністю до Васильківського міськрайонного суду Київської області.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 листопада 2022 року прийнято цивільну справу до провадження та розпочато підготовче провадження у справі, призначено підготовче судове засідання.
У січні 2023 року до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог та долучення до матеріалів справи аудиторського висновку, в якому він зокрема просив розглядати підпункт 14.6 пункту 14 позовної заяви від 29 квітня 2021 року в такій редакції: зобов'язати відповідача АТ «Київоблгаз» відновити газопостачання до житлового будинку АДРЕСА_1 та заборонити АТ «Київоблгаз» припиняти газопостачання до житлового будинку під час розгляду цієї позовної заяви у судах України та Європи.
Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 лютого 2023 року відмовлено у прийнятті клопотання ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог, яке подано до суду 12 січня 2023 року. Роз'яснено позивачу його право звернення до суду з відповідними вимогами шляхом їх оформлення у встановленому законом порядку.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу скасувати та зобов'язати суд першої інстанції розглядати п.п. 14.6 п. 14 позовної заяви від 29 квітня 2021 року в такій редакції: зобов'язати відповідачів відновити газопостачання до житлового будинку АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначав, що оскаржуваною ухвалою його фактично позбавлено права на відновлення порушеного права - права на отримання позивачем попередньо оплаченого ним природного газу.
Вказував, що уточнення позовних вимог не є зміною предмета позову, оскільки певна матеріально-правова вимога позивача до відповідачів є тотожною: забезпечення позивача газопостачанням у житловому будинку.
Посилався на те, що обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги щодо захисту права та охоронюваного інтересу не змінилися.
Також вказував, що суд допустився надмірного формалізму, що не є припустимим, на що Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наголошував.
Зауважував, що оскільки розгляд справи проводився на стадії підготовчого засідання, то позивач мав право змінити предмет або підстави позову.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду в постанові від 01 листопада 2021 року (справа № 405/3360/17) дійшов висновку, що зважаючи на те, що процесуальним наслідком відмови у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог є повернення такої заяви, яка, у свою чергу, може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до вимог статті 353 ЦПК України, на ухвалу суду про відмову у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог може бути подана апеляційна скарга окремо від рішення суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про повернення заяви заявникові, розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відмовляючи у прийнятті клопотання про уточнення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для прийняття заяви позивача, оскільки він заявляє до відповідачів нову позовну вимогу, змінивши предмет позову, що є недопустимим в розрізі положень цивільного процесуального законодавства.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду, враховуючи наступне.
Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (частина третя статті 13 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів - предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/обраних способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмета позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
При цьому збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмета позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.
Предметом позову в цій справі у первісній редакції позовної заяви були вимоги майнового та немайнового характеру про:
- стягнення з ТОВ «Київоблгаз Збут» попередньо сплачених позивачем за 2000 куб.м. природного газу грошові кошти у сумі 8 660,00 грн.;
- визнання недійсним (скасувати) складеного АТ «Київоблгаз» Акту про відключення об'єкту від 11 вересня 2020 року;
- заборону відповідачам припиняти газопостачання до житлового будинку АДРЕСА_1 .
В подальшому до закінчення місцевим судом підготовчого провадження у справі позивач подав до суду клопотання про уточнення позовних вимог, в якій, зокрема, просив:
- розглядати підпункт 14.6 пункту 14 позовної заяви від 29 квітня 2021 року в такій редакції: зобов'язати відповідача АТ «Київоблгаз» відновити газопостачання до житлового будинку АДРЕСА_1 та заборонити АТ «Київоблгаз» припиняти газопостачання до житлового будинку під час розгляду цієї позовної заяви у судах України та Європи.
Отже, як вбачається зі змісту прохальної частини згаданого клопотання, позивач здійснив доповнення позовної вимоги новою вимогою - зобов'язати відповідача АТ «Київоблгаз» відновити газопостачання до житлового будинку АДРЕСА_1 , тобто змінив предмет позову.
При цьому висновок місцевого суду про те, що заява позивача не є заявою про зміну предмета позову, а є фактично іншим позовом, помилковий, оскільки місцевий суд не врахував, що заміна позовних вимог іншими вимогами та/або доповнення позовних вимог новими вимогами, зокрема і в разі, якщо позовні вимоги є вимогами немайнового характеру, відбувається саме шляхом зміни предмета позову.
Подання до суду заяви про уточнення позовних вимог відповідає принципу диспозитивності в цивільному процесі, закріпленому у статті 13 ЦПК України, який означає, що процесуальні правовідносини виникають, змінюються і припиняються за ініціативи безпосередніх учасників спірних матеріальних правовідносин, які мають можливість за допомогою суду розпоряджатися процесуальними правами і спірним матеріальним правом.
Подібний по суті висновок викладено в постановах Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 922/1249/17, від 23 квітня 2019 року у справі № 911/1602/18 та від 22 липня 2021 року у справі № 910/18389/20.
У справі, яка переглядається, місцевий суд фактично ототожнив заяву позивача про уточнення позовних вимог із новою позовною заявою, не дослідивши належним чином цю заяву саме як заяву про зміну предмета позову і не встановивши з достовірністю, чи відбулася при цьому зміна підстав позову.
Заяву позивача про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно в її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави), які не були визначені позивачем первісно підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами.
Із змісту первісно заявлених позовних вимог вбачається, що позивач послався на порушення своїх прав щодо відключення газопостачання у житловому будинку на підставі акту про відключення обєкту за відсутності заборгованості по оплаті за спожитий газ та наявності авансових платежів за газ, який ще не спожитий позивачем.
В заяві про уточнення позовних вимог позивач не посилався на будь-які обставини щодо порушення його прав, а просив лише розглядати одну з позовних вимог у новій редакції.
Отже, первісні основні підстави позову позивач залишив незмінними та лише доповнив позовні вимоги.
З огляду на викладене, встановивши, що в заяві про уточнення позовних вимог позивач змінив лише одну позовну вимогу при збереженні первісних обставин, що не може свідчити про зміну підстав позову, суд апеляційної інстанції вважає, що висновок місцевого суду про відмову у прийнятті заяви про уточнення позовних вимог, є передчасним.
Згідно п.4 ч.1 ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Колегія суддів зауважує, що вимоги апеляційної скарги про зобов'язання суд першої інстанції розглядати позовну заяву з урахуванням клопотання про уточнення позовних вимог не ґрунтуються на вимогах ЦПК України, оскільки у апеляційного суду відсутні такі повноважені.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справу в частині вирішення питання про прийняття до розгляду заяви про уточнення позовних вимог підлягає направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 379, 381 - 382, 384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 20 лютого 2023 року скасувати, а справу в частині вирішення питання про прийняття до розгляду заяви про уточнення позовних вимог направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: Судді: