14 червня 2023 року
м. Київ
справа № 160/15615/22
адміністративне провадження № К/990/18996/23
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Губської О.А., перевіривши касаційну скаргу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року у справі №160/15615/22 за позовом ОСОБА_1 до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону про визнання протиправними дій, стягнення середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону, у якому просив:
визнати протиправними дії відповідача щодо не проведення повного розрахунку при звільненні - невиплату громадянину ОСОБА_1 в день виключення із списків військової прокуратури об?єднаних сил (10 вересня 2020 року) в повному обсязі компенсації за невикористані відпустки відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України №100 від 08 грудня 1995 року;
стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період із 10 вересня 2020 року по день фактичного розрахунку (06 жовтня 2022 року) в розмірі 1027721,52 грн;
стягнути з Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об?єднаних сил на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 30000 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року, позов задоволено частково. Стягнуто з Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об?єднаних сил на користь ОСОБА_1 середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період із 10 вересня 2020 року по день фактичного розрахунку (06 жовтня 2022 року) в розмірі 49691,88 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), надіславши її 22 травня 2023 року засобами поштового зв'язку.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд вважає за потрібне повернути її скаржнику з таких підстав.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 351 цього Кодексу.
Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що скаржник, на виконання вимог статті 330 КАС України, як на підставу звернення до Суду посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України й покликається на те, що судами під час прийняття оскаржуваних рішень не були враховані висновки Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду, викладені у постановах від 08 лютого 2022 у справі №755/12623/19, від 26 червня 2019 року у справі №761/9584/15-ц, від 04 вересня 2020 року у справі №260/348/19, від 30 січня 2019 року у справі №910/4518/16, від 24 січня 2018 року у справі №807/1502/15, від 27 червня 2018 року у справі №810/1543/17, від 04 грудня 2019 року у справі №825/742/16, від 26 червня 2019 року у справі №761/9584/15-ц, від 04 квітня 2018 року у справі №524/1714/16-а, від 26 червня 2019 року у справі №761/9584/15-ц.
Верховний Суд роз'яснює, що обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:
норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами;
постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено;
висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду;
в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою на конкретні висновки судів, рішення яких оскаржуються, із одночасним зазначенням положень (пункту, частини, статті) закону або іншого нормативно-правового акту, який застосований цими судами при прийнятті відповідного висновку.
Всупереч зазначеному, скаржник лише в загальному послався на норми КЗпП України, що не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судового рішення, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Подана касаційна скарга фактично містить лише виклад обставин справи, цитати нормативних актів та незгоду з рішеннями судів попередніх інстанцій з підстав порушення норм матеріального права.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
З огляду на те, що скаржник не виклав передбачених КАС України обґрунтованих підстав для оскарження у касаційному порядку судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, з огляду на вимоги пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2023 року у справі №160/15615/22 повернути скаржнику.
Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
СуддяО.А. Губська