про відмову у відкритті касаційного провадження
14 червня 2023 року
м. Київ
справа №400/2055/23
адміністративне провадження № К/990/19186/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Кравчука В.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1
на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2023 року
у справі № 400/2055/23
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2023 року у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року повернуто скаржнику.
Не погодившись з ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2023 року, скаржник звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати вказане судове рішення.
Колегія суддів перевірила наведені у касаційній скарзі міркування, додані до неї матеріали і дійшла висновку про те, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою слід відмовити з огляду на таке.
Згідно з частиною п'ятою статті 296 КАС України до апеляційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.
Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з частиною четвертою статті 169 КАС України, позовна заява повертається особі, що її подала якщо цією особою не усунуто недоліків позовної заяви у встановлений судом строк.
Як вбачається з оскаржуваного судового рішення, рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
На зазначене рішення суду ІНФОРМАЦІЯ_1 подав апеляційну скаргу. Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.
На виконання вказаної ухвали до суду апеляційної інстанції 04 травня 2023 року надійшло клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору, яке мотивовано відсутністю фінансування на оплату судового збору під час воєнного стану.
Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2023 року у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року повернуто скаржнику.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини стосовно її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом повноважень зменшити тягар судових витрат щодо сплати судового збору, якого зазнає сторона. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами. Суд, що розв'язує питання про відкриття провадження (взяття до провадження заяви або скарги), встановивши за результатами розгляду відповідного клопотання наявність встановленої законом підстави для зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, та дійшовши висновку про потребу реалізації такого свого повноваження, самостійно, зважаючи на наявні обставини, визначає спосіб зменшення цього тягаря. Визначення способу зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є прерогативою відповідного суду.
Разом із тим, на підставі вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вказав, що підстави для задоволення клопотання апелянта, у даному випадку, відсутні, оскільки наведені ним обставини не є поважними підставами для відстрочення сплати судового збору, а заявник не є суб'єктом, на якого розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Суд апеляційної інстанції також зауважив, що при прийнятті таких висновків, ним враховано положення статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Таким чином, обставини пов'язані з внутрішньою процедурою виділення та погодження коштів на сплату судового збору, а також обставини щодо фінансування суб'єкта владних повноважень з Державного бюджету України та відсутністю коштів, призначених для цієї мети, не можуть вважатися достатніми для відстрочення такої сплати. Обов'язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно. Застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
Крім того, суд апеляційної інстанції наголосив, що КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасника справи, який зобов'язує останнього діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав та здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання своїх процесуальних обов'язків.
Одним із таких процесуальних обов'язків учасників справи є надання особою, яка подає апеляційну скаргу, документа про сплату судового збору (ч.5 ст.296 КАС України), про що також вказувалось і в ухвалі П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2023 року про залишення апеляційної скарги без руху, для чого було встановлено достатній строк, упродовж якого відповідачу необхідно було усунути зазначений недолік.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що у разі задоволення поданого відповідачем клопотання, такі дії можуть розцінюватися як надання певних процесуальних переваг відповідачу перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов'язані сплачувати відповідний судовий збір.
З огляду на вищезазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_1 не виконано вимог ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху.
Відтак, керуючись положеннями частини другої статті 298 КАС України та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про повернення апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року у справі № 400/2055/23.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо, зокрема, суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
У пункті 2 частини другої цієї статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Таким чином, у зв'язку з тим, що у встановлений судом строк ІНФОРМАЦІЯ_1 вимоги ухвали суду від 27 квітня 2023 року виконані не були, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про повернення апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року у справі № 400/2055/23.
Суд касаційної інстанції зазначає, що оскаржуване судове рішення є слушним, вмотивованим і таким, що ґрунтується на законі, зокрема положеннях частини другої статті 298 КАС України та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України. Правильне застосування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Зазначені в касаційній скарзі міркування та судження не применшують правильності висновків судового рішення суду апеляційної інстанції.
З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Аналогічна позиція щодо застосування положень пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України у подібних правовідносинах висловлена Верховним Судом в ухвалах від 08 травня 2023 року у справах № 380/15821/22, №160/18015/22 та № 320/8364/22.
Суд касаційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу скаржника на те, що у відповідності до частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви (апеляційної скарги) не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 248, 328, 333, 355, 359 КАС України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 08 травня 2023 року у справі № 400/2055/23 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
2. Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя -доповідач Я.О. Берназюк
Судді: В.М. Кравчук
В.М. Шарапа