14 червня 2023 року
м. Київ
справа № 140/6794/22
адміністративне провадження № К/990/20536/23
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Желтобрюх І.Л., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2023 року у справі №140/6794/22 за позовом Приватного підприємства «СМАРТЛЕНД» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2023 року, заяву Приватного підприємства «СМАРТЛЕНД» про забезпечення позову задоволено частково: зупинено дію рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №64000 від 06 жовтня 2022 року про відповідність Приватного підприємства «СМАРТЛЕНД» критеріям ризиковості платника податку.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Волинській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, на вказані судові рішення.
При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.
Статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено право на касаційне оскарження.
Частиною другою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Згідно з частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Стаття 330 Кодексу адміністративного судочинства України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.
Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
При цьому, у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах 2 і 3 статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Водночас частина третя статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Згідно з приписами статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для його скасування з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які при цьому неправильно застосовані цим судом, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Перевіркою змісту касаційної скарги встановлено, що на підставу до відкриття касаційного провадження у цій справі заявник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає про порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: статті 201 Податкового кодексу України, Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165, та статей 150, 151 Кодексу адміністративного судочинства України, якими визначено підстави та види забезпечення позову.
Разом з тим, касаційна скарга не містить належного обґрунтування, в чому саме полягало порушення судами попередніх інстанцій вказаних норм. Фактично наведені скаржником доводи стосуються обставин справи та касаційна скарга побудована на цитуванні норм законодавства й незгоді із висновками судів про наявність підстав для забезпечення позову, що не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, яка передбачена частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Скаржник зазначає, що суди не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 31 січня 2023 року у справах №140/6113/21 та 140/6021/22, від 05 серпня 2022 року у справі №140/1116/21, від 31 травня 2022 року у справі №600/6293/21-а, від 17 травня 2022 року у справі №240/16158/21, від 20 січня 2022 року у справі №420/1655/21, від 13 січня 2022 року у справі №560/10402/21, від 01 грудня 2021 року у справі №140/11033/20, від 30 вересня 2021 року у справі №140/1856/21, від 21 вересня 2021 року у справі №140/3220/21, від 18 травня 2021 року у справі №140/13152/20, від 04 березня 2021 року у справі №380/5299/20, від 25 лютого 2021 року у справі №380/2012/20. Від 18 лютого 2021 року у справі №420/7063/20, від 21 січня 2021 року у справі №140/8878/20, де предметом розгляду було питання вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення рішення податкового органу про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості.
Утім, роблячи вказівку на зазначені вище постанови Верховного Суду з цитуванням окремих витягів з їх тексту, відповідач не наводить обґрунтування подібності правовідносин, із загальним посиланням на ухвалення судами рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Наведені скаржником висновки Верховного Суду зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судами попередніх інстанцій у цій справі норм матеріального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Відтак касаційна скарга Головного управління ДПС у Волинській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України, на ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 січня 2023 року у справі №140/6794/22 - повернути скаржнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити заявникові, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Л. Желтобрюх