Постанова від 13.06.2023 по справі 160/19954/22

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2023 року м. Дніпросправа № 160/19954/22

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Поспєлової А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі апеляційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року (суддя Захарчук-Борисенко Н.В.) по справі №160/19954/22 за позовом Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради до Південного офісу Держаудитслужби, третя особа: Приватне акціонерне товариство страхова компанія «Арсенал Страхування» про визнання протиправним та скасування висновку, -

ВСТАНОВИВ:

Департамент гуманітарної політики звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати висновок Південного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-11-26-013386-а від 30.11.2022 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказував на протиправність висновку відповідача про результати моніторингу закупівлі з огляду на: порушення процедури проведення заходу фінансового контролю; необґрунтованість висновків органу державного контролю про допущені порушення законодавства у сфері закупівлі; невідповідність способу усунення виявлених порушень встановленим порушенням.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року позов задоволено частково, а саме:

визнано протиправним та скасовано Висновок Південного офісу Держаудитслужби від 30.11.2022 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-11-26-013386-а в частині зобов'язання вжити заходи щодо усунення виявлених порушень в установленому законодавством порядку, зокрема, шляхом припинення зобов'язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

За наслідками розгляду справи судом зроблено такі висновки.

Так, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність проведення відповідачем заходу державного фінансового контролю; обґрунтованість висновків відповідача щодо виявлених порушень. З цих підстав суд першої інстанції визнав необґрунтованими аргументи позивача, які визначені як підстави заявленого позову, щодо порушення процедури проведення заходу фінансового контролю; необґрунтованість висновків органу державного контролю про допущені порушення законодавства у сфері закупівлі.

В той же час, судом першої інстанції зроблено висновок про те, що обраний

відповідачем спосіб усунення виявлених порушень, в частині припинення зобов'язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, є непропорційним виявленим порушенням. Такий висновок суд обґрунтував тим, що такий захід реагування у вигляді покладення обов'язку припинити зобов'язання по договору, тобто фактично розірвати укладений договір, є виключним заходом, обрання якого можливе у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням. У спірному ж випадку, як зазначив суд, взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове тощо використання бюджетних коштів, що не узгоджується з вимогою про розірвання укладеного за результатами публічної закупівлі договору.

З цих підстав суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач посилається на те, що за результатами заходу державного фінансового контролю були встановлені порушення вимог Закону України «Про публічні закупівлі», що стало підставою для прийняття органом державного контролю оскаржуваного висновку. За позицією скаржника, спірний Висновок містить у собі як суть виявлених порушень так і вимогу про усунення порушень, яка є співмірною із виявленими порушеннями.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що за результатами моніторингу процедури закупівлі UA-2021-11-26-013386-а відповідачем 30.11.2022 року було складено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі.

Предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», надання роз'яснень до процедури, своєчасність виконання рішення Антимонопольного комітету України, як органу оскарження, внесення змін до тендерної документації, розгляду тендерних пропозицій, відповідності повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах поданих учасником у тендерній пропозиції вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», своєчасність його розміщення та виконання учасником, своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, внесення змін до договору про закупівлю та своєчасність їх оприлюдненню.

За результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій встановлено порушення вимог абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі».

За результатами аналізу питання своєчасності виконання рішення Антимонопольного комітету України, як органу оскарження встановлено порушення вимог частини двадцять другої статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі»

За результатами аналізу питання оприлюднення договору про закупівлю встановлено порушення пункту 10 частини першої статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі»

За результатами аналізу питання дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», надання роз'яснень до процедури, внесення змін до тендерної документації, відповідності повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах поаних учасником у тендерній пропозиції вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», своєчасність його розміщення та виконання учасником, своєчасності укладання договору про закупівлю, відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця, внесення змін до договору про закупівлю та своєчасність їх оприлюднення, - порушень не встановлено.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, які є значущими через необ'єктивний та упереджений розгляд тендерних пропозицій та визначення переможця процедури закупівлі, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Південний офіс Держаудитслужби зобов'язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документ, що свідчать про вжиття таких заходів.

Правомірність та обґрунтованість вказаного Висновку є предметом спору, який передано на вирішення суду.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Так, визначаючи межі апеляційного перегляду, суд апеляційної інстанції виходить з того, що рішення суду першої інстанції оскаржено відповідачем, оскаржено в частині задоволених позовних вимог, у зв'язку з чим судом апеляційної інстанції надається оцінка рішенню суду першої інстанції, на предмет його законності та обґрунтованості, в частині висновків, що стали підставою для часткового задоволення позову. При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що судом першої інстанції, за наслідками розгляду справи, зроблено висновки про: правомірність проведення відповідачем заходу державного фінансового контролю; обґрунтованість висновків відповідача щодо виявлених порушень, і вказані висновки суду першої інстанції позивачем не оскаржуються.

Надаючи оцінку визначеним в оскаржуваному Висновку способам усунення виявлених порушень, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Спірний Висновок є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов'язки для позивача, оскільки цим висновком на позивача, як підконтрольну установу, покладено певні обов'язки.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Виходячи з положень Закону України «Про публічні закупівлі», зазначив, що у висновку обов'язково зазначаються, зокрема, опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Так, одним із способів усунення виявлених порушень, у відповідності до спірного Висновку, є припинення зобов'язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору.

Вказаний спосіб обумовлений та грунтується на позиції органу державного фінансового контролю про те, що позивач (Замовник) був зобов'язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури з підстав не надання останнім документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону (п.3 ч.1 ст.31 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Не заперечуючи позицію відповідача щодо обов'язку Замовника відхилити пропозицію учасника процедури з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст.31 Закону України «Про публічні закупівлі», та не ставлячи під сумнів можливість визначення органом державного фінансового контролю такого способу усунення порушень, як розірвання договору (припинення зобов'язань за договором), суд апеляційної інстанції вважає необгрунтованим такий спосіб усунення порушень у спірному випадку.

Обгрунтовуючи необхідність визначення саме такого способу усунення порушень, відповідач виходить з того, що у разі дотримання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір про закупівлю не було б укладено. Отже, за позицією відповідача, такий спосіб усунення порушення направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан.

Знову ж таки не ставляючи під сумнів можливість визначення органом державного фінансового контролю такого способу усунення порушень, як розірвання договору (припинення зобов'язань за договором), суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити те, що визначаючи такий спосіб усунення порушень, відповідач повинен був з'ясувати суть та зміст договірних зобов'язань між сторонами, фактичне виконання сторонами умов договору. З'ясування таких обставин обумовлена необхідністю вставлення практичної можливості виконання Висновку органу державного фінансового контролю щодо приведення відносин між сторонами договору у первісний стан.

У спірному випадку встановлено, що предмет закупівлі були «Страхові послуги» (послуги з добровільного медичного страхування та страхування від нещасного випадку працівників закладів дошкільної освіти).

За результатами процедури закупівлі між Замовником (позивачем у справі) та переможцем закупівлі (Приватне акціонерне товариство страхова компанія «Арсенал Страхування») 22.04.2022 укладено Договір добровільного медичного страхування та страхування від нещасного випадку працівників закладів дошкільної освіти №26/22-ДМС/Дп/03.

Відповідно до п.1.9.2 Договору страхування, Договір набуває чинності на відповідний період страхування з 00 годин 00 хвилин за київським часом з першого дня відповідного періоду страхування за умови надходження на поточний рахунок Страховика страхового платежу згідно п.18.2 та рахунку в повному розмірі за відповідний період страхування, та діє до 24 години 00 хвилин за київським часом дати, визначено в п.1.8.1 Договору як дата закінчення відповідного періоду страхування, за який отримано оплату.

Тобто, умовами Договору страхування визначено те, що набуття чинності цим Договором пов'язане з фактичною сплатою страхового платежу.

Відповідно до Додаткової угоди №1 до Договору страхування, річний страховий платіж за Договором страхування складав 2801700,0грн.

З урахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 №590 «Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану» та неможливості фактичного виконання обов'язків Страхувальника за Договором страхування щодо сплати страхових платежів, сторонами Договору страхування було укладено Додаткову угоду №2 до Договору страхування, відповідно до якої сторони дійшли згоди, що сплата Страхувальником страхових платежів буде здійснена протягом 30 днів з дня припинення дії обставин непереборної сили.

Оскільки з моменту укладення Договору страхування Страхувальником не було сплачено страхових платежів, 09.12.2022 між сторонами укладено Додаткову угоду №4 до Договору, якою сторони Договору визначили те, що зобов'язання за Договором припиняються.

Таким чином, оскільки сторонами Договору свої зобов'язання за Договором страхування фактично виконані не були, то вимога контролюючого органу щодо припинення зобов'язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору, з метою приведення відносин між сторонами договору у первісний стан, є такою, що практично виконана бути не може, а отже, з урахуванням встановлених обставин, є необґрунтованою.

Невідповідність акту індивідуально-правової дії такому критерію правомірності рішення як обґрунтованість, є підставою для скасування такого акту органу державного контролю як неправомірного.

З цих підстав суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для скасування Висновку, в частині визначеного способу усунення порушень - припинення зобов'язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору.

Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст.316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Південного офісу Держаудитслужби залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2023 року по справі №160/19954/22 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати прийняття, може бути оскаржена касаційному порядку у випадках та строки, які визначені ст.ст.328, 329 КАС України.

Вступну та резолютивну частини проголошено 13.06.2023

Повний текст судового рішення складено 14.06.2023

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк