про залишення позовної заяви без руху
14 червня 2023 р. м. Чернівці Справа №600/3860/23-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Григораш В.О., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та стягнення середнього заробітку за час затримки при розрахунку, -
09.06.2023 до Чернівецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (відповідач) з такими позовними вимогами:
визнати протиправною бездіяльність до НОМЕР_1 прикордонного загону імені Січових Стрільців Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України відносно ОСОБА_1 стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні;
зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін імені Січових Стрільців Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України виплатити ОСОБА_1 його середнє грошове забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку за період з 16.02.2018 по 11.04.2023 відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100.
Відповідно ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (ч. 2 ст. 171 КАС України).
Перевіривши наявність передумов та існування правових підстав для відкриття провадження в адміністративній справі, визначених ст. 171 КАС України, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
В позовних вимогах позивач просить суд зобов'язати 9 прикордонний загін імені Січових Стрільців Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України виплатити ОСОБА_1 його середнє грошове забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку.
Суд зазначає, що передбачений ч. 1 ст. 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Отже, непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.
Розрахунок розміру суми відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, має розраховуватись відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.
Суд зазначає, що в разі добровільного невиконання роботодавцем обов'язку щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, то такі суми стягуються з роботодавця в судовому порядку. При цьому, звертаючись до суду за відновленням порушених прав, позивач у позові має навести розрахунок розміру суми відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, який має розраховуватись відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.
В позовних вимогах позивач просить суд зобов'язати 9 прикордонний загін імені Січових Стрільців Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України виплатити ОСОБА_1 його середнє грошове забезпечення за весь час затримки остаточного розрахунку за період з 16.02.2018 по 11.04.2023 відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.
При цьому, позивач не надав розрахунок та в позові не конкретизує конкретну суму, яку необхідно стягнути на його користь.
Пунктом 5 ч. 5 ст. 160 КАС України передбачено, що позовна заява має містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частиною 4 ст. 161 КАС України передбачено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Судом встановлено, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на обставини, проте докази на їх підтвердження до суду не надав, а також не зазначив причини неможливості їх подання.
Так, в обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від по справі №600/732/22-а.
Однак, такого рішення до матеріалів справи додано не було.
Крім того, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір” від 08 липня 2011 року №3674-VI.
Згідно зі статтею 1 Закону України “Про судовий збір” судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Розміри ставок судового збору встановлені статтею 4 Закону України “Про судовий збір”.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" установлено з 01.01.2023 прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 2684 грн.
Як вбачається із позовна заява містить одну вимогу за яку позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 1073,60 грн.
Проте, позивачем до суду не подано документ про сплату судового збору у розмірі 1073,60 грн.
Водночас у позові вказано, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пп.13 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22.10.1993 №3551-ХІІ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір” від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Згідно з указаною нормою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільнено учасників бойових дій лише у тих справах, які пов'язані із порушенням їхніх прав, тобто прав як учасника бойових дій.
Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Частиною другою статті 4 Закону №3551-ХІІ встановлено, що до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені статтею 12 Закону №3551-XII.
Частиною другою статті 22 Закону №3551-XII передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір” суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб, з урахуванням положень статей 12, 22 Закону №3551-XII.
Зазначене відповідає правовій позиції, наведеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №545/1149/17 (провадження №14-730цс19).
Суд зауважує, що серед переліку пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначеного статтею 12 Закону №3551-XII, немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими позивач звернувся у цій справі.
З матеріалів справи вбачається, що позовна вимога про стягнення середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні безпосередньо не пов'язана з наявним у позивача статусом учасника бойових дій.
На переконання суду, вказане не зачіпає порядку, обсягу соціальних гарантій позивача чи будь-яким іншим чином стосується його соціального і правового захисту саме як учасника бойових дій.
Вказане узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19 (провадження №11-795заі19) та у постанові від 06 травня 2020 року у справі №9901/70/20 (провадження №11-128заі20).
Таким чином, у даному випадку позивач як учасник бойових дій не звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір”.
Отже, позивачу при поданні до суду позовної заяви необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Судовий збір повинен бути сплачений на наступні банківські реквізити: отримувач Чернівец.ГУК/Чернівецька ТГ/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37836095; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); номер рахунку UA538999980313141206084024405; код класифікації доходів бюджету 22030101.
У зв'язку з цим, для усунення недоліків позовної заяви запропонувати позивачу:
- конкретизувати позовні вимоги, шляхом визначення в позовних вимогах суму середнього заробітку (грошове забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку включно, яку просить стягнути з 9 прикордонного загону імені Січових Стрільців Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України;
- надати детальний розрахунок суми середнього заробітку (грошове забезпечення) за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку включно, з наданням підтверджуючих доказів, які використані при його оформленні.
- надати суду копію рішення Чернівецького окружного адміністративного суду по справі №600/732/22-а;
- надати суду належні та допустимі докази сплати судового збору на суму 1073,60 грн, або інші документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на вищенаведене, суд вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачу строк для їх усунення.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 169, 241 та 248 КАС України, суд, -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити п'ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дня отримання копії ухвали.
3. Копію ухвали невідкладно направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Григораш