Справа № 420/5350/23
08 червня 2023 року Одеський окружний адміністративний суд
у складі головуючого судді - Завальнюка І.В.,
при секретарі - Четвертак О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі в порядку загального позовного провадження справу за адміністративним позовом заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Одеської обласної військової адміністрації до Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ», треті особи - Фонд державного майна України, Департамент з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Одеської обласної військової адміністрації, про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
Заступник керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси звернувся до суду із позовом в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області, Одеської обласної військової адміністрації, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» щодо утримання у неналежному технічному стані, непридатному для використання за цільовим призначенням, захисної споруди цивільного захисту № 56761, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Церковна, 29; зобов'язати Акціонерне товариство «Одеська ТЕЦ» привести у належний технічний стан, придатний для використання за цільовим призначенням, захисну споруду цивільного захисту № 56761, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Церковна, 29.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що Акціонерне товариство «Одеська ТЕЦ» є балансоутримувачем захисної споруди цивільного захисту № 56761 по вул. Церковна, 29 в м. Одесі (клас сховища (група укриття) - 3; місткість - 140 осіб). В травні 2022 р. за участю представників АТ «Одеська ТЕЦ» було проведено оцінку стану готовності, експлуатації і використання вказаної захисної споруд, за результатами якої складено акт, відповідно до якого сховище оцінюється як «обмежено готове» до використання за призначенням. Фактично балансоутримувачем не виконуються покладені на нього законодавством обов'язки щодо утримання споруди цивільного захисту у готовності до використання за призначенням. В свою чергу, така бездіяльність в умовах воєнної агресії проти України, введення воєнного стану, ракетних ударів по м. Одесі та Одеській області, використання дронів-камікадзе утворює загрозу, так як сховище не здатне забезпечити захист цивільного населення, що зумовило прокурора звернутися до суду із даним позовом.
Ухвалою судді від 21.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
29.03.2023 до суду від представника Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» надійшла заява про розгляд справи в порядку загального позовного провадження з викликом сторін, в обґрунтування якої зазначено, що предметом даного спору є визнання бездіяльності АТ «Одеська ТЕЦ» протиправною щодо утримання у неналежному технічному стані, непридатному для використання за цільовим призначенням захисної споруди цивільного захисту та зобов'язання АТ «Одеська ТЕЦ» привести у належний технічний стан, придатний для використання за цільовим призначенням захисну споруду цивільного захисту. Тобто спір стосується належного стану захисної споруди, які перебувають на балансі та знаходяться на території Товариства, але власником яких не є АТ «Одеська ТЕЦ». Товариство позов не визнає повністю. Дана справа має значення для АТ «Одеська ТЕЦ», оскільки при розгляді справи необхідно встановити, чи дійсно дана захисна споруда перебуває в непридатному для використання стані. В свою чергу, задоволення даних позовних вимог спричинить понесення Товариством значних фінансових витрат у вигляді витрат на проведення капітального ремонту, що не передбачено тарифом на виробництво теплової енергії та фінансовим планом Товариства на 2023 рік. Крім того, дана справа має важливе значення для АТ «Одеська ТЕЦ», оскільки захисні споруди цивільного захисту, з приводу стану яких виник спір, призначені для захисту необмеженого кола осіб від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок введеного воєнного стану в Україні, тобто їх стан та можливість укриття в них становить суспільний інтерес, тому характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення фактів та обставин справи із дослідження думки та правової позиції учасників справи.
Ухвалою суду від 04.04.2023 клопотання представника Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» задоволено; постановлено розглядати справу за правилам загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
06.04.2023 до суду від Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що під час оцінки стану готовності сховища № 56761, ДСНС заходів державного нагляду (контролю) за станом готовності захисних споруд відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо балансоутримувача захисної споруди (АТ «Одеська ТЕЦ») не здійснювало, так як представник ДСНС під час огляду 23.05.2022 на місці не було. Відтак, жодних приписів, розпоряджень, рекомендацій щодо приведення захисних споруд у готовність до використання за призначенням ДСНС відповідачу не надавало. Тому відсутні підстави для застосування до суб'єкта господарювання будь-яких санкцій у порядку, встановленому законом, та підстави для звернення з даним позовом. До того, сховище на даний час є діючим та приймає як працівників підприємства, так і мешканців м. Одеси під час повітряних тривог. В лютому 2023 р. Комісією у складі начальника відділу по запобіганню НС по Суворовському району ОМТГ ОРУ ГУ ДСНС України в Одеській області Клочко С., головного спеціаліста відділу планування заходів АТ «Одеська ТЕЦ» було проведено оцінку стану готовності захисної споруди № 56761, в ході якої встановлено, що низку недоліків Товариством виправлено, а стан спору - придатний до використання.
20.04.2023 від третьої особи - Фонду державного майна України надійшли письмові пояснення щодо позову, згідно з якими на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 04.08.2022 № 19995/1/1-22 до листа Міністерства розвитку громад та територій України від 01.08.2022 № 1/8.2/6690-22 щодо виконання завдань, визначених протоколом № 8 позачергового засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 29.07.2022 (далі - протокол) Фонд звернувся з проханням до підпорядкованих суб'єктів господарювання (зокрема й до АТ «Одеська ТЕЦ», яка на момент звернення перебувала в управлінні Фонду) забезпечити виконання завдань, визначених пунктом 3 та пунктом 4 протоколу, та у визначені протоколом строки поінформувати Фонд про результати виконання завдань. Відповідно до листа-відповіді АТ «Одеська ТЕЦ» від 29.08.2022 № 05/01- 1088 повідомлено Фонд, що на балансі АТ «Одеська ТЕЦ» знаходяться захисні споруди, зокрема: захисна споруда обліковий № 56761, інв. №52 О, класу А4 окремо збудована, підземне. Місткість 150 осіб, площа 185 м.кв., об'єм 397.7 м.куб.; - захисна споруда обліковий № 56762, інв. № 8024 Б, класу А3 заглиблене, під димовою трубою № 2, місткість - 140 осіб, площа 72 м.кв., об'єм 170 м.куб. Додатково зазначено, що споруди цивільного захисту з урахуванням вимог сьогодення, забезпечують захист персоналу та населення, яке мешкає поруч, від дії звичайних озброєнь. Населення про місця розташування захисних споруд проінформовано. Забезпечено належне утримання захисних споруд у постійній готовності до використання. Сховища забезпечено обладнанням для розігрівання їжі, питною водою, засобами отримання інформації, зокрема безкоштовним доступом до мережі інтернет. Відповідні акти оцінки стану готовності захисних споруд цивільного захисту від 23.05.2022 р., згідно з вимогами законодавства, надано в Суворовську районну адміністрацію.
25.04.2023 до суду від Суворовської окружної прокуратури міста Одеси надійшли додаткові пояснення, згідно з якими відповідно до витребуваних прокурором документів, а саме паспорту сховища, облікової картки сховища балансоутримувачем захисної споруди є Відповідач. Відповідно до вимог вищевказаних нормативно-правових актів 23.05.2022 саме представниками Відповідача, як балансоутримувача, було проведено оцінку стану готовності, експлуатації і використання захисної споруди. За результатами проведеної оцінки було складено Акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту від 23.05.2022. В акті від 23.05 2023 також зазначено, що Балансоутримувачем захисної споруди є Відповідач. Таким чином, після початку 24.02.2022 повномасштабної військової агресії Російської Федерації проти України, введення на всій території України воєнного стану, ракетних ударів по місту Одесі та Одеській області, атак ворога з Використанням дронів-камікадзе, в т.ч іранського виробництва, виникли реальна необхідність для використання укриття безпосередньо за призначенням, проте всупереч вищевказаним нормам законодавства у сфері використання та забезпечення функціонування об'єктів цивільного захисту відповідач й дотепер не виконує свого прямого та безпосереднього обов'язку щодо утримання захисної споруди № 57558, розташованої за адресою: м. Одеса, 21-ий км Старокиївської дороги, у належному та придатному для використання за призначенням стані. Чинним законодавством України не встановлено виключного переліку документів, тільки при наявності яких може бути подано позов такої категорії. В обґрунтування позову окружною прокуратурою дійсно було надано, як один із доказів в обґрунтування позову, вищевказаний акт оцінки стану захисної споруди від 23.05.2022. Проте відповідачем жодний документальний доказ щодо належного технічного стану захисної споруди, відповідності технічного стану споруди існуючим нормативним вимогам для об'єктів цивільного захисту, тобто повної готовності до укриття населення, не наданий. Акт оцінки стану захисної споруди від 23.05.2022 було складено представниками відповідача на виконання вимог вищевказаних нормативно-правових актів, в порядку та строки, передбачені чинним законодавством України. Склад комісії також було сформовано відповідачем. Також чинним законодавством України не передбачено обов'язок окружних прокуратур, підрозділів державної служби з надзвичайних ситуацій, обласних військових адміністрації чи інших державних органів проводити щорічне обстеження стану захисних споруд чи спільні комісійні огляди об'єктів цивільного захисту.
Ухвалою суду від 16.05.2023 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
В судовому засіданні представник Суворовської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позов.
Представники відповідача - Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» проти задоволення позову заперечували з підстав, викладених у відзиві на адміністративний позов.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що АТ «Одеська ТЕЦ» включено до Переліку об'єктів великої приватизації відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.01.2019 року № 36-p.
Наказом Фонду від 11 лютого 2019 року № 135 прийнято рішення про приватизацію державного пакета акцій АТ «Одеська ТЕЦ».
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2021 року № 857 «Деякі питання управління об'єктами державної власності» - 11.10.2022 пакети акцій, що належать державі у статутних капіталах товариств, в тому числі АТ «Одеська ТЕЦ», передано до статутного капіталу НАК «Нафтогаз України». Тобто Фонд державного майна України на даний момент не є уповноваженим органом управління АТ «Одеська ТЕЦ», відповідним органом управління на сьогодні являється НАК «Нафтогаз України».
На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 04.08.2022 № 19995/1/1-22 до листа Міністерства розвитку громад та територій України від 01.08.2022 № 1/8.2/6690-22 щодо виконання завдань, визначених протоколом № 8 позачергового засідання Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 29.07.2022 Фонд звернувся з проханням до підпорядкованих суб'єктів господарювання (зокрема й до АТ «Одеська ТЕЦ», яка на момент звернення перебувала в управлінні Фонду) забезпечити виконання завдань, визначених пунктом 3 та пунктом 4 протоколу, та у визначені протоколом строки поінформувати Фонд про результати виконання завдань.
Відповідно до листа-відповіді АТ «Одеська ТЕЦ» від 29.08.2022 № 05/01-1088 повідомлено Фонд, що на балансі АТ «Одеська ТЕЦ» знаходяться захисні споруди, зокрема: 1) захисна споруда обліковий № 56761, інв. №52 О, класу А4 окремо збудована, підземне. Місткість 150 осіб, площа 185 м.кв., об'єм 397.7 м.куб.; 2) захисна споруда обліковий № 56762, інв. № 8024 Б, класу А3 заглиблене, під димовою трубою № 2, місткість - 140 осіб, площа 72 м.кв., об'єм 170 м.куб.
Додатково зазначено, що споруди цивільного захисту з урахуванням вимог сьогодення, забезпечують захист персоналу та населення, яке мешкає поруч, від дії звичайних озброєнь. Населення про місця розташування захисних споруд проінформовано. Забезпечено належне утримання захисних споруд у постійній готовності до використання. Сховища забезпечено обладнанням для розігрівання їжі, питною водою, засобами отримання інформації, зокрема безкоштовним доступом до мережі Інтернет. Відповідні акти оцінки стану готовності захисних споруд цивільного захисту від 23.05.2022 р., згідно з вимогами законодавства, надано в Суворовську районну адміністрацію.
23.05.2022 відповідно до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09 липня 2018 року № 579, комісією у складі голови Карапетян А.Г. (інженер з охорони праці СОП), члени - ОСОБА_1 (начальник РБД), ОСОБА_2 (начальник ВГО), Малих Є.І. (начальник ЦЦР) у присутності фахівця з питань ЦЗ АТ «Одеська ТЕЦ» Журбенко І.Ю. складено акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту: сховиза № 56761, що знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Церковна, 29.
За оцінкою комісії: технічний стан - обмежено працездатний; повітрозабірні оголовки, металеві віконці, вихлопні канали - не обслуговуються; - двері зачиняються із зусиллям, немає розвантажуючих підставок, гумові прокладки пошкоджені, втратили еластичність; противибухові пристрої не обслуговані; повітропроводи пошкоджені корозією, не пофарбовані; електроручні вентилятори перебувають в несправному стані, електродвигуни несправні; протипилові фільтри іржаві; фільтри-поглиначі вислужили встанолвений термін; герметичні клапани відсутні; клапани надмірного тиску відсутні; прилади для виміру підпору повітря відсутні; відсутні покажчики руху води; водопровідні труби з ознаками корозії; лабораторні дослідження якості питної води у баках відстуні; Труби каналізації не пофарбовані, з ознаками корозії; резервуари для збирання фекальних вод відстуні, насоси відкачування відсутні, запірна арматура відсутня; система опалення відсутня; заземлення електрообладнання відсутнє; Автоматична система пожежогасіння та сигналізації відсутня, труби системи пожежогасіння відсутні; вимірювальний пристрій температури та відносної вологості у приміщенні відсутній; журнал експлуатації фільтровентеляційного обладнання відсутній; експлуатаційні схеми систем життєзабезпечення відсутні; захисна споруда підлягає капітальному ремонту.
За підсумковим висновком про стан захисної споруди № 56761 відповідно до Акту оцінки від 23.05.2022 сховище оцінюється як «обмежено готове» до використання за призначенням.
При цьому ГУ ДСНС у Одеській області листом від 28.02.2023 року № 6001.3-1250/60.09/1 повідомило Заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси про те, що заходи державного нагляду (контролю) щодо перевірки готовності протирадіаційного укриття до використання за призначенням не вживались, оскільки з 13 березня 2022 року припинено проведення планових та позапланових перевірок.
Також Одеська обласна військова адміністрація листом від 08.02.2023 № 910/2/01-46/1382/2-23 повідомила Заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси, що вона не зверталась до суду з позовом до АТ «Одесьа ТЕЦ» про усунення порушення у сфері утримання, використання та реконструкції захисних споруд цивільного захисту.
З огляду на зазначене, Заступник керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси звернувся з даним позовом до суду.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв'язку з наступним.
Згідно ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до ст. 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
У Рішенні Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року №3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття інтереси держави, висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.
Із врахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99).
Ці міркування Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене Судом розуміння поняття інтереси держави має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 23 Закону України Про прокуратуру.
Відтак, інтереси держави охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація інтересів держави, особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року по справі № 806/1000/17, від 19 вересня 2019 року по справі №815/724/15, від 17 жовтня 2019 року по справі № 569/4123/16-а.
Згідно з пунктом 12 Порядку, здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями.
Як визначено у пункті 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2015 року №1052, ДСНС є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Одними із основних завдань ДСНС є реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.
Відповідно до покладених завдань ДСНС здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням; складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.
ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Разом із цим, постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року №303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану" припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64 "Про введення воєнного стану в Україні".
Таким чином, внаслідок прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 13 березня 2022 року №303 на період дії воєнного стану у Головного управління ДСНС України у Одеській області відсутні повноваження з перевірки протирадіаційного укриття на стан придатності для використання за призначенням для захисту населення, а також застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).
Як зазначено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі №820/4717/16, спірні правовідносини обумовлені реалізацією прокурором передбачених КАС України та Законом України «Про прокуратуру» повноважень щодо захисту інтересів держави і спрямовані на усунення порушень законодавства у сфері обороноздатності держави, у тому числі на забезпечення захисту мирного населення, особливо у питаннях підтримання колективних засобів захисту, якими є захисні споруди та інші місця можливого перебування людей, для збереження їх життя та здоров'я в разі військової агресії.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Що стосується іншого органу, а саме Одеської обласної військової адміністрації, суд зазначає, що виходячи з правової позиції ВС КГС, викладеній у постанові від 25.02.2021 року у справі №912/9/20, суд зазначив, що при визначенні органу, в інтересах якого пред'являється позов, прокурор не повинен перелічувати усі без винятку органи, уповноважені державою на здійснення повноважень із захисту інтересів держави у відповідному спорі, оскільки згідно зі статтею 53 Господарського процесуального кодексу України та статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурору достатньо довести, що орган, в інтересах якого заявлено позов, уповноважений на здійснення відповідних функцій у спірних правовідносинах і суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи прокурора щодо наявності чи відсутності повноважень органу (-ів) влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
У статті 27 Конституції України визначено, що кожна людина має невід'ємне право на життя, обов'язок держави - захищати життя людини.
Відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" на території України з 24 лютого 2022 року було введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє до теперішнього часу.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про оборону України" від 06.12.1991 року №1932-XII (з подальшими змінами) оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони.
За змістом статті 3 названого Закону, підготовка держави до оборони в мирний час, серед іншого, включає забезпечення готовності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, єдиної державної системи цивільного захисту об'єктів критичної інфраструктури до виконання завдань цивільного захисту в особливий період, зокрема у воєнний час, з урахуванням норм міжнародного гуманітарного права.
Кодекс цивільного захисту України (далі КЦЗ України) регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
В силу пункту 14 частини першої статті 2 Кодексу цивільного захисту України (далі - Кодекс) захисні споруди цивільного захисту - інженерні споруди, призначені для захисту населення від впливу небезпечних факторів, що виникають внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів.
Статтею 4 Кодексу цивільного захисту України встановлено, цивільний захист комплекс заходів, які реалізуються на території України в мирний час та в особливий період і спрямовані на захист населення, територій, навколишнього природного середовища, майна, матеріальних і культурних цінностей від надзвичайних ситуацій та інших небезпечних подій, запобігання виникненню таких ситуацій та подій, ліквідацію їх наслідків, надання допомоги постраждалим, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері пожежної та техногенної безпеки.
Громадяни України, у силу пункту 2 частини першої статті 21 Кодексу, мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.
Згідно ч.1 ст.32 КЦЗ України, до захисних споруд цивільного захисту належать:
1) сховище - герметична споруда для захисту людей, в якій протягом певного часу створюються умови, що виключають вплив на них небезпечних факторів, які виникають внаслідок надзвичайної ситуації, воєнних (бойових) дій та терористичних актів;
2) протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості та дії звичайних засобів ураження.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.32 КЦЗ України, укриттю підлягають у протирадіаційних укриттях - населення, у тому числі працівники суб'єктів господарювання, хворі, медичний та обслуговуючий персонал закладів охорони здоров'я, евакуйоване населення, яке проживає або працює в зонах можливого небезпечного і значного радіоактивного забруднення, крім тих, хто підлягає укриттю у сховищах.
Частиною 4 статті 32 Кодексу передбачено, що для вирішення питань щодо укриття населення в захисних спорудах цивільного захисту центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування та суб'єкти господарювання завчасно створюють фонд таких споруд.
Отже, основним завдання сховища та/або протирадіаційного укриття є захист людей, а тому такі безумовно повинні перебувати у належному стані, придатному для їх використання за їх цільовим призначенням.
Відповідно до частини 5 статті 32 Кодексу порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно приписів ч.ч. 7 та 8 ст.32 КЦЗ України, вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту.
Утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється їх власниками, користувачами, юридичними особами, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №138 затверджено Порядок створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту, виключення таких споруд із фонду та ведення його обліку, який визначає механізм створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту (далі - захисні споруди), у тому числі споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів, та ведення його обліку (далі Порядок №138).
Відповідно до пункту 3 Порядку №138, балансоутримувачі захисних споруд - власники, користувачі, юридичні особи, на балансі яких перебувають захисні споруди (у тому числі споруди, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації).
Утримання захисних споруд - комплекс заходів організаційного, матеріально-технічного, інженерного, фінансового та іншого характеру, що спрямовані на забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням.
Згідно пункту 9 Порядку №138, утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами.
Пунктом 10 Порядку №138 передбачено, що балансоутримувач забезпечує утримання захисних споруд та інших споруд, що повинні використовуватися для укриття населення, а також підтримання їх у стані, необхідному для приведення у готовність до використання за призначенням відповідно до вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд.
Конкретний строк приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням (крім споруд, що відповідно до законодавства повинні перебувати в постійній готовності) зазначається в паспорті захисної споруди, а саме:
не більше 12 годин - для захисних споруд, призначених для укриття працівників (персоналу, найбільшої працюючої зміни) суб'єктів господарювання, віднесених до відповідних категорій цивільного захисту;
не більше 24 годин - для інших захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.
Відповідно до пункту 11 Порядку №138, вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд визначаються МВС.
Наказом МВС України від 09.07.2018 року №579 затверджено Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, якими внормовано питання утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту.
Пунктом 1 розділу ІІ Вимог №579 передбачено, що споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни.
Відповідно пункту 7 розділу ІІ Вимог №579, споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі - обладнання споруд фонду захисних споруд) мають утримуватися в належному технічному стані.
Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами.
Згідно пункту 1 глави 2 розділу VI Вимог №579, для забезпечення готовності захисних споруд до використання за призначенням їх балансоутримувачі здійснюють оцінку стану їх готовності, організовують періодичні огляди стану захисних споруд, перевірку працездатності їх основного обладнання, планують і проводять технічне обслуговування обладнання та систем життєзабезпечення захисних споруд.
Відповідно до пункту 2 глави 2 розділу VI Вимог №579, оцінка стану готовності захисних споруд (далі - оцінка стану готовності) здійснюється щороку з метою виявлення недоліків у стані утримання та експлуатації захисних споруд, передбачення заходів щодо приведення захисної споруди в готовність до використання за призначенням.
Згідно пункту 3 глави 2 розділу VI Вимог №579, за результатами оцінки стану готовності складається акт оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту за формою згідно з додатком 11 до цих Вимог. Результати оцінки стану готовності, отримані під час нагляду, ураховуються під час складення документів (актів, приписів) за його результатами.
Пунктом 9 глави 2 розділу VI Вимог №579 передбачено, що за результатами оцінки стану готовності захисну споруду може бути визнано як готову, обмежено готову або неготову до використання за призначенням.
Захисна споруда вважається обмежено готовою або неготовою, якщо вона має хоча б один із недоліків, зазначених в основних недоліках в утриманні захисних споруд, що погіршують стан їх готовності, наведених у додатку 13 до цих Вимог.
У разі відсутності таких недоліків захисна споруда вважається готовою до використання за призначенням.
Як було зазначено відповідачем у відзиві на адміністративний позов, АТ «Одеська ТЕЦ» вживаються всі можливі заходи задля усунення порушень, виявлених перевіркою. Водночас відповідач зауважує, що для виконання повного обсягу робіт йому необхідний додатковий час.
Згідно акту від 23.02.2023 оцінки стану готовності захисної споруди цивільного захисту: сховища № 56761, станом на 23.02.2023 сховище № 56761 оцінюється як «Обмежено готове до укриття персоналу об'єкта від звичайних засобів ураження» до використання за призначенням. За спеціальним висновком захисна споруда підлягає капітальному ремонту та заміні фільтро-вентиляційного обладнання.
Комісією надано рекомендації: 1) скласти план усунення виявлених недоліків та привести захисну споруду у відповідність до вимог керуючих документів; 2) у відповідності до наказу МНС від 10.06.2009 № 390 провести технічну інвентаризацію захисної споруди в БТІ. Строк виконання рекомендацій встановлено до 20.06.2023.
Слід зауважити, що після початку 24.02.2022 повномасштабної військової агресії проти України та введення на всій території України воєнного стану виникли обґрунтовані та реальні підстави для використання укриття безпосередньо за призначенням для захисту цивільного населення.
Суд вважає слушними вищезазначені пояснення відповідача щодо вжиття заходів, зазначеним Товариством, однак на даний час в матеріалах справи відсутні докази того, що захисна споруда цивільного захисту - сховище №56761, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Церковна, 29 приведена у готовність до використання за призначенням, та здатна забезпечити захист цивільного населення.
Відповідно до ст. 7 Кодексу цивільного захисту України основні принципи здійснення цивільного захисту цивільний захист здійснюється за такими основними принципами:
1) гарантування та забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності, а також виконання у воєнний час норм міжнародного гуманітарного права;
2) комплексного підходу до вирішення завдань цивільного захисту;
3) пріоритетності завдань, спрямованих на рятування життя та збереження здоров'я громадян;
4) максимально можливого, економічно обґрунтованого зменшення ризику виникнення надзвичайних ситуацій;
5) централізації управління, єдиноначальності, підпорядкованості, статутної дисципліни Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, аварійно-рятувальних служб;
6) гласності, прозорості, вільного отримання та поширення публічної інформації про стан цивільного захисту, крім обмежень, встановлених законом;
7) добровільності - у разі залучення громадян до здійснення заходів цивільного захисту, пов'язаних з ризиком для їхнього життя і здоров'я;
8) відповідальності посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування за дотримання вимог законодавства з питань цивільного захисту;
9) виправданого ризику та відповідальності керівників сил цивільного захисту за забезпечення безпеки під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.
Пунктом 2 ч.1 ст.21 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що громадяни України мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання.
Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці (ст. 43 Конституції України).
Отже, саме людина, її життя і здоров'я, визнаються найвищою соціальною цінністю в Україні.
Аналіз викладених норм свідчить про те, що держава, зобов'язана забезпечувати громадян засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання, особливо під час ведення на території України бойових дій та загрози ракетних обстрілів.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Суд звертає увагу на те, що зазначений в адміністративному позову захід реагування до відповідача, має спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері цивільного захисту. Цей захід не є санкцією за порушення вимог законодавства, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
При цьому необхідність застосування зазначеного у позові заходу реагування, на думку суду, буде відповідає характеру існуючих недоліків, а тому він буде співмірним до мети його застосування і таке втручання у права відповідача буде пропорційним.
При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.05.2019 року у справі №820/4717/16 зробила висновки про обґрунтованість позовних вимог прокурора щодо зобов'язання утримувачів цивільних споруд (сховищ) забезпечувати їх належний стан, придатний для використання за цільовим призначенням (готовності до укриття населення).
З огляду на встановлені судом обставини, положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку, що відповідач допустив протиправну бездіяльність стосовно невжиття заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до використання за призначенням захисної споруди цивільного захисту - сховища № 56761, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов'язання відповідача вжити заходів щодо приведення в належний технічний стан та готовність до використання за призначенням захисної споруди цивільного захисту - сховища № 56761, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Судом також враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Проте, відповідно до ч.2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Суд звертає увагу, що заступник керівника Суворовської окружної прокуратури м. Одеси, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом в інтересах держави виступає як суб'єкт владних повноважень, а відтак судові витрати по сплаті судового збору у відповідності до ч. 2 ст. 139 КАС України розподілу не підлягають.
Керуючись ст.ст. 242-246 КАС України, суд
Адміністративний позов заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси (65003, м. Одеса, вул. Отамана Головатого, 89; ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Одеській області (65091, м. Одеса, вул. Прохорівська, 6; ЄДРПОУ 38643633), Одеської обласної військової адміністрації (650032, м. Одеса, проспект Шевченка, 4; ЄДРПОУ 00022585) до Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» (65003, м. Одеса, вул. Церковна, 29; ЄДРПОУ 05471158), треті особи - Фонд державного майна України (01133, м. Київ, вул. Генерала Алмазова, 18/9), Департамент з питань цивільного захисту, оборонної роботи та взаємодії з правоохоронними органами Одеської обласної військової адміністрації (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 66А; ЄДРПОУ 40069712), про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Акціонерного товариства «Одеська ТЕЦ» щодо утримання у неналежному технічному стані, непридатному для використання за цільовим призначенням, захисної споруди цивільного захисту № 56761, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Церковна, 29.
Зобов'язати Акціонерне товариство «Одеська ТЕЦ» привести у належний технічний стан, придатний для використання за цільовим призначенням, захисну споруду цивільного захисту № 56761, яка знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Церковна, 29.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 14.06.2023.
Суддя І.В. Завальнюк