Справа № 420/9156/23
14 червня 2023 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Скупінська О.В., розглянувши заяву про поновлення процесуального строку по справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду 26 квітня 2023 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, а саме:
1. Визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 року по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії - 30.06.2021 року протиправною;
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії - 30.06.2021.
Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що в березні 2018 року позивачу було здійснено перерахунок пенсії починаючи з 01.01.2016 у відповiдностi до Закону України від 23 грудня 2015 року №900-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей», статей 51, 63 Закону № 2262-ХІІ, постановою Кабінету Міністрів України 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», вiдповiдно до вимог постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 та на підставі виданої Ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Одеській області довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення поліцейських. Внаслідок проведеного вiдповiдачем перерахунку сформувалась заборгованість за 2016-2017 роки. Однак, сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2017 року виплачувалась в такому порядку згідно п. 3 постанови КМУ №103:
з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків рiзницi мiж місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року;
з 1 січня 2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків рiзницi мiж місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.
Крім того, рішенням Окружного адмiнiстративного суду міста Києва у справі №826/12704/18 вiд 14.05.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019, визнано протиправним та скасовано пункт 3 Постанови №103.
Враховуючи викладене вище, а також те, що тривала невиплата частини перерахованої пенсії за минулі періоди сталася з вини відповідача, позивач вважає, що у відповідності до положень Закону №2050-111 має право на компенсації втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасним отриманням частини щомісячних пенсійних виплат, перерахованих позивачу відповідачем відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України №103 вiд 21.02.2018.
21.09.2022 представник позивача звернулась до відповідача з заявою в якій просила здійснити нарахування та виплатити заявнику компенсації за втрату частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати частини пенсії за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії. У відповідь Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області своїм листом від 04.10.2022 повідомило про відсутність підстав для компенсації втрати частини доходів.
Вважаючи такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області протиправною бездіяльністю, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Ухвалою судді від 01.05.2023 заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Єрьомної В.А., про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду повернуто без розгляду, а позовну заяву було залишено без руху та надано строк на усунення недоліків, а саме надання заяви/клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з заявленими вимогами, з зазначенням обставин, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду та наданням доказів на підтвердження цих обставин.
Ухвалою суду від 30.05.2023 продовжено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
12.06.2023 до суду надійшла заява (вх. № ЕС/5916/23) представника позивача - адвоката Єрьоміної В.А., про поновлення строку на звернення до суду з проханням вважати поважною причину пропуску процесуального строку на подання позову та поновити пропущений з поважних причин строк звернення ОСОБА_1 до суду з позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Подану заяву адвокат Єрьоміна В.А. обґрунтовує наступним.
Верховний Суд висловив свою позицію щодо строків звернення до адміністративного суду у постанові від 27 липня 2022 року по справі № 460/783/20:
23. Застосовуючи зазначений правовий висновок до обставин цієї справи, а також маючи на меті його уточнити, колегія суддів зазначає, що необхідною умовою для звернення до суду з позовом про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати є звернення особи до підприємства, установи або організації із заявою про виплату відповідної компенсації на підставі Закону № 2050- ІІІ та Порядку № 159, за наслідками розгляду якої власник чи уповноважений ним орган (особа) може (1) або задовольнити таку заяву та виплатити відповідну компенсацію, (2) або відмовити у її виплаті. А тому тільки в разі відмови власника або уповноваженого ним органу (особи) виплатити таку компенсацію особа набуває право на звернення до суду з позовом про зобов'язання у судовому порядку виплатити відповідну компенсацію.
24. З огляду на вказане, Верховний Суд доходить висновку, що у правовідносинах щодо компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати саме з моментом отримання листа-відповіді органу Пенсійного фонду України про відмову у виплаті особі компенсації відповідно до Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 пов'язується початок перебігу строку на звернення до суду з позовом про визнання протиправним рішення власника або уповноваженого ним органу (особи) щодо відмови у виплаті відповідної компенсації та зобов'язання останнього її виплатити. Саме відмова у виплаті особі компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати свідчить про факт ймовірного порушення суб'єктом владних повноважень права особи на отримання такої компенсації та зумовлює виникнення у такої особи права на захист у судовій юрисдикційній формі, а саме у формі звернення з відповідним позовом до адміністративного суду.
25. Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, на виконання постанови Сарненського районного суду Рівненської області від 20.04.2012 у справі № 1718/2-а-830/11 відповідачем було нараховано кошти в сумі 49723,52 грн, однак ці суми перераховані на банківський рахунок позивача лише 27.06.2019.
26. Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо проведення розрахунку і виплати компенсації за втрату частини доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії згідно з вказаним вище судовим рішенням.
28. Листом від 09.01.2020 відповідач повідомив позивачу про відсутність підстав для виплати такої компенсації. 28. Позивач, вважаючи таку відмову відповідача протиправною та необґрунтованою, у лютому 2020 року звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду із цим позовом.
29. Аналіз змісту наведеного вищенаведеного листа-відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 09.01.2020 № М-4764/07.1-59 дає підстави для висновку, що наведений лист слід розцінювати як форму волевиявлення відповідача щодо відмови у виплаті позивачеві компенсації втрати частини доходів через порушення строку їхньої виплати. Саме про таке за своєю суттю публічно-владне управлінське рішення йдеться й у положеннях частини першої статті 7 Закону № 2050-ІІІ.
30. За таких обставин саме з моменту отримання зазначеного листавідповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 09.01.2020 № М-4764/07.1-59 розпочався перебіг передбаченого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячного строку для звернення ОСОБА_1 до суду із заявленими нею позовними вимогами.
31. Аналогічна правова позиція зазначена також в постанові Верховного Суду від 17.11.2021 у справі № 460/4188/20.
32. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що позивачем відповідна позовна заява подана в межах шестимісячного строку, передбаченого частиною другою статтею 122 КАС України.
33. На противагу зазначеному суди першої та апеляційної інстанцій, виснувавши, що позивач пропустила строк для звернення з цим позовом до суду, не взяли до уваги наведених обставин, на підставі чого зробили хибний висновок про наявність підстав для залишення без розгляду позову ОСОБА_1.
Позивач звертає увагу суду, що вимоги, викладені у позовній заяві - про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати є тотожними з вищевикладеними у постанові Верховного Суду.
Все викладене свідчить про наявність поважних причин пропуску процесуального строку на подання позову до суду, передбачених ст.. 122 КАС України.
З огляду на вищезазначене, необхідне зазначити, що протягом усього періоду дії воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, апеляційними і касаційними скаргами, іншими процесуальними документами може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суддя виходить до наступного.
Відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
В своїй ухвалі від 01.05.2023 суддя зазначив, що з матеріалів справи вбачається, що саме листом від 04.10.2022 відповідач відмовив позивач у проведенні нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати донарахованої частини пенсії - 30.06.2021.
При цьому, ані зміст позовної заяви ані матеріали справи не містять відомостей про дату отримання позивачем або його представником відповіді пенсійного органу від 04.10.2022, що дає підстави вважати, що саме 04.10.2022 позивачу стало відомо про прийняте відповідачем рішення відмовити йому у нарахуванні спірної виплати.
Між тим, в поданій 12.06.2023 до суду заяві про поновлення процесуального строку на звернення до суду адвокат Єрьоміна В.А. наводить висновки Верховного Суду щодо строків звернення до суду з вимогами про компенсацію втрати частини доходів через порушення строку виплати пенсії, однак адвокатом Єрьоміною В.А. не враховано те, що вказана позиція судом була врахована під час встановлення факту пропуску ОСОБА_1 строку на звернення до суду. При цьому, суддя наголошував на відсутність в матеріалах позовної заяви даних про дату отримання позивачем листа-відповіді №16406-14015/3-02/8-1500/22.
Щодо посилань адвоката Єрьоміної В.А. на запровадження воєнного стану в України, суддя зазначає, що сам факт запровадження воєнного стану в Україні та пов'язаних з цим обставин (повітряні тривоги, систематичні відключення електроенергії), без обґрунтування неможливості звернення до суду у встановлені строки у зв'язку із запровадженням такого, не може вважатися поважною причиною для безумовного поновлення чи продовження цих строків.
Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 грудня 2022 року у справі № 990/102/22, провадження № 11-119заі22.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані рф, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, місто Одеса і область не включені до територій можливих бойових дій, територій активних бойових дій або тимчасово окупованих рф територій України, тому немає об'єктивних підстав вважати, що запровадження воєнного стану є безумовною перешкодою для своєчасного звернення до суду.
Підсумовуючи викладене, зазначені у заяві про поновлення пропущеного процесуального строку від 12.06.2023 обставини в розумінні КАС України не є підставами для поновлення строку звернення до суду.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Позивачем на підтвердження зазначених обставин належних та відповідних доказів не надано.
Запроваджений в КАС України інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
У Рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 25.01.2000 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.
Реалізація права позивача на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, а тому не реалізація цього права є наслідком його власної поведінки.
За таких обставин, суддя вважає, що наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду підстави щодо поважності причин пропуску такого строку не є поважними для поновлення позивачеві пропущеного строку звернення з даним позовом.
Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За змістом пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
При таких обставинах, в силу положень п.1 ч.4 ст.169 та ч.2 ст.123 КАС України, враховуючи що позивачем не усунуто недоліки адміністративного позову, позов слід повернути позивачу без розгляду.
Керуючись ст. ст. 123, 169, 248, 294, 295 КАС України, суддя
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Єрьоміної В.А., від 12.06.2023, про поновлення пропущеного строку звернення до суду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачеві без розгляду.
Направити позивачеві копію цієї ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Копію позовної заяви залишити в суді.
Роз'яснити позивачу що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Олена СКУПІНСЬКА