Справа № 420/7719/23
13 червня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛУМІ» до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,
Позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000271/2 від 31.03.2023, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/000271/2 від 31.03.2023.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час переміщення товару через митний кордон України декларантом до Одеської митниці подана митна декларація з визначеною декларантом вартістю товару. Однак за результатами митного оформлення митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000271/2 від 31.03.2023. Позивач з даними рішеннями не погоджується та вважає їх протиправними та такими, що порушують його права та інтереси. Документи, подані декларантом для митного оформлення товару за ціною контракту, відповідають вимогам ст. 53 Митного Кодексу України, є належними та допустимими та підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей та їх данні піддаються обчисленню, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність будь-яких розбіжностей, а визначення митним органом митної вартості товару та коригування її в сторону збільшення за другорядним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства. Підстави для витребування додаткових документів для підтвердження митної вартості товару були відсутні. Подані позивачем (декларантом) документи містять всі необхідні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості імпортованих товарів, відомості щодо ціни та не містять розбіжностей. У позивача не існувало обов'язку із надання відповідачу страхового полісу або іншого доказу страхового покриття. Доводи відповідача про відсутність даних щодо такої складової митної вартості товару, як вартість упаковки або пакувальних матеріалів є хибними. Відповідачем не було проведено консультацію між декларантом та митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості. Відповідачем неправомірно застосовано другорядний (резервний) метод визначення митної вартості товарів. У зв'язку із прийняттям оскаржуваного рішення про коригування та картки відмови на позивача було покладено додаткові фінансові зобов'язання у вигляді митних і інших пов'язаних платежів, що призвело до порушення майнових прав позивача.
Ухвалою судді від 14.04.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
01.05.2023 до суду від Одеської митниці надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару.
На виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) 23UA500500009141U0 від 20.03.2023, було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000271/2 від 21.03.2023, а саме:
1) в графі 20 митної декларації та в проформі-інвойсі від 24.01.2023 № 711296 вказані умови поставки товару FCA AYAZAGA (ISTANBUL) тоді, як в копії декларації країни відправлення від 14.03.2023 № 3341300EX00204204 зазначені умови поставки FCA AYAZAGA;
2) для підтвердження витрат на транспортування декларантом надані рахунок на перевезення від 14.03.2023 № 14/03/23 та довідка про транспортно-експедиційні витрати від 14.03.2023, в яких присутня така складова, як «транспортно-експедиційна винагорода» і не вказано чи ці витрати понесені на митній території України, чи за її межами, а цей показник впливає на митну вартість товару, також у згаданих документах не вказані умови поставки товару;
3) відповідно до транспортних документів перевізником виступає ОСОБА_1 , а документи для підтвердження витрат на транспортування надаються ПП «Існак Укр Логістик» і відсутні договори на здійснення транспортно-експедиційних послуг.
На підставі ч.3 статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. 21.03.2023 ПП «СВК Компані» надало документи (витяг з бухгалтерської документації, переклад експортної декларації, прайс-лист, висновок про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями). Митним органом було витребувано виписку з бухгалтерської документації, але декларантом фактично надана калькуляція товару. Декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ.
Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що на виконання умов контракту №090922 від 09.09.2022, укладеного ТОВ «БЛУМІ» із Компанією «ORGANIK KIMYA SAN. VE TIC. A.S.», Продавець взяв на себе зобов'язання поставити у власність Покупця ТОВ «БЛУМІ» товар готові клеїльні препарати (адгезиви), на водній основі, у вигляді в'язкої рідини, призначені для власного виробництва (для склеювання паперу та картону у процесі виробництва виробів санітарно-гігієнічного призначення (туалетного паперу та кухонних рушників), постачаються не в аерозольній упаковці (у пластикових контейнерах по 1050кг.), виробництва Туреччини.
Між ТОВ «БЛУМІ» та ПП «СВК Компані» укладено Договір доручення №26 на брокерське обслуговування від 06.06.2022 року.
Декларантом ТОВ «БЛУМІ», ТОВ «СВК Компані», подано до митного оформлення митну декларацію № 23UA500500009141U0 від 20.03.2023 року щодо митного оформлення товару (код товару 35069900) готові клеїльні препарати (адгезиви), на водній основі, у вигляді в'язкої рідини, призначені для власного виробництва (для склеювання паперу та картону у процесі виробництва виробів санітарно-гігієнічного призначення (туалетного паперу та кухонних рушників), постачаються не в аерозольній упаковці (у пластикових контейнерах по 1050кг.), виробництва Туреччини; - Промисловий водно-дисперсійний клей "ORGALOK AK 02", представляє собою суміш на основі водної дисперсії синтетичних полімерів (з вмістом води, полівінілацетатного полімеру, полівінілового спирту, пластифікатору, 2-метил-3(2H)-ізотіазолов (до 0.06%), 5- хлор-2-метил-3(2H)- ізотіазолон з 2-метил-3(2H)-ізотіазолоном (до 0.0015%)) 7350 кг.; - Промисловий водно-дисперсійний клей "ORGALOK HK 096°, представляє собою суміш на основі водної дисперсії синтетичних полімерів (з вмістом води, 1,2-Бензізотіазолін- 3(2)-он (до 0,05%), 5-хлор-2-метил-3(2H)- потіазолон з 2-метил-3(2H)-ізотіазолоном (до 0.0015%), поліалкіленгліколю, целюлозного загусника) - 1050 кг.; - Промисловий водно-дисперсійний клей "ORGALOK НК 47", представляє собою суміш на основі водної дисперсії синтетичних полімерів (з вмістом води, 5-хлор-2-метил-3(21)- ізотіазолон з 2-метил-3(2H)-ізотіазолоном (до 0.0015%), поліалкіленгліколю, целюлозного загусника) - 3150кг.; - Промисловий водно-дисперсійний клей "ORGALOK НК 75", представляє собою суміш на основі водної дисперсії синтетичних полімерів (з вмістом води, полівінілового спирту. поліалкіленгліколю, 1,2-бензізотіазолін-3(21)-он ( до 0,05%), 5-хлор-2-метил-3(21)- ізотіазолон з 2-метил-3(2H)-ізотіазолоном (до 0.0015%)) -8400 кг.; Без вмісту наркотичних, психотропних речовин та прекурсорів, не містить озоноруйнівних речовин Торговельна марка ORGALOK Виробник ORGANIK KIMYА - SAN. VE TIC. A.S.
Для підтвердження митної вартості товару за митною декларацією № 23UA500500009141U0 від 20.03.2023 декларант надав наступні документи:
- зовнішньоекономічний договір (контракт) № 090922 від 09.09.2022;
- договір-доручення №26 на брокерське обслуговування від 06.06.2022;
- копія МД країни відправлення № 23341300EX00204204 від 14.03.2023;
- Commercial invoice № 02023000001066 від 14.03.2023:
- довідка про транспортно-експедиційні витрати № 140323 від 14.03.2023;
- рахунок-фактура на міжнародне перевезення № 14.03.23 від 14.03.2023;
- міжнародна товарно-транспортна накладна CMR № 0001 від 14.03.2023;
- сертифікат про походження товару (Certificate of origin) № Z 0041618 від 14.03.2023;
- платіжний документ, що підтверджує вартість товару №825 від 10.03.2023
- проформа-інвойс №711296 від 24.01.2023.
Після подання декларантом митної декларації, відділом митного оформлення було відправлено повідомлення декларантові, в якому ним вимагаються для перевірки та підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації, додаткові документи, окрім тих документів, які були подані раніше та які передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України (договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 5) виписку з бухгалтерської документації; 6) прейскуранти (прайс-листи), каталоги виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 8) копію митної декларації країни відправлення.
21 березня 2023 року на вимогу митного органу, декларант направив до Одеської митниці лист за № 21/03/23-1 з поясненнями та додаткові документи:
- договір про організацію автомобільних перевезень вантажів №16/05/2022 від 16.05.2022 року;
- договір про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом № 1208 від 12.08.2022 року;
- прайс-лист б/н від 24.01.2023 р.
На виконання вимог статті 54 МКУ та у зв'язку із спрацюванням профілів ризиків системи управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості, під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 23UA500500009141U0 від 20.03.2023, встановлено, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № № UA500500/2023/000271/2 від 21.03.2023, а саме:
1) в графі 20 митної декларації та в проформі-інвойсі від 24.01.2023 № 711296 вказані умови поставки товару FCA AYAZAGA (ISTANBUL) тоді, як в копії декларації країни відправлення від 14.03.2023 № 3341300EX00204204 зазначені умови поставки FCA AYAZAGA;
2) для підтвердження витрат на транспортування декларантом надані рахунок на перевезення від 14.03.2023 № 14/03/23 та довідка про транспортно-експедиційні витрати від 14.03.2023, в яких присутня така складова, як «транспортно-експедиційна винагорода» і не вказано чи ці витрати понесені на митній території України, чи за її межами, а цей показник впливає на митну вартість товару, також у згаданих документах не вказані умови поставки товару;
3) відповідно до транспортних документів перевізником виступає ОСОБА_1 , а документи для підтвердження витрат на транспортування надаються ПП «Існак Укр Логістик» і відсутні договори на здійснення транспортно-експедиційних послуг.
Також відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/000271/2 від 31.03.2023.
Поставлений товар було випущено у вільний обіг за результатом сплати позивачем різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, відповідно до розділу Х Митного кодексу України.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню у зв'язку з наступним.
Статтею 49 МК України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Відповідно до ч. 3 ст. 318 МК України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Частиною 1 статті 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Згідно ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Частиною 5 ст. 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Відповідачем згідно ч. 5 ст. 54 МК України витребувані митна декларація країни експорту, документи, що містять відомості про вартість страхування, документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Також було повідомлено, що відповідно до п. 6 ст. 53 МКУ декларант за власним бажанням може подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом у постановах, зокрема, від 13.09.2019 у справі №815/6780/15, від 06.09.2019 у справі №803/1212/14, від 20.10.2020 у справі №809/1056/16 та ін.
Розглядаючи даний спір, суд встановив, що позивачем як при декларуванні товарів, так і на вимогу митниці, надано всі наявні у нього документи за переліком, визначеним ч. 2 ст. 53 МК України.
Як встановлено судом, позивачем при митному оформленні товару надано пакет документів, які містили числові показники ціни товару. Суд не погоджується з висновками митного органу про те, що надані позивачем документи мають розбіжності, зважаючи на наступне.
Як зазначено у рішенні про коригування митної вартості товару, в графі 20 митної декларації та в проформі-інвойсі від 24.01.2023 № 711296 вказані умови поставки товару FCA AYAZAGA (ISTANBUL) тоді, як в копії декларації країни відправлення від 14.03.2023 № 3341300EX00204204 зазначені умови поставки FCA AYAZAGA.
Згідно з п. 3.1 контракту поставка товару здійснюється в строк, узгоджений сторонами в проформах-інвойс на кожну партію товару. Датою поставки паті товару вважається дата, зазначена в бортовому коносаменті або товарно-транспортній накладній.
Відповідно до п.3.2 контракту, умови постави товару: згідно проформи-інвойс відповідно Інкотермс-2010.
Згідно з п.3.3 контракту, постави відбуваються на підставі письмових заяв покупця та оформлюються проформами-інвойс, де зазначається кількість та ціна товару.
Відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651, графа 20 «Умови поставки» заповнюється при декларуванні товарів, що переміщуються за договорами (контрактами) купівлі-продажу (крім випадків декларування товарів, що переміщуються в межах зазначених договорів на безоплатній основі, та переміщення товарів громадянами), та здійсненні товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності.
У першому підрозділі графи наводиться скорочене літерне найменування умов поставки згідно з класифікатором умов поставки.
Якщо зовнішньоекономічним договором (контрактом) передбачено інші умови поставки, ніж ті, що визначені цим класифікатором, зазначається скорочене літерне найменування умов поставки, найбільш наближених до умов, передбачених у договорі (контракті).
У другому підрозділі графи зазначається літерний код альфа-2 відповідно до Переліку кодів країн світу країни, на території якої міститься географічний пункт доставки товарів, через пропуск - назва цього географічного пункту.
При декларуванні товарів, що переміщуються стаціонарними засобами транспортування, у другому підрозділі графи зазначається місце передання товарів відповідно до положень зовнішньоекономічного договору (контракту).
Графа не заповнюється у спрощеній МД.
AYAZAGA - це місто, яке знаходиться в провінції Стамбул.
В ЕМД № 23UA500500009141U0 від 23.03.2023 зазначені умови поставки FCA (ISTANBUL), що відповідає умовам, які зазначені в товаросупровідному інвойсі. Відтак, заповнення графи 20 ЕМД повністю відповідає Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651.
Також митним органом зазначено, що для підтвердження витрат на транспортування декларантом надані рахунок на перевезення від 14.03.2023 № 14/03/23 та довідка про транспортно-експедиційні витрати від 14.03.2023, в яких присутня така складова, як «транспортно-експедиційна винагорода» і не вказано чи ці витрати понесені на митній території України, чи за її межами, а цей показник впливає на митну вартість товару, також у згаданих документах не вказані умови поставки товару.
Згідно довідки про транспортно-експедиторські витрати від 14.03.2022 № 140323, згідно договору № 16/05/2022 від 16.05.2022 про організацію автомобільних перевезень вантажів між ПП «ІСНАК УКР ЛОГІСТИК» та ТОВ «БЛУМІ» щодо доставки вантажу від ORGANIK KIMYA SAN. VE YIC.A.S. автомобілем DAF НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , інвойс IN02023000001066 від 14.03.2023, CMR № 0001 від 14.03.2023, умови поставки FCA AYAZAGA, ISTANBUL за маршрутом - держ. кордон. України (Рені) - Теплодар, Одеська область (Україна), складають 129000 грн, а саме: 1) транспортні видати щодо перевезення за маршрутом AYAZAGA, ISTANBUL (Турція) - держ. кордон України (Рені) - 88 200 грн; 2) транспортні видати щодо перевезення вантажу за маршрутом держ. кордон України (Рені) - Теплодар, Одеська область - 40090 грн; 3) транспортно-експедиторські видатки на території України - 1000 грн.
Крім того, митним органом зазначено, що відповідно до транспортних документів перевізником виступає ОСОБА_1 , а документи для підтвердження витрат на транспортування надаються ПП «Існак Укр Логістик» і відсутні договори на здійснення транспортно-експедиційних послуг.
З огляду на матеріали справи, митному органу було надано Договір про організацію автомобільних перевезень вантажів №16/05/2022 від 16.05.2022, який було укладено між ПП «ІСНАК УКР ЛОГІСТІК» (Виконавець), з одного боку, і ТОВ «БЛУМІ» (Замовник).
Крім цього, було надано Договір про організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом №1208 від 12.08.2022, який було укладено між ПП «ІСНАК УКР ЛОГІСТІК», (Замовник), з одного боку, і «ФОП ОСОБА_2 » (Виконавець).
Отже, транспортно-експедиційні витрати згідно з Договором № 16/05/2022 від 16.05.2022 року про організацію автомобільних перевезень вантажів між ПП «ІСНАК УКР ЛОГІСТИК» та ТОВ «БЛУМІ» з доставки вантажу від ORGANIK KIMYA SAN. VE ТІС.А.. автомобілем з держ. номером НОМЕР_3 повинні надаватись саме ПП «Існак Укр Логістик» з яким у ТОВ «БЛУМІ» укладено договір про організацію автомобільних перевезень вантажів.
Таким чином, відповідачем не взято до уваги приписи ст.8 МК України, якою передбачено принцип презумпції невинуватості. Декларантом не було допущено систематичних порушень, а помилка суто механічна та її допущення не впливає на числове визначення митної вартості товару заявленого до митного оформлення. Крім того, відповідачем не доведено ознак підробки в зазначених документах.
Окремо суд зауважує, що з повідомлення митного органу про необхідність надання декларантом додаткових документів вбачається, що митний орган при цьому лише посилається на п.5 ст.54 МК України та ст.53 МК України та перераховує увесь перелік документів, передбачений ч.3 ст.53 КАС України.
Тобто, за встановленими у цій справі обставинами, суть виявлених митним органом недоліків знайшла своє відображення безпосередньо у рішенні про коригування митної вартості, які у процедурі митного оформлення є кінцевими та позбавляють декларанта можливості подавати додаткові документи. В той же час у вимогах про надання додаткових документів відповідач не зазначив законодавчо визначених підстав для цього та не вказав, чому з наданих до митного оформлення документів неможливо визначитись з правильністю (неправильністю) визначення декларантом митної вартості товару, а виключно наведено пропозицію надання додаткових документів за переліком, встановленим частиною третьої статті 53 МК України.
Такий підхід відповідача суперечить нормам статті 53 КАС України, оскільки встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Натомість, у цій справі декларант фактично був позбавлений можливості зрозуміти, які саме складові митної вартості викликали сумнів у митного органу та які належить усунути додатковими документами.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 28.10.2020 у справі № 1.380.2019.000724 (адміністративне провадження №К/9901/25406/19).
Крім того, Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, зокрема у постанові від 30 квітня 2020 року у справі № 820/231/16, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що витребовуючи перелік документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Враховуючи викладене, суд вважає, що для митного оформлення позивачем були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.
Згідно зі ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Стаття 57 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Як встановлено судом, за результатами проведеної консультації, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до ст. 64 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу. Попередні методи не застосовувалися з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Як встановлено судом, за результатами проведеної консультації, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до ст. 64 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу. Попередні методи не застосовувалися з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованих позивачем товарів від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач належними доказами не спростував доводи позивача про правильність визначення ним митної вартості за основним методом та не довів наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару.
Таким чином, суд дійшов висновку, що надані уповноваженою особою позивача для митного оформлення товару документи відповідають вимогам частини 2 статті 53 Митного кодексу України, у повній мірі ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товару та підтверджують ціну товару, яка сплачена позивачем за ціною, вказаною в контракті (інвойсах, специфікації).
При цьому суд зазначає, що встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Під час розгляду справи митний орган не довів належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем неправомірно було прийнято спірні рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Згідно рішення п. 71 Європейського суду з прав людини у справі "Звежинський проти Польщі" позбавлення майна, може бути виправданим, лише якщо воно відбувається в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом. Крім того, будь-яке втручання у право власності має відповідати критерію пропорційності.
Під час втручання необхідно дотримуватися "справедливої рівноваги" між загальними інтересами суспільства і вимогами захисту основних прав людини (рішення у справі "Pressos Compania Naviera S. A." та інші проти Бельгії". Цю рівновагу буде порушено, якщо людині доведеться нести надто специфічний або надмірний тягар.
При цьому, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (рішення у справі "Беєлер проти Італії"). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов'язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок.
Крім цього, згідно п. 17 рішення ЄСПЛ у справі «TOB «Полімерконтейнер» проти України», будь-яке втручання, включаючи те, яке виникло в результаті заходів для забезпечення сплати податків, не повинно порушувати «справедливого балансу» між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Важливість забезпечення такого балансу в цілому відображається в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на зацікавлену особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.
Перевіряючи обґрунтованість та законність дій та рішень суб'єкта владних повноважень, суд враховує наведене нормативне регулювання та вимоги частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Суд також враховує встановлений ст.3 Конституції України, ст. 6 КАС України принцип верховенства права, який в адміністративному судочинстві зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини.
Вирішуючи спір, суд також враховує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
Суд акцентує увагу на приписах ч. 2 ст. 77 КАС України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак, всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки про недотримання позивачем вимог митного законодавства і не довів правомірності оскаржуваних рішення про коригування митної вартості та картки відмови, у зв'язку із чим останні підлягають скасуванню.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.
Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.
При цьому суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.
Рішення про коригування митної вартості та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, лише в сукупності позбавляють позивача права оформити товар за основним методом визначення митної вартості та породжують обов'язок позивача задекларувати товар за визначеною відповідачем митною вартістю товару.
Відповідно, скасування зазначених актів митного органу є способом захисту позивачем лише одного права - права оформити Товар за заявленою ним митною вартістю, що вказує на те, що це є однією позовною вимогою.
Таке правозастосування викладене в постанові Верховного Суду від 18 лютого 2020 року у справі №320/3053/19.
Таким чином, судовий збір, який підлягав сплаті за даним позовом, складає 1,5% ціни позову 47624,35 грн, а не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб = 2684 грн, який підлягає стягненню з відповідача. Решта надмірно сплаченого судового збору в сумі 2684 грн підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛУМІ» (65031, м. Одеса, вул. Київське шосе, 2; ЄДРПОУ 39215751) до Одеської митниці (65078, м. Одеса, вул. Лип Івана і Юрія, 21-А; ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення щодо визначення (корегування) митної вартості товару,
Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000271/2 від 31.03.2023, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2023/000271/2 від 31.03.2023.
Стягнути з бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛУМІ» судові витрати в розмірі 2684 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні).
Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БЛУМІ» судовий збір в розмірі 2684 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя І.В. Завальнюк