14 червня 2023 р. № 400/3193/23
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Устинова І.А., розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
про:зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просив суд:
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за 45 днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік із використанням при обчисленні грошової компенсації посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 року за статтею 7 Закону України від "Про Державний бюджет України на 2023 рік", з урахуванням раніше виплаченої суми;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за 112 днів невикористаної щорічної додаткової відпустки за 2015-2022 роки із використанням при обчисленні грошової компенсації посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 року за статтею 7 Закону України від "Про Державний бюджет України на 2023 рік", з урахуванням раніше виплаченої суми.
Ухвалою від 04.04.2023р. суд відкрив провадження за цим позоовм та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного провадження без виклику сторін в судове засідання.
Обгрунтовуючи позов ОСОБА_1 зазначив, що при звільненні зі служби в 2023 році відповідач при проведення розрахунку грошового забезпечення застосував показники розміру прожиткового мінімуму за 2021-2023 роки станом на 01.01.2018р. в розмірі 1762,00грн., що на думку позивача є протиправним, оскільки розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб щорічно збільшувався відповідно до Закону України про державний бюджет на відповідний рік. Крім того, грошова компенсація за всі невикористані дні відпусток здійснюється, зокрема, виходячи з посадового окладу і окладу за військовим званням, то застосування окладів у зменшеному розмірі призвело до протиправного зменшення розміру компенсації. В даному випадку відповідач повинен використати при розрахунку грошового забезпечення прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2023р. за Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік".
Відповідач у відзиві зазначив заперечив проти задоволення позову ОСОБА_1 та вказав про те, що висновки позивача викладені в позові є помилковими. В даному випадку, при проведенні розрахунку грошового забезпечення позивача слід затосовувати положення норми постанови КМУ №704, а саме - пункт 4, який має нормативний характер, тобто містить правила поведінки для невикзначеного кола осіб. Таким чином, згідно постанови КМ №704 (в редакції Постанови КМУ №103) розрахунковою велиичною для визнаечння розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошоовго забезпечення військовослужбовців, що проходять службу, є розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018р., а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів у спірний період не застосовується. Отже, позовні вимоги позивача є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 9 ст.205 КАС України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).
Дослідив матеріали справи, суд виходить з наступного.
Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.03.2023 року №78 ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та проведено розрахунок за невикористані щорічну та додаткові відпустки.
Відповідно до п.6 розділу ХХХІ наказу Міністерства Оборони України №260 від 07.06.2018 року розрахунок грошового забезпечення за час надання щорічної основної відпустки з подальшим виключенням зі списків особового складу та грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував за останньою займаною штатною посадою.
Виходячи з наданих до справи довідок №1/122/207 від 20.03.2023 року, №1/122/208 від 20.03.2023 року, №1/122/209 від 20.03.2023 року та №1/122/210 від 20.03.2023 року судом вбачається, що посадовий оклад та оклад за військове звання мені розраховано за 2021-2023 роки із застосуванням розміру прожиткового мінімуму за станом на 01 січня 2018 року в розмірі 1762 грн, що є протиправним, оскільки розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб щорічно збільшувався відповідно до Закону України про державний бюджет на відповідний рік. Оскільки грошова компенсація за всі невикористані дні відпусток здійснюється, зокрема, виходячи з посадового окладу і окладу за військовим званням, то застосування окладів у зменшеному розмірі призвело до протиправного зменшення розміру компенсації.
В той же час, 30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
При цьому суд зауважує, що станом на час прийняття Постанови №704, пункт 4 зазначеної постанови передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
З 24 лютого 2018 року набула чинності Постанова №103, пунктом 6 якої у первинній редакції внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема, пункт 4 Постанови № 704 викладено в новій редакції, яка передбачала, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.»
Отже, з 24.02.2018р. змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме: замість «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року)» передбачено використання «розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року».
Рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким вносились зміни до Постанов КМУ, що додаються, зокрема пункту 4 Постанови №704.
Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді, зокрема у постанові від 02.08.2022 у справі №440/6017/21 Верховний Суд на підставі аналізу, у тому числі, норм Закону №2262-XII та Постанови №704 виснував таке:
а) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
б) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Отже, згідно Постанови №704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня відповідного року.
Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 11 лютого 2021 року у справах № 200/3774/20-а, № 200/3747/20-а, № 240/11952/19, та від 18 лютого 2021 у справі № 200/3775/20-а.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено, що станом на 01.01.2023р. прожитковий мінімум на одну працездатну особу складає - 2684,00 грн.
Приписами ч.2 ст. 265 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, не регулює питань щодо можливості застосування нормативно-правових актів, визнаних судом протиправними.
Таким чином, з урахуванням ззаначеного вище, суд приходить до втсновку, що грошова компенсація позивачу за невикористані відпустки має бути розрахована із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2023 р. за Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік".
Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) задовольнити.
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) грошову компенсацію за 45 днів невикористаної щорічної основної відпустки за 2022 рік із використанням при обчисленні грошової компенсації посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 року за статтею 7 Закону України від "Про Державний бюджет України на 2023 рік", з урахуванням раніше виплаченої суми.
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) грошову компенсацію за 112 днів невикористаної щорічної додаткової відпустки за 2015-2022 роки із використанням при обчисленні грошової компенсації посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2023 року за статтею 7 Закону України від "Про Державний бюджет України на 2023 рік", з урахуванням раніше виплаченої суми.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя І. А. Устинов