справа№380/18349/22
14 червня 2023 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Коморного О.І. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу Львівської митниці Державної митної служби України.
Обставини справи:
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці №302-дс від 24.11.2022 року «Про застосування дисциплінарного стягнення», яким до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що оскаржуваним наказом Львівської митниці Державної митної служби України №302-дс від 24.11.2022 року «Про застосування дисциплінарного стягнення» до головного державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» Львівської митниці ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження. Підставою для застосування цього дисциплінарного стягнення зазначено Закон України «Про державну службу», резолюція в.о. начальника Львівської митниці Олега Шахрая на поданні за результатами розгляду дисциплінарної справи ОСОБА_1 , службова записка голови дисциплінарної комісії, начальника юридичного відділу від 14.11.2022 №7.4-10/23/757.
Вказує, що відповідачем не було дотримано вимог ч. б ст. 77 Закону України «Про державну службу», оскільки, документ, який був надісланий на електронну скриньку, а саме наказ Львівської митниці №302-дс від 24.11.2022 «Про застосування дисциплінарного стягнення» не є належним чином завірена копія наказу про накладення дисциплінарного стягнення.
Позивач вказує, що дисциплінарною комісією, створеною наказом Львівської митниці від 13.10.2022 №212-дс «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 » розглянуто дисциплінарну справу за фактами викладеними у доповідній записці в.о. начальника управління митного контролю та оформлення Львівської митниці від 29.09.2022 №7.4-17/21/541. Зазначає, що в ході дисциплінарного провадження комісією встановлено, що головним державним інспектором відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» Львівської митниці Залуський А.В.., 22.06.2022 здійснено оформлення транспортного засобу без документів, що засвідчують факт зняття транспортного засобу з обліку у відповідних реєстраційних органах іноземної держави. Також, у наказі вказано, що будь-яких документів чи відомостей, що засвідчували б факт зняття з обліку в реєстраційних органах Французької Республіки цього транспортного засобу в рамках здійснення дисциплінарного провадження не надано.
Вважає, що дисциплінарною комісією зроблено хибний висновок про те, що позивачем порушено вимоги ч. 6 ст. 377 МК України та не виконано основні посадові обов'язки, передбачені п.3.1 Посадової інструкції та відповідно нібито вчинено дисциплінарний проступок, передбачений п.5 ч.2 ст.65 Закону України «Про державну службу», а саме невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень. У наказі зазначено, що за вчинення дисциплінарного проступку, передбачено відповідальність у виді догани відповідно до положень п.2 ч. ч.1, 3 ст.66 Закону України «Про державну службу». Поряд з цим, зазначено, що встановлено наявність обставин, що пом'якшують відповідальність державного службовця, зокрема, попередня бездоганна поведінка, відсутність дисциплінарних стягнень та позитивна характеристика. Обставин, що обтяжують відповідальність не встановлено.
Позивач вказує, що зазначав у поясненнях та на засіданні дисциплінарної комісії, процедуру придбання транспортних засобів у Французькій республіці. Разом з тим комісією не було обґрунтовано, які ще документи і відмітки уповноважених органів Французької Республіки повинні подаватись до митного контролю на підтвердження обставин зняття транспортного засобу з обліку і цій країні.
Позивач вказує, що згідно поданих документів до митної декларації №UA209200/2022/10125 від 22.06.2022 здійснено митне оформлення транспортного засобу: «Легковий автомобіль марки BMW, модель 3, що використовувався, категорії МІ, номер кузова - НОМЕР_1 , кількість місць для сидіння(включаючи водія) -5, номер двигуна - немає даних, тип палива - бензин, об'єм - 1995 см3, потужність - 95 кВт, календарний рік виготовлення - 2006,модельний рік - 2006, дата першої реєстрації - 12.06.2006». Відповідно до наявних відбитків: «під митним контролем» на інвойсі та технічних документах транспортного засобу, перетин через митний кордон здійснено 21.06.2022. Прибуття в зону митного контролю теж здійснено 21.06.2022. Серед іншого, до митного контролю декларантом подано перекреслений реєстраційний документ на транспортний засіб № НОМЕР_2 («carte grise» що в перекладі з французької мови означає - «сіра картка») з підписом попереднього власника.
Позивач стверджує, що саме в такій формі оформляється зняття з обліку транспортного засобу у Французькій Республіці шляхом перекреслення «carte grise» (з французької означає - «сіра картка») з підписом власника. Крім цього позивач зазначає, що до митної декларації № UA209200/2022/10125 від 22.06.2022 також було подано: договір купівлі-продажу від 20.06.2022; довіреність №660 від 19.06.2022; експортна декларація країни відправлення MRN №22PL402010E1100281 від 20.06.2022. На основі поданих документів здійснював митні формальності та оформив автомобіль у вільний обіг на митній території України та позивач вважає, що жодним чином не порушивши законодавства України.
Позивач вважає наказ Львівської митниці №302-дс від 24.11.2022 необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки прийнятий без урахування всіх обставин, які впливають на його прийняття.
Ухвалою суду від 23 грудня 2022 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачем подано суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи відзив відповідач зазначив, що підставі отриманих у ході здійснення дисциплінарного провадження документів, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини, які мають вирішальне значення для розгляду дисциплінарної справи, дисциплінарна комісія дійшла висновку про те, що 22.06.2022 державним інспектором відділу митного оформлення № 4 митного поста «Городок» Львівської митниці ОСОБА_1 вчинено дисциплінарний проступок, передбачений пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу», який полягає в недотриманні вимог частини шостої статті 377 Митного кодексу України.
Відповідач вказує, що наказом Львівської митниці від 24.11.2022 №302-дс застосовано до головного державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» Львівської митниці ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення - зауваження. Підставою для застосування якого є: Закон України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII, резолюція в.о. начальника Львівської митниці Олега Шахрая на поданні за результатами розгляду дисциплінарної справи ОСОБА_1 , службова записка голови дисциплінарної комісії Олександра Писарева від 14.11.2022 №7.4-10/23/757.
Відповідач зазначає, що документи, які зазначені позивачем свідчать про перехід права власності, а не про зняття з реєстрації. Вказує, що сіра карта - це лишень документ, який ідентифікує транспортний засіб, а також надає інформацію про цього власника, а також характеристики транспортного засобу. Сіра картка за визначенням є карткою, що посвідчує особу автомобіля. Її необхідно замінити, якщо будь-яка інформація в реєстраційному документі транспортного засобу більше не відповідає дійсності, зокрема коли змінюється власник транспортного засобу.
Також відповідач зазначає, що окрім укладення договору купівлі-продажу автомобіля, повинно бути здійснена реєстрація передачі транспортного засобу(Свідоцтво про передачу), офіційний документ із кодовим номером Cerfa НОМЕР_3 в офіційній номенклатурі, є стандартизованою формою, яка дозволяє виконувати цілу низку формальностей, пов'язаних із свідоцтвом про реєстрацію, коли відбувається зміна власника. Сертифікат складається у двох примірниках, один з яких передається покупцеві. У Республіці Франція реєстрація декларації про продаж транспортного засобу є обов'язковою офіційною процедурою, яка засвідчує, що колишній власник передає право власності на свій транспортний засіб третій особі або продає його. Таким чином він відмовляється від усіх своїх обов'язків. Незалежно від того, чи йдеться про продаж між окремими особами чи дарування між декількома членами родини, заповнення та підписання форми свідоцтва про передачу вживаного автомобіля є обов'язковим. Форма офіційного сертифіката передачі Cerfa 15776*, затверджена Міністерством внутрішніх справ Франції, а також і надано роз'яснення.
Вказує також, що відповідь Почесного Консульства Франції у місті Львові від 08.12.2022 року суперечить інформації, наявній на інтернет-ресурсі histovec.interieur.gouv.fr, інформація про який доведена до митниць листом ДМСУ від 15.06.2021 №17-1/17-01-04/7/1175, згідно якої станом на 31.12.2022 транспортний засіб BMW 3, номер кузова НОМЕР_4 , не знятий з обліку, що підтверджується довідкою про адміністративний статус сформованою 03.01.2023 року о 10 год. 12 хв.
Враховуючи наведене, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.
Позивачем подано відповідь на відзив, в обґрунтування якої зазначає, що вимоги відповідача, викладені у відзиву на позовну заяву не визнаються повністю оскільки документ сформований в системі не навів конкретних фактів по суті питання.
Враховуючи наведене, позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою суду від 13.06.2023 відмовлено в клопотанні про розгляд справи в судовому засіданні.
Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та,-
встановив:
Відповідно до наказу Львівської митниці від 11.07.2022 №111 «Про проведення перевірки з окремих питань», із змінами внесеними наказом Львівської митниці від 16.09.2022 №148 проведено перевірку з окремих питань з метою з'ясування обставин можливого недотримання посадовими особами та керівництвом відділу митного оформлення № 4 митного поста «Городок» Львівської митниці вимог законодавства під час митного оформлення транспортних засобів за період з 24.02.2022 по 05.07.2022.
Перевіркою встановлено зокрема те, митне оформлення за митною декларацією №UA209200/2022/10125 від 22.06.2022 здійснювала посадова особа Львівської митниці, яка при виконанні своїх службових обов'язків використовувала ОНП № 434 Львівської митниці ДФС головним державним інспектором відділу чергових Львівської митниці Залуським Андрієм Володимировичем.
Однак, відсутні відомості про зняття транспортного засобу з обліку у відповідних реєстраційних органах іноземної держави. В результаті проведення перевірки з окремих питань комісія дійшла наступних висновків: «Митне оформлення транспортних засобів, оформлених за митними деклараціями № UA209200/2022/1739 від 02.05.2022 № UA209200/2022/11208 від 27.06.2022, № UA209200/2022/1286 від 27.04.2022, № UA209200/2022/10635 від 23.06.2022, № UA209200/2022/11054 від 27.06.2022, № UA209200/2022/12677 від 30.06.2022, № UA209200/2022/12686 від 30.06.2022, № UA209200/2022/10125 від 22.06.2022, № UA209200/2022/4792 від 23.05.2022, № UA209200/2022/4803 від 23.05.2022, № UA209200/2022/11666 від 28.06.2022, № UA209200/2022/12690 від 30.06.2022, № UA209200/2022/2971 від 10.05.2022, № UA209200/2022/9995 від 21.06.2022, № UA209200/2022/12758 від 30.06.2022 здійснено за відсутності відомостей про зняття транспортних засобів з обліку у відповідних реєстраційних органах іноземних держав, що свідчить про недотримання посадовими особами підрозділів митного оформлення, якими здійснювалось митне оформлення митних декларацій, вимог частини шостої статті 377 Митного кодексу України.
В Акті про результати перевірки з окремих питань від 26.09.2022, зокрема у п.8.3. розділу 8 «Пропозиції» зазначено: «З урахуванням встановлених у ході перевірки обставин, з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого начальником відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» Львівської митниці Лебедєвим Андрієм Сергійовичем, державним інспектором відділу митного оформлення № 4 митного поста «Городок» Львівської митниці Кузиком Юрієм Ігоровичем, головним державним інспектором відділу митного оформлення № 2 митного поста «Яворів» Львівської митниці Коломійцем Ігорем Михайловичем, головним державним інспектором відділу митного оформлення № 4 митного поста «Городок» Львівської митниці Пічкуром Олександром Петровичем, головним державним інспектором відділу чергових Львівської митниці Залуським Андрієм Володимировичем, державним інспектором відділу митного оформлення № 1 митного поста «Городок» Львівської митниці ОСОБА_2 та державним інспектором відділу митного оформлення № 4 митного поста «Городок» Львівської митниці Бондарем Артемом Валерійовичем, державним інспектором відділу митного оформлення №8 митного поста «Яворів» Смажевським В.В., державним інспектором відділу митного оформлення №4 митного поста «Мостиська» Заблоцькою М.І., державним інспектором відділу митного оформлення №2 митного поста «Мостиська» Щербиною Є.В., державним інспектором відділу митного оформлення №8 митного поста «Яворів» Гаврихом В.Р., державним інспектором відділу митного оформлення №2 митного поста «Мостиська» Чорнієм В.Л., державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного поста «Мостиська» Коваль О.П., державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного поста «Мостиська» Сенівим Р.В., державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного поста «Мостиська» Овчинніковим Р.В., головним державним інспектором відділу митного оформлення №4 митного поста «Мостиська» Даниликом О.Я., державним інспектором відділу митного оформлення №4 митного поста «Яворів» Леськівим О.В., державним інспектором відділу митного оформлення №1 митного поста «Рава-Руська» ОСОБА_3 дисциплінарного проступку за фактами порушень, наведеними у цьому Акті, розглянути питання про порушення стосовно них дисциплінарних проваджень. Управлінню по роботі з персоналом Львівської митниці підготувати проєкти наказів про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_3 ».
Наказом від 13.10.2022 №212-дс порушене дисциплінарне провадження на підставі частини 1 ст.68 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII (із змінами та доповненнями), Постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1039 «Про затвердження Порядку здійснення дисциплінарного провадження» (із змінами та доповненнями), резолюції керівника Львівської митниці Олега Шахрая на доповідній записці в.о. начальника управління забезпечення митного контролю та оформлення Львівської митниці від 29.09.2022 №7.4-17/21/541.
Дисциплінарною комісією, створеною наказом Львівської митниці від 13.10.2022 №212-дс «Про порушення дисциплінарного провадження стосовно ОСОБА_1 » розглянуто дисциплінарну справу головного державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» Львівської митниці ОСОБА_1 за фактами, викладеними у Доповідній записці управління забезпечення митного контролю та оформлення Львівської митниці від 29.09.2022 №7.4-17/21/541.
В ході дисциплінарного провадження Дисциплінарною комісією встановлено наступне: У Акті про результати перевірки з окремих питань від 26 вересня 2022 року, проведеної на підставі наказ Львівської митниці від 11.07.2022№111 «Про проведення перевірки з окремих питань» зазначено, зокрема, що за допомогою інформації, яка міститься в електронних базах даних (ЄАІС Держмитслужби та АСМО «Інспектор») проведено вибірковий аналіз здійснених митних формальностей за митними деклараціями. Проведеним аналізом встановлено: щодо 120 (сто двадцяти) транспортних засобів є відомості про зняття їх з обліку у відповідних реєстраційних органах іноземних держав :
- доказами зняття 7 (семи) транспортних засобів з обліку у відповідних реєстраційних органах іноземних держав реєстрації є відмітки у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу;
- доказами зняття 12 (дванадцяти) транспортних засобів з обліку у відповідних реєстраційних органах іноземних держав реєстрації є свідоцтво про тимчасову реєстрації транспортного засобу;
- доказами зняття 101 (сто одного) транспортних засобів з реєстрації є висновки мерії міст Республіки Польщі.
Разом з тим, встановлено ряд недоліків, а саме: щодо 15 (п'ятнадцяти) транспортних засобів відсутні відомості про зняття транспортних засобів з обліку у відповідних реєстраційних органах іноземних держав реєстрації, зокрема:
за митною декларацією № UA209200/2022/10125 від 22.06.2022, митне оформлення якої здійснювала посадова особа Львівської митниці головний державний інспектор відділу чергових Львівської митниці Залуським Андрієм Володимировичем.
На підставі зібраних в ході перевірки документів та матеріалів, комісія прийшла до наступних висновків: Митне оформлення транспортного засобу, оформленого за митною декларацією № UA209200/2022/10125 від 22.06.2022 здійснено ОСОБА_1 , головним державним інспектором відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» Львівської митниці, за відсутності відомостей про зняття транспортних засобів з обліку у відповідних реєстраційних органах іноземних держав, що свідчить про недотримання ним, вимог частини шостої статті 377 Митного кодексу України.
Пропуск цих транспортних засобів здійснено за відсутності відомостей про зняття транспортних засобів з обліку у відповідних реєстраційних органах іноземних держав, що свідчить про недотримання посадовими особами підрозділів митного оформлення, якими здійснювався пропуск таких транспортних засобів, вимог частини шостої статті 377 Митного кодексу України та пункту 1.1. пункту 1 розділу ІІІ Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17 листопада 2005 р. N 1118.
Зазначене свідчить про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини 2 статті 65 Закону України «Про державну службу», а саме - невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
ОСОБА_1 під час розгляду дисциплінарної справи на засіданні Дисциплінарної комісії був присутній та з приводу заданих питань надав пояснення від 03.11.2022, а саме:
« 22.06.2022 здійснював митне оформлення транспортного засобу « 1. Легковий автомобіль марки BMW, модель 3, що використовувався, категорії M1, номер кузова - НОМЕР_1 ,кількість місць для сидіння(включаючи водія) -5, номер двигуна - немає даних, тип палива - бензин, об'єм - 1995 см3,потужність - 95 кВт, календарний рік виготовлення - 2006,модельний рік - 2006, дата першої реєстрації - 12.06.2006.». Під час оформлення було здійснено перевірку поданих документів наданих для оформлення транспортного засобу. Відповідно до наявних відбитків під митним контролем на інвойсі та технічних документах транспортного засобу, перетин через митний кордон було здійснено 30.06.2022. Митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа в електронній формі булла подана декларантом 22.06.2022 та здійснено митне оформлення на підставі поданих документів, щодо зняття з обліку транспортного засобу повідомляю наступне. У Французькій республіці не має статусу такого, як зняття з обліку, та не має тимчасових номерів, єдиним вагомим документом у них є договір купівлі-продажу між покупцем і продавцем. Договір купівлі продажу складається у двох примірниках, обов'язковою умовою має бути зазначено марку транспортного засобу, в даному випадку BMW модель3 номер НОМЕР_1 , встановлену ціну товару, в даному випадку 5500 злотих, зазначено особу хто продає та особу кому здійснюється продаж, проставляється дата укладання договору. Після того, як договір купівлі продажу укладено, попередній власник перекреслює техпаспорт та проставляє дату продажу та проставляє свій особистий підпис, що засвідчує про те, що транспортний засіб продано або передано у власність іншій особі. З моменту продажу новий власник має 30 днів для подальшої реєстрації транспортного засобу. В даному випадку транспортний засіб був знятий з обліку, про це свідчили наявні відмітки на техпаспорті. Тому у мене, не було підстав не здійснювати митного оформлення даного транспортного засобу.».
Наказом Львівської митниці від 24.11.2022 №302-дс застосовано до головного державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» Львівської митниці ОСОБА_1 дисципліяне стягнення - зауваження. Підставою для застосування якого було: ЗУ «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII, резолюція в.о. начальника Львівської митниці Олега Шахрая на поданні за результатами розгляду дисциплінарної справи ОСОБА_1 , службова записка голови дисциплінарної комісії Олександра Писарева від 14.11.2022 №7.4-10/23/757.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби (п. 2 ч. 1).
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Спірні правовідносини, які склались у цій справі, врегульовано Конституцією України, Митним кодексом України та Законом України «Про державну службу».
Статтею 8 Конституції України установлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до статті 38 Конституції України громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування.
Згідно з статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до ч.1 та ч.3ст.569 Митного кодексу України від 13.03.2012 року №4495-VI, працівники митних органів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи митних органів є державними службовцями. Правове становище посадових осіб митних органів визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях, визначено Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII (далі - Закон №889-VIII).
Згідно ст.1 Закону № 889 державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо:
1) аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів;
2) забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно-правових актів;
3) забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг;
4) здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства;
5) управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням;
6) управління персоналом державних органів;
7) реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.
Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону №889-VIII цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.
Згідно ст.4 Закону № 889 державна служба здійснюється з дотриманням таких принципів:
1) верховенства права - забезпечення пріоритету прав і свобод людини і громадянина відповідно до Конституції України, що визначають зміст та спрямованість діяльності державного службовця під час виконання завдань і функцій держави;
2) законності - обов'язок державного службовця діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України;
3) професіоналізму - компетентне, об'єктивне і неупереджене виконання посадових обов'язків, постійне підвищення державним службовцем рівня своєї професійної компетентності, вільне володіння державною мовою і, за потреби, регіональною мовою або мовою національних меншин, визначеною відповідно до закону;
4) патріотизму - відданість та вірне служіння Українському народові;
5) доброчесності - спрямованість дій державного службовця на захист публічних інтересів та відмова державного службовця від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень;
6) ефективності - раціональне і результативне використання ресурсів для досягнення цілей державної політики;
7) забезпечення рівного доступу до державної служби - заборона всіх форм та проявів дискримінації, відсутність необґрунтованих обмежень або надання необґрунтованих переваг певним категоріям громадян під час вступу на державну службу та її проходження;
8) політичної неупередженості - недопущення впливу політичних поглядів на дії та рішення державного службовця, а також утримання від демонстрації свого ставлення до політичних партій, демонстрації власних політичних поглядів під час виконання посадових обов'язків;
9) прозорості - відкритість інформації про діяльність державного службовця, крім випадків, визначених Конституцієюта законами України;
10) стабільності - призначення державних службовців безстроково, крім випадків, визначених законом, незалежність персонального складу державної служби від змін політичного керівництва держави та державних органів.
За змістом частини третьої статті 5 Закону №889-VIII дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.
Відповідно до частин 1-3 статті 5 Закону №889-VIII, правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.
Отже, відносини, зокрема, щодо притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності, регулюються Законом №889-VIII.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.64 Закону №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Для державних службовців можуть встановлюватися особливості притягнення до дисциплінарної відповідальності у випадках, визначених законом.
Згідно ч.1 ст.65 Закону №889-VIII підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.65 Закону №889-VIII дисциплінарними проступками є невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.
Згідно із частиною третьою статті 66 Закону № 889-VIII у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.
Відповідно до ч.1 ст.67 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Згідно пунктів 2, 3 ч.2 ст.67 Закону №889-VIII, обставинами, що пом'якшують відповідальність державного службовця, є, серед іншого: попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень; високі показники виконання службових завдань.
Дисциплінарне провадження порушується шляхом видання відповідного наказу (розпорядження): міністром - стосовно державного секретаря відповідного міністерства; суб'єктом призначення - стосовно інших державних службовців.
Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються):
1) на державних службовців, які займають посади державної служби категорії «А»: зауваження - суб'єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб'єктом призначення з урахуванням пропозиції Комісії;
2) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В»: зауваження - суб'єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб'єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії (стаття 68 Закону №889-VIII).
Відповідно до частини першої статті 69 Закону №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Дисциплінарна комісія діє у складі не менше трьох членів.
Частинами десятою, одинадцятою статті 69 Закону №889-VIII передбачено, що результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення. Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.73 Закону №889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Дисциплінарна справа повинна містити:
1) дату і місце її формування;
2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження;
3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця;
4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень;
6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження та/або акт про відмову від надання таких пояснень;
7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження;
8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження (за наявності);
9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку;
12) пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії у державному органі з висновком про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності;
13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
Відповідно до частин 1-3 статті 74 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби. Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.
Відповідно до частин 5-7 статті 74 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення. Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку. Державний службовець може користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.
Відповідно до ч.1 ст.76 Закону №889-VIII державний службовець має право на ознайомлення з усіма матеріалами дисциплінарної справи перед прийняттям рішення про накладення на нього дисциплінарного стягнення.
Відповідно до ст.75 Закону №889-VIII перед накладенням дисциплінарного стягнення суб'єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення. Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.
За результатами ознайомлення державний службовець має право вносити зауваження до висновку, клопотання про вжиття додаткових заходів для встановлення обставин, які мають значення для справи, надавати додаткові пояснення та додаткові документи і матеріали, що стосуються зазначених обставин, які долучаються до справи.
Рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення (частина перша статті 77 Закону №889-VIII).
Процедуру здійснення дисциплінарними комісіями з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія) дисциплінарних проваджень стосовно державних службовців визначено Порядком здійснення дисциплінарного провадження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 №1039 (далі - Порядок №1039).
Відповідно ч.4, 5 Порядку №1039 дисциплінарне провадження розпочинається з дати видання наказу (розпорядження) про порушення дисциплінарного провадження та завершується виданням наказу (розпорядження) про накладення на державного службовця, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати 45 календарних днів. За потреби зазначений строк може бути продовжений міністром або суб'єктом призначення, але не більш як до 60 календарних днів.
Пунктом 24 Порядку №1039 передбачено, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Пункт 25 Порядку №1039 щодо змісту дисциплінарної справи відповідає приписам ч.2 ст.73 Закону №889-VIII.
Відповідно до п.31 Порядку №1039 Комісія, дисциплінарна комісія запрошує державного службовця на своє засідання для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, та пропонує надати таке пояснення у письмовому вигляді.
Державний службовець має право бути присутнім на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії для надання пояснення щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; знайомитися з матеріалами дисциплінарної справи відповідно до статті 76 Закону №889-VIII, у тому числі в установленому законом порядку запитувати та отримувати відповідні документи, їх копії, надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; заявляти клопотання про необхідність одержання і долучення до матеріалів дисциплінарної справи нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, яким можуть бути відомі обставини справи; користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.
Пунктом 32 Порядку №1039 визначено, що про дату, час і місце та спосіб проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії державному службовцю повідомляється шляхом вручення інформації чи документів або надсилання їх поштою за адресою місця проживання/перебування чи на його адресу електронної пошти, або з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку за наявними в особовій справі контактними даними. Таке повідомлення здійснюється не менш як за п'ять календарних днів до дня проведення засідання Комісії, дисциплінарної комісії.
Комісія, дисциплінарна комісія може прийняти рішення про перенесення засідання для надання пояснення державним службовцем з урахуванням строків здійснення дисциплінарного провадження. Рішення про перенесення засідання може бути прийнято в разі, коли державний службовець вперше не прибув на засідання або не підключився до засідання дистанційно у випадках, передбачених абзацами першим і другим пункту 19-1 цього Порядку, повідомивши про поважні причини своєї відсутності, зокрема з підстав виникнення технічних проблем, що унеможливили його участь у засіданні в режимі відеоконференції. У разі перенесення засідання Комісія, дисциплінарна комісія повідомляє про це державному службовцю відповідно до абзаців першого і другого цього пункту.
У разі коли державний службовець не прибув на засідання або не підключився до засідання дистанційно у випадках, передбачених абзацами першим і другим пункту 19-1 цього Порядку, і не повідомив про поважні причини своєї відсутності, а також не надав письмових пояснень щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, Комісія, дисциплінарна комісія складає акт про відмову від надання пояснень. Відсутність державного службовця на засіданні Комісії, дисциплінарної комісії не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження.
Згідно п.33 Порядку №1039 Комісія, дисциплінарна комісія розглядає належним чином сформовану дисциплінарну справу та за результатами такого розгляду приймає рішення про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності, про що зазначається у протоколі засідання.
Комісія, дисциплінарна комісія повинна встановити: чи мали місце обставини, на підставі яких порушено дисциплінарне провадження; чи містять дії державного службовця ознаки дисциплінарного проступку; чим характеризується дисциплінарний проступок, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до державної служби; чи підлягає державний службовець притягненню до дисциплінарної відповідальності; який вид дисциплінарного стягнення може бути застосований до державного службовця (п. 33 Порядку №1039).
З аналізу вищенаведених правових норм слідує, що Законом України «Про державну службу» визначено поняття дисциплінарного проступку, наведено перелік дій/бездіяльності/рішень, які підпадають під визначення дисциплінарного проступку, визначено види дисциплінарної відповідальності та порядок притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності.
Крім того, аналіз вищенаведених норм дозволяє дійти висновку, що дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується суб'єктом призначення до працівника, який вчинив дисциплінарний проступок. При цьому, для накладення дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність протиправної поведінки державного службовця, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених Законом України «Про державну службу» та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Також, необхідно враховувати інші обставини, що мають значення: характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків.
Відповідно до вимог ч.7 ст.365 Митного кодексу України, митне оформлення товарів, ввезених на митну територію України громадянами, за товарними позиціями 8701-8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, що підлягають державній реєстрації, здійснюється у будь-якому митному органі на всій митній території України з пред'явленням їх цьому органу.
При митному оформленні таких товарів подання попередньої митної декларації, доставка та пред'явлення цих товарів митному органу, яким оформлена така попередня митна декларація, є обов'язковими. При митному оформленні таких товарів у пункті пропуску через державний кордон України попередня митна декларація не подається.
Особливості митного оформлення окремих товарів, що ввозяться громадянами на митну територію України для вільного обігу, визначені статтею 377 Митного кодексу України.
Згідно вимог ч.1 та 6 ст.377 Митного кодексу України, товари за товарними позиціями 8701-8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які підлягають державній реєстрації, при ввезенні громадянами на митну територію України або надходженні на митну територію України на адресу громадян у несупроводжуваному багажі або вантажних відправленнях для вільного обігу, незалежно від їх вартості, підлягають письмовому декларуванню та митному оформленню в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з оподаткуванням ввізним митом за повними ставками Митного тарифу України, акцизним податком і податком на додану вартість за ставками, встановленими Податковим кодексом України.
Товари, зазначені у частинах першій та п'ятій цієї статті, що були зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземних держав і ввозяться в Україну для вільного обігу, повинні бути зняті з обліку в цих органах.
Наказом Держмитслужби України від 17.11.2005 року №1118 «Про затвердження Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України» затверджені правила митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України (далі - Правила №1118).
Відповідно до п.1 Правил №1118, дія цих Правил поширюється на транспортні засоби (далі - ТЗ), що переміщуються через митний кордон України громадянами, які не є суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, для вільного обігу (у тому числі з метою розкомплектування на запасні частини) на митну територію України (за її межі) або з метою транзиту, а також тимчасово вивозяться за межі митної території України.
Вимоги цих Правил не застосовуються за умови документального підтвердження, що транспортні засоби ввозяться для особистого користування особами, зазначеними в статтях 287-290, 292-294 Митного кодексу України.
Митне оформлення кузовів та шасі за кодами 87.06 та 87.07 згідно з УКТЗЕД, що ввозяться громадянами для вільного використання, здійснюється як митне оформлення зібраних ТЗ з урахуванням максимального об'єму циліндрів двигунів, що серійно встановлювалися на марках таких автомобілів відповідного року їх випуску.
Пунктом 7 Правил №1118, встановлено, що власник ТЗ або вповноважена особа, який переміщує ТЗ через митний кордон України, пред'являє його митному органу для проведення митного огляду й подає оригінали та ксерокопії таких документів:
- що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження);
- реєстраційних (технічних) документів на транспортний засіб (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом;
- митної декларації - у разі потреби;
- вантажна митна декларація (у разі транзиту ТЗ, нового або знятого з обліку в реєстраційному органі, через митну територію України);
- що підтверджують право на надання пільг в оподаткуванні (у разі митного оформлення ТЗ з наданням пільг в оподаткуванні);
- паспортних документів та інших документів, визначених законодавством України та міжнародними договорами України, що дають право на перетин державного кордону, та/або паспорта громадянина (посвідчення особи з відміткою про місце проживання); посвідки чи іншого документа про постійне (тимчасове) проживання в Україні або за кордоном тощо;
- довідки про ідентифікаційний номер громадянина (за наявності).
Згідно п.9 Правил №1118, не підлягає пропуску через митний кордон України ТЗ:
- номер кузова (або ідентифікаційний номер), шасі (рами) чи двигуна якого знищено, підроблено або який не відповідає запису в реєстраційних документах;
- що ввозиться в Україну громадянином для вільного обігу, не знятий з обліку в реєстраційних органах країни придбання або іншої країни;
- що вивозиться за межі України громадянином для вільного обігу, не знятий з обліку в підрозділах МВС України, які відповідно до законодавства України вповноважені здійснювати державну реєстрацію та зняття з обліку ТЗ;
- увезення якого в Україну заборонено згідно із законодавством або на який відсутні документи, що підтверджують право власності на ТЗ або користування ним (у тому числі з правом розпорядження);
- що ввозиться в Україну для вільного обігу й за який не сплачено податки і збори, що підлягають сплаті при переміщенні ТЗ через митний кордон України;
- який знято з обліку, увозиться з метою транзиту і на який не оформлено гарантії доставки ТЗ до митного органу призначення.
У разі виявлення ознак порушень митних правил посадова особа митного органу, яка здійснює митний контроль та митне оформлення ТЗ, уживає заходів відповідно до законодавства України з питань митної справи.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» від 24.03.2022 №2142-ІХ до Податкового кодексу України та Митного кодексу України внесено зміни, відповідно до яких встановлено, зокрема, наступне:
- тимчасово, з 1 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком операції з ввезення фізичними особами на митну територію України автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, транспортних засобів для перевезення вантажів у митному режимі імпорту;
- тимчасово, на період з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану», але не раніше 1 квітня 2022 року, до припинення чи скасування воєнного стану на території України, пропуск та митне оформлення товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України для вільного обігу, здійснюється з урахуванням таких особливостей, зокрема звільняються від оподаткування ввізним митом автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів, які ввозяться громадянами на митну територію України для вільного обігу.
Листом Державної митної служби України від 15.06.2021 №17-1/17-01-04/7/1175 до митниць доведено інформацію про наявність можливості перевірки на загальнодоступних інтернет-ресурсах інформації про перебування транспортних засобів на обліку в уповноважених реєстраційних органах іноземних держав, в т.ч. про інтернет-ресурс за посиланням www.historiapojazdu.gov.pl.
З матеріалів справи судом встановлено, що оскаржуваним наказом Львівської митниці Державної митної служби України №302-дс від 24.11.2022 року «Про застосування дисциплінарного стягнення» до головного державного інспектора відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» Львівської митниці ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.
Підставою для застосування цього дисциплінарного стягнення зазначено Закон України «Про державну службу», резолюція в.о. начальника Львівської митниці Олега Шахрая на поданні за результатами розгляду дисциплінарної справи ОСОБА_1 , службова записка голови дисциплінарної комісії, начальника юридичного відділу від 14.11.2022 №7.4-10/23/757.
Судом встановлено, що митне оформлення транспортного засобу, легковий автомобіль марки BMW, модель 3, що використовувався, категорії M1, номер кузова - НОМЕР_1 ,кількість місць для сидіння(включаючи водія) -5, номер двигуна - немає даних, тип палива - бензин, об'єм - 1995 см3,потужність - 95 кВт, календарний рік виготовлення - 2006,модельний рік - 2006, дата першої реєстрації - 12.06.2006, оформленого за митною декларацією № UA209200/2022/10125 від 22.06.2022 здійснено ОСОБА_1 , головним державним інспектором відділу митного оформлення №4 митного поста «Городок» Львівської митниці.
Судом встановлено, та не заперечується відрповідачем, що до митної декларації № UA209200/2022/10125 від 22.06.2022 подано:
- договір купівлі-продажу від 20.06.2022 року;
- довіреність №660 від 19.06.2022 року;
- експортна декларація країни відправлення MRN №22PL402010E1100281 від 20.06.2022 року;
- перекреслений реєстраційний документ на транспортний засіб № НОМЕР_2 («carte grise» - «сіра картка») з підписом попереднього власника.
Суд погоджується з твердженням відповідача, що сіра карта - це лишень документ, який ідентифікує транспортний засіб, а також надає інформацію про цього власника, а також характеристики транспортного засобу. Сіра картка за визначенням є карткою, що посвідчує особу автомобіля. Її необхідно замінити, якщо будь-яка інформація в реєстраційному документі транспортного засобу більше не відповідає дійсності, зокрема коли змінюється власник транспортного засобу.
Згідно долучених до матеріалів справи доказів відповідачем, суд встановив, що офіційний документ із кодовим номером Cerfa 15776* в офіційній номенклатурі, є стандартизованою формою, яка дозволяє виконувати цілу низку формальностей, пов'язаних із свідоцтвом про реєстрацію, коли відбувається зміна власника. Форма офіційного сертифіката передачі Cerfa 15776*, затверджена Міністерством внутрішніх справ Франції.
Суд також зазначає, що лист Почесного консульства Франції у місті Львові не є допустимим доказом на підтвердження факту зняття з реєстрації транспортного засобу.
Суд погоджується із доводами відповідача про те, що вказані документи дійсно підтверджували факт продажу вказаного транспортного засобу попереднім власником та остаточне вивезення його з Європейського Союзу.
Разом із тим, вказані документи не містять відомостей про зняття з обліку в уповноважених органах Французької Республіки автомобіля марки BMW, модель 3, що використовувався, категорії M1, номер кузова - НОМЕР_1 ,кількість місць для сидіння(включаючи водія) -5, номер двигуна - немає даних, тип палива - бензин, об'єм - 1995 см3,потужність - 95 кВт, календарний рік виготовлення - 2006,модельний рік - 2006, дата першої реєстрації - 12.06.2006.
При цьому варто зазначити, що у ОСОБА_1 не було обов'язку перевіряти факт зняття пропущеного ним транспортного засобу з обліку у відповідних реєстраційних органах Французької Республіки саме на інтернет-ресурсі histovec.interieur.gouv.fr., що однак не звільняє його від обов'язку проведення документальної перевірки такого факту.
Судом також встановлено, що за допомогою інтернет-ресурсу histovec.interieur.gouv.fr отримано інформацію, що станом на 31.01.2023 автомобіль BMW, номер кузова - НОМЕР_1 не знятий з обліку, що не заперечується позивачем.
З урахуванням наведеного суд погоджується із доводами відповідача про те, що у діях ОСОБА_1 наявний склад дисциплінарного проступку у зв'язку із неналежним виконанням ним своїх посадових обов'язків.
Подібного висновку дійшла колегія Восьмого апеляційного адміністративного суду в постанові від 16 травня 2023 року у справі №380/14991/22.
Таким чином, судом встановлено, що зміст матеріалів дисциплінарної справи відносно ОСОБА_1 свідчить про порушення основних обов'язків державного службовця, в частині сумлінного і професійного виконання своїх посадових обов'язків.
Наказ про притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності містить чітке формулювання суті та обставини допущеного працівником проступку, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.
Аналогічна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 09.12.2019 у справі №813/3820/17.
При проведені службового розслідування враховано наявність обставин, що пом'якшують відповідальність державного службовця відповідно до частини 2 статті 67 Закону України «Про державну службу», у відповідності до статті 69 Закону України «Про державну службу» дисциплінарною комісією рекомендовано: «керівнику Львівської митниці розглянути питання щодо притягнення державного інспектора відділу митного оформлення № 4 митного поста «Городок» Львівської митниці ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді зауваження.».
З огляду на викладене Львівською митницею належним чином проведено службове розслідування з дотриманням всіх передбачених чинним законодавством строків, досліджено всі належні докази, враховано пояснення позивача та характеристику позивача і застосовано покарання відповідно до норм чинного законодавства.
Суд наголошує, що позивачем не надано докази, які спростовують висновки дисциплінарного провадження та можуть свідчити про не вчинення дисциплінарного проступку.
Крім того, при вирішенні даної адміністративної справи суд враховує, що у постанові від 22.05.2020 у справі №825/2328/16 Верховний Суд зазначив наступне:
«Порушення процедури прийняття рішення суб'єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення.
Певні дефекти адміністративного акта можуть не пов'язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акта (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі).
Отже, саме по собі порушення процедури прийняття акта не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом.
Виходячи з міркувань розумності та доцільності, деякі вимоги до процедури прийняття акта необхідно розуміти не як вимоги до самого акта, а як вимоги до суб'єктів владних повноважень, уповноважених на їх прийняття.
Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акта, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акта робить його неправомірним.
Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №813/1790/18».
Водночас під час розгляду цієї справи судом не встановлено таких порушень процедури прийняття спірного наказу, які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до відповідальності.
Оскаржуваний наказ винесено з урахуванням ступеню вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та керуючись п.5 ч.2 ст.65, ст.66, ч.10 ст.69, ст. 67, 74, 75, 77 Закону України «Про державну службу».
Отже, відповідачем керуючись імперативною нормою ст.66 Закону України «Про державну службу» накладено на ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження.
За приписами частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з частинами 1 та 4 статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Разом із тим, суд вважає, що саме лише неспростування владним суб'єктом задекларованого, але не підтвердженого документально твердження приватної особи про конкретну обставину фактичної дійсності, не означає реального існування такої обставини.
І хоча спір безумовно підлягає вирішенню у порядку ч. 2 ст. 77 КАС України, однак суд повторює, що реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб'єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з'ясування об'єктивної істини у справі.
У контексті оцінки доводів позову суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Враховуючи викладене, суд вважає, що наказ Львівської митниці №302-дс від 24.11.2022 «Про застосування дисциплінарного стягнення» прийнятий на підставі, у межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією і законами України, та обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тому є правомірним.
За таких обставин, позовні вимоги не є обґрунтованими та задоволенню не підлягають
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -
ухвалив:
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу Львівської митниці Державної митної служби України - відмовити повністю.
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 14.06.2023.
Суддя Коморний О.І.