Іменем України
13 червня 2023 рокум. ДніпроСправа № 360/271/23
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) (далі - відповідач), в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 стосовно неповного нарахування та виплати ОСОБА_1 збільшеної до 100 000 грн. додаткової винагороди, у відповідності до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану”, за грудень 2022 року та січень 2023 року;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , у відповідності до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану”, збільшення додаткової винагороди, з врахуванням сплати податків і зборів, за грудень 2022 року в сумі 48 932,26 гривень та за січень 2023 року в сумі 53 380,65 гривень.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач проходить військову службу на посаді старшого офіцера відділу зв'язку та інформаційних систем штабу ІНФОРМАЦІЯ_1 (в/ч НОМЕР_1 ), та з 24.02.2022 року приймає безпосередню участь у бойових діях, забезпечує здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в Донецькій та Луганській областях, що підтверджується довідкою в/ч НОМЕР_1 від 15.03.2023 №12/689.
Позивачу за грудень 2022 та січень 2023 року додаткова винагорода в розмірі 30 000 грн. на місяць виплачена, відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168.
Однак, відповідно до бойових розпоряджень по НОМЕР_2 прикордонному загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса з 01 по 31 грудня 2022 року та з 01 по 24 січня 2023 року, позивач щоденно приймав безпосередню участь у бойових діях, забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) у першому ешелоні оборони у складі оперативно-тактичного угрупування “Лиман” Об'єднаних сил у східній частині Донецького операційного району.
Першим заступником начальника загону - начальником штабу підполковником С.Новаком керівнику відповідача подано рапорти (вх. №101р від 04.01.2023 та вх. №3992р від 10.03.02.2023) з клопотанням про виплату додаткової винагороди (збільшеної додаткової винагороди) за час виконання завдань в бойових умовах (на час воєнного стану) особовому складу ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 , що залучався до безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у розмірі по 70 000 грн. на місяць на одного військовослужбовця, пропорційно кількості діб проходження служби та виконання, завдань в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема позивачу за 31 діб в грудні 2022 року та 24 добу у січні 2023 року.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану” від 28.02.2022 №168, керівник відповідача зобов'язаний був видати наказ про виплату позивачу збільшеної додаткової винагороди у розмірі по 70 000 гривень пропорційно кількості діб проходження служби та виконання завдань в районах ведення воєнних (бойових) дій у грудні 2022 року та січні 2023 року.
Тобто, за 31 добу грудня 2022 року відповідач повинен був нарахувати 70000 гривень, а з врахуванням сплати податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів, зокрема військового збору у розмірі 1,5%, виплатити 68950,00 гривень. За 24 доби січня 2023 року - повинен був нарахувати 54193,55 грн., а з врахуванням сплати податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів, зокрема військового збору у розмірі 1,5%, вплатити 53380,65 грн.
Однак, 27.01.2023 відповідачем, відповідно до наказу по 3 прикордонному загону імені Героя України полковника Євгена Пікуса №13-ОС від 08.01.23 “Про виплату грошового забезпечення”, було виплачено лише 20017,74 грн., що відповідає лише 9 добам проходження служби та виконання завдань в районах ведення воєнних (бойових) дій у грудні 2022 року. При цьому, за січень 2023 року, відповідачем наказ, щодо нарахування та виплату позивачу збільшення додаткової винагороди до 70 000 грн., не видавався, відповідно така винагорода не нараховувалась і не виплачувалась.
Таким чином, відповідачем не нараховано та не виплачено збільшення додаткової винагороди позивачу за 22 доби грудня 2022 року у розмірі 48 932,26 грн. з врахуванням сплати податків та зборів. А також, відповідачем не нараховано та не виплачено збільшення додаткової винагороди позивачу за 24 доби січня 2023 року, що, з врахуванням сплати податків та зборів, становить 53380,65 грн.
Позивач вважає бездіяльність відповідача щодо неповної виплати додаткової винагороди протиправною, вказані обставини стали підставою для звернення до суду.
Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, про що 18.04.2023 надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив таке.
Позивач згідно з наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) від 04.11.2022 № 3661-ОС «Про особовий склад» приступив до виконання обов'язків за посадою старшого офіцера відділу зв'язку та інформаційних систем штаб.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, зокрема, Державної прикордонної служби, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Також на виконання пункту 2-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового i начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та з метою врегулювання виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди та підвищення рівня їх соціального захисту Адміністрацією Державної прикордонної служби України прийнято наказ від 09.12.2022 № 628-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168», який набрав чинності та застосовується з 01.12.2022 (цей наказ застосовувався за період грудень 2022 року - січень 2023 року).
Відповідач зазначив, що на теперішній час не визнавались незаконними або такими, що не відповідають Конституції України, ні пункт 2-1 постанови від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», ні пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168», ні наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 09.12.2022 № 628-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168», який вже був виданий станом на момент спірних правовідносин з позивачем, що свідчить про те, що вони законні та мають визначену нормативно-правову силу, зокрема, вказаний наказ підлягав обов'язковому врахуванню суб'єктами владних повноважень Державної прикордонної служби України, у тому числі і відповідачем під час прийняття рішення щодо невиплати позивачу збільшеної додаткової грошової винагороди до 100000 грн.
Крім того, відповідач наголосив, що позивач у період із початку введення в Україні режиму воєнного стану по теперішній час постійно виконує обов'язки військової служби.
Таким чином, з урахуванням фактичного часу виконання обов'язків військової служби, позивач в повному обсязі отримував додаткову винагороду в розмірі 30000 гривень без залежності від виконання ним бойових (спеціальних) завдань, пов'язаних із безпосередньою участю у бойових діях чи під час безпосереднього зіткнення з противником. Наявність факту безумовного отримання позивачем додаткової винагороди у розмірі 30000 гривень не ставить законодавцем військовим частинам прямого обов'язку автоматичного нарахування збільшеної додаткової винагороди до 100000 гривень.
Абзацом 2 пункту 1 наказу № 628-АГ встановлено, що додаткова винагорода збільшується до 100000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення бойових дій у період здійснення зазначених заходів.
Відповідач вказав, що подання окремо рапорту №101р від 04 січня 2023 року та рапорту вх. №3992р від 10 березня 2023 року начальником підрозділу та наявність бойових розпоряджень не підтверджує факт участі позивача у бойових діях або заходах, оскільки у журналі бойових дій відсутній запис вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником.
Враховуючи, що позивачем за 20 днів грудня 2022 року та за січень 2023 року безпосередня участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони відсічі і стримуванні збройної агресії, безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів не здійснювалась, відповідно правових підстав для нарахування додаткової винагороди в розмірі 70000 гривень, не вбачається.
До того, відповідач зазначив, що бойові розпорядження, вказані в наказі начальника прикордонного загону від 08.01.2023 № 13-ОС «Про виплату додаткової винагороди» надати не є можливим, оскільки володільцями та розпорядниками інформації, яка міститься в зазначених наказах та бойових розпорядженнях є виключно ГЗСУ, АДПСУ, ОСУВ «Хортиця», ОТУ «Лиман».
28.04.2023 від позивача надійшла відповідь на відзив, в обґрунтування якої зазначено таке.
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу збільшеної додаткової винагороди за 22 доби грудня 2022 року та за 24 доби січня 2023 року, зокрема, з тих підстав, що наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 09 грудня 2022 року № 628/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168», яким керувався відповідач у спірному періоді, не пройшов державну реєстрацію.
Крім того, на думку позивача, вказаним наказом внесено зміни до встановлених Постановою № 168 підстав виплати збільшеної додаткової винагороди, що є неприпустимим, оскільки пунктом 2-1 Постанови № 168 наділено керівників відповідних міністерств та державних органів лише повноваженнями щодо визначення порядку і умов виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією Постановою.
Також позивач зазначив, що наданими до відзиву на позовну заяву доказами відповідач підтверджує, що позивач 31 добу в грудні 2022 року та 24 доби у січні 2023 року відповідно до бойових розпоряджень, щоденно залучався до безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Окрім того вказано, що саме рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу, що вказаний у підпункті 3 пункту 3 Наказу № 628-АГ, або довідка визначена пунктом 7 Наказу № 628-АГ, є підсумковим документом, який містить інформацію про наявність підстав для виплати збільшеної на 70000 грн додаткової винагороди, що передбачена пунктом 1 Постанови № 168 Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Подання начальником оперативно-розшукового відділу 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгена Пікуса рапортів № 101р від 04 січня 2023 року та № 1821р від 03 лютого 2023 року здійснювалось на підставі інформації, що міститься в бойових розпорядженнях та документів визначених підпункту 2 пункту 3 Наказу № 628, і ці рапорти підтверджують факт участі позивача у бойових діях або заходах, і є підставою для видачі наказу про нарахування та виплату збільшеної додаткової винагороди.
На підставі викладеного позивач просив задовольнити позовні вимоги.
Позивачем подано до суду додаткові письмові пояснення, в яких серед іншого зазначив, відповідачем підтверджується, що відповідно до Переліку територіальних громад, які розташовані в районні проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року №75 (зі змінами) територіальні громади Краматорського району Донецької області знаходяться в районі проведення бойових дій.
Окрім того, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, видано наказ від 03.01.2023 №1 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій», яким підтверджується, що з 01 по 31 грудня 2022 року, до районів ведення бойових дій зокрема включено Луганська та Донецька область.
Відповідно до наказів Головнокомандуючого ЗСУ «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» №1 від 02.01.2023 (грудень - Луганська та Донецька області), №26 від 02.02.2023 (зі змінами від 14.02.23 №35 - Луганська область (Сватівський район та Сєвєродонецький район), Донецька область (Краматорський район, Бахмутський район)) Луганська та Донецька область (окремі райони) в період з грудня 2022 року по січень 2023 року входять до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій.
У зв'язку з викладеним просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 31.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Дослідив матеріали справи, розглянув справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив такі обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проходить службу в 3 прикордонному загоні імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби, що підтверджується паспортом громадянина України, витягом з реєстру територіальної громади щодо місця проживання, службовим посвідченням серії НОМЕР_4 , а також письмовими поясненнями позивача у позовній заяві та відповідача у відзиві на позовну заяву.
Згідно з витягом з наказу начальника 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України від 04.11.2022 № 3661-ОС «Про особовий склад» старшого лейтенанта ОСОБА_1 призначено старшим офіцером відділу зв'язку та інформаційних систем штабу, який перебуває у розпорядженні начальника прикордонного загону, (остання штатна займана посада - начальник 1 апаратної СКІТА-04 групи рухомих засобів відділення зв'язку та інформаційних систем НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби Украни), згідно з підпунктом 4 пункту 93 Положення (на вищу посаду- у порядку просування по службі).
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 15.03.2023 № 12/689 ОСОБА_1 з 28 жовтня 2022 року проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та з 24.02.2022 безпосередньо бере участь в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки i оборони, відсічі та стримування військової агресії російської федерації проти України в Донецькій та Луганській областях.
Довідкою військової частини НОМЕР_6 -ІІ від 06.01.2023 № 313/ОТУЛ підтверджується, що, зокрема, ОСОБА_1 , у період з 01.12.2022 по 31.12.2022 приймав безпосередню участь у бойових діях (забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки i оборони, відсічі i стримування збройної агресії) перебуваючи безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) в першому ешелоні оборони у складі оперативно-тактичного угруповання «Лиман» Об'єднаних сил у східній частині Донецького операційного району.
Вказану довідку складено на підставі бойового розпорядження Головнокомандувача ЗСУ від 10.06.2022 № 3939, бойового розпорядження Адміністрації ДПСУ від 11.06.2022 № 94Т, бойового розпорядження командувача ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » від 11.06.2022 № 116/1/31Т, наказу Східного регіонального управління ДПСУ від 13.06.2022 № 244-ДСК, бойового розпорядження командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » від 17.06.2022 № 313/ОКП ОТУ/79-ДСК, бойового розпорядження командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » від 27.08.2022 № 241-ДСК, бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_7 від 11.06.2022 № БР-01ДСК, наказу командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (по стройовій частині) від 11.06.2022 № 2ДСК, наказу Головнокомандувача ЗСУ від 02.01.2023 № 1 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій», Журналу ведення бойових дій військової частини НОМЕР_8 за обліковим номером від 01.02.22 № 313/ОТУЛ/4080Т, Журналу ведення службово-бойових дій військової частини НОМЕР_1 від 24.02.2022 № 2-ДСК, рапорту начальника 3 прикордонного загону імені Героя України полковника ОСОБА_2 полковника ОСОБА_3 (вих. 89 від 08.01.2023) № 31/ОТУЛ/Р від 06 січня 2023 року.
Згідно з копіями витягів з бойових розпоряджень начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (КП - Краматорськ) за період з 01.12.2022 по 31.12.2022, позивач був включений до складу добового наряду прикордонного загону (аварійно-відновлювальна група, черговий вузла зв'язку) в межах н.п. Біленьке.
Також згідно з копіями бойових розпоряджень начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (КП - Краматорськ) за період з 01.01.2023 по 26.01.2023, позивач був включений до складу добового наряду прикордонного загону (аварійно-відновлювальна група) в межах н.п. Біленьке.
Витягом з журналу службово-бойових дій 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса від 24 лютого 2022 року № 2-ДСК, розділом ІІ «Облік ведення бойових дій» 03 грудня 2022 року, 04 грудня 2022 року, 06 грудня 2022 року, 10 грудня 2022 року, 13 грудня 2022 року, 17 грудня 2022 року, 22 грудня 2022 року, 25 грудня 2022 року, 31 грудня 2022 року відбувалися бойові дії (вогневі ураження).
Згідно з копією рапорту першого заступника начальника загону - начальник штабу підполковник ОСОБА_4 від 02.01.2023 відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 09.12.2022 № 628-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» останній клопотав про виплату додаткової винагороди за час виконання завдань в бойових умовах (на час воєнного стану) особовому складу, головного оперативно-розшукового відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 , що залучався до безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки i оборони, відсічі i стримування збройної агресії у розмірі 70000 грн на одного військовослужбовця пропорційно кількості діб проходження служби та виконання завдань в районах ведення воєнних (бойових) дій у грудні 2022 року, зокрема, ОСОБА_1 (період проходження служби з 01.12.2022 по 31.12.2022, кількість діб 31).
Також відповідно до копії рапорту першого заступника начальника загону - начальника штабу підполковника ОСОБА_4 від 10.03.2023 відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 09.12.2022 № 628-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168» останній клопотав про виплату додаткової винагороди за час виконання завдань в бойових умовах (на час воєнного стану) особовому складу головного оперативно-розшукового відділу ІНФОРМАЦІЯ_3 , що залучався до безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки i оборони, відсічі i стримування збройної агресії у розмірі 70000 грн на одного військовослужбовця пропорційно кількості діб проходження служби та виконання завдань в районах ведення воєнних (бойових) дій у січні 2023 року, зокрема, ОСОБА_1 (період проходження служби з 01.01.2023 по 24.01.2023, кількість діб 24).
Відповідно до витягу з наказу начальника 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України від 26.12.2022 № 4613-ОС «Про виплату додаткової винагороди» наказано виплатити додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 включно військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно з Додатком 1.
У додатку 1 до вказаного наказу визначений список військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_1 на виплату додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн за грудень 2022 року, у якому, в тому числі, вказаний ОСОБА_1 , якому за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 (31 доба) до виплати визначено додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн.
Наказом начальника 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України від 08.01.2023 № 13-ОС «Про виплату додаткової винагороди» наказано виплатити додаткову винагороду у розмірі 70000,00 грн пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки i оборони, відсічі i стримування збройної агресії за грудень місяць 2022 року за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 включно військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно з Додатком 1.
Додатком 1 до вказаного наказу визначено список військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_1 на виплату додаткової винагороди у розмірі 70000,00 грн.
У вказаному списку, зокрема, зазначений ОСОБА_1 , якому за: 03.12.2022, 04.12.2022, 06.12.2022, 13.12.2022, 17.12.2022, 22.12.2022, 23.12.2022, 25.12.2022 та 31.12.2022 (9 діб) до виплати визначено додаткову винагороду в розмірі 20322,58 грн.
Згідно з витягом з наказу 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України від 03.02.2023 № 56-ОС «Про виплату додаткової винагороди» наказано виплатити додаткову винагороду у poзмірі 30000,00 грн за період з 01.01.2023 по 31.01.2023 включно військовослужбовцям ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно з Додатком 1.
У додатку 1 до вказаного наказу визначений список військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_1 на виплату додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн за січень 2023 року, у якому, в тому числі, вказаний ОСОБА_1 , якому за період з 01.01.2023 по 24.01.2023 (24 доби) до виплати визначено додаткову винагороду в розмірі 23225,81 грн.
Відповідно до розрахункового листа за грудень 2022 року ОСОБА_1 виплачено додаткову винагороду до 30000,00 грн пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань (30 діб) у розмірі 30000,00 грн (за листопад 2022 року), на підставі наказу від 03.12.2022 № 4112-ОС, також додаткову винагороду у poзмірі 30000,00 грн (за 31 добу виконання завдань за грудень 2022 року), на підставі наказу від 26.12.2022 № 4613-ОС, та винагороду збільшену до 100000,00 грн пропорційно часу участі позивача у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (30 діб) у розмірі 70000,00 грн (за листопад 2022 року), на підставі наказу від 08.12.2022 № 4207-ОС.
Згідно з розрахунковим листом за січень 2023 року ОСОБА_1 виплачено додаткову винагороду збільшену до 100000,00 грн пропорційно часу участі позивача у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (9 діб) у розмірі 20322,58 грн (за грудень 2022 року), на підставі наказу від 08.01.2023 № 13-ОС.
Розрахунковим листом за лютий 2023 року підтверджується, що ОСОБА_1 виплачено додаткову винагороду в розмірі 23225,81 грн (за 24 доби за січень 2023 року), на підставі наказу від 03.02.2023 № 56-ОС.
Отже судом встановлено, що в межах спірного періоду з грудня 2022 року по січень 2023 року, позивачу виплачено додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань за кожний з вказаних місяців. Додаткову винагороду збільшену до 100000,00 грн, у відповідності до вимог пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168, позивачу виплачено у січні 2023 року за грудень 2022 року пропорційно часу участі позивача у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (9 діб) у розмірі 20322,58 грн, за січень 2023 року вказана додаткова винагорода не виплачувалась.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовані вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Частина друга статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини першої статті 6 Закону України Про Державну прикордонну службу України від 3 квітня 2003 року № 661-IV з відповідними змінами та доповненнями в редакції, що діяла на час виникнення між сторонами спірних правовідносин (далі - Закон № 661- IV) Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення [...].
До особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України (частина перша статті 14 Закон № 661- IV).
Згідно зі статтею 16 Закону № 661-IV умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни регулює Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі Закон №2011-XII).
Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (абзац 1 пункту 1 статті 9 Закону №2011-XII).
До складу грошового забезпечення входять: - посадовий оклад, оклад за військовим званням; - щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); - одноразові додаткові види грошового забезпечення (пункт 2 статті 9 Закону №2011-XII).
За приписами пункту 4 статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються КМУ, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України [...].
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб встановлено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
Адміністрація Держприкордонслужби відсутня у цьому переліку.
Згідно пункту 1 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 р. № 878, Міністерство внутрішніх справ України (МВС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
МВС є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах:
забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, а також надання поліцейських послуг;
захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні;
цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності;
міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
МВС відповідно до покладених на нього завдань розробляє проекти законів та інших нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції (підпункт 2 пункту 4 Положення).
Адміністрація Державної прикордонної служби України (Адміністрація Держприкордонслужби) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні (пункт 1 Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 р. № 533).
Отже, Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, Адміністрація Держприкордонслужби підпорядковується Міністерству внутрішніх справ України, тому саме Міністерство внутрішніх справ наділено повноваженнями щодо затвердження порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.
Так, відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з метою визначення порядку та умов виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 № 558, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 за № 854/32306 (далі - Наказ МВС №558) затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України.
Цей наказ містить загальні положення щодо правил та умов виплати грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України та аналогічно із Законом №2011-XII передбачає у його структурі таку складову, як одноразові додаткові види грошового забезпечення.
При цьому, жодних норм щодо порядку та умов виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби на період дії воєнного стану додаткової винагороди Наказ МВС №558 не містить.
Оскільки загальні правила та умови виплати грошового забезпечення Держприкордонслужби затверджені наказом МВС № 558, відтак порядок та умови виплати однієї із складових такого грошового забезпечення також мав затверджувати той самий орган, тобто МВС України.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 постановлено ввести в Україні воєнний стан із 24.02.2022 строком на 30 діб. Цей строк неодноразово продовжувався аналогічними Указами та наразі триває.
28.02.2022 на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні та № 69 Про загальну мобілізацію Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану (далі - постанова КМУ №168, застосовується судом в редакції станом на час виникнення між сторонами спірних правовідносин).
Пунктом 1 постанови КМУ №168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям [...] Державної прикордонної служби [...]виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.[...]
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).[...]
Пунктом 2-1 Постанови КМУ №168 установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
При наданні таких повноважень Кабінет Міністрів України не зазначив інших ознак посадових осіб міністерств та державних органів, крім "відповідних".
На виконання пункту 2-1 постанови КМУ №168 наказом В.о. Міністра внутрішніх справ України від 26 січня 2023 року №36, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 січня 2023 року за №196/39252, затверджений Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України. Цей порядок розповсюджується на виплати, передбачені як пунктом 1, так і пунктом 2 постанови КМУ №168.
Підсумовуючи вище викладене, суд дійшов висновку про те, що саме МВС є уповноваженим щодо визначення порядку і умов виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168, стосовно військовослужбовців Держприкордонслужби.
Проте до спірних правовідносин цей наказ не підлягає застосуванню в силу вказівки у ньому про набрання чинності з дня офіційного опублікування і застосування з 01.02.2023. Однак його затвердження саме МВС є свідоцтвом наявності лише у цього органу відповідної компетенції.
До цього часу призначення і виплата військовослужбовцям Держприкордонслужби одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови КМУ №168, здійснювалося відповідно до Інструкції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 червня 2022 року № 383, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 05 липня 2022 р. за №741/38077.
Що стосується додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови КМУ №168, з метою встановлення порядку і умов її виплати 30 липня 2022 року Адміністрацією Держприкордонслужби був виданий наказ №392-/0/81-22-АГ "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168" (далі - Наказ №392).
На зміну цього наказу Адміністрацією Держприкордонслужби прийнятий наказ №628/0/81-22-АГ від 09 грудня 2022 року "Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168" (далі Наказ №628). Цим наказом встановлені незначні відмінності від Наказу №392 у правовому регулюванні того самого питання.
Таким чином з метою регулювання правовідносин щодо різних виплат, передбачених постановою КМУ №168 для військовослужбовців Держприкордонслужби, впродовж 2022-2023 років накази приймалися різними центральними органами виконавчої влади - як МВС України (від 22 червня 2022 року № 383, від 26 січня 2023 року №3), так і Адміністрацією Держприкордонслужби (30 липня 2022 року №392-/0/81-22-АГ, від 09 грудня 2022 року №628/0/81-22-АГ).
Предмети правового регулювання даних наказів у спірному періоді формально не співпадали, хоча правових підстав для їх розподілу у 2022 році та перерозподілу у 2023 році між МВС та Адміністрацією Держприкордонслужби не існувало.
Відповідач обґрунтовує правомірність своїх дій по відношенню до позивача, посилаючись саме на наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 09 грудня 2022 року №628/0/81-22-АГ.
Вирішуючи питання про можливість застосування до спірних правовідносин наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 09 грудня 2022 року №628/0/81-22-АГ, суд виходить з наступного.
Як вже зазначав суд раніше, Адміністрація Державної прикордонної служби України (Адміністрація Держприкордонслужби) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні (пункт 1 Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід 16 жовтня 2014 р. № 533).
Адміністрація Держприкордонслужби відповідно до покладених на неї завдань забезпечує відповідно до законодавства правовий і соціальний захист військовослужбовців, працівників Держприкордонслужби та членів їх сімей (підпункт 30 пункт 4 Положення).
Адміністрація Держприкордонслужби в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів Президента України та постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України та наказів МВС видає директиви, накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує та контролює їх виконання(пункт 9 Положення).
Голова Держприкордонслужби підписує накази та директиви Адміністрації Держприкордонслужби (підпункт 32 пункту 11 Положення).
При цьому пунктом 1 Указу Президента України "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" від 3 жовтня 1992 року №493/92 установлено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.
Відповідно до пунктів 2 та 3 того самого Указу державна реєстрація провадиться в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Нормативно-правові акти, зазначені в статті 1 цього Указу, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.
Згідно з пунктом 2 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731, державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, які містять одну або більше норм, що зачіпають права, свободи, законні інтереси і стосуються обов'язків громадян та юридичних осіб, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації, або мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб, що не належать до сфери управління суб'єкта нормотворення.
Пунктом 15 того самого Положення визначено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.
Враховуючи, що наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 09 грудня 2022 року №628/0/81-22-АГ містить норми, які зачіпають права громадян - військовослужбовців на отримання додаткової винагороди, встановлюють організаційно-правовий механізм реалізації таких прав, тому цей наказ має пройти державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України.
Судом не встановлений факт такої реєстрації, відтак зазначений наказ не може вважатися саме нормативно-правовим актом, отже він не може змінювати правове регулювання відносин щодо вказаної вище винагороди та фактично погіршувати правове становище військовослужбовців. Як наслідок, наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 09 грудня 2022 року №628/0/81-22-АГ не може бути застосовним до спірних правовідносин.
Суд акцентує увагу на тому, що єдиним компетентним у даному випадку органом, який має право затверджувати порядок та умови виплати одноразових додаткових видів грошового забезпечення, зокрема винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови КМУ №168, для військовослужбовців Держприкордонслужби є лише Міністерство внутрішніх справ України.
Отже, наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 09 грудня 2022 року №628/0/81-22-АГ не може змінювати правове регулювання відносин щодо додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 постанови КМУ №168, а тому до спірних правовідносин не є застосовним.
Оскільки спірні правовідносини, що виникли між сторонами, стосуються виплати додаткової винагороди позивачу - військовослужбовцю Держприкордонслужби у грудні 2022 року та січні 2023 року, а Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена Наказом МВС №558, жодних норм щодо порядку та умов виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби на період дії воєнного стану додаткової винагороди не містить, а також те, що Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджений наказом В.о. Міністра внутрішніх справ України від 26 січня 2023 року №36, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 січня 2023 р. за №196/39252, застосовується лише з 01.02.2023, тому суд дійшов висновку про те, що оцінка правомірності дій відповідача має бути надана, виходячи з аналізу пункту 1 Постанови КМУ №168.
Так, аналіз змісту пункту 1 постанови КМУ №168 дозволяє виявити обов'язкові умови виплати передбаченої нею додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби у розмірі до 100000 грн:
- період дії воєнного стану;
- безпосередня участь у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії;
- безпосереднє перебування в районах у період здійснення зазначених заходів.
Період дії воєнного стану не потребує доказування через свій правовий характер. Наявність інших умов має встановлюватися судом на підставі зібраних у справі доказів.
Положення пункту 1 постанови КМУ №168 прямо не визначають ознак районів, безпосередньо у яких має перебувати військовослужбовець під час забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії для отримання додаткової винагороди.
Раніше у тексті вказаного пункту слово район застосовується у словосполученні район проведення воєнних (бойових) дій. Тому суд виходить з того, що вказівку на перебування у районах слід розуміти як перебування у районах воєнних (бойових) дій.
Крім того, саме такий термін як "район воєнних (бойових) дій" визначається в Законі України "Про оборону України" від 6 грудня 1991 року № 1932-XII з відповідними змінами та доповненнями на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №1932- XII).
Так, згідно статті 1 Закону №1932-XII район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.
Отже, саме Головнокомандувач Збройних Сил України визначає територію України, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.
Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України №1 від 02.01.2023 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» з 01.12.2022 по 31.12.2022 Донецька та Луганська область входять до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій без конкретизації районів області та територіальних громад.
Наказом Головнокомандувача Збройних Сил України №26 від 02.02.2023 «Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій» з 01.01.2023 по 31.01.2023 до переліку районів ведення воєнних (бойових) дій увійшли певні райони Донецької та Луганської області з визначенням конкретних територіальних громад.
Посилання позивача на те, що накази Головнокомандувача Збройних Сил України не пройшли державної реєстрації в Міністерстві юстиції України, а тому перевагу мають накази Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, що зареєстровані у Міністерстві юстиції України, є неприйнятними з огляду на те, що до компетенції Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України не входить визначення саме районів ведення воєнних (бойових) дій. Така компетенція наявна лише у Головнокомандувача Збройних Сил України в силу Закону №1932-XII, а його рішення не підлягають державній реєстрації в Міністерстві юстиції України.
Постановою КМУ №168 не затверджені конкретні форми документів, якими має підтверджуватися безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
В розумінні частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У зв'язку з цим будь-які дані, на підставі яких суд може встановити факт безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій, є доказом такої участі військовослужбовця.
Позивачем на підтвердження обґрунтованості своїх позовних вимог надано довідку військової частини НОМЕР_1 від 15.03.2023 №12/689.
При цьому у вказаній довідці зазначено, що позивач з 24.02.2022 по теперішній час, безпосередньо бере участь в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України в Донецькій та Луганській областях.
Однак, вказана довідка не свідчить про фактичну участь у відповідних заходах, оскільки вона не містить конкретних проміжків часу, в яких позивач приймав безпосередню участь у бойових діях та заходах, що передбачені пунктом 1 постанови КМ України №168 та не містить конкретних населених пунктів Донецької та Луганської областей.
Визнання того, що позивач весь час приймав участь у зазначених діях та заходах не відповідає встановленому постановою КМУ №168 пропорційному підходу до визначення розміру додаткової винагороди, а не зазначення конкретних населених пунктів унеможливлює з'ясувати райони ведення воєнних (бойових) дій, визначених рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України.
Як наслідок, суд дійшов висновку про те, що довідка військової частини НОМЕР_1 від 15.03.2023 №12/689 не може слугувати належним доказом на підтвердження факту безпосередньої участі позивача в грудні 2022 року та січні 2023 року у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій.
Наданою позивачем довідкою відповідача від 18 квітня 2023 року за № 14/2786-23-Вих підтверджується лише факт внесення вказаних бойових розпоряджень до Журналу бойових дій 3 прикордонного загону імені Героя України полковника Євгенія Пікуса від 24 лютого 2022 року № 2-ДСК, однак вона також не містить в собі конкретні населені пункти виконання бойових завдань та їх характер.
З тих самих підстав суд вважає неприйнятними як доказ на підтвердження факту безпосередньої участі позивача в грудні 2022 року та січні 2023 року у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій рапорти першого заступника начальника загону-начальник штабу підполковника ОСОБА_5 за вх. №101р від 02.01.2023 та вх. №3992р від 10.03.2023, оскільки у вказаних рапортах зазначено лише періоди участі позивача у грудні 2022 року та січні 2023 року у бойових діях та заходах, та не міститься взагалі інформації стосовно районів ведення таких воєнних (бойових) дій.
Що стосується наданих відповідачем витягів з Журналу бойових дій ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 від 24 лютого 2022 року № 2-ДСК, то вказаною у них інформацією підтверджується лише ракетні обстріли міста Краматорська в грудні 2022 року. Саме за ці дні і була нарахована та виплачена позивачу збільшена додаткова винагорода до 100 000 грн 20322,58 грн за грудень 2022 року, які не є спірними у цій справі.
Що стосується довідки А0135-ІІ від 06.01.2023 № 313/ОТУЛ, то саме цим документом підтверджується, що старший лейтенант ОСОБА_1 з 01 по 31 грудня 2022 року приймав безпосередньо участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів.
Отже, в розумінні статей 73-74 КАС України вказана довідка визнається судом як належний та допустимий доказ, який підтверджує як факт безпосередньої участі позивача у бойових діях та заходах, передбачених пунктом 1 постанови КМ України №168 в конкретний період часу, так і факт перебування позивача безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів.
Жодних належних та допустимих доказів, які б підтвердили факт безпосередньої участі позивача в січні 2023 року у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, сторони суду не надали.
За правилами статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оскільки позивач з 01 по 31 грудня 2022 року приймав безпосередньо участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, тому у відповідності до вимог пункту 1 постанови КМУ №168 має право на отримання додаткової винагороди збільшеної до 100 000 гривень.
З наданих розрахункових листів судом встановлено, що за грудень 2022 року відповідач нарахував та виплатив позивачу додаткову винагороду збільшену до 100 000 гривень - лише за 9 днів у розмірі 20322,58 грн. Як наслідок, судом встановлено, що відповідач не в повному обсязі здійснив нарахування та виплату позивачу додаткову винагороду збільшену до 100000 грн, тим самим допустив протиправну бездіяльність.
Відновленням порушених прав позивача є зобов'язання військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» збільшену до 100000,00 грн додаткову винагороду за 22 доби грудня 2022 року (з урахуванням сплачених сум додаткової винагороди).
Суд вважає неприйнятним посилання позивача на те, що до спірного періоду йому нараховувалася та виплачувалася додаткова винагорода до 100000 грн, а відтак за незмінності правового регулювання він розраховував на подальше одержання таких самих виплат. Спірним періодом у справі, що розглядається, є грудень 2022 року - січень 2023 року, тому фактичні обставини проходження позивачем служби могли змінитися. Дії відповідача у період, що не відноситься до даного спору, не мають преюдиційного характеру та не можуть оцінюватися судом як підстава для виникнення у суб'єкта владних повноважень обов'язку діяти у такий самий спосіб.
Що стосується інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України зазначено, що суд зобов'язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника. Виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення Бендерський проти України, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.
Вказані вимоги зобов'язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з'ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з'ясування об'єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково з обранням належного способу захисту порушених прав.
Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач відповідно до пункту 12 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262,297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_9 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неповного нарахування та виплати ОСОБА_1 збільшеної до 100 000 грн додаткової винагороди, у відповідності до пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за грудень 2022 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» збільшену до 100000,00 грн додаткову винагороду за 22 доби грудня 2022 року (з урахуванням сплачених сум додаткової винагороди).
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів до Першого апеляційного адміністративного суду з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Ірметова