13 червня 2023 року м. Кропивницький Справа № 340/3885/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за позовною заявою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “ОЛЛВУД” про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить до повного усунення порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, зазначених у даному позові, застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до товариства з обмеженою відповідальністю “ОЛЛВУД” (ЄДРПОУ 24152424) у вигляді заборони експлуатації комплексу будівель, споруд (автогаражу, сушарки, лісопильного, виробничого та переробного цехів, складу, адмінбудівлі, будівлі охорони), що розташований за адресою: Кіровоградська область, Петрівський район (нова назва: Олександрійський район), смт.Петрове, вул. Степова, 2 В, шляхом заборони його використання (експлуатації) ТОВ “ОЛЛВУД” та опечатування вхідних дверей, воріт до вищевказаних будівель (споруд) товариства.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на проведену планову перевірку комплексу будівель, споруд товариства з обмеженою відповідальністю “ОЛЛВУД”, що розташований за адресою: Кіровоградська область, Петрівський район (нова назва: Олександрійський район), смт. Петрове, вул. Степова, 2 В, з метою дотримання законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, за результатами якої виявлено порушення відповідачем Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 № 1417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - ППБУ), Державних будівельних норм України “Системи протипожежного захисту”, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.11.2014 № 312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014), Порядку проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 № 819 (далі - Порядок проведення навчання), Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 № 444 (далі - Порядок здійснення навчання населення), Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайної ситуації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 № 841 (далі - ПКМУ № 841) про що складено акт від 16.04.2021 № 43. У зв'язку з виникненням таких порушень, з метою недопущення заподіяння шкоди життю чи здоров'ю людей, позивач на підставі цього акту просить суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до відповідача згідно ст.70 Кодексу цивільного захисту України.
Ухвалою судді від 19 липня 2021 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, призначено судове засідання на 12 серпня 2021 року (а.с.49).
Ухвалою суду від 12.08.2021 клопотання представників сторін про зупинення провадження у справі задоволено, зупинено провадження у даній справі до 16.12.2021 року (а.с.78).
16.12.2021 судове засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням судді у відпустці, розгляд справи перенесено на 05.01.2022 (а.с.92).
Ухвалою суду від 05.01.2022 продовжено процесуальний строк встановлений ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.08.2021 до 22.03.2022 (а.с.95).
22.03.2022 розгляд справи відкладено до 23.05.2022 за клопотанням представника позивача (а.с.102).
У судове засідання 23.05.2022 представники сторін у судове засідання не з'явилися, від представника позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату (по закінченню дії режиму воєнного стану).
Ухвалою суду від 23.05.2022 року зупинено провадження у справі №340/964/21 до припинення (скасування) воєнного стану (а.с.107-108).
Ухвалою суду від 22.05.2023 поновлено провадження у справі №340/3885/21 та призначено судове засідання на 08 червня 2023 року. А також зобов'язано позивача у строк до 06 червня 2023 року подати до суду докази щодо перевірки відповідача на предмет усунення порушень вимог пожежної та техногенної безпеки, зазначених в актах перевірки №43 від 16.04.2021, №41 від 03.08.2021, №282 від 13.12.2021 (а.с.112).
У судове засідання 08.06.2023 представники сторін не з'явилися, від представника позивача надійшло клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с.123), від представника відповідача клопотання про зупинення провадження у справі до припинення (скасування) воєнного стану (а.с.116-117).
Ухвалою суду від 13.06.2023 у задоволені клопотання відповідача про зупинення провадження у справі відмовлено (а.с.125).
У відповідності до ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 КАС України розгляд справи здійснено у письмовому провадженні без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Відповідач правом подати до суду відзив на позовну заяву не скористався.
Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідно до наказу Петрівського районного сектора У ДСНС України у Кіровоградській області від 19.03.2021 № 9 “Про проведення планових перевірок у II кварталі” головним інспектором Петрівського районного сектора У ДСНС України у Кіровоградській області (головним державним інспектором з нагляду у сфері пожежної та техногенної безпеки у Петрівському районі) Тюпіним С.О. та провідним інспектором Петрівського районного сектора У ДСНС України у Кіровоградській області (державним інспектором з нагляду у сфері пожежної та техногенної безпеки у Петрівському районі) Бочаровим A.M. на підставі посвідчення від 12.04.2021 № 35 проведено з 12 по 16 квітня 2021 року планову перевірку комплексу будівель, споруд товариства з обмеженою відповідальністю “ОЛЛВУД”, що розташовані за адресою: Кіровоградська область, Петрівський район (нова назва: Олександрійський район), смт Петрове, вул. Степова, 2 В, з метою дотримання законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, за результатами чого складено акт планового державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 16.04.2021 № 43 (а.с.24-41).
16.04.2021 копію даного акту отримав директор ТОВ “ОЛЛВУД” (а.с.35зв.).
Доказів надіслання позивачу відповідачем зауважень і заперечень щодо здійсненої перевірки та складеного акту суду не надано.
В даному акті зафіксовані порушення відповідачем Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за № 252/26697 (далі - ППБУ), Державних будівельних норм України “Системи протипожежного захисту”, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 13.11.2014 № 312 (далі - ДБН В.2.5-56:2014), Порядку проведення навчання керівного складу та фахівців, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.10.2013 № 819 (далі - Порядок проведення навчання), Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2013 № 444 (далі - Порядок здійснення навчання населення), Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайної ситуації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 № 841 (далі - ПКМУ № 841), а саме:
- приміщення автогаражу, сушарні, лісопильного, виробничого та переробленого цеху, склад не обладнано системою протипожежного захисту (пункти 1.1, 1.2 глави 1 розділу V ППБУ; пункти 12.1.1, таблиці А.1 додатка А, пункти 7.7.- 7.10 таблиці А.2 додатку А ДБН В.2.5-56:2014);
- не виконано обробку дерев'яних елементів горищного покриття адмінбудівлі (крокви, лати) засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (пункт 2.5 глави 2 розділу III ППБУ);
- не виконано захист адмінбудівлі, сушарки, лісопильного, виробничого та переробного цехів, складу від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (пункт 1.20 глави 2 розділу IV ППБУ);
- не проведено замір опору ізоляції та перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (пункт 1.20 глави 1 розділу IV ППБУ);
- переносні вогнегасники не розміщені згідно з вимогами чинних нормативно-правових актів (пункт 3.10, 3.15, 3.16 глави 3 розділу V ППБУ);
- не проведено технічне обслуговування наявних вогнегасників згідно з вимогами чинних нормативно-правових актів (пункт 3.17 глави 3 розділу V ППБУ);
- керівником не визначено обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки (пункт 2 глави 2 розділу II ППБУ);
- для кожного приміщення об'єкта не розроблено та не затверджено в установленому порядку інструкції про заходи пожежної безпеки (пункт 4 глави 1 розділу II ППБУ);
- на підприємстві відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) не встановлено протипожежний режим (пункт 3 глави 1 розділу II ППБУ);
- посадовими особами не пройдено навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою КМУ від 26.06.2013 № 444 “Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуацій” (пункт 16 розділу II ППБУ);
- не проведено визначення показників щодо пожежної небезпеки матеріалів, які застосовані у будівництві адмінбудівлі (пункт 9 розділу II ППБУ);
- для працівників охорони (сторожів, вахтерів, вахтових) не розроблено інструкцію, в якій визначено їхні обов'язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій в разі виявлення пожежі, спрацювання систем протипожежного захисту, а також не вказано, хто з посадових осіб об'єкта має бути викликаний у нічний час у разі пожежі (пункт 10 глави 1 розділу II ППБУ);
- розпорядчим документом не визначено спеціальні місця для куріння, не встановлено урну або попільницю з негорючих матеріалів та не заборонено куріння за межами спеціально відведених місць (пункт 1.19 глави 1 розділу III ППБУ);
- не забезпечено утримання засобів протипожежного захисту у працездатному стані та не забезпечено їх технічне обслуговування (пункт 2.2 розділу III ППБУ);
- з'єднання, відгалужування та окінцювання жил проводів і кабелів будівлі охорони та сушарки виконано скрутками, а не за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів (пункт 1.6 глави 1 розділу IV ППБУ);
- в приміщенні їдальні на першому поверсі адмінбудівлі електророзетка встановлена на горючій основі (пункт 1.17 глави 1 розділу IV ППБУ);
- в будівлі охорони та автогаражі експлуатуються пошкоджені електророзетки (пункт 1.18 глави 1 розділу IV ППБУ);
- в автогаражі, сушарці, лісопильному, виробничому та переробному цехах, складі, адмінбудівлі, будівлі охорони електрощити групові щитки не оснащені схемою підключення споживачів з пояснювальними написами і вказаним значенням номінального струму апарата захисту (плавкої вставки) (пункт 1.16 глави 1 розділу IV ППБУ);
- не захищено підлогу з горючих матеріалів під топковими дверцятами (топковим отвором) у будинку охорони металевим листом розміром 0,7x0,5 м, що розташовується своїм довгим боком уздовж печі (пункт 2.6 глави 2 розділу IV ППБУ);
- наявні пожежні щити не укомплектовані в повній мірі засобами пожежогасіння (відсутні покривала з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті) (пункт 3.11 глави 3 розділу V ППБУ);
- для зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння не встановлено вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности” (пункт 3.10 глави 3 розділу V ППБУ);
- посадовими особами не пройдено функціональне навчання для керівного складу та фахівців, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту (пункт 7 Порядку проведення навчання);
- на підприємстві не призначено посадову особу з питань цивільного захисту (стаття 20 КЦЗУ);
- на підприємстві відсутній інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту (пункт 13 Порядку здійснення навчання населення);
- не створено комісію з питань надзвичайних ситуацій та не забезпечено її роботу (частина 4 статті 6 КЦЗУ);
- не організовано навчання працівників діям у надзвичайних ситуаціях (пункти 2, 5, 6 Порядку здійснення навчання населення);
- на підприємстві не призначено відповідальну особу за планування евакуації (пункт 22 ПКМУ № 841);
- не розроблено інструкцію щодо дій персоналу суб'єкта господарювання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій (стаття 130 КЦЗУ) (а.с.24-35).
У зв'язку з наявністю порушень, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей та які зафіксовані в акті перевірки від 16.04.2021 № 43, позивач як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій звернувся до суду з даним позовом про застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), які можуть бути застосовані виключно за рішенням суду.
Так, відповідачем усунуто 20 з 28 виявлених порушень у сфері пожежної та техногенної безпеки, на підтвердження чого позивачем наданий лист, відповідно до якого на даний час залишається не виконаним 8 порушень, а саме:
- приміщення автогаражу, сушарні, лісопильного, виробничого та переробленого цехів, склад не обладнано системою протипожежного захисту (пункти 1.1, 1.2 глави 1 розділу V ППБУ; пункти 12.1.1, 13.1.1, 14.2 таблиці А.1 додатка А, пункти 7.7.- 7.10 таблиці А.2 додатка А ДБН В.2.5-56:2014);
- не виконано обробку дерев'яних елементів горищного покриття адмінбудівлі (крокви, лати) засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (пункт 2.5 глави 2 розділу III ППБУ);
- не виконано захист адмінбудівлі, сушарки, лісопильного, виробничого та переробного цехів, складу від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (пункт 1.21 глави 2 розділу IV ППБУ);
- не проведено замір опору ізоляції та перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання (пункт 1.20 глави 1 розділу IV ППБУ);
- не проведено визначення показників щодо пожежної небезпеки матеріалів, які застосовані у будівництві адмінбудівлі (пункт 9 розділу II ППБУ);
- наявні пожежні щити не укомплектовані в повній мірі засобами пожежогасіння (відсутні покривала з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті) (пункт 3.11 глави 3 розділу V ППБУ);
- посадовими особами не пройдено функціональне навчання для керівного складу та фахівців, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту (пункт 7 Порядку проведення навчання);
- не організовано навчання працівників діям у надзвичайних ситуаціях (пункти 2, 5, 6 Порядку здійснення навчання населення). Зазначене підтверджують пункти 1-6, 8, 9 розділу “Опис виявлених порушень вимог законодавства” Акта від 13 грудня 2021 р. №282, складеного за результатами проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, який 03 серпня 2021 року підписаний представником позивача та директором товариства з обмеженою відповідальністю “ОЛЛВУД” Краснюком О.Г. (а.с.85-88, 120-121).
Так, відповідач зазначив, що на даний час не має змоги усунути вказане порушення, у зв'язку з припинення виробничої діяльності, перебуванням частини працівників підприємства на захисті держави України, а також часткового виїзду працівників з родинами за кордон (а.с.116-117).
Між тим, вказані порушення пов'язані з ризиком настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі або надзвичайної ситуації техногенного характеру.
Так, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.
Відповідно до абзацу 2 статті 1 цього Закону державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно зі статтею 47 Кодексу цивільного захисту України (в редакції на час виникнення правовідносин) державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Частинами 1, 2 статті 64 Кодексу цивільного захисту України (в редакції на час виникнення правовідносин) передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
Згідно з частиною 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України (в редакції на час виникнення правовідносин) до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: 1) здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; 11) складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; 12) звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 року №1052 затверджено Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, відповідно до якого Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи. (п.7 цього Положення).
Відповідно до статті 51 Кодексу цивільного захисту України (в редакції на час виникнення правовідносин) діяльність із забезпечення техногенної безпеки є складовою виробничої, експлуатаційної та іншої діяльності відповідних посадових осіб і працівників підприємств, установ, організацій. Ця вимога відображається у відповідних статутах або положеннях. Забезпечення техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на його керівника. Забезпечення техногенної безпеки в жилих приміщеннях державного, комунального, приватного житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів покладається на житлово-експлуатаційні організації, квартиронаймачів та власників квартир, а в жилих будинках приватного житлового фонду - на їх власників або наймачів, якщо це обумовлено договором найму.
Статтею 55 Кодексу цивільного захисту України (в редакції на час виникнення правовідносин) передбачено, що діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях. Забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Статтею 20 Кодексу цивільного захисту України визначені завдання і обов'язки суб'єктів господарювання у сфері цивільного захисту.
З огляду на викладене, суд погоджується з позицією позивача щодо наявності у відповідача обов'язку щодо забезпечення додержання законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки.
У статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачені санкції за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 68 Кодексу цивільного захисту України (в редакції на час виникнення правовідносин) посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом.
У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Приписи, постанови, розпорядження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, щодо усунення порушень встановлених законодавством вимог з питань техногенної та пожежної безпеки можуть бути оскаржені до суду в установлений законом строк.
Підстави для зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів передбачені статтю 70 Кодексу цивільного захисту України.
Згідно з частиною 1 статті 70 Кодексу цивільного захисту України (в редакції на час виникнення правовідносин) підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Частиною 2 статті 70 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Згідно з частиною 5 статті 4 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.
Відповідно до частин 7, 11 статті 7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач як територіальний орган Державної служби України з надзвичайних ситуацій у разі виявлення порушень вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, вправі ініціювати повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання, а також повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів.
У пункті 33 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України визначено, що пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 року №1417, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.03.2015 року за № 252/26697, затверджено Правила пожежної безпеки в Україні (надалі - ППБУ), які встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об'єкт). Ці Правила є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Відповідно до пункту 4 розділу І ППБУ пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.
Суд погоджується з доводами позивача, що не забезпечення приміщень автогаражу, сушарні, лісопильного, виробничого та переробленого цехів, складу системою протипожежного захисту, не виконання обробки дерев'яних елементів горищного покриття адмінбудівлі (крокви, лати) засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності, захист адмінбудівлі, сушарки, лісопильного, виробничого та переробного цехів, складу від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, не проведення заміру опору ізоляції та перевірку спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання, визначення показників щодо пожежної небезпеки матеріалів, які застосовані у будівництві адмінбудівлі, не укомплектування в повній мірі наявних пожежних щитів засобами пожежогасіння (відсутні покривала з негорючого теплоіляційного матеріалу або повсті), не проходження посадовими особами функціонального навчання для керівного складу та фахівців, діяльність яких пов'язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, не проходження навчання працівників діям у надзвичайних ситуаціях, може потенційно створити загрозу життю та здоров'ю людей. Відповідачем зазначені порушення не усунуті.
До того ж, суд зазначає, що Верховний Суд у постановах від 23.12.2019 року у справі №804/8378/17, від 26.06.2020 року у справі №620/1860/19 сформулював правовий висновок, згідно з яким захід реагування у вигляді повного зупинення будівництва (робіт) є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. При обранні такого заходу реагування, позивачем як суб'єктом владних повноважень, і судом, відповідно, мають враховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування тим порушенням, які виникли та тим, які залишилися не усунутими на час розгляду справи, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
За правовою позицією, висловленою у постановах Верховного Суду від 09.07.2020 року у справі №640/18916/18, від 16.09.2020 року у справі 826/13931/15, застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров'ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, передбачених статтею 70 Кодексу цивільного захисту України, зокрема, фактом недотримання вимог пожежної безпеки. Такий захід реагування як повне зупинення роботи будівлі є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій, а часткове усунення відповідачем порушень не свідчить про усунення ризиків завдання шкоди життю і здоров'ю людей.
Також, суд зазначає, що забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров'я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення.
Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
Недодержання вимог у сфері техногенної та пожежної безпеки призводить до невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
При цьому, суд враховує, що такий захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень. Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
Також такий захід реагування як повне або часткове зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту - не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
У ході розгляду справи доведено, що в комплексі будівель, споруд (автогаражу, сушарки, лісопильного, виробничого та переробного цехів, складу, адмінбудівлі, будівлі охорони), що розташовані за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район, смт.Петрове, вул. Степова, 2 В, існує порушення пожежної безпеки і це порушення створює загрозу життю та здоров'ю людей, та проведенню робіт з оперативної евакуації людей.
Отже до відповідача повинні бути застосовані заходи реагування, спрямовані на припинення правопорушення та ліквідацію його наслідків, у вигляді зупинення роботи (експлуатації) вказаного об'єкту.
Відповідно до пунктів 6.2., 6.4. Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів, затвердженої наказом МНС України від 21 жовтня 2004 року № 130 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08 листопада 2004 року за № 1416/10015, постанова про застосування запобіжних заходів підлягає виконанню шляхом опечатування, опломбування, знеструмлення (якщо це можливо) з дати приведення її в дію.
Проте, вказаний Наказ МНС України від 21 жовтня 2004 року № 130 скасовано згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №166-р, у зв'язку з чим вимоги позивача щодо опечатування (опломбування) вхідних дверей (воріт) до будівель, задоволенню не підлягають.
Враховуючи наведене, позов Головного управління ДСНС у Кіровоградській області про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Товариства з обмеженою відповідальністю “ОЛЛВУД” слід задовольнити частково.
Відповідно до частин 2, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Такі судові витрати позивачем у даній справі не понесені.
Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області (25015, м. Кропивницький, вул. Пашутінська, 1, ЄДРПОУ 38613719) до Товариства з обмеженою відповідальністю “ОЛЛВУД” (28300, Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Петрове, вул. Степова, 2В, ЄДРПОУ 24152424) про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - задовольнити частково.
Застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до товариства з обмеженою відповідальністю “ОЛЛВУД” (ЄДРПОУ 24152424) у вигляді заборони експлуатації комплексу будівель, споруд (автогаражу, сушарки, лісопильного, виробничого та переробного цехів, складу, адмінбудівлі, будівлі охорони), що розташовані за адресою: Кіровоградська область, Олександрійський район, смт. Петрове, вул. Степова, 2 В, шляхом заборони його використання (експлуатації) ТОВ “ОЛЛВУД” до повного усунення порушень у сфері пожежної та техногенної безпеки.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено протягом тридцяти днів до Третього апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА